Ухвала

від 28.01.2020 по справі 910/897/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

28.01.2020Справа № 910/897/20

Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстрой 2000"

до Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві

про зобов`язання зняти заборони, виключити з реєстрів заборон та внести зміни до реєстрів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстрой 2000" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві в якому просить суд зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти заборони та виключити з усіх реєстрів заборон на розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю з кодом ЄДРПОУ 37406754, що належить "Будстрой 2000". Внести необхідні зміни до усіх реєстрів, у яких було внесені відомості про заборони з використання коду ЄДРПОУ 37406754.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1)справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Як зазначено судом вище, позивач просить суд зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти заборони та виключити з усіх реєстрів заборон на розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю з кодом ЄДРПОУ 37406754, що належить "Будстрой 2000"; внести необхідні зміни до усіх реєстрів, у яких було внесені відомості про заборони з використання коду ЄДРПОУ 37406754.

Так, законодавець передбачає спеціальний порядок зняття арешту з майна для особи, яка вважає себе його власником.

Згідно приписів ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" є спеціальною по відношенню до норм статей 328 та 392 ЦК України та передбачає на рівні закону порядок дій особи, яка вважає себе власником майна, на яке накладено арешт.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

При цьому, пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК України, ст. 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Тобто нормами чинного законодавства нерозривно пов`язано звернення особи до суду з вимогою про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Окреме звернення особи до господарського суду з позовом про зняття заборони, внесення змін до реєстрів не передбачено законом, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" встановлений певний порядок зняття арешту з майна особи, яка вважає себе власником майна.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною першою статті 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З урахуванням наведеного, якщо зняття арешту з майна не пов`язано зі спором про право на це майно, особа, яка вважає себе власником спірного майна, доказом чого є відповідні документи, повинна звернутися до державної виконавчої служби з вимогою про зняття арешту зі спірного майна. У випадку відмови державної виконавчої служби у знятті арешту з майна, останній повинен звернутися до суду з вимогою про оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

В абзаці 3 п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 роз`яснено, що вимоги осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Як вбачається з позовної заяви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстрой 2000" звертається з позовом до органу державної виконавчої служби, а не до стягувача. При цьому, вимога про визнання права власності на майно або грошові кошти не заявляється, а фактично оскаржується бездіяльність Державної виконавчої служби щодо не зняття арешту з майна позивача в межах виконавчого провадження №48402478.

З огляду на те, що між позивачем та Печерським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві відсутні господарські відносини врегульовані Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, іншими актами господарського, цивільного законодавства та відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин, оскільки Печерський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не є суб`єктом господарювання, а також між сторонами відсутній спір про право власності, даний спір непідвідомчий господарському суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи, що позов подано до органу державної виконавчої служби, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки позовна заява з визначеним суб`єктним складом не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з вимогами частини 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України роз`яснити заявнику, що для належного захисту свого порушеного права, позивач має право звернутися до господарського суду з відповідним позовом згідно із приписів ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" чи оскаржити бездіяльність виконавця органу державної виконавчої служби згідно із норм ст.74 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будстрой 2000" у відкритті провадження у справі.

Позовні матеріали повернути заявнику.

Додаток: позовна заява від 21.01.2020 з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 28.01.2020.

Суддя О.В. Гулевець