Рішення

від 14.01.2020 по справі 921/540/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 січня 2020 року м.Тернопіль Справа №921/540/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ , с.Липляни Ківерцівського району Волинської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА СВС , с.Білокриниця Кременецького району Тернопільської області

про стягнення 353127,23грн збитків,

за участю представників:

позивача: Дей М.І., адвокат, ордер серії АС №1001705 від 11.10.2019;

відповідача: не з`явився.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ , с.Липляни Ківерцівського району Волинської області, звернувся 20.08.2019 (згідно накладної на поштове відправлення №4302519714346) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА СВС , с.Білокриниця Кременецького району Тернопільської області, про стягнення 353127,23грн збитків.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що Відповідач, у порушення вимог податкового законодавства України та умов укладеного між сторонами у справі договору, за господарськими операціями з поставки товару на суму 2118763,38грн не здійснив реєстрацію податкових накладних у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, чим позбавив Позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 353127,23грн до податкового кредиту та, відповідно, можливості зменшення суми своїх податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки згідно з вимогами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позов обґрунтовано приписами абз.21п.201.10 ст.201 ПК України та п.п.3.6, 4.3, 5.3.4, 6.7 договору від 02.07.2018, ст.ст.16, 22 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 224 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 20.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 15.10.2019, котре неодноразово відкладалося, востаннє, на 03.12.2019. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Андрусик Н.О., підготовче засідання призначене на 03.12.2019 не відбулося, та було перенесено на 17.12.2019, про що учасники справи повідомлені ухвалою суду від 09.12.2019.

Згідно ухвали суду від 12.11.2019, в порядку ст.177 ГПК України, строк здійснення підготовчого провадження у даній справі продовжено на 30 днів.

Ухвалою від 17.12.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №921/540/19 до судового розгляду по суті на 14.01.2020.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові, з посиланням на долучені до справи докази. Зокрема, зазначив, що відповідачем в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, не зареєстровано податкові накладні за господарськими операціями з купівлі-продажу ріпаку згідно договору №0207/18835 від 02.07.2018, що підтверджується первинними документами. Вказує, що внаслідок бездіяльності відповідача, пов`язаної з не реєстрацією податкових накладних товариству завдано збитків, які за умовами договору купівлі-продажу від 02.07.2018 підлягають відшкодуванню з відповідача.

Представник відповідача жодного разу у судові засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, будь яких клопотань, в порядку господарського процесуального законодавства України, не заявив. В той же час, наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №4602508611484 від 16.10.2019, №4602508761621 від 13.11.2019, якими відповідачу направлялися ухвали суду від 15.10.2019, 12.11.2019 про відкладення підготовчого засідання свідчать, що Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА СВС було відомо про розгляд судом даного спору.

Водночас, відділенням поштового зв`язку с.Білокриниця Кременецького району Тернопільської області (поштовий індекс 47013) не повернуто на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу ухвали від 17.12.2019 про призначення даної справи до судового розгляду.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою, та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвал суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

Неотримання відповідачем, зокрема, ухвали суду від 17.12.2019 залежить виключно від суб`єктивної поведінки сторони відповідача та свідчить про зволікання в отриманні ним поштової кореспонденції суду.

Оскільки неявка сторони відповідача, належним чином повідомленого про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні відповідно до приписів ч.9 ст.165 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши додатково представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Позивач посилається на існування між сторонами у спорі правовідносин, які виникли на підставі укладеного 02.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Волинь-зерно-продукт як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА СВС як Продавцем договору купівлі-продажу №0207/18835 (далі - договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором продати у власність Покупця зернові та олійні культури врожаю 2018 року (далі - товар), а Покупець, в свою чергу, зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.3.6 договору Покупець зобов`язався провести розрахунок з Продавцем шляхом оплати 80% вартості кожної конкретної партії товару після поставки товару та отримання від Продавця оригіналів наступних документів: видаткової накладної на відповідну кількість товару, виписаної на ім`я Покупця; електронної податкової накладної на відповідну вартість поставленого товару, заповнену у відповідності до діючого податкового законодавства України. Остаточний розрахунок (решту 20% вартості товару) Покупець зобов`язався провести після реєстрації податкової накладної відповідно до чинного законодавства. При цьому, підтвердженням реєстрації податкової накладної є квитанція №2 про реєстрацію податкової накладної в електронній формі, копія якої надається Продавцем для Покупця.

Також, за умовами договору, при переоформленні партії товару Продавець зобов`язався надати Покупцеві оригінали документів, зокрема, видаткової накладної, податкової накладної в електронному вигляді, документ, що підтверджує якість товару, складську квитанцію та інші документи (п.п.4.3, 5.3.4 договору).

Пунктом 6.7 договору визначено, що у випадку порушення Продавцем встановленого законодавством порядку реєстрації та/або обміну податковими накладними, що спричинило виникнення будь-яких додаткових податкових зобов`язань або втрат для Покупця, Продавець зобов`язується відшкодувати Покупцеві такі втрати або додаткові податкові зобов`язання в повному обсязі протягом десяти робочих днів з моменту отримання вимоги.

Строк дії договору сторонами встановлено з моменту його підписання і до 31.12.2018 включно, та в будь якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.1 договору).

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Відповідачем не заперечується факт укладення даного правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання взятих на себе договірних зобов`язань згідно видаткових накладних №1 від 02.07.2018 на суму 787562,58грн, в тому числі 131260,43грн ПДВ , та №2 від 09.07.2018 на суму 1331200,80грн, в тому числі 221866,80грн ПДВ поставлено Позивачу товар - 192,314тони ріпаку вищого класу власного виробництва 2018 року, на загальну суму 2118763,38грн, в тому числі сума ПДВ - 353127,23грн .

З платіжних доручень №162 від 03.07.2018 на суму 430979,58грн; №41134 від 03.07.2018 на суму 200000,00грн; №280 від 10.07.2018 на суму 250000,00грн; №41311 від 12.07.2018 на суму 859334,00грн слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю Волинь-зерно-продукт , відповідно до умов договору, здійснено оплату товару в розмірі 1740313,58грн, що становить 82% вартості отриманого Товару (п.3.6 договору).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачу товару на суму 2118763,38грн, в тому числі сума ПДВ - 353127,23грн та його часткову оплату позивачем шляхом перерахування грошових коштів за поставлений товар в розмірі 1740313,58грн.

За доводами позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА СВС всупереч п. 6.7. договору, не було зареєстровано податкові накладні по вказаних операціях з купівлі-продажу товару в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що підтверджується Витягом з електронного кабінету Єдиного реєстру податкових накладних по відповідачу за період з 01.07.2018 по 19.08.2019.

04.04.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою №384, в якій просив в строк до 06.04.2019 зареєструвати в ЄРПН всі податкові накладні по операціях з постачання товарів (робіт та послуг) на загальну суму 2118763,38грн, в тому числі 353127,23грн ПДВ, а у разі не проведення такої реєстрації - відповідно до п. 201.10. ст.. 201 ПК України повідомив про подання скарги до органу ДФС. Однак вимога, яка вручена відповідачу 13.05.2019 (згідно відстеження пересилання поштового відправлення №4302201363366), залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається з листів Головного управління ДФС у Волинській області №/1258/03-20-12-07 від 12.10.2018, Луцького відділу податкового супроводження підприємств Львівського управління Офісу ВПП ДФС №26288/7/28-10-48-12 від 09.09.2019, Офісу великих платників податку Державної податкової служби України №846/10/28-10-48-12 від 09.09.2019 ТОВ Волинь-Зерно-Продукт з 01.01.2019 знаходиться на обліку у Офісі великих платників податків Державної податкової служби України; попереднє місце обліку - ГУ ДФС у Волинській області.

З долучених до справи листів Ківерцівського управління ДПС у Волинській області №72/ФОП/03-20-51-01 від 05.09.2019, Офісу великих платників податків ДПС України №846/10/28-10-48-12 від 09.09.2019 вбачається, що ТОВ Волинь-Зерно-Продукт 20.08.2018 відповідно до абз.21 п.201.10 Податкового кодексу України було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року (вх.№9176346282 від 20.08.2018) разом із заявою про допущення продавцем товарів/послуг ТОВ АГРОФІРМА СВС (код ЄДРПОУ 35846546) помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (додаток 8).

Згідно отриманих від Головного управління у Волинській області документів до облікової справи платника податків ТОВ Волинь-Зерно-Продукт ГУ ДФС у Волинській області 12.10.2018 №1258/3-20-12-07 було направлено лист на адресу Головного управління ДПС у Тернопільській області (Кременецький р-н), тобто за за місцем реєстрації ТОВ АГРОФІРМА СВС щодо вжиття заходів відповідно до вимог п.п.78.1.9. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Станом на 09.09.2019 інформація щодо результатів відпрацювання ГУ ДПС у Тернопільській області до Офісу ВПП ДПС не надходила.

Офісом великих платників податків ДПС України 09.09.2019 листом №26288/7/28-10-48-12 вдруге направлено на адресу ГУ ДПС У Тернопільській області (Кременецький р-н) лист щодо вжиття заходів до ТОВ АГРОФІРМА СВС відповідно до вимог п. п. 78.1.9. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно листа №66/6/19-00-05-02-14/23975 від 19.09.2019 вбачається, що Головним управлінням ДПС У Тернопільській області інформацію Офісу ВПП ДПС України №26288/7/28-10-48-12 від 09.09.2019 щодо відсутності в ЄРПН податкових накладних, виписаних ТОВ Агрофірма СВС на загальну суму 2118763,38грн, в тому числі 353127,23грн ПДВ, отримано 09.09.2019, однак, ні Офісом ВПП, ні ГУ ДФС у Волинській області не було направлено копій первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на підтвердження факту отримання відповідного товару ТОВ Волинь зерно-продукт від ТОВ Агрофірма СВС . ГУ ДПС у Тернопільській області зверталося до Офісу ВПП та ГУ ДПС у Волинській області з листами щодо надання вищенаведених копій первинних документів, проте станом на 25.11.2019 їх не було надано.

На спростування даних обставин представником позивача 17.12.2019 (вх.№22997) долучено документи, зокрема копії листів №26288/7/28-10-48-12 від 09.09.2019, №1258/03-20-12-07 від 12.10.2019, із змісту яких слідує, що ТОВ Волинь зерно-продукт при поданні та складанні скарги-заяви (додаток №8) разом з податковою декларацією з ПДВ за липень 2018 року в порядку п.201.10 ст.201 ПК України було долучено первинні документи, а саме копії видаткової накладної №1 від 02.07.2018 по поставку товару (ріпак вищого класу 2018 року власного виробництва в кількості72,386тон на суму 787562,58грн, у тому числі 131260,43грн ПДВ); Специфікації №1 до договору №0207/18835 від 02.07.2018; Акту прийому-передачі №ВЗПСК 000076 від 02.07.2018; видаткової накладної №2 від 09.07.2018 на поставку товару (ріпак вищого класу 2018 року власного виробництва в кількості 119,928тон на суму 1331200,8грн,у тому числі 221866,8грн ПДВ); специфікації №2 до договору №0207/18835 від 09.07.2018; Акту прийому-передачі №ВЗПСК 000088від 09.07.2018.

Посилаючись на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА СВС по даний час не зареєстровано податкові накладні, останнім не вчинялися дії, спрямовані на виконання такого обов`язку продавця, унаслідок чого позивач втратив право на включення до податкового кредиту податку на додану вартість на суму 353127,23грн, тобто поніс збитки на вказану суму, тому позивач просить стягнути їх з відповідача в примусовому порядку з метою відновлення порушеного права.

Оцінивши докази, подані на обґрунтування доводів позову, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків.

Під час розгляду справи про стягнення збитків необхідним є доведення того, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такого порушення.

Предметом заявленого позову є стягнення 353127,23грн збитків, які позивач зазнав внаслідок не виконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкових накладних на загальну суму 2118763,38 грн., в зв`язку з чим позивач зазнав втрат на суму 353127,23 грн. у вигляді неотриманого податкового кредиту.

Таким чином, до обставин які підлягають доведенню у справі слід віднести обставини існування правовідносин між сторонами, встановлення правопорушення та його елементів, наявність або відсутність вчинення позивачем та відповідачем всіх правомірних дій для недопущення порушення прав та інтересів сторін, в т.ч. щодо отримання податкового кредиту на суму 353127,23 грн.

У спірних правовідносинах вимоги позивача обґрунтовано посиланням на наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням стороною відповідача установленого порядку здійснення господарської операції, зокрема, в частині оформлення та реєстрації податкової накладної, з неможливістю включення позивачем відповідної суми податку на додану вартість до свого податкового кредиту та, відповідно, завданням такою бездіяльністю відповідача збитків на суму ПДВ.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Враховуючи викладене вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Як зазначалося вище, на виконання умов договору від 02.07.2018 відповідачем відпущено позивачу товар на загальну суму 2118763,38грн, в тому числі 353127,23грн ПДВ, а позивачем на розрахунковий рахунок відповідача внесено часткову оплату вартості товару в розмірі 1740313,58грн, як це передбачено сторонами у п.3.6 договору.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податкових накладних та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у цьому реєстрі, врегульовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010. З метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв`язку ДФС (пункт 13 Порядку). Відповідно позивачу надана можливість отримувати з Єдиного реєстру податкових накладних виключно інформацію, що стосується зареєстрованих податкових накладних та/або розрахунку коригування.

У даному випадку лише квитанції з ЄРПН, в яких зазначена дата реєстрації податкової накладної, можуть бути належним доказом виконання відповідачем передбачених податковим законодавством обов`язків, проте такі докази суду не були надані.

Як зазначено позивачем та це не спростовано відповідачем у справі належними, достовірними та допустимими доказами, реєстрацію податкових накладних по господарських операціях за видатковими накладними №1 від 02.07.2018 на суму 787562,58грн (в тому числі 131260,43грн ПДВ) та №2 від 09.07.2018 на суму 1331200,80грн (в тому числі 221866,80грн ПДВ) ТОВ Агрофірма СВС не здійснено. Враховуючи, що поставка товару по договору від 02.07.2018 відбулася 02 липня та 09 липня, обов`язок відповідача по складанню та реєстрації податкової/ податкових накладних мав бути вчинений до 31.07.2018 року включно за приписами ст.201 ПК України.

Тобто відповідач, в порушення ст.201 ПК України не оформив відповідні податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання.

При цьому, зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення операцій.

Відповідно до ч. ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03 серпня 2018 року у справі №917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

За частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивач і відповідач є зареєстрованими в установленому порядку платниками податку на додану вартість.

Отже, суми ПДВ по спірних господарських операціях мали бути додані позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно встановленого податковим законодавством порядку. Такі дії з боку позивача можливі лише за наявності належно оформлених та зареєстрованих відповідачем, як продавцем, податкових накладних.

Матеріалами справи (розшифровкою податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є розділом II Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) підтверджується відсутність по господарських операціях купівлі-продажу згідно видаткових накладних №1 від 02.07.2018 та №2 від 09.07.2018 відповідної суми ПДВ (353127,23грн) у складі податкового кредиту, що визначався ТОВ Волинь зерно-продукт у відповідному звітному періоді.

Таким чином, позивачем було сплачено протягом липня 2018 - серпня 2019 року до Державного бюджету України таку суму ПДВ, яка виявилася на 353 127,23 грн. більшою від тієї, що могла б бути сплачена за умови віднесення вказаної суми до складу податкового кредиту в цьому ж звітному періоді.

Судом встановлено, що придбаний, зокрема у відповідача товар - ріпак врожаю 2018 року в кількості 192,314 т на загальну суму 2118763,38 грн, в тому числі сума ПДВ - 353127,23 грн позивачем продано ТОВ АДМ Трейдінг Україна , що підтверджується видатковою накладною № 635 від 11.07.2018 та податковою накладною №647 від 11.07.2018 (реєстраційний номер 9148517865).

Податкові зобов`язання з продажу ріпаку позивачем третій особі відображено в додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року (рядок 3, таблиця 1, розділ І Податкові зобов`язання та включено до податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2018 року, що підтверджується уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер 9182736068) до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 (реєстраційний номер 9176346282).

Вказане підтверджує той факт, що позивачем без належних підстав були понесені додаткові витрати у розмірі 353127,23 грн., які полягали у завищенні суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету.

Приписами ст.13-14 ЦК України встановлено, що цивільні права та цивільні обов`язки учасники правовідносин мають вчиняти у встановлений законодавством, договором спосіб, не порушуючи прав та обов`язків інших осіб.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, що кореспондується з положеннями ст. 224, 225 ГК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування передбаченої ч. 1 ст. 623 ЦК України, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

ТОВ "АГРОФІРМА СВС" виконало свої зобов`язання за договором з передачі у власність покупцю - ТОВ "ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ" товару - ріпаку врожаю 2018 року на загальну суму 2118763,38 грн, у тому числі ПДВ 353127,23 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами - видатковими накладними, підписаними сторонами.

Позивач не сплатив відповідачу всю вартість отриманого ним товару, оплативши їх частково, в сумі 1740313,58грн, однак така обставина не є вирішальною для вчинення відповідачем (ТОВ "АГРОФІРМА СВС") дій по складенню та реєстрації податкових накладних на суму вартості відпущеного товару, оскільки податкове законодавство передбачає складання та реєстрацію податкових накладних саме по факту надання послуг/постачання товару, а не проведення їх оплати.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкової накладної на суму 2118763,38 грн, відповідачем така обставина не доведена. Доказів неможливості вчинення таких дій відповідачем суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження відсутності вини відповідача у не вчиненні таких дій.

Отже, не вчинення відповідачем дії по реєстрації податкової накладної на суму 2118763,38 грн позбавляє позивача на отримання податкового кредиту на суму 353127,23 грн. та є збитками, з огляду на наявність причинного зв`язку між бездіяльністю відповідача, вчиненим порушенням, виною, розміром збитків. Тобто, у даному випадку існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, обґрунтований вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України та пункту 201.10 статті 201 ПК України, між відсутністю факту реєстрації податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 353127,23 грн. та невключенням сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача в аналогічному обсязі.

Водночас суд звертає увагу, що факт звернення покупця товару зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом. На момент прийняття рішення судом відповідної перевірки контролюючим органом не проведено, про що свідчать наявні у справі листи органу фіскальної служби.

Відповідно до ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належної, своєчасної реєстрації податкових накладних на суму 2118763,38грн, в тому числі 353127,23грн ПДВ.

Таким чином, встановивши обставини справи та керуючись вищевказаними нормами Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ст.201 Податкового кодексу України не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій з позивачем на загальну суму 2118763,38грн. При цьому, не вчинив на вимогу позивача дій щодо виправлення допущеного ним порушення в установлений законом спосіб, що призвело до позбавлення позивача можливості віднесення відповідної суми ПДВ до податкового кредиту та призвело до додаткових витрат по погашенню податкових зобов`язань позивача в сумі 353127,23грн. Це свідчить про наявність, у даному випадку, усіх елементів правопорушення, наслідком якого є застосування до порушника такої міри відповідальності як зобов`язання відшкодувати спричинені збитки, а відтак, про правомірність вимог позивача та про їх задоволення шляхом стягнення на його користь з відповідача 353127,23грн збитків.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 14.01.2020, відповідно до ст.240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 202, 219, 220, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА СВС (с.Білокриниця Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35846546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ (с.Липляни Ківерцівського району Волинської області, вул. Козацька, 22, ідентифікаційний код 31496816) - 353127,23грн збитків та 5296,91грн в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 27.01.2020.

Суддя Н.О. Андрусик