Рішення

від 27.01.2020 по справі 925/1444/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1444/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж, Черкаська область,Чорнобаївський район, смт. Чорнобай, вул. Спортивна, 3А

про стягнення 73 535,70 грн заборгованості та санкцій

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж, в якому просить суд стягнути борг у загальній сумі 73535,70 грн., з яких:

- 43663,96 грн. - пеня;

- 6961,50 грн. - 3% річних;

- 22910,24 грн. - інфляційні втрати;

- та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.12.2019р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.01.2020р. у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач подав в справу заяву від 10.01.2020 року №14/4-168-20 про відкладення судового засідання з мотивів великого навантаження на юридичну службу компанії та неможливості прибуття представника в засідання.

Відповідач, належно повідомлений про час і місце судового розгляду (розписка представника в поштовому повідомленні від 17.12.2019, а.с. 57), свого представника в засідання не направив, вимоги не заперечив, доказів проведеного розрахунку не надав. Відзив на позов чи пропозиції по врегулюванню спору до суду не надходили. Фактично вимоги ухвали суду відповідачем не виконані.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.01.2020 відкладено судове засідання на 27.01.2020.

До початку судового засідання позивачем було надіслано пояснення від 23.01.2020 за вих.№14/4-467-20 та клопотання від 24.01.2020 за вих.№14/4-477-20, в якому позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, участь свого представника у судове засідання вдруге не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу суду від 14.01.2020 вручено уповноваженому представнику відповідача 21.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь у судовому засіданні.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Позивач вимоги підтримав письмово та просить розглянути спір за відсутності позивача чи його представника.

Суд враховує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, вказаним в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

31.10.2016 між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник - Позивач по справі), в особі начальника Департаменту реалізації газу Лужанського В.Г., який діє на підставі довіреності від 13.06.2016 №14-96, та Чорнобаївським комунальним підприємством теплових мереж (Споживач - Відповідач по справі), в особі директора Самченка Є.О., що діє на підставі Статуту, було укладено договір постачання природного газу №2575/1617 БО-36 (далі - Договір, а.с. 13-21) на період жовтень 2016 року - березень 2017 року.

Між сторонами підписано Додаткові угоди до Договору (а.с. 22-27), за умовами яких змінювалась поточна ціна за 1000 м 3 газу та якісні характеристики газу, що постачається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №1044 Питання акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 було змінено тип компанії - позивача та змінено його найменування, а саме: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 1 822 367,56 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017 (а.с. 30-35).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач здійснював несвоєчасно оплату за переданий газ та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору.

Так, за поставлений газ у жовтні 2016 року відповідач розрахувався лише 30.11.2016, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 30.11.2016 (а.с. 38). За поставлений у листопаді 2016 року газ відповідач розрахувався 28.12.2016 (а.с. 39), за грудень 2016 року - 31.01.2017 (а.с. 41), за січень 2017 року - 27.02.2017 (а.с. 42), за лютий та березень 2017 року - 27.10.2017 (а.с. 43).

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення нарахувань на суму боргу з Відповідача. Позивач просить стягнути з Відповідача борг у загальній сумі 73535,70 грн., з яких: 43663,96 грн. - пеня; 6961,50 грн. - 3% річних; 22910,24 грн. - інфляційні втрати, та відшкодувати судові витрати.

Відповідно до пункту 10.3 Договору сторони погодили, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.

Відповідач вимоги не заперечив.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Сторони за договором (Позивач та відповідач) є самостійними юридичними особами та суб`єктами господарювання на ринку послуг в Україні, що підтверджено витягами з ЄДРПОУ. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 Цивільного кодексу України.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки природного газу - як різновид товару - на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За правовою природою договір постачання природного газу від 31.10.2016 №2575/1617-БО-36 відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Додатковими угодами №№1-3/4 до Договору сторони уточнили окремі пункти Договору стосовно вартості газу та його якісних характеристик.

За правовою природою Договір та додаткові угоди до нього відповідають вимогам статей 712 ЦК України, 264 ГК України, якими передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (глава 54 ЦК України), якщо інше не встановлено договором, законом, або характером відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір постачання природного газу від 31.10.2016 №2575/1617-БО-36 та додаткові угоди до Договору не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно п. 6.1 оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач здійснив поставку природного газу, а Відповідач прийняв природній газ в об`ємі 265,908 тис. м 3 на загальну суму 1822 367,56 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р., (а.с. 30-35) з підписами сторін та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості отриманої продукції не заявлено.

Отже, строк для оплати вартості за поставлений природний газ вже настав.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 10 Розділу II. Порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими Правил газопостачання, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2496, Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 8.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу:

22910,24 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.10.2016 по 31.03.2017;

43663,96 грн - пені за період прострочення з 01.10.2016 по 31.03.2017;

6961,50 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами за період прострочення з урахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період, які просить стягнути з відповідача.

Сторонами укладено письмовий договір про забезпечення виконання умов основного договору у виді пені та санкцій та подовжено строк на звернення до суду з вимогами про стягнення пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних до 5 років - розділ 10 договору, ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України.

Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат грунтуються на приписах ст. 625 ЦК України про відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Суд вважає доведеними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 22910,24 грн. інфляційних втрат, 43663,96 грн. - пені, 6961,50 грн. - 3% річних з відповідача, які підлягають до задоволення.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання договору. Відповідач не надав суду і свого контррозрахунку вимог. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом. Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1921,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж, Черкаська область,Чорнобаївський район, смт. Чорнобай, вул. Спортивна, 3А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14193942, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720, номер рахунку в банку невідомий.

22910,24 грн. інфляційних втрат, 43663,96 грн. пені, 6961,50 грн. - 3% річних та 1921,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 27.01.2020р.

Суддя Г.М. Скиба