Рішення

від 23.01.2020 по справі 127/31576/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/31576/19

Провадження 2/127/4554/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Борисюк І.Е.

за участю: секретаря Максимчука Я.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Назаренка Є.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадженняз повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Пошта за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Бігтрейд про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Пошта про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 17.07.2019 ТОВ Бігтрейд з поштового відділення Нова пошта надіслало на адресу позивача, що підтверджується експрес-накладною № 10034355202, належний йому на праві власності телевізор ТМ KIVI , що підтверджується фіскальним чеком № 59-31109606 від 10.07.2019 з оголошеною вартістю 24 000, 00 гривень. Разом із тим, відповідного відправлення позивач не отримав, оскільки в день його прибуття - 18.07.2019 фізично не мав можливості його перевірити та прийняти через від`їзд з міста, про що повідомив ТОВ Нова пошта . Однак, незважаючи на це, працівники відповідача доставили відправлення та передали його іншій особі - ОСОБА_3 , яка проживає у АДРЕСА_1 і яку позивач не уповноважував на отримання відправлення. ОСОБА_3 відмовилась приймати відправлення та підписувати експрес-накладну, про що повідомила працівнику ТОВ Нова пошта . Відправлення було залишено (покинуто) в квартирі де позивач проживає і до якої ОСОБА_3 мала доступ, де його було знайдено позивачем 06.08.2019 після повернення у місто. Скориставшись своїм правом перевірити цілісність, комплектність і неушкодженість відправлення, позивач розпакував вантаж для огляду і виявив механічне пошкодження на екрані, що робить належний йому телевізор непридатним для подальшого використання за цільовим призначенням. Таким чином, на адресу позивача було доставлено пошкоджений телевізор, який особисто позивачу належним чином вручено не було, а отже не було й одержано позивачем. З експрес-накладної вбачається, що в ній відсутній підпис одержувача. У зв`язку з вищевказаною ситуацією позивач звернувся 08.08.2019 з претензією до ТОВ Нова пошта , на яку у вересні 2019 року отримав відповідь із відмовою у її задоволенні. Однак, позивач не погоджується із рішенням ТОВ Нова пошта , оскільки саме в результаті безвідповідальних дій відповідача належний позивачу телевізор прибув у пошкодженому стані і належним чином отриманий не був. З метою встановлення розміру шкоди позивач звернувся до сервісного центру виробника, надавши пошкоджений телевізор для проведення діагностики, та отримав технічний висновок від 18.10.2019, згідно якого вартість ремонту становить 19 552, 00 гривень. В результаті пошкодження належного позивачу телевізора, останній був позбавлений можливості користуватися своєю власністю для своєї роботи та дозвілля. Окрім того, позивачу необхідно було витратити значний обсяг часу та власних зусиль для з`ясування усіх обставин доставки вантажу, неодноразово відвідувати ТОВ Нова пошта , контактувати із представниками відповідача, а також представниками ТОВ Бігтрейд , звертатися до юристів для підготовки претензії, надання консультацій тощо, що негативно позначилося на нормальному стані життя та здоров`ї позивача. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 3 000, 00 гривень.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача завданої майнової шкоди в розмірі 19 552, 00 гривень та моральної шкоди в розмірі 3 000, 00 гривень.

Судом 25.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Бігтрейд , а також запропоновано учасникам справи надати заяви по суті та докази по справі.

З офіційного веб-сайту Укрпошти вбачається, що вищевказане судове рішення відповідач отримав 07.12.2019, а третя особа - 02.12.2019.

У строк встановлений судом від відповідача 23.12.2019 судом було отримано відзив на позов. У своєму відзиві представник відповідача просив відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає вимоги недоведеними і безпідставними.

Від позивача відповідь на відзив та від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ Бігтрейд письмові пояснення на позов та/або відзив не надійшли.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити, аргументуючи мотивами викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, аргументуючи мотивами, викладеними у відзиві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ Бігтрейд в судове засідання не з`явився, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Таким чином, представник третьої особи не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, думку позивача, представника відповідача, а також положення ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ Бігтрейд (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання).

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

10.07.2019 ОСОБА_1 придбав у ТОВ Бігтрейд за 23 999, 00 гривень телевізор ТМ KIVI , що підтверджується фіскальним чеком № 59-31109606 від 10.07.2019. (а.с. 10)

17.07.2019 вищевказаний товар було відправлено продавцем на адресу покупця, скориставшись при цьому послугами перевізника ТОВ Нова Пошта , що підтверджується експрес-накладною № 10034355202. (а.с. 13)

Відповідно до вищевказаної експрес-накладної, ТОВ Бігтрейд 17.07.2019 передало перевізнику - ТОВ Нова пошта у м. Києві для відправлення вантаж на адресу ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 , об`ємною вагою 69 кг та фактичною - 28 кг, з оголошеною вартістю відправлення 24 000, 00 гривень, опис відправлення: теле .

Таким чином, між ТОВ Бігтрейд та ТОВ Нова пошта було укладено договір про надання послуг перевезення.

В судовому засіданні встановлено, що під час отримання ОСОБА_1 відправлення ТОВ Бігтрейд від сусідки ОСОБА_3 , а не від представника ТОВ Нова пошта , як було передбачено умовами договору, було виявлено пошкодження вантажу - телевізору ТМ KIVI .

08.08.2019 позивач звернувся до перевізника - ТОВ Нова Пошта із претензією та вимогою про відшкодування вартості пошкодженого товару. (а.с. 12)

На вищевказану претензію 21.08.2019 відповідачем було надану позивачу відповідь із відмовою у задоволенні його вимог. (а.с. 11)

06.11.2019 позивач отримав від ТОВ Релінк технічний висновок № КТ272 від 18.10.2019, згідно якого встановлено, що LCD панель телевізора KIVI розбита, це пошкодження є механічним, а тому випадок не є гарантійним, можливий платний ремонт, вартість якого становить 19 552, 00 гривень. (а.с. 9)

Звернення позивача до відповідача із вимогою про відшкодування матеріального збитку, завданого під час перевезення відправлення, не дали бажаного для позивача результату, а тому вважаючи свої права як споживача порушеними, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв`язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Також, судом в ухвалі від 25.11.2019 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи в заявах по суті, заслухавши їх пояснення, надані в судовому засіданні, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10.07.2019 ОСОБА_1 придбав у ТОВ Бігтрейд за 23 999, 00 гривень телевізор ТМ KIVI , що підтверджується фіскальним чеком № 59-31109606 від 10.07.2019. Відповідно до експрес-накладної № НОМЕР_1 від 17.07.2019 ТОВ Бігтрейд передало перевізнику - ТОВ Нова пошта у м. Києві для відправлення вантаж на адресу ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 , об`ємною вагою 69 кг та фактичною - 28 кг, з оголошеною вартістю відправлення 24 000, 00 гривень, опис відправлення: теле . Тобто, між ТОВ Бігтрейд та ТОВ Нова пошта було укладено договір про надання послуг перевезення.

Як встановлено у судовому засіданні, вказаний вантаж перевізник зобов`язався прийняти від відправника у відділенні в місті відправника, тобто в м. Києві, та доставити це відправлення безпосередньо на адресу одержувача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), тобто на умовах типу основної послуги відділення - адреса , передбаченої Умовами надання послуг ТОВ Нова пошта , розміщеними на сайті novaposhta.ua.

Судом встановлено, що відправником було дотримано умов оформлення відправлення, яке було прийнято ТОВ Нова пошта .

Водночас, в ході розгляду справи судом встановлено неналежне виконання обов`язків відповідачем, покладених на нього як на перевізника.

Належних доказів того, що відправлення ТОВ Бігтрейд - телевізор, придбаний позивачем 10.07.2019, було отримано ОСОБА_1 за адресою, вказаною у вищевказаній експрес-накладній, як те було передбачено умовами договору, суду не надано.

Прізвище, ім`я, по батькові та підпис одержувача відправлення, який повинна містити експрес-накладна, у ній відсутні.

Посилання представника відповідача на те, що відправлення було отримано особою безпосередньо за адресою одержувача: АДРЕСА_3 , суду не надано. Натомість встановлено отримання відправлення сусідкою позивача - ОСОБА_3 , яка проживає у сусідній квартирі АДРЕСА_1 .

При цьому судом встановлено, що позивач з 16.07.2019 по 06.08.2019 перебував у м. Одесі, що підтверджується проїзними документами, наданими позивачем, і фізично не міг отримати відправлення 18.07.2019.

Також судом встановлено, що позивач проживає за адресою, вказаною як місце одержання відправлення, лише із своїм сином - ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою МКП Управляюча компанія Територія комфорту № 186 від 16.01.2020. ОСОБА_3 , яка як вбачається з пояснень представника відповідача, отримувала відправлення адресоване позивачу, в квартирі останнього не проживає. Доказів того, які б спростовували дану інформацію представником відповідача суду не надано.

Крім того, доказів того, що позивач уповноважував будь-кого на отримання відправлення, матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що доставлене представником ТОВ Нова пошта відправлення не могло бути оглянуте позивачем, оскільки він його не отримував. Доказів протилежного або ж того, що одержувач відмовився від огляду відправлення, відповідачем не надано.

В судовому засіданні було відтворено і досліджено звукозаписи телефонних розмов позивача із представниками відповідача та продемонстровано відеозапис, наданий позивачем разом із позовом. (а.с. 20)

Відеозапис суд вважає неналежним доказом в розумінні ст. 77 ЦПК України. З даного відео неможливо встановити, що воно стосуються предмета доказування.

Із досліджених звукозаписів вбачаються неодноразові звернення позивача до представників відповідача із вимогою про розгляд його претензії та відшкодування матеріального збитку, завданого перевізником, що не заперечувалось й представником відповідача в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або зобов`язання надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Нормами ч. 4 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Тлумачення ст. 526 ЦК України дає підстави для висновку про те, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню до виконання як договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень стст. 11, 1166 ЦК України дає підстави вважати, що підставою для виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за умов наявності шкоди, протиправної поведінки особи, яка завдала шкоду, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та завданою шкодою, вини особи, яка завдала шкоду.

У ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідачем не спростовано факт належного пакування ТОВ Бігтрейд відправлення.

Згідно п.п. 5.2, 5.3 і 7.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 р. (із змінами), вид упаковки має відповідати особливостям вантажу, упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт. Характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю і стану дороги та іншим умовам. Відповідальність за відсутність спеціального маркування та наслідки покладаються на замовника.

За вимогами п. 5.9 даних Правил, промислові товари для перевезення упаковують у тверду (дощані, фанерні ящики), напівтверду (пресовані кіпи із застосуванням дощечок і планок) і м`яку упаковку (пресовані кіпи без дощечок і планок, тюки, баули, тканинні мішки, рогожні мішки, рулони).

Отже, здавши ТОВ Нова Пошта вантаж, який підлягав транспортуванню, ТОВ Бігтрейд замовило послугу, оплативши її та сподіваючись на належне її виконання з тим, щоб не допустити пошкодження телевізору та доставити його в первісному стані одержувачу.

Положення ст. 924 ЦК України передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками:

1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин;

2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Звідси слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Відповідно до п. 4.2.2 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, ТОВ Нова пошта мало право відмовити ТОВ Бігтрейд в наданні послуг у разі порушення ним покладених на нього обов`язків згідно із договором та Умовами надання послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Оскільки відповідачем не було відмовлено замовнику в наданні послуг перевезення, відповідно останнім було дотримано покладених на нього обов`язків.

В свою чергу, відповідач з моменту отримання відправлення взяв зобов`язання забезпечити збереження відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його видачі одержувачу (п. 4.1.2 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень).

Згідно із п. 7.2.8. вищевказаного договору, ТОВ Нова пошта не несе відповідальність за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику в цілісній/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення.

Судом встановлено, що на час відправлення пошкодження його упаковки зафіксовані не були і товар було прийнято відповідачем для відправлення.

Одержувачем, яким згідно із умовами договору є позивач, відправлення безпосередньо від експедитора отримано не було. Взагалі будь-яка особа, яка б посвідчила отримання нею відправлення на адресу позивача, не засвідчила такого факту. Підпис за отримання відправлення в експрес-накладній відсутній. Такі дії відповідача є порушенням умов договору надання послуг перевезення відправлень та вимог чинного законодавства України. Відповідно, позивач був позбавлений відповідачем права перевірити вантаж, скласти акт приймання-передачі, передбачений умовами договору. Тому, посилання представника відповідача на відсутність акту в якому фіксуються, зокрема пошкодження відправлення, який повинен бути складений у день отримання такого відправлення, як на нехтування позивачем своїми обов`язками, є безпідставним.

У даній справі переважному застосуванню підлягають саме норми ст. 924 ЦК України в частині обов`язку доведення вини, оскільки зазначена стаття передбачає підстави звільнення перевізника від відповідальності.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Однак, судом встановлено, що відповідач неналежно виконав послугу, не дотримався вимог наведених вище Правил перевезення вантажу, умов Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та не здійснив забезпечення належної доставки відправлення і повного збереження вантажу.

Суд вважає, що наявність механічного пошкодження - розбиття LCD панелі телевізора встановлює наявність вини перевізника та свідчить про виникнення пошкоджень під час перевезення вантажу та у межах відповідальності перевізника.

Таким чином, зважаючи на доведеність передання ТОВ Бігтрейд для транспортування на адресу позивача відправлення - телевізору в неушкодженому стані, однак який надійшов до позивача з пошкодженнями, суд приходить до висновку про наявність вини перевізника у спричиненні шкоди позивачу.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Розмір збитку визначений позивачем на підставі технічного висновку ТОВ Релінк № КТ272 від 18.10.2019, згідно якого вартість ремонту пошкодженого телевізору становить 19 552, 00 гривень. (а.с. 9) При цьому судом прийнято до уваги, що ідентифікуюча ознака досліджуваного виробу, вказана у цьому технічному висновку в графі изделие, модель (запис вчинено на російській мові) тотожна запису у фіскальному чеку від 10.07.2019 про придбання позивачем телевізору ТМ KIVI . (а.с. 10)

Відповідачем не спростовано розмір заподіяної позивачу майнової шкоди. Клопотання про призначення відповідної експертизи не заявлялось.

Зважаючи на вищевикладене, відповідальність, передбачену ст. 7 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, а також визначену технічним висновком вартість ремонту пошкодженого вантажу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 19 552, 00 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди, то суд прийшов до наступного висновку.

Правовідносини у даній справі виникли між споживачем послуги та її виконавцем.

Згідно із п. 5 ч. 4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом прийнято до уваги, що Закон України Про захист прав споживачів не містить прямої вказівки на те, що моральна шкода відшкодовується тільки в разі коли продукція (послуги) є небезпечними для життя і здоров`я людей, а відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав, здійснюється відповідно до закону.

На що також звернув увагу Верховний Суд у постанові від 26.09.2018 по справі № 490/8831/15-ц.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, на що звернув увагу Верховний Суд України в п. 5 постанови Пленуму від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем в судовому засіданні було зазначено в чому полягає ця шкода, і зазначено з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір.

Водночас, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Судом встановлено наявність спричинення відповідачем моральної шкоди позивачу, в тому числі наявний причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Згідно з ч. 1 - ч. 4, ч. 6 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загально людських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Встановлені судом обставини справи на переконання суду призвели до спричинення позивачу моральної шкоди, яка виразилася в душевних стражданнях, яких він зазнав в зв`язку із порушенням його прав як споживача відповідачем. Тому, враховуючи вищезазначене, беручи до уваги ступінь вини відповідача, характер моральних страждань, які переніс позивач, враховуючи певні його турботи і хвилювання, пов`язані з наслідками неправомірних дій відповідача, необхідність звернення до суду щодо захисту своїх прав, відношення відповідача до даних правовідносин, а також виходячи із принципів розумності та справедливості при даних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача на його користь підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 1 000, 00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з ТОВ Нова Пошта на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 19 552, 00 гривень та моральної шкоди в розмірі 1 000, 00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 000, 00 гривень моральної шкоди - слід відмовити, враховуючи їх необґрунтованість та недоведеність належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору за подачу позову на підставі Закону України Про захист прав споживачів .

Тому, враховуючи вищевказане та положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 700, 24 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (91, 13 %).

Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України Про захист прав споживачів , п. 6 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 11-13, 15, 16, 22, 23, 526, 633,9089, 909, 917, 924, 1166 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 95, 100, 133, 141, 229, 235, 238, 258, 259, 263-265, 273, 278, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Пошта - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Пошта на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 19 552, 00 гривень та моральну шкоду в розмірі 1 000, 00 гривень.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Пошта на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 2 000, 00 гривень - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Пошта на користь держави судовий збір в сумі 700, 24 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області або до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю Нова Пошта , ЄДРПОУ 31316718; місцезнаходження: м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. 103, корп. 1.

Товариство з обмеженою відповідальністю Бігтрейд , ЄДРПОУ 40541827; місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 30-А, оф. 28.

Рішення суду складено 28.01.2020.

Суддя: