Ухвала

від 27.01.2020 по справі 127/483/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/483/20

Провадження №11-сс/801/57/2020

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі :

Головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

з участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

слідчого ОСОБА_8

скаржника ОСОБА_9

представника скаржника ТОВ «ІВІС» - адвоката ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» та апеляційну скаргу з доповненнями директора ТОВ «Івіст» ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2020 року, якою накладено арешт на майно, що було вилучене під час огляду 08-09.01.2020 за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4, в рамках кримінального провадження № 32019020000000094 внесеного до ЄРДР 27.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 272 КК України

в с т а н о в и в :

Зазначеною ухвалою слідчого судді прийнято рішення про задоволення клопотання заступника начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_11 , задоволено. Накладено арешт на майно, що було вилучене під час огляду 08-09.01.2020, в рамках кримінального провадження № 32019020000000094 внесеного до ЄРДР 27.12.2019, за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4, а саме: 4 (чотири) резервуари для зберігання паливо-мастильних матеріалів ємністю 25м3, 25м3, 42м3 та 10м3, які з`єднані між собою за допомогою трубопроводів з запірними кранами та 2 (двома) електронасосами, а також паливо-мастильні матеріали у кількості 35108 літрів, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цього майна.

Задовольняючи клопотання слідчого та накладаючи арешт на майно, слідчий суддя послався на те, що вказане у клопотанні майно являється предметом кримінального правопорушення, може бути використане як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення. Накладення арешту на вказане майно має за мету унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна з метою проведення експертиз.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи організували на території м. Вінниці та Вінницької області діяльність нелегальних автозаправних станцій, які працюють без дозвільних документів, де здійснюють збут незаконно виготовленого пального з порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Так, в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження отримано від Управління СБУ у Вінницькій області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, про те, що на території регіону функціонують нелегальні мережі АЗС, через які здійснюється реалізація підакцизних товарів (дизельне паливо та скраплений газ), внаслідок чого наноситься істотна шкода економічній безпеці держави, а також створюють передумови до виникнення надзвичайних подій екологічно-техногенного характеру з тяжкими наслідками.

Зокрема, невстановленими на даний час особами налагоджено протиправний механізм постачання до регіону нафтопродуктів (дизельного палива) та скрапленого нафтового газу пропан-бутан, які накопичуються на не сертифікованій нафтобазі і реалізовуються через мережу нелегальних модульних АЗС.

Також в ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що накопичення незаконно виготовленого пального для наступного розвезення по незаконних модульних автозаправних станціях здійснюється на території за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4.

Так 30.12.2019 було проведено обшук за вищезазначеною адресою, де було виявлено та вилучено документи, чорнові записи, засоби для збуту паливно- мастильних матеріалів, а також паливо-мастильні матеріали у кількості близько 30 тис. л. та у зв`язку з тим, що не можливо було забезпечити вилучення значної кількості ПММ, їх було опломбовано у ємностях у яких вони зберігались та передано на відповідальне зберігання Вінницькому відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області.

В подальшому, 08-09.01.2020 на виконання Ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 05.01.2020 (справа №127/245/20) про надання дозволу на проведення огляду за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4 та вилучення незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів, які були вилучені та належним чином опломбовані 30.12.2019, проведено огляд вказаної території де було виявлено та вилучено знаряддя для незаконного зберігання паливно-мастильних матеріалів, а саме: 4 (чотири) резервуари для зберігання паливо-мастильних матеріалів ємністю 25м3, 25м3, 42м3 та 10м3, які з`єднані між собою за допомогою трубопроводів з запірними кранами та 2 (двома) електронасосами, а також паливо-мастильні матеріали у кількості 35108 літрів, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженню та являються речовим доказом, а також предметом та знаряддям скоєного кримінального правопорушення.

Виявлені під час вказаного огляду речі та документи 10.01.2020 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження №32019020000000094 від 27.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 272 КК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2020 року, якою накладено арешт на майно, що було вилучене під час огляду 08-09.01.2020 за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4, в рамках кримінального провадження № 32019020000000094 внесеного до ЄРДР 27.12.2019. Просить зобов`язати слідчих першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області повернути ТОВ "БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ", ідентифікаційний код юридичної особи 40263866, належне йому дизельне пальне ДП-Л- Євро5-ВО у кількості 29680 літрів.

Вимоги мотивує тим, що у даному випадку судом арешт на майно, належне на праві власності ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ», було накладено безпідставно, оскільки право власності на дане майно набуто на законних підставах, а правомірність його зберігання у спеціальних резервуарах на промисловій території за адресою м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4, підтверджена належним чином оформленими первинними документами. Арештоване дизельне пальне не має жодного відношення до кримінального провадження №32019020000000094 від 27.12.2019 року, яке розслідується слідчими першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області. Через протиправне вилучення та арешт належного ТОВ "БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ" дизельного пального було порушено його право власності, завдана майнова шкода інтересам суб`єкта господарювання через неможливість використання дизельного пального у власній господарській діяльності.

Посадові особи ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ», якому належить арештоване майно, не є підозрюваними особами у даному кримінальному провадженні.

Крім того, з клопотанням про накладення арешту звернулась неналежна особа, тобто слідчий, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко вказано, що з даним клопотанням має звертатись прокурор.

Жодних доказів або обґрунтувань того, що дизельне пальне у кількості 29680 літрів, що належить на праві власності ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ», на яке оскаржуваною ухвалою накладено арешт, має відношення до незаконно виготовленого пального або має ознаки речових доказів, органом досудового слідства не надано і в ухвалі слідчого судді не зазначено.

До клопотання про арешт майна не долучено відповідних процесуальних документів та доказів, які б могли свідчити про незаконність походження вилученого дизельного пального.

В апеляційній скарзі з доповненнями директор ТОВ «Івіст» ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2020 року, якою накладено арешт на майно, що було вилучене під час огляду 08-09.01.2020 за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4, в рамках кримінального провадження № 32019020000000094 внесеного до ЄРДР 27.12.2019. Просить зобов`язати слідчих першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області повернути ТОВ «ІВІСТ», ідентифікаційний код юридичної особи 41552892, належне йому дизельне паливо ДП-Л- Євро5-ВО у кількості 7525 літрів.

Вимоги мотивує тим, що у арешт на дизельне пальне у кількості 7525 літрів, що належить на праві власності ТОВ «ІВІСТ», був накладений безпідставно, оскільки право власності на вказане майно було набуто на законних підставах, а правомірність зберігання його у спеціальних резервуарах на промисловій території за адресою м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4, підтверджена належним чином оформленими первинними документами. Арештоване дизельне пальне не має жодного відношення до кримінального провадження № №32019020000000094 від 27.12.2019 року, яке розслідується слідчими першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області. Через протиправне вилучення та арешт належного ТОВ «ІВІСТ» дизельного пального було порушено його право власності, завдана майнова шкода інтересам суб`єкта господарювання через неможливість використання дизельного пального у власній господарській діяльності. Посадові особи ТОВ «ІВІСТ», якому належить арештоване майно, не є підозрюваними особами у даному кримінальному провадженні. Крім того, з клопотанням про арешт майна звернулась неналежна особа.

Заслухавши доповідь судді, апелянта ОСОБА_9 , апелянта - адвоката ОСОБА_12 , які підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити ; міркування прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які заперечили проти апеляційних скарг та вважають за необхідне ухвалу слідчого судді залишити без змін як законну та обґрунтовану, пояснення слідчого ОСОБА_8 , перевіривши матеріали судової справи та кримінального провадження, судова колегія вважає, що апеляційні скарги адвоката ОСОБА_10 в інтересах ТОВ "БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ" та директора ТОВ «Івіст» ОСОБА_9 з доповненнями -підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як видно з ухвали суду, слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 27.12.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019020000000094 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 272 КК України.

Частиною 1 ст. 204 КК України передбачена відповідальність за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів.

Частиною 1 ст. 272 КК України передбачена відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Лист начальника СБУ не містить посилання на конкретні факти порушення техніки безпеки чи незаконного виготовлення пального. Жодних додатків до листа на підтвердження його змісту немає

Доказів таких фактів не надано суду слідчим.

Вирішуючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна чи відмови в задоволенні такого клопотання про арешт майна. Вказане рішення має бути вмотивованим.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані. До таких висновків апеляційний суд приходить , виходячи з наступного.

До Вінницького міського суду надійшло клопотання слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_11 про накладення арешту на майно, що було вилучене під час огляду 08-09.01.2020, в рамках кримінального провадження № 32019020000000094 внесеного до ЄРДР 27.12.2019, за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4, а саме: 4 (чотири) резервуари для зберігання паливо-мастильних матеріалів ємністю 25м3, 25м3, 42м3 та 10м3, які з`єднані між собою за допомогою трубопроводів з запірними кранами та 2 (двома) електронасосами, а також паливо-мастильні матеріали у кількості 35108 літрів, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Як зазначено у ч.3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати, зокрема правову підставу для арешту майна.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів справи жодних аргументів, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність підстав для арешту майна в ухвалі не наведено, відсутні особи, яким би повідомлялась підозра, обвинувальний акт не складався. Статусу підозрюваного у посадових осіб ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» не має, при умові ,що вони являються третіми особами у даному кримінальному провадженні, добросовісними набувачами та користувачами майна.

Як вбачається з матеріалів, доданих до апеляційних скарг апелянтами, дизельне пальне, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді, належить на праві власності ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ІВІСТт», що підтверджується копією договору №НП-2-1/10-19 від 2.10.2019 року, копією додаткової угоди №4 до генерального договору поставки нафтопродуктів НП-2-1/10-19 від 02.10.2019 року, копією видаткової накладної №312 від 09.10.2019 року.

Жодних доказів або обґрунтувань того, що пальне, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою, є незаконно виготовленим пальним, а отже має ознаки речових доказів, органом досудового слідства не надано і в ухвалі слідчого судді не зазначено.

До клопотання про арешт майна не долучено відповідних доказів, які б могли свідчити про незаконність походження вилученого дизельного пального.

Не може залишитись поза увагою суду і та обставина , що ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ІВІСТ» є лише орендарями території, на якій було проведено обшук та накладено арешт на майно, виявлене на цій території, підтверджується копією договору суборенди від 1.10.2019 року, копією акта приймання-передачі майна №1 за договором від 1.10.2019 року, копією дозволу №034.20.05 про експлуатацію обладнання, копією дозволу №033.20.05 про виконання робіт у вогнепожежнонебезпечних зонах.

Під час огляду та обшуку не виявлено жодних порушень правил безпеки, які давали б підстави для внесення відомостей джо ЄРДР за ст.272 ч.1 КК України.

Фактично єдиною підставою для внесення відомостей до ЄРДР проведення оглядів, обшуків та накладення арешту на майно підприємств є лист начальника УСБУ без зазначення конкретних фактів та змісту скоєного злочину та будь-яких матеріалів на підтвердження його змісту, що переконує Суд в необґрунтованості накладеного арешту на майно.

Як вірно зазначили у своїх апеляційних скаргах адвокат ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» та директор ТОВ «ІВІСТт» ОСОБА_9 , і пояснили безпосередньо в судовому засіданні, даний необґрунтований арешт майна перешкоджає юридичним особам належним чином здійснювати господарську діяльність, а потреби судового слідства не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи юридичної особи у здійсненні господарської діяльності та пов`язані з цим ризики.

При розгляді заяв про втручання держави у здійснення права власності ЄСПЛ спершу розглядає, чи таке втручання здійснювалося для досягнення соціально значущої мети, а також у межах існуючого законодавства. Щодо першого критерію, Суд залишає державі можливість самостійного оцінювання (margin of appreciation) .

Як свідчить аналіз практики ЄСПЛ, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля ( рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар ( серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти ( наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При здійсненні оцінки правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод ЄСПЛ послідовно вирішує чотири групи питань: 1) чи було оскаржуване обмеження (втручання) передбачене законом; 2) чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини; 3) чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»; 4) чи було воно пропорційним до тієї правомірної мети, якої намагалися досягти.

Згідно ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити таки захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону

Згідно п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Проте не зрозуміло, які саме ознаки речових доказів має вилучене дизельне пальне, на яке в подальшому ухвалою слідчого судді накладено арешт. В клопотанні слідчого не міститься відомостей, на підставі яких можна зробити висновок про те, що вилучене майно набуте його володільцем кримінально протиправним шляхом або отримано юридичною особою в наслідок кримінального правопорушення. Вказані відомості та докази ,що слугували внесення повідомлення до ЄРДР , не надані органом досудового розслідування ні суді першої інстанції ні при апеляційному перегляді.

Ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні клопотання слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, розмір шкоди, завданої злочином, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, можливо негативні пов`язані з його пошкодженням чи втратою.

Зазначені положення, на думку колегії суддів, слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна не дотримані.

На думку апеляційного суду, з врахуванням обставин встановлених в ході судового розгляду , апеляційний суд вважає, що доводи апеляційних скарг адвоката ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» та директора ТОВ «Івіст» ОСОБА_9 заслуговують на увагу, оскільки наявність підстав для арешту майна, які наведені в клопотанні слідчого є непереконливими та не доведені в судовому засіданні, зокрема доказово, і тому слідчий суддя прийшов до неправомірного та передчасного висновку про накладення арешту на майно ТОВ «БУРЕВІЙ АГРІКАЛЧІРАЛ ЕНД ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ІВІСТ».

Щодо заперечень прокурора ОСОБА_6 , про пропуск строків на подання апеляційних скарг, апеляційний суд констатує наступне . Як вже зазначалось , автори апеляційних скарг та зацікавлені особи не були присутні в судовому засіданні, про прийняте судове рішення дізнались лише з реєстру судових рішень.

Якзазначено вч.2,ч.3ст.395КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що особи, які подали апеляційні скарги в судовому засідання суду першої інстанції присутні не були, апеляційний суд вважає, що автори апеляційних скарг не пропустили процесуальний строк звернення з апеляційними скаргами до суду. Інших відомостей матеріали провадження не містять.

Наявна в матеріалах справи довідка про повідомлення власника щодо розгляду клопотання про арешт майна суперечить вимогам ст.ст.111-112 КПК України, а тому не може вважатись належним повідомленням особи.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

З огляду на наведені вище мотиви, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а у задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_11 про накладення арешту на майно, що було вилучене під час огляду 08.- 09.01.2020 року , в рамках кримінального провадження №32019020000000094 внесеного до ЄРДР 27.12.2019 року-слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревій Агрікалчірал Енд Трейдінг» та апеляційну скаргу з доповненнями директора ТОВ «ІВІСТ» ОСОБА_9 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 11.01.2020 року , по про арешт майна , вилученого під час огляду в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2019 року з № 32019020000000094 задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 11.01.2020 року , якою накладено арешт на майно ,що було вилучено під час огляду 09-09.01.2020 року , в рамках кримінального провадження №32019020000000094 внесеного до ЄРДР 27ю12.2019 року , за адресою: м. Вінниця , вул. Айвазовського , а саме : 4(чотири ) резервуара для зберігання паливно-мастильних матеріалів ємністю 25 м 3, 25 м 3, 42 м 3 та 10 м 3 ,які з`єднані між собою за допомогою трубопроводів з запірними кранами та 2(двома ) електронасосами , а також паливно-мастильні матеріали у кількості 35108 літрів , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном.

Ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_11 , про накладення арешту на майно ,що було вилучене під час огляду 08.- 09.01.2020 року , в рамках кримінального провадження №32019020000000094 внесеного до ЄРДР 27.12.2019 року , в ході якого виявлено та вилучено майно ,яке є предметом кримінального правопорушення відмовити.

Зобов`язати слідчих першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області повернути власникам ТОВ «Буревій Агрікалчірал Енд Трейдінг» , ідентифікаційний код юридичної особи 40263866, та ТОВ «ІВІСТ», ідентифікаційний код юридичної особи 41552892 , належне їм майно , а саме : 4(чотири ) резервуара для зберігання паливно-мастильних матеріалів ємністю 25 м 3, 25 м 3, 42 м 3 та 10 м 3, які з`єднані між собою за допомогою трубопроводів з запірними кранами та 2(двома ) електронасосами , а також паливно-мастильні матеріали у кількості 35108 літрів .

Копію ухвали апеляційного суду направити учасникам судового розгляду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ: