Постанова

від 25.07.2007 по справі 10/184-05-8026

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/184-05-8026

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 липня 2007 р.                                                                                   № 10/184-05-8026  

             Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

              Головуючого  -                                         Ткаченко Н.Г.

                Суддів  -                                                  Заріцької А.О.

                                     Панової І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу  Сільськогосподарського ЗАТ  "Струмок"  

на рішення  господарського суду  Одеської області від 14.10.2005 р. та постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2005 р. по справі № 10/184-05-8026 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до Сільськогосподарського ЗАТ "Струмок" про стягнення заборгованості  по відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 14 416,19 грн., -

                                    В С Т А Н О В И В:

       В серпні 2005 р. позивач –УПФ України в України в Татарбунарському районі Одеської області звернувся до господарського суду  Одеської області з позовом до СЗАТ "Струмок" про стягнення заборгованості за відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 14 416,19 грн. в період з 01.01.2005 р. по 31.07.2005 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 жовтня  2005 р. по  справі № 10/184-05-8026 /суддя Трачук Л.Г./ позовні вимоги  задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 14 416,19 грн., стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 144 грн. та на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою  Одеського   апеляційного господарського суду  від 24 листопада 2005 р. по справі № 10/184-05-8026 /судді : Жукова А.М.,                     Величко Т.А., Бойко Л.І./ рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2005 р.  залишено без змін, а апеляційна скарга СЗАТ "Струмок"   без задоволення.

В касаційній скарзі відповідач –Сільськогосподарське ЗАТ "Струмок"  просить скасувати постанову Одеського   апеляційного господарського суду  від 24.11.2005   р., посилаючись на те, що вона  прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, справу направити на новий розгляд до Одеського   апеляційного господарського суду  в іншому складі суду.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом, відповідно до п.1 Статуту відповідача, Сільськогосподарське ЗАТ "Струмок"    заснований шляхом об"єднання  майнових вкладів його засновників в процесі реорганізації КСП "Струмок" у формі перетворення в АТ і є правонаступником всіх прав і обов"язків КСП "Струмок" згідно  передаточного балансу. СЗАТ "Струмок"  зареєстровано з 23.03.2000 р. в Управлінні Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області  як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і є  платником  фіксованого сільськогосподарського податку.

Задовольняючи позов, господарський суд як першої, так і апеляційної інстанції виходив з того, що  у зв'язку із прийняттям  Закону України "Про внесення  змін до деяких  законів України  щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств" з січня 2005 р.   платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують  страхові внески за найманих працівників  за  спеціальною ставкою  - 6,4 %, одночасно з 01.01.2005 р. відшкодовується  сільськогосподарськими підприємствами  Пенсійному Фонду  фактичні витрати  на виплату та доставку  пільгових пенсій, призначених,  відповідно до  ст.13 п."б" Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004 р., визначено  принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, коло осіб, які підлягають  зазначеному  страхуванню, платників страхових внесків,  стягнення заборгованості за цими внесками;

- згідно з п.1 ст.1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Статтею 2  даного Закону встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ;

- відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених згідно пункту "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме плату, що покриває фактичні витрати виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт і професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

- відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок числення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою ПФУ від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2  у розмірі 100%;

- Пунктом 6.4. даної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

-  позивач відправив на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за період з 01.01.2005 р. по 01.07.2005 р. пенсіонерам, а саме, Мельникову А.О., Мельникову П.А., Драгульському В.І., Должненко І.С., Путькало І.Ф., Сукманському Ф.В., Саченко Т.В.,  Іщенко П.М., Загороднюк І.О.;

- отже, заборгованість складає 14416,19 грн. і відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості в повному обсязі.  

Таким чином,  господарські  суди попередніх  інстанції прийшли  до обгрунтованого висновку,  що поскільки  відповідач не розрахувався з УПФ Татарбунарському районі Одеської області,  то позовні вимоги  є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів та забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій,  посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:  особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 даного Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в” - “е” та “ж” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 р. за рахунок коштів Пенсійного Фонду, а з 1 січня 2005 р. - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 даного  Закону.

Отже, зазначеними нормами законодавства пенсійному фонду, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (повноваження договірного характеру, а не владних управлінських функцій).

Відповідно до ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо  зайняті  повний  робочий  день  на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних  частин)  по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин,  на  будівництві  шахт  і  рудників  та  в металургії,  -  за  списком  робіт  і  професій,    затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію  незалежно  від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25  років,  а працівники провідних професій на  цих  роботах: робітники очисного вибою, прохідники,  вибійники  на  відбійних  молотках,  машиністи гірничих  виймальних машин,  сталевари,  горнові,   агломератники, вальцювальники  гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу  (вогневим  засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів    металургійного   виробництва   (відділень   нагрівальних колодязів  та  стриперних  відділень), - за умови, якщо вони були зайняті  на  цих  роботах  не  менше  20  років.

Згідно з пунктом “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”  на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, сума позову складається з заборгованості по відшкодуванню витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за списком №2 з 01.01.2005 р. по 31.07.2005 р. в сумі 14416,19  грн.  

Судами також встановлено фактичне призначення пенсій працівниками згідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за якою передбачається відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, а не згідно статті 14 закону, виплата пенсій за якою здійснюється за рахунок держбюджету. Відповідно до чинного пенсійного законодавства призначення певного виду пенсії здійснюється згідно поданої заяви пенсіонера та не може змінюватися за власною ініціативою пенсійного фонду.

За таких обставин, господарські  суди як першої так апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам,  прийшли  до обґрунтованого висновку, що вимоги УПФ України в України в Татарбунарському районі Одеської області до Сільськогосподарського ЗАТ  "Струмок"    про стягнення заборгованості за витратами фонду на  виплату та доставку пільговий пенсій  в сумі 14416,19 грн.  підлягають задоволенню.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2005 р. та постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2005 р. по справі № 10/184-05-8026  постановлені у відповідності до фактичних обставин справи  та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в  оскаржуваних судових рішеннях.     

Керуючись ст.ст.1115, 1117-  11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

                                   П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського ЗАТ  "Струмок"   залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду  Одеської області від 14.10.2005 р. та постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2005 р. по справі № 10/184-05-8026 залишити без змін.

         Головуючий -                                                          Ткаченко Н.Г.

            Судді  -                                                                  Заріцька А.О.

                                                                                  Панова І.Ю.