Ухвала

від 23.01.2020 по справі 826/12009/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2020 року

м. Київ

справа №826/12009/17

адміністративне провадження №К/9901/710/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ГУ ДФС) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Чистая планета ТМ" до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

28.12.2019 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019.

Одночасно відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційна скарга ГУ ДФС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а вказані підстави у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними; судовий збір не сплачено, а наведені у клопотанні доводи щодо відстрочення сплати судового збору є безпідставними.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена у відкритому судовому засіданні 05.03.2019, надіслана до ЄДРСР 14.03.2019, оприлюднена 18.03.2019. Разом з тим, касаційну скаргу на судове рішення відповідач подає 28.12.2019.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач посилається на те що, строк на касаційне оскарження не порушений, оскільки право на касаційне оскарження судових рішень ним було реалізовано вчасно, однак ухвалами Верховного Суду від 08.07.2019 №К/9901/9564/19 та від 03.12.2019 №К/9901/23867/19 вперше подані касаційна скарги (04.04.2019 та 21.08.2019) були повернуті у зв`язку з невиконанням вимог ухвал Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху (до касаційної скарги не було додано документ про сплату судового збору); вказує, що обмежене фінансування унеможливило сплатити судовий збір як під час звернення з касаційними скаргами 04.04.2019 та 21.08.2019, так і під час повторного подання касаційної скарги (28.12.2019).

Обставини, на які посилається ГУ ДФС, заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору в контексті звернення до суду є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Отже, вказані у касаційній скарзі підстави пропуску строку на касаційне оскарження (відсутність можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги) не приймаються як поважні.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

Документ про сплату судового збору скаржник до касаційної скарги не додає, але заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 8 цього Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 цього Закону).

Перелік умов, встановлений цією статтею, норми якої є спеціальними з регулювання питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення від сплати судового збору, є вичерпним.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з відомостями з ЄДРСР позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у вересні 2017 року, а за змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру, ціна позову (загальна сума грошового зобов`язання, щодо якого заявлені позовні вимоги) становить 9' 450' 927,88 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній станом на момент подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 28' 352' 783,64 грн (9' 450' 927,88 грн х 1,5% х 200%).

Крім того, згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимоги особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скаржником ця вимога недотримана. Обґрунтування вимог касаційної скарги зводиться до викладення обставин щодо порушень ТОВ "Чистая планета ТМ" норм податкового законодавства, встановлених під час податкової перевірки, та змісту цих норм.

Разом з тим, це не замінює обґрунтування доводу про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції як підстави для касаційного оскарження.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та докази на підтвердження обставин, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі; обґрунтування вимог касаційної скарги із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду