Постанова

від 21.01.2020 по справі 1522/26001/12

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2890/20

Номер справи місцевого суду: 1522/26001/12

Головуючий у першій інстанції Бойчук А.Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Черевко П.М., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділення частки домоволодіння в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк ) про виділення частки домоволодіння в натурі, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Бойчука А.Ю. 20 лютого 2018 року у м. Одеса, -

встановила:

У жовтні 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про виділення частки домоволодіння в натурі та за (т. 1 а.с. 3-4).

В обгрунтування позову вказували, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками 2/3 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Іншим співвласником домоволодіння АДРЕСА_1 є відповідач, якому належить 1/3 частина домоволодіння.

Позивачі користуються своєю частиною домоволодіння, а саме: ОСОБА_3 будинок (літ. А): підвал (1-коридор-30,5 кв.м.; 2-домашній кінотеатр - 47,8 кв.м.; 3 - підсобне - 22,5 кв.м.; 4-санвузол - 3,0 кв.м.; 5-підсобне - 53,3 кв.м.; 6-кухня - 20,8 кв.м.; 7-технічні приміщення - 26,2 кв.м.) загальною площею 204,1 кв. м та гараж (лит. Б) площею 70,0 кв.м.

ОСОБА_4 користується частиною домоволодіння, що складається з 1-ого поверху будинку (літ. А), а саме: (1.8-предпокій - 16,3 кв.м., гардеробна - 1,9 кв.м., 1.10- кабінет - 21,1 кв.м; 1.11. - коридор -24,2 кв.м. 1.12-санвузол - 5,3 м.кв.; 1.13-житлова-16,2 кв.м.; 1.14-гардеробна-5,0кв.м.; 1.15-кухня-столова - 31,2 кв.м; 1.16-вітальня -61,8 кв.м.; 1.17-басейн -124,0 кв.м.; 1.18-сауна - 5,6 кв.м.; 1.19-туалет - 2,0 кв.м.) загальною площею 314,6 кв.м.

У свою чергу, відповідач користується іншою частиною домоволодіння, що складається з житлового будинку 2-ий поверх загальною площею 184,7 кв.м.; мезонін площею 9,0 кв.м.; внутридворові будівлі: вольєр для собак - 12,0 кв.м.; будинок садівника - 17,5 кв.м, навіс - 37,0 кв.м., будинок охорони - 9.1 кв.м.

Позивачі зазначали, що суперечок щодо користування домоволодінням у них з відповідачем ніколи не було. Спір щодо користування земельною ділянкою також відсутній. Обидві частини домоволодіння, які вони намагаються виділити в окрему одиницю, забезпечені окремими виходами, комунікаціями, та можуть функціонувати самостійно, що дає можливість поділу в натурі. Однак, відповідач не надає їм згоди на виділ частки в натурі, чим порушує їх право на виділення в натурі частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим позивачі були змушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із зустрічним позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи - ПАТ АБ Укргазбанк , про виділення частки домоволодіння в натурі (т. 1 а.с. 67-68).

В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким належить 2/3 частини домоволодіння.

ОСОБА_1 зазначав, що суперечок щодо користування домоволодінням у нього з позивачами за первісним позовом не було. Спір щодо користування земельною ділянкою відсутній. Частина домоволодіння, що він намагається виділити в окрему одиницю, забезпечена окремими виходами, комунікаціями та може функціонувати самостійно, що дає можливість поділу в натурі. Позивач вважав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надають йому згоди на виділ частки в натурі, чим порушують його право на виділення в натурі 1/3 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим останній був змушений звернутися до суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 20109 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було задоволено у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_1 також задоволено у повному обсязі. Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в натурі (в окремий об`єкт нерухомості) належні їм 2/3 частини в домоволодінні АДРЕСА_1 . Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з: вольєр для собак літера В - 12,0 кв.м., будинок садівника літера Г - 17,5 кв.м., гараж літера Б - 70,0 кв.м., в житловому будинку літера А 1-3 - підсобне 22,5 кв.м., 1-10 - кабінет 21,1 кв.м., 1-9 - гардероб 1,9 кв.м., 1-27 - житлова 21, 5 кв.м., 1-26 - гардероб 3,0 кв.м. Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з: навіс літера Д - 37,0 кв.м., будинок охорони літера Е - 9,1 кв.м., в житловому будинку літера А : 1-7 - житлова 26,2 кв.м., 1-18 - сауна 5, 6 кв.м., 1-12 - туалет 2,0 кв.м, 1-17 - басейн 124,0 кв.м., 1-32 - підсобне 3,4 кв.м., 1-31 - гардероб - 8,2 кв.м., 1-33 - котельна 9,0 кв.м. Виділено ОСОБА_1 в натурі (в окремий об`єкт нерухомості) належну йому 1/3 частину в домоволодінні АДРЕСА_1 . Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , яке складається з: житлового будинку літера А з: 1-4 - санвузол 3,0 кв.м., 1-1 - коридор 15, 5 кв.м., 1-6 - кухня 20,8 кв.м., 1-14 - гардероб 5,0 кв.м., 1-13 - житлова 16,2 кв.м., 1-4а - коридор 17,5 кв.м., 1-12 - санвузол 5,3к.в.м, 1-10а - коридор 20,9 кв.м., 1-29 - коридор 15,6 кв.м., 1-30 - санвузол 13,7 кв.м., 1-5а - підсобне 53,3 кв.м., 1-1а - коридор 15,0 кв.м., 1-2а - домашній кінотеатр 47,8 кв.м., 1-16 - вітальня61,8 кв.м., 1-5а - коридор 6,7 кв.м., 1-8 - передпокій 16,3 кв.м., 1-15 кухня 31,2 кв.м., 1-28 - житлова 34,2 кв.м., 1-9а - коридор 21,0 кв.м., 1-25 - санвузол 3,2 кв.м., 1-24 - підсобне 12,9 кв.м., 1-21 - житлова 24,8 кв.м., 1-23 - вбудована шафа 1,1 кв.м., 1-22 - вбудована шафа 1,2 кв.м. (т. 1 а.с. 76-78).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ПАТ АБ Укргазбанк було задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2009 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , - відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір по 283,33 гривні з кожного, та витрати на ІТЗ розгляду справи (т. 1 а.с. 213-216).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03 жовтня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року скасовані. Справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд (т. 1 а.с. 248-251).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 також відмовлено (т. 2 а.с. 223-227).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не було враховано, що власником спірного майна на даний час є інша особа - ОСОБА_5 , яка не була притягнута до участі у справі. Крім того, на момент пред`явлення зустрічного позову 1/3 частина спірного домоволодіння вже була фактично виділена в нратурі, існувала як самостійне домоволодіння, і право власності на вказану частку у домоволодінні було зареєстроване за апелянтом у відповідному державному реєстрі, а тому останній мав право на виділ його у натурі (т. 2 а.с. 247-251).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того , що єдиним власником 2/3 частини домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_5 , є ОСОБА_1 .

Крім того, на думку суду, заявлені вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 про виділення частки домоволодіння в натурі, тощо, не могли бути задоволені без задоволення вимог за основним позовом, та враховуючи, що судом встановлена безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_4 ), то, відповідно відсутні підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Однак, колегія суддів не може погодитись зі вказаним висновком суду з наступних підстав.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відомості стосовно прав власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , у Реєстрі відсутні.

Одночасно, з даних Державного реєстра речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником домоволодіння АДРЕСА_4 , загальною площею 464 кв.м., розташованого на земельній ділянці кадастровий номер: 5110137500:52:016:0026, є ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 12 грудня 2016 року.

Власником домоволодіння АДРЕСА_4 , загальною площею 178,4 кв.м., розташованого на земельній ділянці кадастровий номер: 5110137500:52:016:0024, є ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 22 серпня 2017 року.

Власником домоволодіння АДРЕСА_4 , загальною площею 70 кв.м., розташованого на земельній ділянці кадастровий номер: 5110137500:52:016:0025, є ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу від 03 квітня 2015 року.

У справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, предметом спору є домоволодіння АДРЕСА_1 , відомості щодо власника якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, і вказаний факт не був перевірений та прийнятий до уваги судом першої інстанції.

Також, судом першої інстанції не було встановлено, яким чином та коли спірне домоволодіння вибуло з власності ОСОБА_1 , не перевірено, хто на момент розгляду справи був власником об`єкта нерухомості, та не вирішено питання про залучення вказаних осібдо участі у справі.

З даних Державного реєстра речових прав на нерухоме майно вбачається, що на час розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 вже не був власником вказаного нерухомого майна. Власниками майна, на підставі договорів купівлі-продажу від 03 квітня 2015 року, від 12 грудня 2016 року та від 22 серпня 2017 року, були ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що підтверджується наданими витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте, останніх не було залучено до участі у розгляді справи.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі Надточій проти України (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Суд першої інстанції не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, зазначених обставин та вимог закону не врахував, не перевірив й не встановив, коли спірне майно вибуло з володіння сторін у справі, хто є власником цього спірного майна на час постановлення оскаржуваного рішення, чи змінився склад об`єкту нерухомості тощо.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 рокупідлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 року- скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк ) про виділення частки домоволодіння в натурі - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 29 січня 2020 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді П.М. Черевко

О.М. Таварткіладзе