Постанова

від 29.01.2020 по справі 590/371/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року

м.Суми

Справа №590/371/19

Номер провадження 22-ц/816/323/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Паліївська сільська рада Ямпільського району Сумської області,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 29 листопада 2019 року в складі судді Бондарчук Я.П., ухвалене у смт Ямпіль Сумської області, повне судове рішення складено 06 грудня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ОСОБА_2 пред`явив позов до Паліївської сільської ради Ямпільського району Сумської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання актів погодження меж дійсними, а меж земельної ділянки погодженими.

Свої вимоги мотивував тим, що він набув у власність в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 земельну ділянку під забудову площею 0,04 га, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,29 га та житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час виготовлення землевпорядної документації на земельні ділянки, які перешли у власність позивача визначено, що земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд фактично становила 0,0301 га, а земельна ділянка для ведення особистого господарства - 0,3366 га.

Позивач вважає, що зміна розміру його земельної ділянки сталася через самовільне захоплення її частини сусідкою ОСОБА_4 під час будівництва паркану у 2015 році.

За результатом кадастрової зйомки та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) представниками Ямпільського районного виробничого відділу Сумської регіональної філії Центру ДЗК був складений акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Межі земельної ділянки погоджено суміжними власниками та користувачами шляхом проставлення погоджувальних підписів в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання, крім суміжного землекористувача власника будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 .

На звернення позивача до ОСОБА_4 з проханням погодити суміжну межу між домоволодіннями, він отримав невмотивовану відмову. У позасудовий спосіб сторони спір не вирішили.

10 вересня 2018 року позивач звернувся до Ямпільського районного суду Сумської області із позовною заявою до Паліївської сільської ради Ямпільського району Сумської області та ОСОБА_4 , третя особа: Відділ Держгеокадастру у Ямпільському районі Сумської області, про визнання акту погодження меж дійсним, а межі земельної ділянки погодженими, проте ухвалою суду від 18 грудня 2018 року (справа № 590/1119/18) провадження у справі закрито, оскільки відповідач ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилось, інформація щодо кола спадкоємців на майно спадкодавця відсутня.

14 лютого 2019 року позивач звернувся до Паліївської сільської ради з заявою про узгодження меж його земельної ділянки без підпису власника домоволодіння АДРЕСА_2 , оскільки після смерті ОСОБА_4 спадщина є неприйнятою. Листом від 12 березня 2019 року позивачу було повідомлено про те, що акт прийомки-предачі межових знаків визнаний дійсним ухвалою Ямпільського районного суду від 18 грудня 2018 року, що не відповідає змісту ухвали.

На підставі викладеного ОСОБА_2 просив суд визнати акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання стосовно земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 , яка становить площу 0,0316 га, та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою, що становить площу 0,3164 га, що виготовлені спеціалістами Ямпільського районного виробничого відділу Сумської регіональної філії Центру ДЗК - дійсними без підпису власника будинку АДРЕСА_2 , а межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 площею 0,0316 га та 0,3164 га - погодженими.

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 29 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У грудні 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що Паліївська сільська рада Ямпільського району є неналежним відповідачем по справі, оскільки померла ОСОБА_4 за життя права власності на земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 не оформила, спадкоємці після неї відсутні, а отже власником суміжної земельної ділянки є Паліївська сільська рада, як орган місцевого самоврядування - представник місцевої громади.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим, а тому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з`явилися, але повідомлені про час і місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 2017 року встановлено, що межі земельної ділянки за кадастровим номером 5925683500::, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 , площею 0,0316 га, що надається у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), виражені поворотними точками, точки закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка, а точки закріплені існуючими стовпами паркану, в зв`язку з чим, на бажання власника, межові знаки встановленого зразка в даних точках не встановлювались (п.3.9 Наказу Держкомзему від 18.05.2010 року №376). Власник (користувач) земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. (а.с.8).

Акт підписаний власником (користувачем) земельної ділянки ОСОБА_2 , представником виконавця робіт Ямпільського районного виробничого відділу Сумської регіональної філії ЦДЗК Пехтеровою В.В., представником Паліївської сільської ради Хомовненко Н.М., власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок окрім ОСОБА_4 , яка не підписала акт (а.с. 8).

Аналогічний зміст має акт прийомки-передачі знаків на зберігання від 2017 року складений щодо земельної ділянки площею 0,3164 га, що надається у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_4 зазначений акт також не підписала (а.с.9).

06 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Ямпільського районного суду Сумської області з позовом до Паліївської сільської ради Ямпільського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання рішення сільської ради неправомірним та його скасування (справа №590/446/16-ц), судом встановлено, що рішенням Паліївської сільської ради Ямпільського району від 25 грудня 2015 року Про розгляд земельного спору щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . вирішено:

1) затвердити спірну межу, яка є в натурі.

2) Рекомендувати гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4 вирішити питання щодо оформлення права користування земельними ділянками згідно чинного законодавства; забезпечити виконання обов`язків власника земельної ділянки та обов`язків землекористувача в частині дотримання правил добросусідства, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, передбачених ст.ст. 91, 96 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано п.1 рішення шостої сесії сьомого скликання Паліївської сільської ради Ямпільського району Сумської області від 25 грудня 2015 року Про розгляд земельного спору щодо меж земельних ділянок які перебувають у власності гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 4-6).

Відповідно до протоколу №1 від 07 серпня 2017 року погоджувальна комісія Паліївської сільської ради з розгляду земельних спорів розглянула заяву ОСОБА_2 з приводу відмови ОСОБА_4 підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, встановлено, що враховуючи обставини спору погоджувальна комісія по земельним спорам утрималась від підпису на актах прийомки-передачі межових знаків на зберігання, ОСОБА_4 рекомендовано протягом місяця зробити обмір земельних ділянок і за взаємною згодою з ОСОБА_2 підписати акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Суміжним землекористувачам рекомендовано дотримуватись правил добросусідства, передбачених Земельним кодексом України. У разі, якщо сторони спору не згодні з прийнятим рішенням погоджувальної комісії, рекомендовано звернутись до суду для вирішення спору в судовому порядку (а.с.7)

14 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Голови Паліївської сільської ради Ямпільського району із заявою про узгодження в натурі меж між його земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_5 відмовляється від підпису акта прийому-передачі межових знаків (а.с.11).

12 березня 2019 року за вихідним №02-15/115 позивачу ОСОБА_2 головою Паліївської сільської ради Ямпільського району Сумської області надано відповідь на заяву від 14 лютого 2019 року, ОСОБА_2 повідомлено, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, згідно рішення Ямпільського районного суду Сумської області (справа №590/1119/18) від 18 грудня 2018 року визнаний дійсним. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою. ОСОБА_2 рекомендовано звернутись до відділу Держгеокадастру, який має ліцензію на проведення робіт та узгодити межі земельних ділянок (а.с.12).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позов заявлений ОСОБА_6 до неналежного відповідача.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними (частина перша статті 106 ЗК України).

Відповідно до статті 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

В результаті закріплення земельної ділянки межовими знаками складається акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, акт виносу меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), які підписуються власником земельної ділянки та власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

У постанові від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду зробив правовий висновок про те, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 1 статті 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Паліївської сільської ради Ямпільського району Сумської області, посилаючись на те, що після смерті власниці суміжного домоволодіння ОСОБА_4 відсутні її спадкоємці, а тому у спорі про визнання актів погодження меж дійсними, а меж земельної ділянки погодженими, відповідачем має виступати фактичний власник земельної ділянки - Паліївська сільська рада, як орган місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Проте доводи позивача про відсутність спадкоємців у ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодними доказами у справі не підтверджені.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що приватним нотаріусом Лях В.В. 06 листопада 2018 року заведена спадкова справа за номером 63273043, спадкодавець ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що надав копію Витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі.

Відомості про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на спадкове майно після ОСОБА_4 до Паліївської сільської ради Ямпільського району у матеріалах справи також відсутні.

Установивши вищевказані обставини, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову з підстав заявлення вимог до неналежного відповідача Паліївської сільської ради Ямпільського району, яка не є суміжним землевласником позивача, при цьому роз`яснив позивачу його право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що власником суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 є сільська рада, а тому остання є належним відповідачем, як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Суперечки щодо узгодження меж земельних ділянок тривалий час існували між ОСОБА_2 та суміжним власником ОСОБА_4 , а тому стороною спірних правовідносин після смерті останньої є її спадкоємці.

Суд апеляційної інстанції визнає, що інші аргументи наведені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування чи зміну оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 29 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 січня 2020 року.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: О.Ю. Кононенко

С.С. Ткачук