Рішення

від 24.01.2020 по справі 947/25633/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/25633/19

Провадження № 2/947/497/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.,

за участі секретаря судового засідання - Абухіної Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП (м. Київ, просп. С. Бандери, 8, корп.17), про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами,-

В С Т А Н О В И В :

18.10.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги №04/2017-ц та договір про відступлення іпотечного договору від 18.10.2017 укладений між ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП та ОСОБА_2 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що заміна сторони кредитора в кредитному договорі з ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП`на фізичну особу ОСОБА_2 є незаконним, так як останній як новий кредитор є фізичною особою, а тому за законом не наділений правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише спеціалізованими юридичними особами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Фізична особа за своєю специфічною природою не може бути внесена до Державного реєстру фінансових установ, не може мати статусу фінансової установи, не може отримати ліцензію та/або інших дозволів на надання фінансових послуг. Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь ОСОБА_2 , як фізичної особи, яка не наділена повноваженнями та позбавлена права надавати фінансові послуги суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України , оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2019 року відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.12.2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вирішення питання про задоволення чи відмову у позові залишив на розсуд суду.

Представник відповідача ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП в судове засідання не з`явився, надав відзив, відповідно до якого визнав позов враховуючи практику Верховного суду в аналогічних справах.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 24 грудня 2012 року між ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит №46-Ф-К-ДІУ/12, згідно з яким ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 250000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

В якості забезпечення виконання позичальником, своїх кредитних зобов`язань, в тому числі забезпечення погашення кредиту, сплати процентів за користування ним, інших платежів, передбачених кредитним договором від 24.12.2012 р. № 46-Ф-К-ДІУ/12, в день укладення договору про іпотечний кредит між ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №46-Ф-К-ДІУ/12. посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Бурською В.С. реєстровий номер № 2409.

Відповідно до умов вищевказаного іпотечного договору ОСОБА_1 як іпотекодавець. надав ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК , як іпотекодержателю, в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, а саме: житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 98,2 кв. м. (дев`яносто вісім цілих, дві десятих) кв. м.. житловою площею 33.5 (тридцять три цілих, п`ять десятих) кв. м., а також земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:011:0050. площею 0,0108 га (нуль цілих сто вісім десятитисячних) га, із цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер № 35733631.

Пунктом 4.3 Іпотечного договору від 24.12.2012 року встановлено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору шляхом, зокрема, прийняття предмета іпотеки у власність в порядку визначеному ст.. 37 ЗУ Про іпотеку . При цьому, це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Позивачем допущено прострочення виконання кредитних зобов`язань, внаслідок чого в нього виникла заборгованість з погашення кредиту, сплати процентів за користування ним. інших платежів, передбачених договором про іпотечний кредит від 24.12.2012 р. № 46-Ф-К-ДІУ/12.

14 вересня 2015 року, відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 168 Про початок процедури ліквідації ПАТ УКРГАЗПРОМЕАНК та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію та Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3217 від 27 липня 2017 р. Про подовження строків процедури ліквідації ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК та делегування повноважень ліквідатора , було розпочато та запроваджено процедуру ліквідації ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК у зв`язку з його неплатоспроможністю.

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UА-ЕА-2017-08-29-000002-с, які були проведені 11.09.2017р. переможцем відкритих торгів (аукціону) з придбання права вимоги до мене про вищевказаному кредитному договору стало Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП .

28 вересня 2017 р. між ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, з одного боку, та ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП , з іншого боку, було укладено договір № 46 про відступлення і (купівлі-продажу) прав вимоги ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК до ОСОБА_1 яке випливає з невиконання останнім договору про іпотечний кредит № 46-Ф-К-Д1У/12 від 24.12.2012 р., а також договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 46-Ф-К-ДІУ/12, посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Рурською В.С. 24 грудня 2012 року та зареєстрованим в реєстрі за № 2409.

18 жовтня 2017 року, між ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги (договір цесії) № 04/2017-ц, згідно з положеннями якого до ОСОБА_2 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит № 46-Ф-К-ДІУ/12 від 24.12.2012 року та за Іпотечним договором №. 46-ФК-ДІУ/12, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Гурською В.С., реєстровий номер № 2409.

Пунктом 1 вказаного договору про відступлення права вимоги (цесії) №04/2017-ц передбачено, що первісний кредитор здійснює відступлення права вимоги, а новий кредитор приймає права вимоги, які грунтуються на договорі про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги №46 від 28.09.2017 року, укладеному між первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством Укргазпромбанк , згідно якого первісний і кредитор набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №46-Ф-К-ДІУ/12 від 24.12.2012 року з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору тощо, що є його невід`ємними частинами.

Згідно до пункту 2 договору відступлення права вимоги (договір цесії) №04/2017-ц до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до пункту 4 договору відступлення права вимоїн (договір цесії) №04/2017-ц, новий кредитор набуває права вимоги за кредитним договором в повній сумі заборгованості за кредитним договором, яка на дату укладення договору про відступлення права вимоги №46 від 28.09.2017 року складає: 435061,12 гривень.

Пунктом 7 договору відступлення права вимоги (договір цесії) №04/2017-ц встановлено, що за відступлення права вимоги до боржника за кредитним договором та договором забезпечення новий кредитор сплачує первісному кредитору суму розмір 128600,00 гривень до моменту підписання цього договору.

Позивач просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги №04/2017-ц та договір про відступлення іпотечного договору від 18.10.2017 укладений між ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП та ОСОБА_2 , посилаючись на те, що заміна сторони кредитора в кредитному договорі ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП`на фізичну особу ОСОБА_2 є незаконним, так як останній як новий кредитор є фізичною особою, а тому за законом не наділений правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише спеціалізованими юридичними особами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ, на що слід зазначити наступне.

Згідно статей 512 , 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 49 Закону України Про банки і банківську діяльність , зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, у ЦК України як вбачається зі змісту статей 512 , 1077 , цього Кодексу проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512-518 ЦК України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим із частини першої статті 1077 ЦК України , та частини п`ятої статті 5 Закону України Про банки і банківську діяльність вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 ЦК України ), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 ЦК України ) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг.

У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 ЦК України ). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України ).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається за номінальною вартістю без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України ).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України , якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Враховуючи положення наведених вище норм матеріального права та правову позицію щодо розмежування договорів цесії та факторингу, вбачається що оскаржуваний договір відступлення права вимоги містить умови, притаманні договору факторингу.

За таких обставин та з огляду на те, що за змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний правочин суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 ЦК України .

Вказаний висновок відповідає правовому висновку висловленому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує щодо застосування відповідних норм права.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Оскільки ОСОБА_2 не є та не може бути суб`єктом з надання фінансових послуг, оскільки він є фізичною особою, а тому не може отримати відповідну ліцензію та бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Як вбачається з вищевикладеного, договір відступлення права вимоги за кредитним договором є недійсним, оскільки суперечить вимогам ст..512 та ст..1054 ЦК України, а тому також має бути визнаний судом недійсним і договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, оскільки іпотечний договір є похідним від кредитного договору і нерозривно пов`язаний із ним.

Згідно вимог ст. ст. 76 , 77 , 79 , 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які він посилався як на підставу звернення до суду, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з кожного відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору по 768,40 грн.

Керуючись Законом України Про банки і банківську діяльність , Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ст.ст. 3 , 11 , 16 , 203 , 215 , 512 , 514 , 1077 , 1084 ЦК України , ст.ст. 4 , 5 , 12 , 13 , 76-81 , 89 , 133 , 141 , 263-265 , 268 , 273 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП (м. Київ, просп. С. Бандери, 8, корп.17), про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги (договір цесії) №04/2017-ц, укладений 18.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП (ідентифікаційний код: 36146429) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладений 18.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП (ідентифікаційний код: 36146429) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.1., зареєстрований в реєстрі за №709.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП (ідентифікаційний код: 36146429) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 . місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 . місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Маломуж А. І.