Рішення

від 21.01.2020 по справі 344/10076/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10076/17

Провадження № 2/344/417/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

21 січня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Личковська М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торгового дому «Софі» , ТзОВ Совтех , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення 505 199,32 грн. матеріальної шкоди та 70 000,00 грн. моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Торгового дому «Софі» , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення 505 199,32 грн. матеріальної шкоди та 70 000,00 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 08.06.2016 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 286 ч.1 КК України до покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік із відрахуванням в дохід держави 15 % заробітку без позбавлення права керувати транспортним засобом. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 06.10.2016 р. апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 . в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 08.06.2016 року - без змін. Кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_2 , котрий керуючи т/з марки DAF FT 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом фургоном марки Меtасо реєстраційний номер НОМЕР_2 спричинив пошкодження транспортного засобу автобусу марки Богдан реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 із пасажирами в салоні. В результаті зіткнення транспортних засобів потерпілому ОСОБА_4 було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження та пошкоджено транспортний засіб позивачки автобус марки Богдан . Протиправними та винними діями ОСОБА_2 позивачці як власнику транспортного засобу завдано: матеріального збитку у розмірі 187 639,32 грн. Страховою компанією позивачці сплачено 49 490.00 грн. страхового відшкодування, а тому матеріальний збиток - складає 187 639.32 гри. - 49 490.00 гри. 138 149.32 грн.

Крім того, позивачка здійснювала підприємницьку діяльність із використанням даного транспортного засобу до моменту ДТП, автобус марки «Богдан здійснював перевезення пасажирів за маршрутом №40 в м. Івано-Франківську. У зв`язку із неможливістю його відновити через його конструктивну знищеність внаслідок ДТП, немає можливості його подальшого використання для здійснення підприємницької діяльності. Дані обставини позбавили позивачку на отримання доходів від здійснення нею підприємницької діяльності з використанням автобуса марки «Богдан . Доходи, які позивачка могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода) складають 360 000.00 грн. Розрахунок упущеної вигоди: 500 грн. щоденного заробітку х 30 днів х 24 місяці = 360 000.00 грн. Згідно довідки за №25 від 18.05.2017 р. виданої ТОВ ЖЕО Станіслав - Сервіс позивачці, встановлено, що згідно з договором стоянки автотранспортних засобів, автобус марки Богдан , реєстраційний номер НОМЕР_3 у період з червня 2015р по даний час знаходиться на території ТОВ ЖЕО Станіслав -Сервіс вул. Калуське шосе, 4. За стоянку даного автобуса, з червня 2015 р. по даний час позивачкою сплачено 5 850.00 грн. Згідно Актів виконаних робіт за № 217 від 02.06.2015 р. та за № 196 від 24.06.2015 з відміткою про сплату ПП ОСОБА_5 за виконані транспортні послуги погрузка-вигрузка транспортного засобу позивачки склали загальну суму 1 200,00 грн. Таким чином загальна вартість збитків склала 505 199.32 грн.

На сьогоднішній день позивачка не отримала ніякого відшкодування зі сторони відповідача чи третьої особи, не дивлячись на її постійні звернення до них та прохання врегулювати це питання мирно. Оскільки, неправомірними суспільно-небезпечними діями водія засудженого ОСОБА_2 завдано позивачці моральної шкоди, спричинено душевні і фізичні страждання, постійно переживає емоційний стрес, який супроводжується почуттям образи, розгубленості, тривоги, які позначились на негативній зміні у її житті. Моральну шкоду оцінює в сумі 70 000 грн. Засуджений ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП 02.06.2015 року працював водієм у відповідача ЗКПО 30994948 Торговий Дім Софі м. Львів, вул. Городоцька, 359. За таких умов в даному випадку відповідальність за відшкодування шкоди несе юридична особа - роботодавець. Щодо підсудності: то відповідно до п. 6 ст. 110 ЦПК України Підсудність справ за вибором позивача позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб можуть пред`являтися також за місцем завдання шкоди. Місцем завдання майнової шкоди позивачки є місце ДТП АДРЕСА_1 . Калуське шосе у напрямку до вул АДРЕСА_2 м. АДРЕСА_3 -Франківську.

10.10.2019 року позивачка надала пояснення в обгрунтування позовної вимоги щодо моральної шкоди зазначила, що у вказаний період, а саме на момент вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди 02.06.2015 року та фактично знищеного її майна позивачка перебувала на четвертому місяці вагітності. Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження дитини- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок неправомірних суспільно-небезпечних дій ОСОБА_2 позивачці завдано моральної шкоди, спричиненої моральними стражданнями, які викликали негативні зміни у її житті: перенесла стресову ситуацію, втратила спокій, наслідки даної психотравмуючої події не зникають і на даний час, негативні переживання та спогади, погіршення психологічного та фізичного здоров"я, призведе до неможливості працювати до сьогоднішнього дня включно. Дана подія призвела до стану пригніченості і тривоги, емоційної реакції при згадуванні, відірваності від соціального життя, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги. Фактично з того часу, під впливом постійних переживань, стресових ситуацій, нервових напружень та психологічних негараздів у позивачки виникли особисті проблеми зі здоров`ям. Вона перенесла оперативне втручання пов`язане з гінекологічним захворюванням пов`язане з онкологією, після чого тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с.177-181).

10.10.2019 року Ухвалою Івано-Франківського міського суду залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Торгового дому «Софі» , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення 505 199,32 грн. матеріальної шкоди та 70 000,00 грн. моральної шкоди у якості співвідповідача ТзОВ Совтех (а.с.183).

Позивачка, представник позивачки в судовому засіданні 12.03.2019 року заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, просили позов задоволити в повному обсязі. В судове засідання призначене на 21.01.2020 року, позивачка не з»явилась, подала заяву відповідно до якої позовні вимоги просила задоволити, не заперечила щодо винесення заочного рішення.

Представник відповідача ТД Софі у судові засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача ТзОВ Совтех у судові засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням думки позивача та положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, вироком Івано-Франківського міського суду від 08.06.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначено покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік з відрахуванням в дохід держави 15% заробітку, без позбавлення права керувати т/з (а.с.5-10).

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 06.10.2016 р. вирок Івано-Франківського міського суду від 08.06.2016 року залишено без змін (а.с.11-15).

Як вбачається з копії вироку кримінальне правопорушення було вчинено шляхом порушення ПДР ОСОБА_2 , котрий керуючи т/з марки DAF FT 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом фургоном марки Меtасо реєстраційний номер НОМЕР_2 спричинив пошкодження транспортного засобу автобусу марки Богдан реєстраційний номер НОМЕР_3 . Обставини справи: так, 02.06.2015 року близько 14.15 год. ОСОБА_2 керував сідловим тягачем марки DAF FT 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом фургоном марки Меtасо реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать Торговому дому Софі ЗКПО 30994948 та рухався проїздною частиною дороги вул. Калуське шосе у напрямку до вул. Галицька в м. Івано-Франківську. ОСОБА_2 в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 8.7.3, 8.10, 8.11, 12.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, в якому містився вантаж, проігнорував заборонений сигнал світлофора та допустив зіткнення з автобусом № 40 марки Богдан реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 із пасажирами в салоні. В результаті зіткнення транспортних засобів потерпілому ОСОБА_4 було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження та пошкоджено транспортний засіб позивачки ОСОБА_1 автобус марки Богдан .

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 працює водієм ТзОВ Совтех та в момент вчинення кримінального правопорушення керував транспортним засобом, що належить ТД «Софі» тобто дорожньо-транспортна пригода сталась під час виконання ОСОБА_2 його трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВС України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

П.4 вищезазначеної постанови передбачено, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до копії свідоцтва НІС №319994 від 18.07.2005 року про реєстрацію транспортного засобу марки Богдан реєстраційний номер НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.166).

Транспортний засіб автобус марки Богдан реєстраційний номер НОМЕР_3 був придбаний позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки, відповідно до якої АТ «УкрСиббанк» повідомляє про виконання кредитних зобов»язань на дату 11.07.2017 року ОСОБА_1 Кредитний договір № 183/361-05 від 18.07.2005 року втратив чинність у зв`язку з виконанням Боржником усіх зобов`язань в повному обсязі, а саме: повернено позику, що було надано з цільовим призначенням: кредит видано на купівлю автомобіля в сумі: 27 150,00 дол. США(що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ, на день укладення цього договору, складало 137 243 грн. 25 коп.(а.с.22).

Згідно копії акту приймання-передачі транспортного засобу Серія МВЧ №310906 від 15.07.2005 року т/з автобус А09201 БОГДАН , підприємство - виробник ОАО Черкаський автобус отримала ОСОБА_1 С.23).

Автомобіль марки Меtасо реєстраційний номер НОМЕР_2 , належать на праві власності Торговому дому Софі ЗКПО 30994948 на момент скоєння ДТП перебував під керуванням ОСОБА_2 , який на момент вчинення ДТП був працівником ТзОВ Совтех та виконував трудові обов`язки (згідно вироку суду).

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ТД Софі як власника забезпеченого транспортного засобу марки DAF FT 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом фургоном марки Меtасо реєстраційний номер НОМЕР_2 на час ДТП була застрахована згідно полісу обов«язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПРАТ СК Перша .

Статтею 3 Закону №1961-IV передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяною життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, виходячи із суті такого страхування, названий Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника заподіювача шкоди.

Згідно ст. 5 Закону №1961-IV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Окрім того, за змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону №1961-IV настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до звіту №83/15 про оцінку колісного транспортного засобу від 30.06.2015 року виданого за замовленням ПРАТ СК Перша , виконавець оцінки суб`єкт оціночної діяльності підприємець ОСОБА_7 встановлено, вартість матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу БОГДАН А-09201, реєстр. номер НОМЕР_3 , внаслідок ДТП становить 187 639,32 грн(а.с.111-130).

Відповідно до виписки по картці/рахунку від 17.05.2017 року ОСОБА_1 було відшкодовано 49 490, 00 грн. згідно страхового акта №ЦВ -1412573 - 23.01.2017 року (а.с.28).

Пунктом 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року №4 зазначено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, до відшкодування позивачці підлягає сума у розмірі: 187 639,32 грн. - 49 490,00 грн.(страхове відшкодування) = 138 149,32 грн. - матеріального збитку завданого ДТП.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивачка зазнала збитків з приводу евакуації та зберігання пошкодженого транспортного засобу.

Згідно Актів виконаних робіт за № 217 від 02.06.2015 р. та за № 196 від 24.06.2015 з відміткою про сплату ПП ОСОБА_5 за виконані транспортні послуги погрузка-вигрузка транспортного засобу витрати позивачки склали в загальній сумі 1 200,00 грн., понесені позивачкою витрати підтверджуються оригіналами квитанцій(а.с.221).

Відповідно до договорів на стоянку від 01.01.2015 року, 01.01.2016 року та 01.01.2017 року укладених між ТОВ ЖЕО Станіслав - Сервіс та ОСОБА_1 , останній було надано місце для стоянки автомобіля Замовника автомобіль БОГДАН д.р.н. НОМЕР_3 (а.с. 25-27).

Згідно довідки за № 25 від 18.05.2017 р. виданої ТОВ ЖЕО Станіслав - Сервіс встановлено, що згідно з договором стоянки автотранспортних засобів, автобус марки Богдан , реєстраційний номер НОМЕР_3 у період з червня 2015 року на день видачі довідки знаходився на території ТОВ ЖЕО Станіслав -Сервіс вул АДРЕСА_4 шосе АДРЕСА_5 4. За стоянку даного автобуса, з червня 2015 р. на день видачі довідки позивачкою сплачено 5 100.00 грн., та згідно оригіналів квитанцій, встановлено, що позивачкою ТОВ ЖЕО Станіслав -Сервіс за послуги автостоянки сплачено суму у розмірі 5 850 грн. (а.с. 217-218, 220-221 ).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

З копії ліцензії Серії державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті АЕ №572175 виданої 02.12.2014 року №759 встановлено, що ОСОБА_1 займається господарською діяльністю на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом. Дозволений вид робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Строк дії ліцензії - необмежений (а.с.21) та підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с.29).

Відповіднодо листа ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 19.03.2019 року № 1455/10/09-19-5561-01-12, встановлено, ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець перебуває на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську з 24.05.2000 року. Згідно поданих податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця дохід становить за 2014 року - 405 000 грн., за 2015 рік - 560 000 грн., за 2016 рік - 7 200 грн., за 2017 рік - 5 600 грн., в 2018 році - доходи відсутні(а.с. 223 ) та підтверджується податковими деклараціями за 2015, 2016, 2017, 2018 рр(а.с.37, 224-225).

Позивачка стверджує, що у зв`язку із неможливістю відновити т/з через його конструктивну знищеність внаслідок ДТП, немає можливості його подальшого використання для здійснення підприємницької діяльності, що позбавило позивачку можливості на отримання доходів від здійснення нею підприємницької діяльності з використанням автобуса марки «Богдан . Доходи, які позивачка могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода) складають 360 000.00 грн. Розрахунок упущеної вигоди: 500 грн. щоденного заробітку х 30 днів х 24 місяця = 360 000.00 грн. Таким чином стягненню підлягає сума у розмірі 360 000 грн. - упущеної вигоди.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 505 199, 32 грн. підлягає до задоволення в повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Згідно ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Відповідно до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.

Враховуючи стан здоров`я позивачки, оскільки в ході судового розгляду було доведено протиправність діяння ОСОБА_2 , яке виразилось у спричиненні матеріальної шкоди позивачці, яка на момент вчинення ДТП була на четвертому місяці вагітності, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.179). Позивачці завдано моральної шкоди, спричиненої моральними стражданнями, які викликали негативні зміни у її житті: перенесла стресову ситуацію, втратила спокій, наслідки даної психотравмуючої події не зникають і на даний час, негативні переживання та спогади, погіршення психологічного та фізичного здоров"я, призвели до неможливості працювати до сьогоднішнього дня включно. Дана подія призвела до стану пригніченості і тривоги, емоційної реакції при згадуванні, відірваності від соціального життя, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги. Фактично з того часу, під впливом постійних переживань, стресових ситуацій, нервових напружень та психологічних негараздів у позивачки виникли особисті проблеми зі здоров`ям. Вона перенесла оперативне втручання пов`язане з гінекологічним захворюванням пов`язане з онкологією, після чого тривалий час перебувала на стаціонарному лікувані.

Виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи те, що відповідачі добровільно не відшкодували завдану шкоду, вказаними діями ОСОБА_2 було завдано позивачці значних фізичних та душевних страждань, суд прийшов до висновку, що вимогу про стягнення завданої моральної шкоди слід задоволити частково, стягнувши в користь позивачки спричиненої їй моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивачки є частково обґрунтованими, та такими, що підлягають до часткового задоволення.

На підставі вищенаведеного, відповідно до постанови пленуму ВС України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року №4, Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 01.07.2004 № 1961-IV, ст.ст. 15, 23, 280, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192 ЦК У

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Торгового дому «Софі» , ТзОВ Совтех , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення 505 199,32 грн. матеріальної шкоди та 70 000,00 грн. моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з Торгового дому «Софі» , місцезнаходження якого за адресою: м. Львів, вул. Городоцька 359, код ЄДРПОУ 30994948 та з ТзОВ Совтех , місцезнаходження якого за адресою: 07400, Київська обл., м. Бровари вул. Черняховського, буд. 20А, код ЄДРПОУ 36312131 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 - по 252 599 (двісті п»ятдесят дві тисячі п»ятсот дев»яносто дев»ять) грн. 66 коп. матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП та по 2 500 (дві тисячі п»ятсот) грн.00 коп. - моральної шкоди з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 30.01.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.