Постанова

від 22.01.2020 по справі 303/4527/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/4527/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 січня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача : Готри Т.Ю.,

суддів : Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань : Микуляк Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, третя особа без самостійних вимог - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 серпня 2019 року, ухвалене суддею Моничем В.О.,

встановив:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мукачівської міської ради, третя особа без самостійних вимог Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно.

Позов мотивовано тим, що 17.06.2010 позивач отримав у власність земельну ділянку розміром 0,1216 га, кадастровий номер 2110400000:01:005:0053, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належать йому на підставі державного акту на право власності, на якій побудував склад. Зазначене будівництво ним було розпочато у 2010 році на підставі дозвільної документації, а саме на підставі виданого 28.09.2010 Інспекцією ДАБК у Закарпатській області дозволу №1548 на виконання будівельних робіт, будівництво якого завершилося в 2019 році. У відповідності до існуючого порядку він звернувся до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області (далі - Управління ДАБІ в Закарпатській області) з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, а саме - Будівництво складських приміщень на власній земельній ділянці , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідь на яке 24.06.2019 отримав відмову у прийнятті декларації, у зв`язку із тим, що інформацію про відповідальних осіб необхідно привести у відповідність до чинного законодавства.

Це означає, що ним у бланк декларації були вписані відповідальні особи, які здійснювали проектування, нагляд та будівництво відповідно до дозволу та наявних у них ліцензій, а саме : ЗАТ БУ № 1 та ПП Архбудконсул , які на даний час не продовжили свої ліцензії, а ЗАТ БУ № 1 взагалі припинено, що призвело до відмови у прийнятті в експлуатацію його об`єкту.

Посилаючись на те, що із документів на збудований ним об`єкт він має всі документи, і жодних претензій з боку органів місцевого самоврядування не надходило, позивач просив визнати за ним право власності на збудований об`єкт - склад під літ А з прилеглими спорудами площею 708,20 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 серпня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначав, що вказаний спір доведений до суду внаслідок неможливості подати документи про введення в експлуатацію та подальшої реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, до яких застосовується частина п`ята статті 376 ЦК України. При цьому дотримання прав інших осіб пов`язане із встановленням факту дотримання будівельних норм і правил, підтверджується технічним паспортом на об`єкт та іншими документами.

Вказував, що нерухоме майно ним збудоване на належній йому земельній ділянці, яка виділена для зазначених цілей. Проведення будівельних робіт ним було здійснено за наявності дозволу та без порушення будівельних, санітарних та інших норм, таке не порушує прав інших осіб та не завдає істотної шкоди навколишньому природному середовищу.

Зазначав, що отримав дозвіл на початок будівельних робіт у 2010 році. Але так як Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 446 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт (далі - Постанова КМУ № 446), яка регулює на даний час відносини у сфері будівельних робіт, передбачає внесення змін лише до Декларації про початок будівельних робіт, а механізм внесення змін у Дозвіл відсутній, тому ним було включено до позовної заяви ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Вказував, що при вирішенні спору судом він буде матиме можливість звернутися з відповідною Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки іншого законного способу оформлення права власності немає.

Окрім цього, суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без участі сторін та не надав йому можливість дати пояснення та нормативне обґрунтування позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пукіш О.В. апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача Мукачівської міської ради Тишкова І.Т. апеляційну скаргу не визнала, просила таку залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд уважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга).

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями статті 331 ЦК України визначено порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва, відповідно до частини другої якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; я кщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено в статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Так, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви; у разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації (перший, другий абзаци частини першої).

Відповідно до п. 19 Постанови КМУ № 461 у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Копія декларації зберігається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації. Рішення про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду (п. 20, 21 Постанови КМУ № 461).

Судом установлено, що 28.09.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області ОСОБА_1 . було видано дозвіл № 1548 на виконання будівельних робіт - будівництво складських приміщень на власній земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1

(а.с. 17). Такий дозвіл було надано на підставі отриманих містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 168/10, затверджених рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 22.06.2010 № 144 (а.с. 18 - 19, 23).

Рішенням Мукачівської міської ради 62 сесії 5-го скликання від 29 липня 2010 року належну ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1216 по АДРЕСА_1 , що перебуває у власності для будівництва та обслуговування житлового будинку (право власності посвідчено державним актом), було переведено в землі комерційного призначення - будівництво та обслуговування складських приміщень (а.с.20).

Державним підприємством Укрдержбудекспертиза було надано позитивний висновок №07-00704-10 комплексної державної експертизи щодо робочого проекту Будівництво складських приміщень на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 , який затверджений директором філії ДП Укрдержбудекспертиза у Закарпатській області від 24.09.2010 (а.с.21).

Відділом архітектури та містобудування виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області було надано заключний висновок по робочому проекту Будівництво складських приміщень на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 від 09.09.2010 №251, згідно з яким зазначений робочий проект не порушує генплану забудови м.Мукачева, і такий рекомендується до погодження з вищенаведеними технічними показниками (а.с.26).

15 лютого 2019 року Комунальним підприємством Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки було виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю з допоміжними будівлями та спорудами, призначення склад за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я замовника технічної інвентаризації ОСОБА_3 (а.с. 8 - 11).

Після закінчення будівництва, позивач звернувся до ДАБК в Закарпатській області із декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, а саме Будівництво складських приміщень на власній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , де ним у бланк декларації були вписані відповідальні особи Закрите акціонерне товариство Будівельне управління №1 та приватне підприємство Архбудконсул , які здійснювали проектування, нагляд та будівництво відповідно до дозволу та наявних у них ліцензій (а.с. 12 - 13).

Листом від 24.06.2019 за №1007-3.7/593 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області повідомило позивача ОСОБА_1 про те, що його звернення щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації будівництво складських приміщень на власній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , розглянуто Управлінням ДАБІ у Закарпатській області, і відповідно до ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та постанови КМУ № 461 від 13.04.2011, - повернуто на доопрацювання у зв`язку з тим, що декларація не відповідає повноті даних, а саме: п. 4 та п. 9 інформацію щодо відповідальних осіб необхідно привести у відповідність чинного законодавства до вимог бланку. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг ОСОБА_1 було роз`яснено, що вказану декларацію про готовність об`єкта до експлуатації слід надсилати у Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради (а.с. 27).

Зважаючи на наведене, колегія суддів виходить з наступного.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3ЦПК України ) .

При розгляді справ про набуття права власності на новостворене майно суди належним чином повинні перевіряти, чи було питання оформлення такого права предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право.

Разом з тим, суд не повинен заміняти органи, які повинні видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови. Тому судам необхідно з`ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів та чи було відмовлено цими органами у вирішенні такого питання.

Як зазначає позивач в апеляційній скарзі, іншого законного способу оформлення права власності немає.

Вказані доводи ОСОБА_1 є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи стверджується, що компетентним органом Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області позивачу не було відмовлено у прийнятті забудови до експлуатації, а лише було повернуто декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на доопрацювання у зв`язку з тим, що не відповідає повноті даних. До того ж йому було роз`яснено право на повторне подання такої декларації після усунення наявних у ній недоліків.

Крім того, як уже зазначалось, положеннями п. 21 Постанови КМУ № 461 визначено, що рішення про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.

Відповідно до частити третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Оскільки позивач не довів належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами свої позовні вимоги, які, до того ж, є передчасними, місцевий суд правильно дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Стосовно доводів апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, яка, на його думку, підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини шостої зазначеної норми для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, які підлягають доказуванню у відповідному судовому провадженні, крім винятків, передбачених п. 2 часини шостої статті 19.

Разом з тим, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було б розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

З огляду на наведене , колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції , відповідно до статті 375 ЦПК України , підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга позивача без задоволення, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі статті 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги слід покласти на позивача ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 374 , 375 , 381-384 ЦПК України , апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 січня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: