Рішення

від 22.01.2020 по справі 120/4192/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 січня 2020 р. Справа № 120/4192/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив "Барський", Якушинецька сільська рада про визнання дій протиправними та скасування арешту

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування арешту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.10.2019 року, маючи намір відчужити належні позивачу на праві приватної власності земельні ділянки, йому стало відомо про те, що 13.10.2017 року, постановою ВП №54258576 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Наталією Юріївною, було накладено арешт на його майно, а саме на земельні ділянки 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610. Дані арешти було накладено в рамках виконавчого провадження ВП №54258576, на виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі №902/122/17 виданого 25.04.2017 року, щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу Барський на користь Якушинецької сільської ради Вінницької області коштів в сумі - 1739870,54 грн.

Позивачем, на адресу державного виконавця було надіслано лист з вимогою про зняття арешту. Однак, 10.12.2019 року він отримав відповідь від 29.10.2019 року №9670/02.1-25/9, з якої вбачається, що в задоволенні його заяви відмовлено.

Вважаючи дані дії державного виконавця протиправними, а накладений арешт таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року залишено позов без руху та запропоновано подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з відповідними доказами, або ж навести свої доводи щодо неможливості застосування до цієї справи особливостей, визначених статтею 287 КАС України, а також уточнити позовні вимоги.

03.01.2020 року на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.01.2020 року відкрито провадження у справі в порядку визначеному ст. 287 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 15.01.2020 року. Також, вказаною ухвалою витребувано з Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та зобов`язати його надати суду у строк до дня судового засідання належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчого провадження №54258576 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/122/17.

15.01.2020 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на виконані у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження № 57734883 про стягнення коштів до бюджету з Житлово-будівельного кооперативу Барський на загальну суму - 2112170,54 грн.

10.07.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54258576 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/122/17 постановленого за позовом прокуратури Вінницької області про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу Барський на користь Якушинецької сільської ради - 1739870,54 грн. Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника про накладення арешту на все майно, що належить боржнику.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо юридичної особи Житлово-будівельного кооперативу Барський , ЄДРПОУ 38813555, зазначено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно, яке складається, в тому числі із земельних ділянок з кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610.

На даних земельних ділянках Житлово-будівельним кооперативом Барський розміщені житлові будинки, знесення яких, відповідно до вимог статті ЦК України - заборонено.

З огляду на викладе вище, відповідач зазначає, що питання зняття арешту із земельних ділянок за кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610 наразі не може бути вирішено, оскільки суперфіціаром не внесено до державного реєстру відомостей про припинення іншого речового права.

Таким чином, вважає, що виконавчі дії були вчинені відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , в межах наданих повноважень, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Також, 15.01.2020 року на адресу суду представником відповідача подано клопотання, у якому просила суд замінити відповідача по справі - Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області на його правонаступника - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

Крім того, в ході судового засідання 15.01.2020 року судом поставлено на розгляд питання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив "Барський" та Якушинецьку сільську раду.

У судовому засіданні 15.01.2020 року представник позивача зазначив, що не заперечує щодо заміни відповідача його правонаступником, а також підтримав позицію суду та просив залучити Житлово-будівельний кооператив "Барський" та Якушинецьку сільську раду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник відповідача 15.01.2020 року підтримала заявлене клопотання щодо заміни відповідача його правонаступником та просила його задовольнити. Щодо залучення до участі у справі Житлово-будівельного кооперативу "Барський" та Якушинецької сільської ради в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача поклалась на розсуд суду.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року суд задовольнив клопотання представника відповідача; замінив Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області на його правонаступника - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький); залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив "Барський" та Якушинецьку сільську раду та відклав судове засідання на 22.01.2020 року.

22.01.2020 року до суду надійшли пояснення щодо адміністративного позову від Житлово-будівельного кооперативу Барський , згідно якого останній вказує, що право власності на земельні ділянки належить ОСОБА_1 , а тому на них не може бути накладене будь-яке обтяження у рамках виконавчого провадження відносно боргів Житлово-будівельного кооперативу Барський . Відтак, просив суд адміністративний позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати за його відсутності.

У судовому засіданні 22.01.2020 року позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні 22.01.2020 року заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третіх осіб у судове засідання 22.01.2020 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до вимог частини 2 та 3 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши надані докази, які є у справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:009:0122, загальною площею 0,0914 га, яка розташована за адресою село АДРЕСА_1 , Вінницького району АДРЕСА_2 Вінницької області;

- земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:009:0123, загальною площею 0,0668 га, яка розташована за адресою село Зарванці, Вінницького району АДРЕСА_2 Вінницької області;

- земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:009:0610, загальною площею 0,0628 га, яка розташована за адресою село Зарванці, Вінницького району, Вінницької області.

15.08.2014 року між ОСОБА_1 , як суперфіціаром, та Житлово-будівельним кооперативом Барський , як суперфіціарієм, укладено договір суперфіцію відповідно до умов якого суперфіціар надає та суперфіціарій приймає земельні ділянки з кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610.

13.10.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54258576 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/122/17, постановленого за позовом прокуратури Вінницької області про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу Барський на користь Якушинецької сільської ради - 1739870,54 грн.

Боржником у виконавчому провадженні ВП №54258576 зазначено Житлово-будівельний кооператив Барський , а стягувачем - Якушинецьку сільську раду.

13.10.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 54258576, згідно з якою накладено арешт на земельні ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Житлово-будівельний кооператив Барський від 15.01.2020 року №196335896 зазначено, що за останнім зареєстровано інше речове право (договір суперфіцію від 15.08.2014 року), яке складається з нерухомого майна, в тому числі із земельних ділянок з кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610, на які накладено арешт, відповідно до постанови про арешт майна боржника від 13.10.2017 року ВП №54258576.

ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надіслано лист з вимогою про зняття арешту з майна, що належить йому на праві власності.

Однак, позивач отримав лист-відповідь від 29.10.2019 року №9670/02.1-25/9 з якого вбачається, що в задоволенні його заяви відмовлено. В обґрунтування відмови зазначено, що питання зняття арешту із земельних ділянок за кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610 наразі не може бути вирішено, оскільки суперфіціаром не внесено до державного реєстру відомостей про припинення іншого речового права.

Вважаючи, що постанову про арешт майна боржника ВП №54258576 винесено з порушеннями вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною 2 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Так, згідно з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження ВП №54258576.

Відповідно до приписів частин 3 та 4 статті 50 Закону України Про виконавче провадження , у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Керуючись частиною 1 та 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Враховуючи положення даної статті, предметом арешту в межах виконавчого провадження може бути виключно майно, що належить боржнику.

В свою чергу, судом встановлено, що земельні ділянки, на які відповідно до постанови про арешт майна боржника ВП № 54258576 накладено арешт, знаходяться у власності позивача, який не є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до приписів частини 1 статті 59 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У відповідності до приписів частини 4 та 5 статті 59 Закону України Про виконавче провадження , підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наданих доказів, судом встановлено, що 13.10.2017 року управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про арешт майна боржника ВП №54258576, згідно з якою накладено арешт на земельні ділянки, зокрема з кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610.

Проте, із наданих до справи доказів вбачається, що вказані земельні ділянки належать на праві власності ОСОБА_1 , а не Житлово-будівельному кооперативу Барський .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Житлово-будівельний кооператив Барський від 15.01.2020 року №196335896 зазначено, що за останнім зареєстровано інше речове право (договір суперфіцію від 15.08.2014 року), яке складається з нерухомого майна, в тому числі із земельних ділянок з кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610, на які накладено арешт, відповідно до постанови про арешт майна боржника від 13.10.2017 року ВП №54258576.

При цьому, як повідомлено представником позивача у судовому засіданні та не заперечувалося відповідачем, при зверненні до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з вимогою про скасування арешту з нерухомого майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610, позивачем також було додано копії відповідних договорів купівлі-продажу зазначених земельних ділянок, з яких вбачається, що останні належать ОСОБА_1 на праві власності.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем під час винесення постанови про арешт майна боржника ВП №54258576 від 13.10.2017 року було відомо, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610 належать на праві власності ОСОБА_1 , а не Житлово-будівельному кооперативу Барський .

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, здійснивши аналіз зібраних у справі доказів, суд вважає, що відповідачем не додержано вимоги статті 50, 56 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав накладено арешт на земельні ділянки, з кадастровими номерами 0520688900:04:009:0122, 0520688900:04:009:0123, 0520688900:04:009:0610, що належать на праві власності ОСОБА_1 , який не є стороною виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання дій управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, які полягають у накладенні арешту на майно позивача, протиправними.

Відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З огляду на те, що судом позовну вимогу про визнання дій управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, які полягають у накладенні арешту на майно позивача, визнано протиправними, відповідно позовна вимога щодо скасування арешту з належного ОСОБА_1 нерухомого майна підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, які полягають у накладенні арешту на майно ОСОБА_1 - протиправними.

Скасувати арешт з належного ОСОБА_1 нерухомого майна, що накладений постановою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про арешт майна боржника ВП №54258576 від 13.10.2017 року, а саме:

- земельної ділянки кадастровий номер якої 0520688900:04:009:0122, загальною площею 0,0914 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с.Зарванці;

- земельної ділянки кадастровий номер якої 0520688900:04:009:0123, загальною площею 0,0668 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с.Зарванці;

- земельної ділянки кадастровий номер якої 0520688900:04:009:0610, загальною площею 0,1418 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с.Зарванці.

Стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене 29.01.2020 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна