ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23 січня 2020 року Справа № 280/5053/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70005, Запорізька обл., Вільнянський район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд.28, код ЄДРПОУ 04353285), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
17.10.2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (далі- третя особа), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасування рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.08.2019 №28 Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, гр. ОСОБА_1 .
зобов`язати Павлівську сільську раду Вільнянського району Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в межах населеного пункту села Значкове та передачу їй у власність.
Ухвалою суду від 21.10.2019 відкрито загальне позовне провадження по справі.
Ухвалою суду від 21.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено наступне підготовче судове засідання на 23 грудня 2019 року.
Ухвалою суду від 23.12.2019 закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду на 20.01.2020.
У позові позивачем зазначено, що Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 23.08.2018 року № 43 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачу наданий дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах населеного пункту села Значкове. При розробці проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність, стало відомо, що рішенням Павлівської сільської ради від 17.10.2017 №08 також надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 . Розробивши відповідну проектну документацію, після її погодження, 04.04.2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про затвердження проекту із землеустрою та передачу їй у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер-2321586100:04:001:0004. Рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.08.2019 №28 Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , відмовлено позивачу у затвердженні проекту із землеустрою та передачі їй земельної ділянки у власність. Вважає вищевказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, а справу розглянути в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Представник третьої особи не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження, надав до суду письмові пояснення (вх..№ 48029 від 15.11.2019), відповідно до яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав. Отримання дозволу на виготовлення (розробку) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Як вказано у адміністративному позові, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.04.2019 року, оформленого права власності третіх осіб на обрану позивачкою для відведення земельну ділянку не існує. Отже, станом на теперішній час, земельна ділянка за своїм правовим статусом належить до земель комунальної форми власності. Питання передачі у власність земельної ділянки комунальної форми власності є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування Павлівської сільської ради, в які суд не може втручатися. У зв`язку з вищевикладеним вважає, що рішення відповідача є законним та скасуванню не підлягає.
Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 23.08.2018 року № 43 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачу наданий дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах населеного пункту села Значкове.
При розробці проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність, стало відомо, що рішенням Павлівської сільської ради від 17.10.2017 №08 також надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 .
Розробивши відповідну проектну документацію, після її погодження, 04.04.2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про затвердження проекту із землеустрою та передачу їй у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер-2321586100:04:001:0004.
Рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.08.2019 №28 Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , відмовлено позивачу у затвердженні проекту із землеустрою та передачі їй земельної ділянки у власність.
Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття відповідачем оскаржуваного рішення звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Згідно вимог частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для ведення особистого селянського господарства.
В розумінні вимог статей 81, 116 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
За приписами частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із частинами восьмою-десятою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Частиною десятою статті 118 Земельного кодексу України закріплено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
При цьому, як уже зазначалося, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише та обставина, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Згідно із усталеною судовою практикою та правовою позицією Верховного Суду (зокрема, постанова від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а) вказані приписи Земельного кодексу України містять вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови Москаль проти Польщі ).
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).
Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 23.08.2018 року № 43 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачу наданий дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах населеного пункту села Значкове.
Рішенням Павлівської сільської ради від 17.10.2017 №08 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.0000 га із земель комунальної форми власності, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, села Значкове Вільнянського району Запорізької області.
Розробивши відповідну проектну документацію, після її погодження, 04.04.2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про затвердження проекту із землеустрою та передачу їй у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер-2321586100:04:001:0004.
Рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.08.2019 №28 Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , відмовлено позивачу у затвердженні проекту із землеустрою та передачі їй земельної ділянки у власність.
Вищевказане рішення прийнято на підставі п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування України , ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, Закону України Про державний земельний кадастр , з розглядом проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки.
В обґрунтування відмови у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність, відповідач в пункті 1 оскаржуваного рішення зазначає, що відмовляє ОСОБА_1 : ...так як рішенням Запорізького окружного адміністративного суду вирішено скасувати частину в пункті 3 рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району від 17.10.2017 №08 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , а отже рішення №08 від 17.10.2017 року вважати діючим на даний час .
Крім того, в пункті 2 оскаржуваного рішення зазначено, що: Згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/828/19 від 27 травня 2019 року скасувати рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району від 23.08.2018 №43 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. Пелех 0.10. .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 по справі №280/828/19 адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70005, Запорізька обл., Вільнянський район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд.28, код ЄДРПОУ 04353285), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району від 17.10.2017 №08 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в частині встановлення у пункті 3 рішення терміну на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки один рік.
Тобто, рішенням суду від 27.05.2019 визнано протиправним та скасовано рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району від 17.10.2017 №08 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 лише в частині встановлення у пункті 3 рішення терміну на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки один рік, у зв`язку з чим посилання відповідача в п.2 оскаржуваного рішення на те, що: Згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/828/19 від 27 травня 2019 року скасувати рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району від 23.08.2018 №43 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , є помилковими.
Крім того, в рішенні суду від 27.05.2019 зазначено, що: З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району від 23.08.2018 №43 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
Тобто, відповідач оскаржуваним рішенням, незаконно скасував своє попереднє рішення, обґрунтованість і законність якого встановлено рішенням суду.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем протиправно в п.1 оскаржуваного рішення відмовлено гр.. ОСОБА_1 в затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність, з підстав того, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду вирішено скасувати частину в пункті 3 рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району від 17.10.2017 №08 Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , а отже рішення №08 від 17.10.2017 року вважати діючим на даний час у зв`язку з наступним.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. (частина дев`ята статті 118 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 186-1 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (частина перша). Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина четверта). Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п`ята).
Частиною шостою наведеної статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Частиною десятою статті 118 Земельного кодексу України закріплено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Тобто дозволів на розробку проекту із землеустрою щодо відведення однієї і тієї ж земельної ділянки у власність може бути надано відповідачем у необмеженій кількості, і це не означає, що всім, кому надано цей дозвіл стануть власниками цієї земельної ділянки.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2305662612019 від 01.04.2019 року, оформленого права власності третіх осіб на обрану позивачкою для відведення земельну ділянку не існує.
У зв`язку з вищевикладеним Рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.08.2019 №28 Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, гр. ОСОБА_1 . є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не мають втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Через те, що відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства під час розгляду заяви позивача про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в межах населеного пункту села Значкове та передачу їй у власність, а також зважаючи на те, що повноваження відповідача в спірних правовідносинах є дискреційними, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в межах населеного пункту села Значкове та передачу їй у власність, з прийняттям вмотивованого рішення.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі була Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70005, Запорізька обл., Вільнянський район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд.28, код ЄДРПОУ 04353285), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.08.2019 №28 Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, гр. ОСОБА_1 .
Зобов`язати Павлівську сільську раду Вільнянського району Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області в межах населеного пункту села Значкове та передачу їй у власність.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23.01.2020.
Суддя М.С. Лазаренко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2020 |
Оприлюднено | 03.02.2020 |
Номер документу | 87264639 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні