Рішення

від 30.01.2020 по справі 580/2522/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року справа № 580/2522/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

встановив:

12 серпня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якій просить визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6061-52 від 07.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувана вимога є безпідставною, необґрунтованою та складеною з порушенням встановленого законодавством порядку.

Так, у січні 2017 року позивач зупинив адвокатську діяльність, однак в грудні 2018 року та 2019 році проходив відбір у конкурсі на зайняття безоплатною вторинною допомогою, в зв`язку з чим 05.12.2017 позивач поновив дію свідоцтва, після чого зареєстрував 19.02.2018 адвокатське бюро «Ілля Забаркін і партнери» . В це період позивач прибутків не отримував, дію свідоцтва поновив для можливості проходження відбору відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» .

Позивач наголошує, що всі доходи від адвокатської діяльності отримує від надання безоплатної правової допомоги в складі адвокатського бюро «Забаркін і партнери» . За 2018 рік позивачем отримано було близько 20000,00 грн доходу. За 2016 року доходів від адвокатської діяльності позивач не отримував, працював юристконсультом в СТОВ «Ліщинське» , в 2017 році перебував на обліку в центрі зайнятості.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що оскільки позивач заяву за формою 7-ЄСВ до контролюючого органу протягом 2017-2018 не подавав (подана лише 10.04.2019), то у контролюючого органу були відсутні підстави для зняття ОСОБА_1 з обліку, як платника єдиного внеску з 02.02.2017.

Також, відповідач зазначає, що право на заняття адвокатської діяльності позивачем було поновлено з 05.12.2017.

Окрім цього, щодо реєстрації адвокатського бюро «Ілля Забаркін і Партнери» 19.02.2018 відповідач зазначає, що у даній ситуації позивачем не виконано вимоги пункту 6 розділу V Порядку № 1162, зокрема, не подано до контролюючого органу заяву за формою 7-ЄСВ та річні звіти про нарахування та сплату єдиного внеску за 2017-2018 роки (подано лише 10.04.2019).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №520/3939/19.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у Черкаській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

Відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 512 від 12.10.2012 позивач, на підставі рішення Черкаської обласної державної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13.09.2012 № 140, має право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно відомостей із Єдиного реєстру адвокатів України позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із 12.01.2017 зупинив право на заняття адвокатською діяльністю та на підставі ч. 4 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , із 05.12.2017 поновив право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань позивачем 19.02.2018 зареєстровано юридичну особу - адвокатське бюро «Ілля Забаркін і партнери» , ідентифікаційний код 41947607, у якому позивач перебуває на посаді керівника.

Головним управління ДФС у Черкаській області 07.02.2019 винесено вимогу про сплату боргу недоїмки №Ф-6061-52 на суму 26020,72 грн.

Позивач вважаючи вимогу відповідача протиправною, звернувся за захистом до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.226 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Статтею 2 Закону №2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464-VІ.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), згідно зі статтею 13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 вказаного Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 3 ст.31).

Положеннями статті 32 цього Закону встановлено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Виходячи зі змісту частин 5, 6 статті 31 Закону № 5076-VI, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст.17 Закону № 5076-VI).

Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв`язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Як свідчить витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, право позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону № 5076-VI із 12.01.2017 на підставі заяви позивача та згідно з пунктом 1 частини 4 статті 31 Закону № 5076-VI із 05.12.2017 поновлено.

Таким чином позивач із 12.01.2017 по 05.12.2017 не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.

Аналогічна думка викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у адміністративній справі № 820/1538/17.

Суд також встановив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач із 19.02.2018 є керівником адвокатського бюро «Ілля Забаркін і партнери» , що здійснює свою діяльність за КВЕД 69.10: діяльність у сфері права.

В той же час Законом № 2464-VI не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи у трудових відносинах та здійсненні незалежної професійної діяльності.

Проте, системний аналіз норм Закону № 2464-VI свідчить про те, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

Отже, в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує особа - роботодавець, що виключає обов`язок зі сплати єдиного внеску позивачем ще й як самозайнятою особою.

Як встановлено судом, позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю, в період виникнення спірних правовідносин, реалізовував не як самозайнята особа, а як працівник, а саме: працює у адвокатському бюро «Забаркін і партнери» , на посаді керівника.

Наявність такої обставини є достатньою підставою для висновку про відсутність обов`язку у позивача сплати єдиного внеску ще й як за самозайняту особу, оскільки це призведе до подвійної сплати внеску в рамках здійснення одного й того ж виду діяльності.

Крім того суд зазначає, що відповідачем не надано доказів щодо не сплати адвокатським бюро «Ілля Забаркін і партнери» ЄСВ за позивача. Відповідачем також не подано доказів того, що позивач здійснює адвокатську діяльність саме як самозайнята особа.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-6061-52 прийнята відповідачем всупереч чинному законодавству, тому є протиправною, а тому останню слід скасувати.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача, є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1536,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ДПС у Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6061-52 від 07.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30.01.2020.

Суддя В.П. Тимошенко