Постанова

від 29.01.2020 по справі 640/13410/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13410/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Мельничука В.П., Пилипенко О.Є.,

секретаря Суркової Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні банківські системи до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказа, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Іноваційні банківські системи (далі - позивач, ТОВ Іноваційні банківські системи ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування наказа.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що у відповідача були відсутні правові підстави як для призначення так і для проведення перевірки, а наказ від 10 липня 2019 року №9756 виданий з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у запитах до платника наявні всі обов`язкові реквізити, при цьому, запити містять посилання на те, що про порушення податкового законодавства вказують дані за наслідками отримання та опрацювання податкової інформації, господарські операції містять ознаки нереальності, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження отриманого товару (робіт, послуг). Як наголошує відповідач, у запитах зазначено, що податковим органом виявлено факти, які свідчать про порушення позивачем норм підпункта а пункта 198.1, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункта 201.10 статті 291 Податкового органу України, Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ внаслідок неправомірного визначення суми податкового кредита.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що відповіді на запити податкового органа ним надано. Крім того, взаємовідносини з одним з контрагентів щодо яких призначено перевірку оскаржуваним наказом, вже були предметом планової перевірки. Зазначає, що на момент прийняття наказа, були відсутні обставини, з умови наявності яких положення Податкового кодексу України надають право податковому органу на призначення перевірки. Враховуючи наведене, позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що 03 березня 2017 року позивач отримав запит ГУ ДФС у м. Києві від 23 лютого 2017 року № 3974/10/26-15-14-04-04-14 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ Тайміст у періоді з 01 до 30 листопада 2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності товарів, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків .

У відповідь на даний запит товариство направило лист від 23 березня 2017 року №23/03/17, згідно якого повідомило, що запитувані документи та пояснення підпадають під перевірямий період та відповідно будуть надані посадовим особам ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві під час проведення документальної планової виїзної перевірки з 28 березня 2017 року.

З 28 березня 2017 року по 15 травня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ Іноваційні банківські системи з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складений Акт № 188/26-15-14-01-14/36184511 від 25 травня 2017 року.

Також позивачем отримано запит ГУ ДФС у м. Києві від 09 червня 2017 року №15820/10/26-15-14-04-03 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ АП-Грейд у періоді з 01 по 31 січня 2017 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності товарів, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків .

На вказаний запит позивач відповідь не надав, оскільки запит не відповідав вимогам Податкового кодексу України.

Також товариство отримало запит ГУ ДФС у м. Києві від 25 травня 2018 року №24398/10/26-15-14-04-03-14 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ В.Т.І. за грудень 2017 року та січень, лютий 2018 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності послуг (електротовари, комплектуючі тощо), придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків .

При цьому в запитах ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставами для проведення позапланової документальної перевірки.

У відповідь на вище вказаний запит ТОВ Іноваційні банківські системи направило лист від 23 червня 2018 року № 23/06/1 разом із засвідченими копіями документів, що стосуються господарських відносин із ТОВ В.Т.І. за грудень 2017 року та січень, лютий 2018 року.

10 липня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити від 23 лютого 2017 року № 3974/10/26-15-14-04-04-14, від 09 червня 2017 року № 15820/10/26-15-14-04-03-14, від 25 травня 2018 року № 24398/10/26-15-14-04-03-14 видало наказ №9756 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Іноваційні банківські системи з 11 липня 2019 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів. Складено направлення на перевірку від 11 липня 2019 року № 1299/26-15-14-04-03.

11 липня 2019 року посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві складено акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Іноваційні банківські системи .

Позивач, не погоджуючись з наказом ГУ ДФС у м. Києві від 10 липня 2019 року №9756 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у межах спірних правовідносин відсутні обставини, з якими положення підпункта 78.1.4 пункта 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пов`язують можливість призначення та проведення перевірки, а тому оскаржуваний наказ суперечить нормам Податкового кодексу України, тобто є протиправним.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції в частині не погоджується, з наступних підстав.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункта 16.1.5 пункта 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до підпункта 20.1.2 пеункта 20.1 статті 20 для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Як встановлено підпунктом 20.1.4 цього пункта, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Пункт 73.5 статті 73 ПК України передбачає, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Відповідно до пункта 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункта 78.1.4 пункта 78.1 статті 78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин у тому числі: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункта 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Положення ПК України, визначаючи поняття податкової інформації посилаються на визначення, дане Законом України Про інформацію від 02 жовтня 1992 року №2657-ХІІ (далі - Закон України №2657-ХІІ).

Відповідно до статті 16 цього Закону податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Як з`ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, підставою для запитування інформації та її документального підтвердження з питань провадження позивачем господарської діяльності стало виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях по податку на додану вартість за січень, листопад та грудень 2017 року, а також січень, лютий 2018 року, поданих платником податків.

Зокрема, запит податкового органу від 23 лютого 2017 року обґрунтовувався тим, що ГУ ДФС у м. Києві виявлено факти, які свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту у сумі 866983,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Тайміст , що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року. Про зазначене свідчать результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій платником податків за відповідний звітний період та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статтей 72, 73 і 74 ПК України, що відповідно до пункта 74.1 статті 74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до яких з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки ТОВ Тайміс виписало на адресу позивача податкові накладні на товар, придбання якого у суб`єктів господарювання - постачальників не встановлено, також відсутнє джерело походження ідентифікованих товарів.

Запит ГУ ДФС у м. Києві від 09 червня 2017 року обґрунтовано тим, що результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість, поданої позивачем за січень 2017 року, та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статтей 72, 73 і 74 ПК України, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних, свідчать про недостовірність визначених позивачем даних податкового кредиту у сумі 702260,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ АП-ГРЕЙД у відповідний період.

Аналогічним чином обґрунтовано запит податкового органу від 25 травня 2018 року про недостовірність даних податкового кредиту в сумі 6231946,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ В.Т.І. , що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2017 року та січень, лютий 2018 року.

У вказаних запитах податковий орган просив позивача надати копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із контрагентами, а також щодо використання у власній господарській діяльності товарів, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеними платниками.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у запитах податкового органу визначені фактичні та правові підстави надіслання запитів, зазначені такі обов`язкові реквізити, як підстави для надіслання запиту (вказана норма закону, виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує), визначений перелік інформації та документів, що запитуються, види та типи конкретних документів, які витребовувались, період, за який слід надати документи, а також попереджено про строки подання вказаних документів, про наслідки їх неподання, що у сукупності свідчить про формування та надіслання запиту відповідно до приписів податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що податковий орган при направленні запитів про надання інформації від 23 лютого 2017 року, 09 червня 2017 року та 25 травня 2018 року діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачені законодавством.

У зв`язку із ненаданням позивачем інформації та документів на обов`язкові письмові запити, а також надання її у неповному обсязі, відповідач набув права на проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.4 пункта 78.1 статті 78 ПК України.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 21 травня 2019 року по справі № 808/2500/17, від 14 лютого 2019 року у справі №826/9336/17 та від 22 травня 2018 року у справі №820/4650/17.

Тим часом, суд враховує, що з 28 березня по 15 травня 2017 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

Відповідно до абзацу 2 пункта 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для проведення позапланової перевірки позивача по взаємовідносинах з ТОВ ТАЙМІСТ за листопад 2016 року відсутні.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що зумовило неправильне вирішення справи.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні банківські системи задовольнити частково .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 10 липня 2019 року №9756 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні банківські системи в частині проведення перевірки взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЙМІСТ за листопад 2016 року.

У решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді В.П. Мельничук

О.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 29 січня 2020 року.)