Постанова

від 30.01.2020 по справі 640/1975/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1975/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Мандарин Квадра до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Золотий Мандарин Квадра (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м.Києві про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації № 977869/32931937 від 05 листопада 2018 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 361 від 13 листопада 2017 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у день надходження податкову накладну № 361 від 13 листопада 2017 року позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем не надано усіх документів, визначених п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , відсутність яких не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ Золотий Мандарин Квадра .

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив, що контролюючий орган, безпідставно зупиняючи спочатку реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а потім відмовляючи в її реєстрації, абсолютно не визначив у квитанції вичерпний перелік документів, які повинен надати платник податку, що не дало змоги позивачу усвідомити причини відмови контролюючим органом у реєстрації оскаржуваної податкової накладної.

Державна фіскальна служба України відзив на апеляційну скаргу не подавала, будь-які її письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, враховуючи, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для здійснення розгляду справи за участі сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності товариства є: виготовлення виробів із бетону для будівництва (код КВЕД 23.61). Іншими видами економічної діяльності позивача, зокрема, є: виробництво інших виробів із бетону гіпсу та цементу (код КВЕД 23.691), діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (код КВЕД 46.13), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73). (т. 1 а.с. 30-34).

08.08.2013 між позивачем (Продавець) та ПП СОРГО (Покупець) було укладено Договір № ТД-287 (т. 1 а.с. 46-47), відповідно до п. 1.1 якого Продавець передає у власність Покупця будівельні матеріали - ФЕМ, стінові блоки, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов цього Договору.

На виконання умов Договору № ТД-287 від 08.08.2013 та замовлення покупця № К00015038 від 03.10.2017 позивачем було передано товар у власність Покупця, що підтверджується рахунком на оплату № К00015038 від 03.10.2017 (т. 1 а.с. 48).

Відповідно до зазначених документів позивач передав у власність ПП СОРГО :

Бруківку квадрат (Чорний, L10 w10 h6 ) у кількості 12 кв.м. (ціна без ПДВ -135,00 грн./кв.м., на загальну суму без ПДВ -1620,00 грн);

Бруківку квадрат (Білий, L10 w1O h6) у кількості ЗО кв.м, (ціна без ПДВ -164,60 грн./кв.м., на загальну суму без ПДВ - 4938,00 грн);

Бруківку квадрат (Сірий, L10 w1O h6) у кількості 42 кв.м. (ціна без ПДВ -125,10 грн./кв.м., на загальну суму без ПДВ - 5254,20 грн).

З матеріалів справи вбачається, що товар передано на загальну суму 14 174,64 грн. у т. ч. ПДВ - 2362,44 грн., за вказаний товар сплачено 13 листопада 2017 року, що підтверджується випискою № 2378 від 13 листопада 2017 року з банківського рахунку, відкритому в ПАТ КБ АЙБОКС БАНК шляхом передоплати (т. 1 а.с. 49). З виписки вбачається, що ПП СОРГО сплатив на рахунок позивача грошові кошти у сумі 23 671,44 грн., на частину якої відповідно до вимог податкового законодавства складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 361 від 13 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 35). Водночас, як вбачається з пояснень позивача, вказана податкова накладна реєструвалася на суму 14 174,64 грн., що пов`язано з оплатою різних замовлень Покупця одним платежем, а тому податкові накладні реєструвалися окремо. Відповідно, сума, зазначена в податковій накладній № 361 від 13 листопада 2017 року, входить до складу платежу, зазначеного у виписці № 2378 від 13.11.2017 року.

Вищезазначену податкову накладну № 361 від 13 листопада 2017 року направлено для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних.

Відповідно до квитанції № 9253591755 від 30 листопада 2017 року за результатами обробки податкової накладної від 13 листопада 2017 року № 361 реєстрацію останньої зупинено, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (т. 1 а.с. 36).

Позивачем 01.11.2018 направлено пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з відповідними підтверджуючими документами (т.1 а.с.40), у відповідь на яке комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 05.11.2018 прийнято рішення № 977869/32931937 про відмову в реєстрації податкової накладної (т.1 а.с.37).

Позивач оскаржив рішення № 977869/32931937 в адміністративному порядку, проте комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги та залишено рішення від 19 листопада 2018 року № 44325/32931937/2 без змін (т.1 а.с.39).

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним та таким, що порушує його права як платника податків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що в квитанції № 9253591755 від 30 листопада 2017 року фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, проте, фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати, відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних та/або розрахунків коригування, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених п. 12 наведеного Порядку, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації , якою закріплено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Абзацом 7 пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Колегія суддів зазначає, що наявність у податкового органу повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішень, законність яких обґрунтовано перевірена судом.

Разом з тим, 22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджені порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 22 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Пунктом 21 цього Порядку передбачено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Крім того, затверджена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

В той же час, незважаючи на подання відповідачу позивачем у передбаченому законодавством порядку відповідного повідомлення та письмових пояснень, разом із підтверджуючими документами, які відповідають вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13 червня 2017 року, які в повній мірі доводять наявність підстав для подання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 13 листопада 2017 року № 361, приймаючи оскаржуване рішення від 05 листопада 2018 року № 977869/32931937 контролюючим органом не наведено жодних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, комісією не було з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу і наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників. Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договорами та/або законодавством. В той же час, у вказаному рішенні не зазначено, які конкретно документи не були подані позивачем, в тому числі шляхом підкреслення таких документів у відповідному рішенні.

Разом з тим, у квитанції про реєстрацію податкової накладної відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту п. 6) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження наявності підстав для встановлення відповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6810, разом із відповідними поясненнями, що було здійснено повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої/го зупинено.

Однак, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення від 05 листопада 2018 року № 977869/32931937, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 13 листопада 2017 року № 361 в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів.

Всупереч визначеній у вказаному рішенні підставі для його прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права і не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень, а саме не доведено, в чому саме виявилась недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 13 листопада 2017 року № 361.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи, що позивачем подано всі документі, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, колегія суддів доходить висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 977869/32931937 від 05 листопада 2018 року і як наслідок, необхідності зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у день надходження податкову накладну № 361 від 13 листопада 2017 року позивача.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма