Постанова

від 29.01.2020 по справі 640/959/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/959/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Авіатехпром та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіатехпром до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авіатехпром звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.10.2018 № 0051591404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2019 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0051591404 від 09.10.2018 в частині зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1441893 (один мільйон чотириста сорок одна тисяча вісімсот дев`яносто три) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ТОВ Авіатехпром подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині.

Також, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю, при цьому, також посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині.

У судовому засіданні представник апелянта - ТОВ Авіатехпром вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. В частині апеляційної скарги відповідача - заперечував проти її задоволення.

Представник апелянта - Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у судовому засіданні власну апеляційну скаргу підтримала, щодо апеляційної скарги позивача - просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 7 вересня 2018 року по 13 вересня 2018 року, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Авиатехпром з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Макрон Груп за період з 01.04.2016 по 31.05.2016, з Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Техно Плюс за період з 01.01.2017 по 31.01.2017.

За результатами проведеної перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт від 20.09.2018 № 921/26-15-14-04-05/34050211, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Авиатехпром пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1939893 грн., в тому числі по періодах: травень 2016 року - 1441893 грн., лютий 2017 року - 498000 грн.

На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 № 0051591404, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Авиатехпром зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1939893 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.12.2018 № 40659/6/99-99-11-04-02-25, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 № 0051591404, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та висновками акта перевірки, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині (взаємовідносини з ТОВ Маронон Груп ), виходив з наступного:

- враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю позивача та його контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю Маронон Груп , які фактично підтверджують реальне вчинення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, висновки відповідача про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагента не підтверджують факт здійснення господарських операцій, є помилковими;

- висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже, не є належним доказом;

- позивачем під час розгляду справи доведено правомірність декларування податкового кредиту за результатами господарських операцій за участю ТОВ Маронон Груп .

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог (взаємовідносини з ТОВ Альянс Техно Плюс ), виходив з наступного:

- у договорі поставки відсутня інформація щодо адреси складу постачальника ТОВ Альянс Техно Плюс , з якого повинен здійснюватись самовивоз товару. Зазначена інформація також відсутня в специфікаціях.

- надані позивачем заявки та товарно-транспорті накладні не можуть бути доказом здійснення перевезення товару саме зі складу ТОВ Альянс Техно Плюс . Одночасно, в наданих заявках відсутня інформація щодо місця навантаження товару.

- враховуючи, що надані позивачем документи не можна вважати такими, що підтверджують здійснення господарської операції, суд першої інстанції дійшов висновку, що показники податкового обліку підприємства по даним відносинам не підтверджені у встановленому порядку. Позивачем, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та підтверджують факти господарської діяльності, яка здійснюється з розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з приписами ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до норм пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Слід зазначити, що дослідженню підлягають не лише договори укладені з контрагентами, а також інші укладені на їх реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, в сукупності з іншими доказами, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, а також, встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що 04 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Маронон Груп , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Авиатехпром , як покупцем, укладено договір поставки № 01/01/16-1, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати товар (передавати у власність покупця), для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору, предметом поставки є авіаційно-технічне майно.

Пунктом 2.2 договору визначено, що товар поставляється покупцю партіями. Кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається: найменування товару, кількість товару, вартість. Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору, партія товару, що узгоджена відповідною специфікацією повинна бути поставлена покупцю не пізніше 30 днів. Перехід права власності відбувається в момент поставки /оплати/ відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною. Пунктом постачання товару за цим договором є м. Київ, вул. Тепловозна, 18.

Пунктами 5.1-5.2 договору, визначено, що вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в специфікації. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 днів з моменту підписання видаткової накладної.

Відповідно до додатків № 1 від 04.01.2016, № 2 від 04.01.2016, № 3 від 04.01.2016, № 4 від 05.01.2016, № 5 від 05.01.2016, № 6 від 05.01.2016, № 7 від 05.01.2016, № 8 від 01.02.2016, № 9 від 05.01.2016, № 10 від 01.03.2016, № 11 від 01.03.2016, № 12 від 06.06.2016, № 14 від 08.08.2016, № 15 від 17.08.2016, № 16 від 12.09.2016 до договору (специфікацій), ТОВ Авиатехпром замовило у ТОВ Маронон Груп товар на загальну суму 28776240 грн.

ТОВ Маронон Груп виписані рахунки на оплату № 2 від 15.02.2016, № 3 від 15.02.2016, № 4 від 15.02.2016, № 5 від 18.02.2016, № 6 від 07.03.2016, № 7 від 01.04.2016, № 8 від 28.04.2016, № 9 від 06.05.2016.

На підтвердження придбання товару позивачем надано видаткові накладні № 3 від 06.04.2016, № 4 від 06.04.2016, № 5 від 06.04.2016, № 6 від 19.04.2016, № 7 від 21.04.2016, № 8 від 27.04.2016, № 9 від 10.05.2016, № 10 від 11.05.2016, № 11 від 23.05.2016, № 12 від 24.05.2016, № 13 від 31.05.2016, № 14 від 31.05.2016, № 15 від 07.06.2016.

На виконання умов договору ТОВ Маронон Груп виписало на користь позивача податкові накладні: № 1 від 01.04.2016 на загальну суму 13200 грн., в тому числі ПДВ - 2200 грн.; № 2 від 04.04.2016 на загальну суму 210000 грн., в тому числі ПДВ - 35000 грн.; № 3 від 06.04.2016 на загальну суму 17600 грн., в тому числі ПДВ - 2933,33 грн.; № 4 від 06.04.2016 на загальну суму 126000 грн., в тому числі ПДВ - 21000 грн.; № 5 від 18.04.2016 на загальну суму 588000 грн., в тому числі ПДВ - 98000 грн.; № 6 від 20.04.2016 на загальну суму 552000 грн., в тому числі ПДВ - 92000 грн.; № 7 від 21.04.2016 на загальну суму 276000 грн., в тому числі ПДВ - 46000 грн.; № 8 від 26.04.2016 на загальну суму 552000 грн., в тому числі ПДВ - 92000 грн.; № 1 від 04.05.2016 на загальну суму 540000 грн., в тому числі ПДВ - 90000 грн.; № 2 від 04.05.2016 на загальну суму 540000 грн., в тому числі ПДВ - 90000 грн.; № 3 від 05.05.2016 на загальну суму 540000 грн., в тому числі ПДВ - 90000 грн.; № 4 від 05.05.2016 на загальну суму 540000 грн., в тому числі ПДВ - 90000 грн.; № 5 від 05.05.2016 на загальну суму 540000 грн., в тому числі ПДВ - 90000 грн.; № 6 від 20.05.2016 на загальну суму 132000 грн., в тому числі ПДВ - 22000 грн.; № 7 від 20.05.2016 на загальну суму 433200 грн., в тому числі ПДВ - 72200 грн.;№ 9 від 23.05.2016 на загальну суму 384 000 грн., в тому числі ПДВ - 64000 грн.; № 10 від 24.05.2016 на загальну суму 586560 грн., в тому числі ПДВ - 97760 грн.; № 11 від 30.05.2016 на загальну суму 184800 грн., в тому числі ПДВ - 30800 грн.; № 12 від 30.05.2016 на загальну суму 420000 грн., в тому числі ПДВ - 70000 грн.; № 13 від 30.05.2016 на загальну суму 366000 грн., в тому числі ПДВ - 61000 грн.; № 14 від 31.05.2016 на загальну суму 408000 грн., в тому числі ПДВ - 68000 грн.; № 15 від 31.05.2016 на загальну суму 390000 грн., в тому числі ПДВ - 65000 грн.; № 16 від 31.05.2016 на загальну суму 312000 грн., в тому числі ПДВ - 52000 грн.

На підтвердження оплати товару позивачем надано виписки по рахунку в ПАТ Сбербанк та платіжні доручення № 641 від 16.03.2016, № 645 від 04.04.2016, № 646 від 06.04.2016, № 647 від 06.04.2016, № 654 від 18.04.2016, № 657 від 20.04.2016, № 658 від 21.04.2016, № 659 від 26.04.2016, № 660 від 04.05.2016, № 661 від 04.05.2016, № 662 від 05.05.2016, № 663 від 05.05.2016, № 664 від 05.05.2016, № 680 від 20.05.2016, № 681 від 20.05.2016, № 682 від 23.05.2016, № 683 від 24.05.2016, № 687 від 30.05.2016, № 688 від 30.05.2016, № 689 від 30.05.2016, № 692 від 31.05.2016, № 693 від 31.05.2016, № 691 від 31.05.2016.

Так, суми податку на додану вартість за податковими накладними включено ТОВ Авиатехпром до податкового кредиту у сумі 1441893 грн., в тому числі за квітень 2016 року в сумі 389133 грн., за травень 2016 року в сумі 1052760 грн.

Спірні господарські операції у бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Д-т 631 - К-т 311 - відображено здійснені розрахунки за надані товари; Д-т 6442 - К-т 631 - відображено податковий кредит з ПДВ; Д-т 281 - К-т 631 - відображено придбання товару.

Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, представник позивача пояснив, що придбаний у ТОВ Маронон Груп товар транспортувався за рахунок ТОВ Авиатехпром на адресу кінцевого споживача ПАО Мотор Січ на підставі договорів на надання послуг по перевезенню товарів. На підтвердження зазначеного, позивачем надано копію договору на автомобільне перевезення, копію договору на транспортно-експедиторське обслуговування, копії товарно-транспортних накладних, копії заявок на перевезення вантажу.

Так, виходячи з наявного документального підтвердження транспортування придбаного товару автомобільним перевізником ТОВ Кіппер Плюс зі складу ТОВ Маронон Груп за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18 на адресу ТОВ Авиатехпром (м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165), колегія суддів приймає останні на підтвердження позиції сторони платника податків, оскільки вказані обставини підтверджуються товарно-транспортними накладними № 3 від 06.04.2016, № 4 від 19.04.2016, № 4 від 21.04.2016, від 27.04.2016, № 5 від 11.05.2016, № 6 від 24.05.2016, № 7 від 31.05.2016. Товарно-транспортні накладні від 18.04.2016, № 20/04 від 20.04.2016, № 22/04 від 22.04.2016, № 28/04 від 28.04.2016, № 25/5 від 25.05.2016, № 02/06 від 02.06.2016, які, у свою чергу, підтверджують факт здійснення автоперевізниками ТОВ Інтеркаргосервіс та ТОВ Промінтех перевезення товару з пункту навантаження: м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165 вантажоодержувачу ПАО Мотор Січ .

Таким чином, враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю позивача та його контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю Маронон Груп , які фактично підтверджують реальне вчинення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, слід вказати, що висновки контролюючого органу про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагента не підтверджують факт здійснення господарських операцій, є помилковими та не підтвердженими належними доказами.

При цьому, висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже, не є належним доказом на підтвердження власної правової позиції податкового органу.

Колегія суддів додатково відмічає, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. У разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Варто врахувати також те, що під час проведення господарських операцій, платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Посилання податкового органу на наявну (відображену) в акті інформацію, що була зібрана під час проведення перевірки без надання відповідного документального підтвердження та належного спростування доводів платника податків та первинної документації, що виникла за результатами взаємовідносин, не можуть бути підставою для поставлення під сумнів проведених господарських операцій між платниками податків. Доводи податкового органу про можливе отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкової звітності. Тобто, зазначення контролюючим органом про відсутність у контрагента позивача матеріально-технічної бази (виробничих/складських приміщень) та трудових ресурсів лише на підставі даних інформаційно-аналітичних баз даних без надання відповідних документальних підтверджень та проведення перевірок таких платників податків, за результатами яких підтверджується зазначена інформація не може прийматись колегією суддів до уваги.

Без наявності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства/ фіктивного підприємництва та дослідження їх судом, на думку колегії суддів не може бути достатнім лише посилання на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності. В частині посилань податкової служби про здійснювання досудового розслідування, варто врахувати, що під час розгляду апеляційної скарги, в судовому засіданні, сторона апелянта не надавала колегії суддів доказів наявності вироків суду по відношенню до контрагента позивача, що, безумовно, не може вказувати при вирішенні даної справи на негативні наслідки для позивача, оскільки дані кримінальні провадження не стосуються товариства, не розкривають зміст розслідуваних податкових операцій та не вказують про безтоварність (нереальність) господарських операцій саме позивача з контрагентом/відсутність виконання договору. Тобто, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні вироки суду, які набрали законної сили, та якими встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та названим контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення господарських операцій з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само і ухилення від сплати податків за наслідками виконання господарських зобов`язань з боку позивача.

Колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги податкового органу, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання платником податків реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентом, а придбані товари послуги використано товариством з метою отримання прибутку за укладеним договором, які співпадають за змістом та характеристиками.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем під час розгляду справи доведено правомірність декларування податкового кредиту за результатами господарських операцій за участю ТОВ Маронон Груп . Таким чином, апеляційна скарга податкового органу підлягає залишенню без змін.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог по взаємовідносинах позивача з ТОВ Альянс Техно Плюс (декларування податкового кредиту), колегія суддів вважає такі помилковими, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Техно Плюс , як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Авиатехпром , як покупцем, укладено договір поставки № 2-7/11-16, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати запчастини, дрібно комплектуючі, обладнання та прилади в асортименті згідно специфікацій, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Найменування одиниці виміру та загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару відображаються у специфікаціях, видаткових накладних тощо.

Пунктом 2.1 договору, визначено, що поставка товару покупцеві здійснюється на умовах самовивозу зі складу постачальника.

Згідно з пунктом 3.1 договору, ціна кожної окремої партії товару встановлюється у специфікації. Покупець зобов`язується оплачувати товар протягом дії даного договору з моменту поставки. Оплата здійснюється згідно рахунка-фактури або даного договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до додатків № 4 від 05.12.2016, № 5 від 15.12.2016, № 8 від 20.01.2017, № 9 від 20.01.2017, № 10 від 20.01.2017 до договору (специфікацій), ТОВ Авиатехпром придбало у ТОВ Альянс Техно Плюс товар (либідку зі стрелой ЛПГ-150М, радіостанцію Ядро-1А , транспортувальні заглушки, корпус сфери, МСХ, корпус сфери, коробку управління лебідкой (КУЛ-150), пульт управління лебідкой (ПУЛ-150) на загальну суму 2988000 грн.

ТОВ Альянс Техно Плюс виписані рахунки-фактури № СФ-0000004 від 19.12.2016, № СФ-0000005 від 23.12.2016, № СФ-0000006 від 26.12.2016, № СФ-0000007 від 27.12.2016, № СФ-0000008 від 28.12.2016, № СФ-0000001 від 20.01.2017, № СФ-0000002 від 20.01.2017, № СФ-0000003 від 20.01.2017 та видаткові накладні № РН-0000003 від 18.01.2017, № РН-0000004 від 18.01.2017, № РН-0000005 від 18.01.2017, № 6 від 26.01.2017, № 8 від 27.01.2017, № 9 від 27.01.2017.

На виконання умов договору, ТОВ Альянс Техно Плюс виписало на користь позивача податкові накладні: № 4 від 16.01.2017 на загальну суму 318000 грн., в тому числі ПДВ - 53000 грн.; № 2 від 16.01.2017 на загальну суму 318000 грн., в тому числі ПДВ - 53000 грн.; № 5 від 16.01.2017 на загальну суму 318000 грн., в тому числі ПДВ - 53000 грн.; № 3 від 16.01.2017 на загальну суму 318000 грн., в тому числі ПДВ - 53000 грн.; № 6 від 17.01.2017 на загальну суму 522000 грн., в тому числі ПДВ - 87000 грн.; № 9 від 23.01.2017 на загальну суму 324000 грн., в тому числі ПДВ - 54000 грн.; № 10 від 23.01.2017 на загальну суму 288000 грн., в тому числі ПДВ - 48000 грн.; № 7 від 24.01.2017 на загальну суму 408000 грн., в тому числі ПДВ - 68000 грн.; № 8 від 24.01.2017 на загальну суму 174000 грн., в тому числі ПДВ - 29000 грн.

На підтвердження оплати товару позивачем надано платіжні доручення № 829 від 16.01.2017, № 830 від 16.01.2017, № 831 від 16.01.2017, № 832 від 16.01.2017, № 833 від 17.01.2017, № 837 від 23.01.2017, № 838 від 23.01.2017, № 839 від 24.01.2017, № 840 від 24.01.2017.

Так, суми податку на додану вартість за податковими накладними включено ТОВ Авиатехпром до податкового кредиту у сумі 498 000 грн., в тому числі за січень 2017 року в сумі 450000 грн., за лютий 2017 року в сумі 48000 грн. (згідно з податковою накладною № 10 від 23.01.2017).

Спірні господарські операції у бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Д-т 631 - К-т 311 - відображено здійснені розрахунки за надані товари; Д-т 6442 - К-т 631 - відображено податковий кредит з ПДВ; Д-т 281 - К-т 631 - відображено придбання товару.

Відповідачем, під час проведення перевірки зроблений висновок щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з підстав ненадання документів, що підтверджують перевезення товару безпосередньо від постачальника (складу постачальника) на адресу ТОВ Авиатехпром та з підстав відсутності необхідних умов для здійснення відповідної господарської економічної діяльності.

У свою чергу, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні звернув увагу на те, що в договорі поставки № 2-7/11-16 від 07.11.2016 відсутня інформація щодо адреси складу постачальника ТОВ Альянс Техно Плюс , з якого повинен здійснюватись самовивоз товару. Зазначена інформація також відсутня в специфікаціях, а тому, надані позивачем заявки та товарно-транспорті накладні не можуть бути доказом здійснення перевезення товару саме зі складу ТОВ Альянс Техно Плюс . Одночасно, в наданих заявках відсутня інформація щодо місця навантаження товару.

З товарно-транспортних накладних № 5/1 від 23.01.2017, № 6/2 від 14.02.2017, вбачається здійснення перевезення товару автоперевізником ТОВ Кіппер Плюс з одного складу позивача (м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 33б, н.п. 27) на інший (м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165). Товарно-транспортна накладна № 25/01-1 від 25.01.2017 підтверджує факт здійснення автоперевізником ТОВ Промінтех перевезення товару із складу позивача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165 на адресу вантажоотримувача ПАО Мотор Січ .

Колегія суддів враховує, що жодних недоліків (дефектів) первинних документів при придбанні ТМЦ у ТОВ Альянс Техно Плюс в частині своєчасності, достовірності складання та заповнення перинних документів в акті перевірки не зазначене та належно не обгрунтовано.

При цьому, товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що саме підтверджує обставини придбання/продажу ТМЦ.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ Авиатехпром заключило договір поставки № 2-7/11-16 від 07.11.2016 р.із ТОВ Альянс Техно Плюс щодо поставок обладнання, запчастин. (а. с. 101-178 т. 2)

Згідно умов договору, обладнання отримувалось шляхом самовивозу (ч. 2 п. 2.1 договору). Адреса постачальника: м. Київ , вул. Лейпцизька буд. 5 літера а. У судовому засіданні сторона позивача пояснила, що так як, товар малогабаритний, вивіз здійснювався особистим транспортом працівників ТОВ Авиатехпром на адресу підприємства.Поставка на адресу кінцевого отримувача ТМЦ здійснювалось із складу ТОВ Авиатехпром .

Видаткова накладна № PH 0000003 від 18.01.2017 із зазначенням адреси м. Київ, вул. Лейпцизька буд. 5 літера А. -Лебідка зі стрелой ЛПГ - 150М. Видаткова накладна № РН 0000006 від 26.01.2017 із зазначенням адреси м. Київ, вул. Лейпцизка буд. 5 літера А. - Коробка управління лебідкой - Пульт управління лебідкой. (а. с. 119-126 т. 2)

Перевезення здійснювалось транспортом ТОВ Киппер Плюс легковий автомобіль Mercedes-benz BE 7275 BK, TTH №6/2 від 14.02.2017 з адреси ТОВ Авиатехпром . (а. с. 162 т. 1)

Видаткова накладна № РН -0000004 від 18.01.2017 із зазначенням адреси м. Київ, вул. Лейпцизка буд. 5 літера А. - Радіостанція Ядро-1А . Видаткова накладна № РН 0000005 від 18.01.2017 із зазначенням адреси м. Київ , вул. Лейпцизка буд. 5 літера А. - Радіостанція Ядро- 1А ;

Видаткова накладна № 8 від 27.01.2017 - Корпус сфери. Видаткова накладна № 9 від 27.01.2017 - транспортувальні заглушки.

Перевезення здійснювалось транспортом ТОВ Авто-2002 , автомобіль MAN 18.225 ВІ 8807 AM. ТТН № 2001 - Договір зберігання №03/01 від 26.12.2016. ПП РІНДЗІН 8 м. Кременчук, проспект Полтавський, буд. 27. (а. с. 155-162 т. 3)

Крім того, матеріалами справи підтверджено реалізацію придбаного товару ПАО Мотор Січ , що свідчить про безпосередню наявність ділової мети та економічного ефекту від зазначених господарських взаємовідносин.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даній частині висновки суду першої інстанції зроблені без дослідження всіх наявних у матеріалах справи доказів та без повного з`ясування всіх важливих обставин, а тому, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, як і вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.10.2018 № 0051591404 в частині зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 498000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційних скарг ТОВ Авіатехпром та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві .

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності), суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

За наслідками апеляційного розгляду даного спору, колегія суддів вважає, що суб`єктом владних повноважень не спростовано доводів позивача, а правова позиція податкового органу лише відображає висновки акта перевірки, на підставі якого і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проте, належного доведення правомірності оскаржуваного рішення відповідачем не наведено під час розгляду даної справи.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві не підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга ТОВ Авіатехпром спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині взаємовідносин з ТОВ Альянс Техно Плюс . Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2018 № 0051591404 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 498000,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми неповно з`ясовано обставини що мають значення для вирішення справи, що призвело до помилкового вирішення спору в частині, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Оскільки, колегія суддів дійшла до висновків про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, наявні підстави для розподілу судових витрат на сплату судового збору, що понесені позивачем при поданні апеляційної скарги, згідно з приписами ст. ст. 139, 322 КАС України. За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 7397,25 грн., що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авіатехпром - задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2018 № 0051591404 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 498000,00 грн. та прийняти нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.10.2018 № 0051591404 в частині зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 498000,00 грн.

У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 - залишити без змін .

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авіатехпром судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7397,25 грн. (сім тисяч триста дев`яносто сім гривень 25 коп.)

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 30.01.2020.