Ухвала

від 20.12.2019 по справі 759/18540/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-з/759/13/20

ун. № 759/18540/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Нікішиної О.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Трайдент-Юг , Приватний нотаріус КМНО Черниш Марина Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м.Києва 08.10.2019 р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Трайдент-Юг Приватний нотаріус КМНО Черниш Марина Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації, в якій позивач просить визнати недійсни договір купівлі-продажу від 21 січня 2019 року щодо відчуження спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 а саме частки в розмірі 50% у статуному капіталі ТОВ Трайдент-Юг на користь ОСОБА_3 , скасувати незаконні реєстраційні дії щодо перереєстрації права власності на частку в розмірі 50% у статутному фонді Трайдент-Юг з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Згідно до потоколу автоматизованого розподілу судової справи іж суддями від 08.10.2019 р. вказана справа передана для розгляду судді П`ятничук І.В.

Відповідно до ухвали судді від 28.10.2019 р. відкрито провадження по даній справі.

17.12.2019 р. представником позивача адвокатом Нікішиною О.М. до суду подано заяву про забезпечення вказаного позову шляхом заборони усім державним реєстаторам та суб`єктам державної реєстрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам, як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державних реєстраторів, усім осадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти ( здійснювати) будь-які реєстраційні дії щодо зміни (зменшення) статутного капітала ТОВ ТРАЙДЕНТ-ЮГ в частині 50% частки у статутному капіталі ТОВ ТРАЙДЕНТ-ЮГ яка була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та заборонити вчиняти дії щодо зміни складу учасників ТОВ ТРАЙДЕНТ-ЮГ в частині статутного капіталу яка була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та накласти арешт на корпоративні права в частині що належить ОСОБА_3 в розмірі 50% статутного капіталу яка належить ОСОБА_3 .

В обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що предметом даного спору є договір купівлі-продажу від 21 січня 2019 року щодо відчуження спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 а саме частки в розмірі 50% у статуному капіталі ТОВ Трайдент-Юг на користь ОСОБА_3 , скасувати незаконні реєстраційні дії щодо перереєстрації права власності на частку в розмірі 50% у статутному фонді Трайдент-Юг з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 . Зазначала, що після пред`явлення ОСОБА_1 позову про встановлення факту проживання однією сім`єю, відповідачем було здійснено відчуження вказаної частки, тому на даний час існує побоювання щодо відчуження даної частки відповідачем на користь третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суддя, дослідивши вимоги поданої заяв про забезпечення позову вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності з ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно вимог ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч.3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 р. у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно існує спір, 18.12.2108 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м.Києва з позово про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділу майна подружжя, відповідно до заявленх вимог, серед іншого позивачем пред`явлено вимоги про визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на частину отрианого доходу від діяльності товариства, та частину статутного капіталу товариства.

Однак, 21.01.2019 р. відповідач до вирішення даного спору по суті здійснив відчуження відповідно до договору купівлі-продажу 50% частки в статутному капіталі ТОВ Трайдент-Юг на користь ОСОБА_3 .

Пленумом Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року звернуто увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Тобто, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на корпоративні права відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позивними вимогами, а також враховує, що вжиття відповідних заходів не нашкодить відповідачу та впливатиме на господарську діяльність товариства в якому накладено арешт на корпоративні відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до положень ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Слід зазначити, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість його відчужити.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, , суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Нікішиної О.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Трайдент-Юг , Приватний нотаріус КМНО Черниш Марина Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації,- задовольнити.

Накласти арешт на майно - корпоративні права в частині що належать ОСОБА_3 , в розмірі 50% статутного каптіалу ТОВ ТРАЙДЕН-ЮГ та заборонити відчужувати частину частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ ТРАЙДЕН-ЮГ що належить ОСОБА_3 .

Заборонити органам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, ( зменшення) частки у розмірі 50% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ТРАЙДЕН-ЮГ , код ЄДРПОУ 35053627 в частині статутного капіталу 50% яка була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .

Позивач: - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідачі: - товариство з обмеженою відповідальністю ТРАЙДЕН-ЮГ ( код ЄДРПОУ 35053627, м.Київ 04053 вул. Вознесенський узвіз 14 офіс 16/45.

-ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстр. АДРЕСА_2

-ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстр. АДРЕСА_3 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя І.В.П`ятничук