Постанова

від 29.01.2020 по справі 910/9032/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. Справа№ 910/9032/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 29.01.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг"

на рішення господарського суду міста Києва

від 06.11.2019 (повний текст складено 20.11.2019)

у справі №910/9032/19 (суддя Данилова М.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг"

до акціонерного товариства "Укрсиббанк"

про визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного товариства "Укрсиббанк" про визнання недійсним вчиненого акціонерним товариством "Укрсиббанк" правочину щодо односторонньої відмови від договору - анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з правилами) № 03385746601 від 28.05.2012 року та додаткової угоди № 1 від 20.03.2015 року до договору анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03385746601 від 28.05.2012 року (щодо відкриття поточного рахунку клієнта), укладені між Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч норм законодавства розірвав в односторонньому порядку договір та закрив рахунки, а отже, за твердженням позивача, таке рішення відповідача є незаконним та таким, що свідчить про необґрунтовану відмову у виконанні зобов`язань за договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2019 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/9032/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Партнер Трейдинг" задовольнити.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду, позивач посилався на те, що судом першої інстанції не досліджено підстав та обґрунтованість встановлених відповідачем позивачу, як клієнту банку неприйнятного високого ризику, за результатами оцінки якого є загроза репутації позивачу.

Разом з цим, на думку позивача, місцевий господарський суд не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи і доводів позивача та обмежився лише формальними висновками про недоведеність позовних вимог.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив суд апеляційної інстанції, рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства з наступних підстав.

У лютому 2019 відповідач виконуючи функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, виявив у судовому рішенні критичну негативну інформацію щодо діяльності позивача та прийняв рішення про присвоєння останньому неприйнятного високого ризику та відмову його в обслуговуванні, про що повідомив позивача.

Відповідач стверджував, що використовуючи у своїй діяльності ризико-орієнтований підхід до відносин з клієнтами, з метою виконання функції фінансового моніторингу прийняв правомірне та обґрунтоване рішення про відмову у обслуговуванні позивача та повідомив останнього про розірвання з ним договору банківського рахунку в односторонньому порядку, на підставі приписів п.1.2. договору та п. 14.7 Правил в редакції чинній на час спірних правовідносин, затверджених наказом № П-LEG-2019-23 від 14.01.2019.

Разом з цим, відповідач наголошував на тому, що його права на односторонню відмову від договору встановлено умовами договором та не суперечить положенням ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг" на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/9032/19; призначено справу до розгляду на 29.01.2020.

В судове засідання 29.01.2020 з`явився представник відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг".

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 6100142876767, 6100256928791. У зв`язку з цим, колегія суддів ухвалила розглядати справу без участі представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи

28.05.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг" (позивач за договором - клієнт) та публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (відповідач за договором - банк) укладено договір-анкету відкриття банківського рахунку (з правилами) №03385746601 та дистанційного обслуговування рахунку системою "StarAccess" (далі - договір).

На виконання зазначеного договору банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 , валюта рахунка "UА", тариф пакета "Економ".

20.03.2015 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору - анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з правилами) № 03385746601 від 28.05.2012 року (щодо відкриття поточного рахунку) (далі - додаткова угода).

На виконання зазначеної додаткової угоди банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 , валюта рахунка "EUR", тариф пакета "Базовий" в іноземній валюті для клієнтів сегменту середнього та малого бізнесу.

20.02.2019 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 5 про виплату дивідендів засновнику (учаснику) ОСОБА_1 у розмірі 2 000 000 грн., які будуть використані на купівлю нерухомості. При цьому, відповідач зазначив, що за результатами діяльності у 2018 році ТОВ "Партнер Трейдинг" отримало прибуток у сумі 2 625 312,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, після отримання зазначеного звернення, зокрема у лютому 2019 відповідачем при виконанні функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, проведено додаткову перевірку позивача, за результатами якої було виявлено ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.09.2018 по справі №646/4995/18 № провадження 1-кс/646/4942/2018 про тимчасовий доступ до речей і документів за матеріалами кримінального провадження №42018221070000062. У зазначеній ухвалі містилася інформація щодо позивача, а саме: що ТОВ "Партнер Трейдинг", код ЄДРПОУ 38158525, входить до переліку підприємств з ознаками фіктивності, на рахунки яких були перераховані кошти для подальшої їх конвертації у готівку при проведенні безтоварних операцій.

Зважаючи на викладену у вищезазначеному судовому рішенні вказану критичну негативну інформацію щодо позивача, 25.02.2019 Комітетом затвердження клієнтів АТ "Укрсиббанк" було розглянуто питання про продовження ділових відносин з позивачем та прийнято рішення про присвоєння йому неприйнятно високого ризику та відмову в його обслуговуванні.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови відповідача від спірного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів суду та не надав належних доказів протиправності рішення відповідача щодо віднесення позивача до категорії з високим ризиком.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг", а доводи скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Приписами статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на банки покладено обов`язок проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України. При цьому частиною 5 цієї статті Банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до приписів наведених норм у лютому 2019 ПАТ "УкрСиббанк" було проведено переоцінку ризиків позивача, за результатами якої прийнято рішення про припинення ділових відносин з ТОВ "Партнер Трейдинг", про що останнього повідомлено листом з посиланням на статтю 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Відповідно до частини 2 статті 10 вказаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу (до яких зокрема відносяться банки) має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

На виконання Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417 та наказу Міністерства фінансів України № 584 від 08.07.2017 "Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" ПАТ "УкрСиббанк" наказом №П-LEG-2019-23 від 14.01.2019 затверджено Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, відповідно до пункту 4.17 якої неприйнятно високий ризик встановлюється клієнту, зокрема, при наявності обґрунтованих підстав вважати, що діяльність даного клієнта несе ризик легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та/або загрожує репутації банку за рішенням Комітетом затвердження клієнтів.

Вказані внутрішні документи Банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом. Тобто, Банк не ознайомлює клієнтів із внутрішніми документами, у даному випадку критеріями ризику, з метою уникнення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Колегією суддів досліджено витяги з Програми управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, в якій містяться власні критерії ПАТ "УкрСиббанк" ризику легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та Положення про Комітетом затвердження клієнтів АТ "УкрСиббанк".

Частинами 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 1075 Цивільного кодекс України, банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом першої інстанції, у відповідності до Договору-анкети від 28.05.2012 відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03385746601, підписуючи цей Договір-анкету, Клієнт погоджується з "Правилами (договірними умовами) відкриття та обслуговування банківського рахунку суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, самозайнятих осіб, представництв - клієнтів АТ "УкрСиббанк" (далі - Правила), які після укладення сторонами цього Договору-анкети стають невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1.5. Правил Банк має право відмовити у здійснення/забезпеченні розрахункових та/або касових операцій Клієнта у випадку виникнення сумнівів щодо законності проведення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Пунктом 14.7. Правил встановлено, що Договір може бути розірвано за ініціативою Банку, зокрема, у наступних випадках:

- у випадку, якщо Клієнт веде ризиковану діяльність, зокрема, але не обмежуючись, проводить операції, проведення яких через Банк, на думку Банку, призводить або може призвести до порушення норм Законодавства та/або Законодавства з принципом екстратериторіальності та/або міжнародних санкцій, в тому числі щодо протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або

- у випадку, якщо Клієнт веде ризикову діяльність, зокрема, але не обмежуючись, співпрацює та/або має у своїй структурі та/або іншим чином пов`язаний з особами, співпраця та/або будь-який зв`язок з якими, на думку Банку, призводить або може призвести до порушення норм Законодавства та/або Законодавства з принципом екстратериторіальності та/або міжнародних санкцій, в тому числі, щодо протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та/або

- у випадку наявності чи можливості настання будь-якої події, результату або обставини відносно Клієнта чи здійснюваних Клієнтом операцій, що, на думку Банку, має або може мати негативний вплив для Банку та/або Групи BNP Paribas , у тому числі, але не обмежуючись призводить або може призвести до матеріальних збитків та/або негативно впливати на репутацію Банку та/або Групи BNP Paribas та/або призводить або може призвести до будь-яких інших негативних наслідків для Банку та/або Групи BNP Paribas, та/або втрати Банком комерційного інтересу щодо подальшої співпраці з Клієнтом.

Зобов`язання Сторін за Договором припиняються у повному обсязі якщо інше не витікає з умов Договору, а Рахунок(-ки) закриваються Банком у дату зазначену Банком у повідомленні, яке направляється Клієнту, але не раніше ніж через 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати відправлення такого письмового повідомлення. При цьому достатньою підставою для розірвання Договору є відповідне посилання Банку на цей пункт Договору у повідомленні без надання додаткових пояснень щодо обставин його розірвання.

Таким чином, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку стосовного того, що відповідач припинив договірні відносини з позивачем шляхом одностороннього розірвання договору №03385746601 від 28.05.2012, здійснюючи свої функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" та статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як спеціальних законів, що прямо наділяють Банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на загальну норму статті 1075 Цивільного кодексу України, оскільки в спірних правовідносинах, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає пункт 3 частини 2 статті 1075 Цивільного кодексу України. Норми зазначених законів не обмежують право Банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин, чим спростовується твердження скаржника про те, що право банку на відмову від підтримання (у тому числі шляхом розірвання) ділових відносин слід розуміти як право банку на відмову від договору банківського рахунку лише з дотриманням загального порядку припинення договірних відносин, тобто шляхом звернення до суду про розірвання договору.

Відтак, колегія суддів повністю погоджується з доводами відповідача, наведеними у його відзиві, щодо права Банку відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки."

Аналогічні правові висновки щодо права банків на підставі статей 10, 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як спеціальних законів, відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, викладені в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 по справі № 910/11931/17, від 14.06.2018 по справі № 910/14158/17, від 30.08.2018 по справі № 910/22248/17, від 16.10.2018 по справі № 910/21320/17, від 27.03.2019 по справі №922/2224/18.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом у лютому 2019 року ПАТ "УкрСиббанк" виконуючи функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, провів додаткову перевірку Клієнта, за результатами якої було виявлено ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.09.2018р. у справі №646/4995/18 № провадження 1-кс/646/4942/2018 про тимчасовий доступ до речей і документів за матеріалами кримінального провадження №42018221070000062. У зазначеній ухвалі містилася інформація щодо Клієнта, а саме: що ТОВ "Партнер Трейдинг", код ЄДРПОУ 38158525, входить до переліку підприємств з ознаками фіктивності, на рахунки яких були перераховані кошти для подальшої їх конвертації у готівку при проведенні безтоварних операцій.

Зважаючи на викладену вищезазначеному судовому рішенні зазначену критичну негативну інформацію щодо позивача, 25.02.2019 Комітетом затвердження клієнтів АТ "УкрСиббанк" було розглянуто питання про продовження ділових відносин з позивачем та прийнято рішення про присвоєння ТОВ "Партнер Трейдинг" неприйнятно високого ризику та відмову в обслуговуванні.

Згідно з п. 5.1.1. Положення про Комітет затвердження клієнтів АТ "УкрСиббанк", затвердженого наказом № П-COMPL-2018-89 від 10.09.2018, у разі отримання з рішення КЗК по клієнту "Співпраця не рекомендована" здійснюються наступні заходи:

- Банк інформує Клієнта, що змушений відмовити у подальшому обслуговуванні, користуючись своїм правом розірвати договір, що передбачено пунктом Правил відповідного договору та законодавством України у сфері фінансового моніторингу. Клієнту пропонується закрити рахунки. Якщо клієнт згоден закрити рахунки з власної ініціативи, відповідальний працівник проводить дії по закриттю рахунку;

- у разі якщо клієнт не згоден закрити рахунки та/або не з`явився для закриття рахунків протягом 2 місяців після консолідованого направлення клієнту листа на рівні ГБ щодо відмови у подальшому обслуговуванні, Банк закриває клієнту рахунки згідно Правил, що є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування.

Пунктами 19, 20 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015 № 417, визначено, що внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом, надання копій внутрішніх документів банку з питань фінансового моніторингу має забезпечувати їх гарантовану доставку та конфіденційність.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем проведено поглиблену перевірку позивача, за результатами якої прийнято рішення про припинення ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг", про що останнього повідомлено з посиланням на ст. 5, п. 7 ст. 9, ст.ст. 10, 11 Закону №1702-VII та Правила (договірні умови).

З приводу аргументів скаржника про незаконність прийнятого Банком рішення щодо встановлення позивачу неприйнятно високого ризику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в чинному законодавстві відсутній вичерпний перелік критеріїв ризику, а відповідно до розділу 1 пункту 3 наказу Міністерства фінансів України № 584 від 08.07.2017 суб`єкти первинного фінансового моніторингу розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків місцевого суду, стосовно того, що позивач не довів суду та не надав належних доказів протиправності рішення відповідача щодо віднесення позивача до категорії з високим ризиком, фактично зводяться до незгоди з вищевказаним висновком суду першої інстанції про недоведеність фактів, наведених позивачем, вимоги до суду апеляційної інстанції здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу апеляційної скарги та позову.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі підставою для скасування судового рішення скаржником зазначено невідповідність висновків суду реальним обставинам справи. При цьому, скаржником не зазначено норми матеріального чи процесуального права, які були порушені судом першої інстанції.

Крім того, рішення Комітету затвердження клієнтів АТ "УкрСиббанк" від 25.02.2019 (оформлене протоколом) про те, що подальше співробітництво з позивачем не рекомендовано, є внутрішнім документом Банку, який прийнято уповноваженими на те особами Банку і який спрямовано на оцінку ризику фізичних, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, фінансових установ - потенційних клієнтів Банку, аналізу їх діяльності, а також прийняття рішень з дозволу/заборони встановлення чи продовження ділових відносин з ними Банку, та який діє у межах цієї юридичної особи.

Аналогічну правову позицію в подібних правовідносинах, стороною яких було акціонерного товариства "Укрсиббанк", висвітлено у постанові від 25.04.2019 по справі № 910/1555/18.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведене вище.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/9032/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг" викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг" на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/9032/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Трейдинг" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/9032/19 - без змін.

Матеріали справи №910/9032/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.01.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна