Постанова

від 29.01.2020 по справі 913/334/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. Справа № 913/334/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Секретар судового засідання - Міраков Г.А.

За участю представників:

від апелянта (позивача) - Лобань Д.М.

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з Києво- Святошинським районним судом Київської області (вул. Мельниченка, 1, Київ, 03170)

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» , м. Київ (вх. № 3564 Л/2)

на рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 (суддя Косенко Т.В., ухвалене у м.Харків 15.10.2019 о 10:22 хв., повний текст складено 25.10.2019)

у справі №913/334/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» , м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія - Інвест» , м. Сєвєродонецьк, Луганська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «ОРІЯНА» , м. Сєвєродонецьк, Луганська область

про стягнення 916 174 грн 87 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.О. "Мрія - Інвест" про стягнення за період з 28.11.2014 по 14.11.2018 інфляційних втрат у розмірі 820975 грн 81 коп., 3 % річних у розмірі 95199 грн 06 коп. на підставі ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором №513/10-Ю від 01.12.2010 щодо своєчасного погашення кредиту.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі № 913/334/19 позов Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія - Інвест» про стягнення 916174 грн 87 коп. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія - Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» інфляційні втрати в сумі 243524 грн 58 коп., 3 % річних у сумі 57885 грн 96 коп., судовий збір у сумі 4521 грн 16 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі 37313 грн 10 коп. за період із 28.11.2014 по 16.06.2016, інфляційних втрат у сумі 577451 грн 23 коп. за період грудень 2014 року - травень 2016 року мотивовано пропуском позивачем строку позовної давності.

Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі № 913/334/19, в якій просило його скасувати в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення у відповідній частині про задоволення позовних вимог.

Апелянт вважає рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі № 913/334/19 в частині відмови в стягненні решти суми незаконним, у зв`язку з порушенням норм матеріального права (ст.ст. 261, ч.3 ст. 267, 625 ЦК України).

Апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять заяви відповідача про застосування судом строку позовної давності, а суд позбавлений процесуальної можливості за власної ініціативи відмовити у задоволенні позову внаслідок спливу позовної давності.

Апелянт вважає, що позовна заява подана в межах строку позовної давності, оскільки розрахунок заборгованості за невиконання зобов`язань позичальником та інфляційних втрат за кредитним договором здійснено на підставі визнаної судом суми заборгованості за позикою/кредитом (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі №913/823/17).

Вищенаведене, на думку позивача, свідчить, що момент обізнаності Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» про порушення його прав та фактична можливість подання позову настала лише після 04.09.2018.

Апелянт вважає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат, нарахованих за листопад, оскільки фактичне виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі №913/823/17 відбулося 15.11.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія - Інвест» вважає, що доводи апеляційної скарги є незаконними та необґрунтованими.

Вважає, що в даному випадку мало місце визначене у ст. 613 ЦК України прострочення кредитора, оскільки боржник не вчиняв жодних протиправних дій, направлених на невиконання зобов`язання.

Відповідач посилається на те, що у позивача відсутні законні підстави нараховувати пеню та/або штрафи, інфляційні втрати та проценти річних позичальнику на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором під час дії Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «ОРІЯНА» вважає вимоги Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» незаконними та необґрунтованими.

Зазначає, що позивач не повідомляв відповідача про відкриття рахунків у період з 01.08.2014 по 22.10.2015, про відкриття розрахункового рахунку, на який варто перераховувати заборгованість за кредитним договором, повідомлено лише у вимозі від 17.10.2018 вих. № 364/18-Л.

Вищенаведене, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «ОРІЯНА» , свідчить про те, що позивачем, як кредитором, неналежним чином виконувались обов`язки, до вчинення яких позичальник був позбавлений об`єктивної можливості продовжити належне виконання умов договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» № 402/19-л від 19.11.2019 на рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі № 913/334/19, розгляд справи призначено на 29.01.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 розгляд справи відкладено на 22.01.2020 об 11:30 годині.

Про дату, час та місце судового засідання учасники провадження повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

01.12.2010 між Акціонерним банком «Український комунальний банк» (банк) та ТОВ "А.О. "Мрія-Інвест" (позичальник) укладено кредитний договір №513/10-Ю.

Відповідно до п. 1.1. договору Банк надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 600000,00 грн. для розрахунку за будівельні матеріали, оренди основних фондів, сплату видатків, оплату за послуги машин та механізмів, оплату послуг за виконані роботи субпідрядними організаціями, а також для виплати заробітної плати, податків та загальнообов`язкових платежів на строк по 30.11.2012 з оплатою 23% річних.

Проценти нараховуються за календарні дні користування кредитом на фактичний залишок заборгованості. Період нарахування відсотків встановлюється з першого по тридцяте (тридцять перше) числа місяця (п. 1.2. кредитного договору).

Позичальник зобов`язався (п. 4.1. договору), зокрема, забезпечити своєчасне погашення кредиту та сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць.

Додатковою угодою від 05.07.2011 до кредитного договору, у зв`язку зі зміною найменування банку, сторони домовилися слова АБ «Укркомунбанк» замінити на ПАТ «Укркомунбанк» ; встановити плату за кредитним договором № 513/10-Ю від 01.12.2010 в розмірі 22% річних, починаючи з 01.07.2011.

Додатковою угодою від 30.11.2012 до кредитного договору, сторони домовилися продовжити дію кредитного договору №513/10-Ю від 01.12.2010 року на строк до 28.11.2014.

Укладеною між сторонами 24.12.2013 додатковою угодою до кредитного договору продовжено дію ліміту кредитної лінії у розмірі 800000,00 грн на строк дії кредитного договору (по 28.11.2014).

Умовами пункту 2.2. кредитного договору визначено, що забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом є іпотека адміністративного будинку, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, МЖК "Мрія" квартал, будинок 2, який належить майновому поручителю, ТОВ компанія "Оріяна".

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком (іпотекодержатель) та ТОВ компанія "Оріяна" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір від 02.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Михайловським А.Т. та зареєстрований в реєстрі за № 4675.

Відповідно до п.1.1. та п.1.2., іпотечний договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з умов кредитного договору № 513/10-Ю від 01.12.2010 (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору). Іпотекодержатель (Банк) має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: адміністративний будинок, що знаходиться за адресою: Луганська область, м АДРЕСА_1 Сєвєродонецьк, МЖК "Мрія" квартал, будинок 2, розташований на земельній ділянці розміром 0,1044 га, кадастровий № 4412900000.05.034.0004, який в цілому складається з адміністративного будинку, матеріали стін, будівель та споруд - цегла, позначеного на плані літерою А-2н, А' , а1-а6, Пд., загальною площею 1064,7 кв.м.

Відповідач взятий на себе обов`язок по проведенню розрахунків у добровільному порядку не виконав.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ А.О. МРІЯ-ІНВЕСТ своїх зобов`язань за Кредитним договором, Банк звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ А.О. МРІЯ-ІНВЕСТ та ТОВ Оріяна про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором в сумі 1416 135,85 грн., з яких 799940,55 грн. заборгованості по кредиту, 616 195,30 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.04.2018 у справі № 913/823/17 у задоволенні позову Банку відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018: зазначене рішення господарського суду Луганської області скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 799 900,00 грн. заборгованості по кредиту за Кредитним договором; прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ А.О. МРІЯ-ІНВЕСТ на користь Банку заборгованість по кредиту за Кредитним договором у розмірі 799 900,00 грн.; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін з мотивів, викладених судом апеляційної інстанції.

17.10.2018 Банк надіслав ТОВ А.О. МРІЯ-ІНВЕСТ та ТОВ Оріяна лист-вимогу № 364/18-Л про усунення порушення в порядку статті 35 Закону України Про іпотеку , в якій вимагав у 30-денний строк виконати порушене грошове зобов`язання за Кредитним договором на суму 799 900,00 грн., розмір якого також підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 зі справи № 913/823/17, а також попереджав про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України Про іпотеку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

21.09.2018 на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі №913/823/17, Господарським судом Луганської області видано відповідні накази.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи склад сторін у цій справі та справі №913/823/17, обставини, встановлені судовим рішенням у справі №913/823/17, є преюдиційними для цієї справи.

На виконання зазначеної вимоги Банку та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 зі справи № 913/823/17 ТОВ Оріяна перерахувало Банку суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 799 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2018 № 250.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення інфляційних витрат за період з 28.11.2014 по 14.11.2018 в розмірі 820975 грн 81 коп., 3% річних за період з 28.11.2014 по 14.11.2018 у розмірі 95199 грн 06 коп.

До суду з позовом Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» звернулося 18.06.2019, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті.

Фактичне виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі №913/823/17 відбулося 15.11.2018, про що свідчить платіжне доручення №250 на суму 799900 грн 00 коп. (т.1, а.с. 43).

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України, відповідно до якої нарахування процентів тісно пов`язане із застосуванням індексу інфляції, орієнтована на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст.549 ЦК України і ст.230 ГК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень ст.ст.526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за Договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього Договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за час прострочення.

Враховуючи загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 243524 грн 58 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період червень 2016 року - жовтень 2018 року та 57885 грн 96 коп. - 3 % річних за період з 17.06.2016 по 14.11.2018.

Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у стягненні 3 % річних у сумі 37313 грн 10 коп. за період із 28.11.2014 по 16.06.2016, інфляційних втрат у сумі 577451 грн 23 коп. за період грудень 2014 року - травень 2016 року, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд з`ясовує та зазначає в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності є необґрунтованими, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за текстом відзиву від 26.07.2019 та у письмових поясненнях б/н від 20.08.2019 просить відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувавши наслідки спливу позовної давності (т.1, а.с. 92-95, 204-205).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «ОРІЯНА» за текстом письмових поясненнях № 19/08-Юр від 19.08.2019 на позовну заяву просить у задоволенні вимог позивача відмовити, з підстав викладених у поясненнях, застосувавши наслідки спливу позовної давності (т.1, а.с.194-195).

Законодавством України не встановлено вимог щодо форми заяви про сплив позовної давності.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що матеріали справи містять заяву відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія - Інвест» ) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «ОРІЯНА» ) про застосування строків позовної давності.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст.261 ЦК України, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічна позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17.

Позивач визначив період для стягнення 3 % річних з 28.11.2014 по 14.11.2018, інфляційних втрат - з 28.11.2014 по 14.11.2018.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» звернулося до суду з позовом 18.06.2019.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у стягненні 3 % річних у сумі 37313 грн 10 коп. за період із 28.11.2014 по 16.06.2016, інфляційних втрат у сумі 577451 грн 23 коп. за період грудень 2014 року - травень 2016 року у зв`язку зі спливом позовної давності.

Доводи апелянта про необґрунтованість не включення до розрахунку інфляційних втрат, нарахованих за листопад, обґрунтованих тим, що фактичне виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі №913/823/17 відбулося 15.11.2018, спростовуються наступним.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16.

Вищенаведене свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих за період з червня 2016 року (оскільки заборгованість у сумі 799900,00 грн. обліковувалася за боржником станом на 01.06.2016) по жовтень 2018 року.

Доводи, викладені Публічним акціонерним товариством «Український комунальний банк» в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі №913/334/19, є необґрунтованими.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі №913/334/19 в частині відмови у задоволення позовних вимог не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі №913/334/19 в цій частині підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі №913/334/19 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі №913/334/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.01.2020

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов