Рішення

від 21.01.2020 по справі 910/5090/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020Справа № 910/5090/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І, при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія"

до 1) Міністерства культури України

2) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

1) Фонд державного майна України;

2) Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Коворкінг"

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова кіностудія"

про визнання права власності на акції, витребування акцій з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: Крутій С.В., ордер № 1013522 від 21.11.19 ;

від відповідача-1: Дзюба І.Ю., довіреність № 4710/11/13-19 від 16.09.19;

від відповідача-2: Кучерявий С.В., довіреність № 619 від 27.12.19 ;

від третьої особи-1: Левадний Р.С., довіреність № 5 від 02.01.2020;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: Мосюк М.М., ордер № 415848 від 02.10.19;

від третьої особи-4: Крупка М.П., ордер № 791061 від 06.08.19;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Одеська кіностудія" (далі - ПрАТ "Одеська кіностудія", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства культури України (далі - Мінкульт, відповідач-1) про визнання права власності на 7 400 065 простих іменних акції, емітованих ПАТ "Одеська кіностудія", витребування акцій з чужого незаконного володіння держави в особі суб`єкта управління державної власності - Міністерства культури України, зобов`язання ПАТ "АБ "Укргазбанк" списати з рахунку в цінних паперах Міністерства культури України 7 400 065 простих іменних акцій та перерахувати їх на рахунок ПрАТ "Одеська кіностудія".

Позов мотивований тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2005 року № 192-р Про передачу до сфери управління Міністерства культури і туризму підприємств, установ та організацій державне підприємство "Одеська кіностудія художніх фільмів" було передане до сфери управління Міністерства культури і туризму.

Відповідно до наказів ФДМ України від 27 грудня 2004 року № 3006 Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві Одеська кіностудія та від 22 листопада 2005 року № 3020 Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Одеська кіностудія", Фонд державного майна України виступив засновником ЗАТ "Одеська кіностудія", у статутному фонді якого йому належить 50% плюс одна акція. Згідно з наказом ФДМ України від 22 листопада 2005 року № 3020 Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Одеська кіностудія" розмір статутного фонду ЗАТ "Одеська кіностудія" складає 62 171 766 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі від 21 листопада 2005 року Міністерство культури і туризму України передало Фонду державного майна України, а останній передав ЗАТ "Одеська кіностудія" цілісний майновий комплекс державного підприємства "Одеська кіностудія художніх фільмів", у складі якого перебував готель Екран (інвентарний номер 40а). При цьому розмір внеску ФДМУ до статутного фонду ПрАТ "Одеська кіностудія" склав 31 085 884, 00 грн, в тому числі і готель Екран , оціночна вартість якого становить 7 400 065, 50 грн.

Разом з тим, рішеннями судів, що набрали законної сили, визнано невнесеною до статутного капіталу ПрАТ "Одеська кіностудія" частини внеску Фонду державного майна України у вигляді будівлі, яка значиться під порядковим номером 37 (інвентарний номер 40а), в якості готелю Екран , оціночною вартістю 7 400 065,05 гривень. Тобто частина акцій емітованих ПрАТ "Одеська кіностудія" виявилися не оплаченими державою. Проте, незважаючи на наявність указаних судових рішень, на рахунку у цінних паперах Міністерства культури України, відкритому у депозитарній установі ПАТ "АБ "Укргазбанк" продовжують зберігатися акції в кількості 31 085 884 шт., до яких входить 7 400 065 шт. акцій, що зберігаються без законних на те підстав, оскільки вони є неоплаченими відповідачем.

За таких обставин позивач вважає, що відпали підстави для володіння відповідачем зазначеними акціями у кількості 7 400 065 шт., а тому вони мають бути повернуті ПрАТ "Одеська кіностудія" в порядку ст. 1212 ЦК України. При цьому право власника витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, встановлено статтею 387 Цивільного кодексу України.

У позові ПрАТ "Одеська кіностудія" просить:

- визнати за Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія" право власності на 7 400 065 простих іменних акцій (форма акцій бездокументарна, номінальна вартість однієї акції 1,00 грн), емітованих Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія", які знаходяться на рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1, відкритому суб`єкту управління державної власності - Міністерству культури України в Публічному акціонерному товаристві "АБ "Укргазбанк";

- витребувати з чужого незаконного володіння держави в особі суб`єкта управління державної власності - Міністерства культури України на користь Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" 7 400 065 простих іменних акцій (форма акцій бездокументарна, номінальна вартість однієї акції 1,00 грн), емітованих Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія", які знаходяться на рахунку в цінних паперах Міністерства культури України № НОМЕР_1, відкритому в Публічному акціонерному товаристві "АБ "Укргазбанк", у кількості 7 400 065 штук;

- зобов`язати зберігача Публічне акціонерне товариство "АБ "Укргазбанк" списати з рахунку в цінних паперах Міністерства культури України 7 400 065 простих іменних акцій (форма акцій бездокументарна, номінальна вартість однієї акції 1,00 грн), емітованих Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія";

- зобов`язати зберігача Публічне акціонерне товариство "АБ "Укргазбанк" перерахувати на депозитарний рахунок ПрАТ "Одеська кіностудія" (код 100024-UА70003116) в Публічному акціонерному товаристві "Національний депозитарій України" 7 400 065 простих іменних акцій (форма акцій бездокументарна, номінальна вартість однієї акції 1,00 грн), емітованих Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права і обов`язки. Цією ж ухвалою до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ "АБ "Укргазбанк").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 р. за клопотанням Мінкульту та ПАТ "АБ "Укргазбанк" до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України (далі - ФДМ України, третя особа-1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва 18.07.2019 р. за клопотанням ПАТ "АБ "Укргазбанк" до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (далі - ПАТ "НДУ", третя особа-2). Цією ж ухвалою у клопотанні ПАТ "АБ "Укргазбанк" про залучення до розгляду справи у якості третіх осіб - Кабінету Міністрів України і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку судом було відмовлено з тих підстав, що предмет спору та рішення по справі не стосується прав та обов`язків зазначених осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк"(далі - ПАТ "АК "Укргазбанк", відповідач-2) за клопотанням позивача було виключене з кола третіх осіб, що беруть участь у справі, та залучене у якості співвідповідача до розгляду справи. Цією ж ухвалою за клопотанням співвідповідача розгляд справи вирішено здійснювати спочатку.

У підготовчому засіданні ухвалою суду від 03.10.2019 р. до розгляду справи були залучені треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова кіностудія" (далі - ТОВ "Нова кіностудія", третя особа-3) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Коворкінг" (далі - ТОВ "Медіа Коворкінг", третя особа-4).

Відповідачі- 1, 2 (Мінкульт України, ПАТ "АК "Укргазбанк") у строк, визначений законом, надали відзиви на позов, у яких проти заявлених до них вимог заперечили, вказали на їх безпідставність.

Треті особи - ПАТ "НДУ", ТОВ "Нова кіностудія", ТОВ "Медіа Коворкінг" скористались своїм правом, наданим господарсько-процесуальним законом, та подали письмові пояснення по суті позовних вимог. Фонд державного майна України (третя особа-1) письмових пояснень на позов не подав, проте, надав усні пояснення під час розгляду справи.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, у якій, окрім заявлених позовних вимог, просив зобов`язати державу Україна, в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Міністерство культури України, виконати всі необхідні дії щодо списання спірних акцій з рахунку в цінних паперах Мінкульту України, відкритого в ПАТ "АК "Укргазбанк", на рахунок емітента - ПрАТ "Одеська кіностудія", відкритий в ПАТ "НДУ". Указана заява позивача була долучена до матеріалів справи, але до розгляду судом не прийнята відповідно до ст. 46 ГПК України як така, що за своєю суттю є одночасною зміною предмета та підстав позову.

У підготовчому засіданні представник відповідача-2 - ПАТ "АК "Укргазбанк" заявив клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки позовні вимоги, заявлені ПрАТ "Одеська кіностудія" до банку, є передчасними, а тому предмет спору в цій частині між сторонами відсутній. Суд, розглянувши вказане клопотання, у його задоволенні відмовив ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 07.11.2019 р., як у необґрунтованому, з тих підстав, що наведені відповідачем-2 обставини не свідчать про те, що спір між сторонами припинився, натомість, вказані доводи банку мають бути розглянуті під час розгляду справи по суті.

Також у підготовчому засіданні представник відповідача-2 - ПАТ "АК "Укргазбанк" заявив клопотання про роз`єднання позовних вимог у даній справі, мотивуючи його тим, що на час розгляду спору відсутня відмова банку позивачу у проведенні облікових операцій з цінними паперами, а тому вимоги про зобов`язання відповідача-2 здійснити такі операції є позовними вимогами, які слід розглядати в окремому провадженні. Розглянувши зазначене клопотання та заслухавши думку учасників справи в цій частині, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 27.11.2019 р., вирішив у його задоволенні відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). У даному випадку вимоги позивача до банку про зобов`язання відповідача-2 здійснити облікові операції з акціями є похідними вимогами від основних позовних вимог про визнання права власності на цінні папери та витребування їх від Мінкульту, а тому розгляд таких вимог належить розглядати в одному позовному провадженні, якщо вони були заявлені ПрАТ "Одеська Кіностудія" одночасно.

Крім того, судом було вирішене клопотання відповідача-1 (Мінкульту) про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позов був підписаний і поданий до суду неуповноваженою на те особою, а саме - головою правління товариства без прийняття відповідних рішень загальними зборами та наглядовою радою товариства, що суперечить положенням статуту позивача. За результатами розгляду вказаного клопотання суд відмовив у його задоволенні, виходячи з того, що в статуті товариства, зокрема, в п.п. 10.3, 11.1, 11.15, якими визначається компетенція указаних органів товариства, а також у Положенні про наглядову раду ПрАТ "Одеська Кіностудія" відсутні положення про виключну компетенцію загальних зборів та наглядової ради щодо прийняття рішень з питань підписання та подання позову до суду.

Натомість, пунктами 12.9.4, 12.9.8, 12.9.12 статуту товариства передбачено, що голова правління має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної статутом, підписувати від імені товариства довіреності, договори та інші документи, рішення про укладання (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень статуту, а також здійснювати інші функції, необхідні для забезпечення нормальної роботи товариства, згідно з чинним законодавством та внутрішніми документами товариства.

За таких обставин суд вважав, що голова правління, підписавши та подавши позов до суду, діючи в інтересах товариства, не перевищив своїх повноважень та не вийшов за межі своєї компетенції.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник ПрАТ "Одеська кіностудія" заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 - Міністерства культури України у судовому засіданні позов не визнав, вказав, що Мінкульт є неналежним відповідачем у справі, рішення про внесення цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Одеська кіностудія художніх фільмів" приймав Фонд держмайна України та саме він виступив засновником ЗАТ "Одеська Кіностудія" і, відповідно, органом, уповноваженим управляти і розпоряджатися державним майном, та, одночасно, уповноваженим органом управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі товариства. Тому відповідач-1 вважав, що зобов`язання засновницького договору щодо внесення в статутний фонд створеного товариства "Одеська Кіностудія" вартості акцій не виконано саме Фондом держмайна України, як засновником цього товариства. Крім того, зазначив, що позивач безпідставно посилається на ст. 1212 ЦК України, оскільки майно передавалось до статутного фонду товариства на виконання засновницького договору. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-2 - ПАТ "АК "Укргазбанк" заперечив проти позову в частині вимог, заявлених до банку, оскільки вважав, що право позивача діями відповідача-2 не порушене, тому позов є передчасним і у його задоволенні слід відмовити, в іншій частині позовних вимог просив суд розглянути спір відповідно до норм діючого законодавства.

Представник третьої особи-1 (на стороні відповідача) - Фонду держмайна України у судовому засіданні надав усні пояснення на позов, у яких зазначив, що Міністерство культури України є належним відповідачем у даній справі, оскільки відповідно до розпорядження КМУ від 19.07.2017 р. № 496-р Міністерству культури України передані повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ПрАТ "Одеська кіностудія". На виконання вказаного розпорядження між Фондом державного майна України та Міністерством культури України був складений акт приймання-передавання № 42 від 22.08.2017 р., згідно з яким Фонд передав Міністерству культури України пакет акцій ПрАТ "Одеська кіностудія" у розмірі 50% + 1 акція статутного капіталу, у кількості 31 085 884 шт., номінальною вартістю 1 (одна) гривня на загальну вартість 31 085 884 грн 00 коп. Також вказав, що положення ст. 1212 ЦК України не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах та позивачем обраний неправильний спосіб захисту свого права. Вважав, що позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи-2 (на стороні відповідача) - ПАТ "Національний депозитарій України" до судового засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не подав, надіслав на адресу суду письмові пояснення по суті позову, у яких зазначив, що згідно з пунктом 10 розділу III Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735, депозитарні операції (крім депозитарної операції з відкриття рахунку в цінних паперах) виконуються Центральним депозитарієм, на підставі розпорядження та/або документів, що є підставою для здійснення цих операцій. Відповідно до пункту 12 глави 2 розділу V зазначеного Положення № 735 депозитарний облік цінних паперів, який здійснюється Центральним депозитарієм та депозитарними установами, а саме: облік прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депонентів у депозитарній установі, пов`язаний з обліком цінних паперів на рахунках у цінних паперах клієнтів у Центральному депозитарії, повинен супроводжуватися виконанням комплексних, пов`язаних між собою депозитарних облікових операцій.

Представники третіх особ-3, 4 (на стороні позивача) - ТОВ "Нова кіностудія", ТОВ "Медіа Коворкінг" під час розгляду справи по суті надали пояснення, вважали, що позов підлягає задоволенню з підстав, визначених позивачем.

Отже, розглянувши заяви учасників спору по суті позову, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів регулюється Законом України Про акціонерні товариства .

Відповідно до ст. 9 цього Закону засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.

Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору. Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.

У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (чи) комунальних підприємств - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.

Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:

1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства в органах державної реєстрації;

10) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Судом встановлено, що Законом України Про загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки від 25.12.2002 № 361-IV була затверджена Загальнодержавна програма розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки. Розділом VI вказаної Загальнодержавної програми Кабінету Міністрів України рекомендовано в установленому порядку вирішити питання про утворення на базі Одеської кіностудії художніх фільмів акціонерної компанії за участю держави із збереженням основного профілю її діяльності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2005 року № 192-р Про передачу до сфери управління Міністерства культури і туризму підприємств, установ та організацій до сфери управління Міністерства культури і туризму було передане Державне підприємство Одеська кіностудія художніх фільмів .

Відповідно до наказів Фонду державного майна України від 27 грудня 2004 року № 3006 Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві Одеська кіностудія та від 22 листопада 2005 року № 3020 Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві Одеська кіностудія , Фонд державного майна України виступив засновником ЗАТ Одеська кіностудія , у статутному фонді якого Фонду належало 50% плюс одна акція.

Засновниками - Фондом державного майна України та ТОВ Нова кіностудія був укладений договір про створення товариства та підписаний протокол рішення про випуск акцій товариства. Таким чином, у процесі приватизації Державного підприємства Одеська кіностудія художніх фільмів було створене Закрите акціонерне товариство Одеська кіностудія (в подальшому перейменоване в Приватне акціонерне товариство Одеська кіностудія ). Розмір статутного фонду ЗАТ Одеська кіностудія склав 62 171 766 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі від 21 листопада 2005 року Міністерство культури і туризму України передало Фонду державного майна України, який, у свою чергу, передав ЗАТ Одеська кіностудія цілісний майновий комплекс державного підприємства Одеська кіностудія художніх фільмів , у складі якого перебував готель Екран (інвентарний номер 40а). Оціночна вартість готелю становить 7 400 065.05 грн,що підтверджується наявним у матеріалах справи додатком до вказаного акту (позиція № 37, графа Будівлі ). А розмір внеску Фонду державного майна України до статутного фонду Приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія склав 31 085 884, 00 грн, до якого увійшов і готель Екран , вартість якого становить 7 400 065,05 грн.

Також судом встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 р. № 496 Питання управління приватним акціонерним товариством Одеська кіностудія повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія були передані Міністерству культури України. Згідно з пунктом 2 вказаного розпорядження Фонд державного майна України зобов`язано здійснити передачу в управління Міністерства культури України пакета акцій, що належить державі у статутному капіталі приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія .

На виконання вказаного розпорядження між Фондом державного майна України та Міністерством культури України був складений акт приймання-передавання № 42 від 22.08.2017 р., згідно з яким Фонд передав Міністерству культури України пакет акцій ПрАТ "Одеська кіностудія" у розмірі 50% + 1 акція статутного капіталу, у кількості 31 085 884 шт., номінальною вартістю 1 (одна) гривня на загальну вартість 31 085 884 грн 00 коп. У тому числі була передана і частина акцій в кількості 7 400 065 акцій.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року по справі № 2а-17235/11/2670 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Фонду державного майна України, Міністерства культури і туризму України, треті особи: ПрАТ Одеська кіностудія , Одеська міська рада, зміненою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року, було визнано протиправними дії Міністерства культури і туризму України та Фонду державного майна України стосовно передачі до статутного фонду Закритого акціонерного товариства Одеська кіностудія будівлі гуртожитку, яка у позиції 37 акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства Одеська кіностудія художніх фільмів до статутного фонду ЗАТ Одеська кіностудія від 21 листопада 2005 року значиться як готель Екран (інвентарний номер 40а) оціночною вартістю 7 400 065,05 грн.

Крім того, рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.04.2016 р., залишеним без змін постановою Верховного Суду від 06.03.2018 р., у справі № 522/8089/14 за позовом ОСОБА_3 до Фонду державного майна України, Міністерства культури України, ПрАТ Одеська кіностудія визнано недійсними накази Фонду державного майна України № 3020 від 22 листопада 2005 року та № 3006 від 27 грудня 2004 року в частині включення вартості гуртожитку до статутного фонду ЗАТ Одеська кіностудія ; виключено з акту приймання-передачі цілісного майнового комплексуДГТ Одеська кіностудія художніх фільмів до статутного фонду ЗАТ Одеська кіностудія від 21.11.2005 року з описом майна будівлю гуртожитку, яка значиться під порядковим номером 37 (інвентарний номер 40а) в якості готелю Екран , оціночною вартістю 7 400 065,05 гривень; виключено із статутного капіталу ПрАТ Одеська Кіностудія вартість будівлі гуртожитку, яка значиться під порядковим номером 37 (інвентарний номер 40а) в якості готелю Екран ,

оціночною вартістю 7 400 065,05 гривень.

Отже, частину внеску Фонду державного майна України у вигляді будівлі, яка значиться під порядковим номером 37 (інвентарний номер 40а) в якості готелю Екран , оціночною вартістю 7 400 065,05 гривень, наведеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, було визнано невнесеною до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства Одеська Кіностудія .

З метою знайдення шляхів вирішення проблемного питання, яке виникло внаслідок визнання протиправними дій Міністерства культури України та Фонду державного майна України стосовно передачі до статутного капіталу ЗАТ Одеська кіностудія будівлі гуртожитку Екран та визнання недійсними наказів Фонду державного майна України № 3020 від 22.11.2005 р. та № 3006 від 27.12.2004 р. в частині включення гуртожитку до статутного фонду ЗАТ Одеська кіностудія та виключенням із статутного капіталу Товариства вартості будівлі гуртожитку Екран , оціночною вартістю 7 400 065,05 грн, позивач звернувся до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) із заявою про надання роз`яснень щодо виконання вимог закону про розмір статутного капіталу та розподілу акцій від 16.08.2017 р. вих. № 195.

Також матеріали справи свідчать, що Міністерство культури України 21.05.2019 р. звернулось до Фонду державного майна України з листом № 1473/11-3/14-19 Щодо врегулювання ситуації у зв`язку з визнанням незаконною передачі майна до статутного капіталу ПрАТ Одеська кіностудія .

Проте, питання щодо визначення розміру статутного капіталу товариства та розподілу акцій за обставин, що склалися, на час розгляду справи залишилось не вирішеними. Згідно з відповіддю НКЦПФР від 18.09.2017 р. № 12/04/18569, наданої позивачу, копія якого міститься в матеріалах справи, товариству було запропоновано представити до комісії копію відповідного судового рішення про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації випуску акцій у зв`язку зі зменшенням статутного капіталу товариства або документи, необхідні для реєстрації випуску акцій, у зв`язку із зменшенням статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПрАТ "Одеська кіностудія" зазначає, що інтерес позивача полягає у відновленні його майнових прав на акції у кількості 7 400 065 шт., які він створив і які мають бути закріплені саме за ним в силу положень статті 69 2 Закону України Про акціонерні товариства на праві власності. Позивач вважає, що за наявності судових рішень щодо протиправності дій та рішень Фонду держмайна і Мінкульту відповідач безпідставно набув частину майнових прав власника за рахунок позивача без здійснення відповідної оплати їх вартості.

Перевіряючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст.ст. 177, 190 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Частинами 1, 5, 6, 7 ст. 6 ЗУ Про цінні папери та фондовий ринок встановлено, що акцією є іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, зокрема, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів. Акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції. У разі існування акцій у документарній формі власникові акцій видається сертифікат акції (акцій). Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права. Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Отже, корпоративні права є самостійним об`єктом цивільних прав, які охоплюються наведеним у ст. 190 ЦК України поняттям майна, визначеним індивідуальними ознаками, які можуть бути об`єктом права власності.

Статтею 15 ЦК України гарантовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способи захисту цивільних прав передбачені ст. 16 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Приписами п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України передбачено, що способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права. Статтею 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У даному випадку до суду звернулась особа (позивач), яка вважає себе власником майна (корпоративних прав) з позовом про визнання права власності та витребування цього майна із чужого володіння.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Главою 29 Цивільного кодексу України передбачено наступні способи захисту права власності: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389), захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст. 392), тощо. Разом з тим, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідач-1 (Мінкульт) під час розгляду справи вказував, що право власності позивача не порушене, оскільки будівля готелю Екран є власністю товариства та продовжує перебувати на балансі ПрАТ Одеська кіностудія , відповідні зміни щодо статусу готелю Екран також не внесено до Статуту.

Проте, суд зазначає, що об`єктом права власності у даному спорі виступає не передане до статутного фонду товариства майно, а корпоративні права, оформлені акціями товариства, частина яких належать відповідачу (одному із акціонерів) без належної оплати їх вартості, внаслідок чого позивач позбавлений права здійснювати господарську діяльність з урахуванням емітованих ним акцій. Крім того, суд зазначає, що ПрАТ Одеська кіностудія не є належним власником будівлі гуртожитку вартістю 7 400 065 грн., а перебування вказаної будівлі, яка належить територіальній громаді, на балансі позивача не спростовує такого висновку.

Як було встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач створив акції (майнові права), випустивши, зокрема 7 400 065 акцій, які передав відповідачу в розрахунку на здійснення належної оплати їх вартості, чого відповідачем здійснено не було, виходячи із відповідних судових рішень.

Звертаючись до суду з позовом, ПрАТ Одеська кіностудія просить витребувати від Мінкульту акції, які були набуті відповідачем-1 без достатніх на те правових підстав, посилаючись на ст. 387 та ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Правовий аналіз положень ст. 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у ній йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення (витребування) цього майна в натурі.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

При цьому слід звернути увагу на те, що предметом доказування у справах за віндикаційними позовами, становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то: факти, що підтверджують право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

У даному випадку суд враховує, що спірні акції були створені позивачем і саме позивач в силу положень статті 69 2 Закону України Про акціонерні товариства має право набути власні акції способом, зазначеним у цій статті, зокрема, іншим чином, після чого він зможе вирішити питання про подальшу їх реалізацію (продаж або анулювання).

Разом з тим, протиправне невиконання відповідачем-1 законодавчих приписів щодо оплати засновником повної вартості акцій відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про акціонерні товариства , що було встановлено відповідними судовими рішеннями, унеможливлює користування позивачем правомочностями, пов`язаними із реалізацією останнім створених ним акцій товариства.

Зокрема, нереалізація ПрАТ Одеська кіностудія випущених ним акцій (тих, якими протиправно володіє відповідач-1) фактично виключає такі цінні папери з обігу. У свою чергу, вказане позбавляє позивача, як власника, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ Одеська кіностудія про витребування з чужого незаконного володіння держави в особі суб`єкта управління державної власності - Міністерства культури України на користь Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" 7 400 065 простих іменних акцій підлягає задоволенню на підставі ст. 387 ЦК України.

Щодо посилань позивача на ст. 1212 ЦК України, як на підставу витребування спірних акцій із володіння відповідача-1, то в цій частині доводи ПрАТ Одеська кіностудія суд вважає необґрунтованими.

Так, позивач, скориставшись правом на судовий захист своїх прав та інтересів, обрав, зокрема, спосіб у вигляді кондикції, передбачений ст. 1212 ЦК України, тобто позадоговірного зобов`язального способу захисту права власності або іншого речового права, коли певна вимога власника майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України зобов`язання із безпідставного набуття (збереження) майна виникає незалежно від того, що стало причиною збагачення набувача: його діяння, діяння потерпілого, інших осіб, подія.

Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями ЦК України, зокрема, на випадки виконання зобов`язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, ст. 1212 ЦК може бути застосована після того, як правова підстава набуття (збереження) майна у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Проте, суд звертає увагу на те, що конструкція статті 1212 ЦК України передбачає необхідну умову застосування кондикційного зобов`язання - у разі, коли певна вимога власника майна не охоплюється нормативним регулюванням основного способу захисту права.

Слід зазначити, що у даному випадку основний інтерес, який ПрАТ Одеська кіностудія просить захистити, полягає у витребуванні майна (акцій) власником із незаконного володіння невласника (відповідача-1). Виходячи з цього, законодавчо закріпленим спеціальним способом захисту інтересів позивача є право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння, передбачене ст. 387 ЦК України, про що суд зазначав вище. За таких обставин суд вважає, що правові підстави для витребування спірного майна від відповідача-1 за ст. 1212 ЦК України відсутні.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання за Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія" права власності на 7 400 065 простих іменних акцій, що знаходяться на рахунку в цінних паперах, відкритому Міністерству культури України, суд виходив з такого.

У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Так, згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У розумінні наведених положень позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України, пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання наявного права, а не намір набути таке право за рішенням суду. Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Як вже було встановлено судом, позивачем були створені (випущені) цінні папери (акції), які у подальшому були надані у власність відповідачу-1. Проте, вартість частини переданих акцій останній не сплатив, що підтверджується судовими рішеннями, якими визнано недійсними накази Фонду державного майна України № 3020 від 22 листопада 2005 року та № 3006 від 27 грудня 2004 року в частині включення вартості гуртожитку до статутного фонду позивача, виключено з акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП Одеська кіностудія художніх фільмів до статутного фонду ЗАТ Одеська кіностудія від 21.11.2005 року будівлю готелю Екран , оціночною вартістю 7 400 065,05 гривень та виключено із статутного капіталу ПрАТ Одеська Кіностудія вартість готелю Екран , оціночною вартістю 7 400 065,05 гривень.

При цьому відповідач, будучи обізнаним щодо змісту та суті вказаних судових рішень, розумів, що вказаними рішеннями фактично визнано державу такою, що не виконала свої зобов`язання із внесення майна до статутного фонду товариства в якості оплати емітованих ЗАТ Одеська кіностудія акцій і мав можливість самостійно вчинити дії або запропонувати вчинення дій щодо повернення позивачу акцій, проте, таких дій не вчинив.

Вказані обставини суд розцінює як невизнання відповідачем права власності позивача на випущені ним акції, що обмежує вільне розпорядження емітентом таким акціями та свідчить про порушення права останнього.

Як вже зазначалось, одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку відповідно до ст. 392 ЦК України, при цьому рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто, застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про визнання права власності на спірні акції є правомірними та підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача-1 про те, що Мінкульт не є належним відповідачем у справі, оскільки саме Фондом державного майна України, як засновником ПрАТ Одеська Кіностудія не виконано зобов`язання із внесення державою в статутний фонд створеного підприємства будівлі готелю (гуртожитку) Екран оціночною вартістю 7 400 065,05 грн в якості оплати вартості 7 400 065 акцій суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що до передачі майна ДП Одеської кіностудії художніх фільмів відповідач-1 був балансоутримувачем цілісного майнового комплексу ДП Одеська кіностудія художніх фільмів , що підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.06.2005 р. № 192-р Про передачу до сфери управління Міністерства культури і туризму підприємств, установ та організацій та актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства Одеська кіностудія художніх фільмів до статутного фонду Закритого акціонерного товариства Одеська кіностудія від 21.11.2005 р. При цьому передача майна від відповідача-1 Фонду державного майна України і до статутного фонду ЗАТ Одеська кіностудія відбувалася одночасно згідно з указаним вище трьохстороннім актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу.

Також установлено, що відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 р. № 496 Питання управління приватним акціонерним товариством Одеська кіностудія Міністерству культури України передано повноваження з управління корпоративними правами держави щодо приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія . Згідно з пунктом 2 зазначеного розпорядження Фонд державного майна України зобов`язано здійснити передачу в управління Міністерства культури України пакета акцій, що належить державі у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія , в тому числі, передано і частину спірних акцій в кількості 7 400 065 акцій.

Суд враховує, що позовні вимоги стосуються витребування від Міністерства культури України 7 400 065 акцій та визнання за позивачем права власності на ці акції, які належать державі і перебувають на рахунку в цінних паперах, відкритому суб`єкту управління об`єктами державної власності - Міністерству культури України.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про акціонерні товариства акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу. уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. При цьому відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності суб`єктом управління об`єктами державної власності зокрема є міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (уповноважені органи управління). Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пп. 13 ч. 2 статті 7 вказаного Закону України).

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем правомірно висунуто вимоги до відповідача-1 в особі Міністерства культури України, як до уповноваженого органу управління, якому передані повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія і якому передано в управління пакет акцій, що належить державі у статутному капіталі приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія , при цьому акції перебувають на рахунку в цінних паперах, відкритому Міністерству культури України в ПАТ АБ Укргазбанк .

Стосовно заявлених похідних вимог до ПАТ АБ Укргазбанк про зобов`язання списати 7 400 065 акцій з рахунку в цінних паперах відповідача-1 та перерахувати їх на депозитарний рахунок позивача № 100024-11А700003116 в Публічному акціонерному товаристві Національний депозитарій України суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У той же час, позивачем не надано доказів того, що відповідач-2 (банк) вчинив чи вчиняє дії щодо відмови йому у списанні, перерахуванні чи у вчиненні інших дій депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів, а отже, зазначені вимоги є передчасними та не можуть бути задоволені, оскільки законом не передбачено можливості захисту прав та інтересів осіб, які можуть бути порушені в майбутньому. За таких обставин суд прийшов до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин позов ПрАТ Одеська кіностудія підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову витрати по сплаті судового збору розподіляються між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог та у даному випадку покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" до Міністерства культури України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариство "Національний депозитарій України" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коворкінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова кіностудія" про визнання права власності на акції, витребування акцій з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати за Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія" право власності на 7 400 065 (сім мільйонів чотириста тисяч шістдесят п`ять) простих іменних акцій (форма акцій бездокументарна, номінальна вартість однієї акції 1,00 грн), емітованих Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія", які знаходяться на рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1, відкритому суб`єкту управління державної власності - Міністерству культури України в Публічному акціонерному товаристві "АБ "Укргазбанк".

Витребувати з чужого незаконного володіння держави в особі суб`єкта управління державної власності - Міністерства культури України на користь Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" 7 400 065 (сім мільйонів чотириста тисяч шістдесят п`ять) простих іменних акцій (форма акцій бездокументарна, номінальна вартість однієї акції 1,00 грн), емітованих Приватним акціонерним товариством "Одеська кіностудія", які знаходяться на рахунку в цінних паперах Міністерства культури України № НОМЕР_1, відкритому в Публічному акціонерному товаристві "АБ "Укргазбанк", у кількості 7 400 065 штук.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Міністерства культури України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ідентифікаційний код 37535703) на користь Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 33, ідентифікаційний код 33932816) судовий збір у сумі 222 001 (двісті двадцять дві тисячі одна) грн. 95 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 21 січня 2020 року.

Повне судове рішення складене 30 січня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.