Рішення

від 16.01.2020 по справі 910/11943/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/11943/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув господарську справу

за позовом Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, м. Київ, вул. Йорданська, 11-А, код 37445442)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Каштан" (04073, м. Київ, вул. М. Вовчка, 16-в, код 21611624)

про стягнення 768 408,75 грн

Представники сторін:

від позивача Лєдовський А.В. адвокат за ордером ЧЦ №43616 від 16.10.19

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Каштан" про стягнення грошових коштів у розмірі 768 408,75 грн, з покладенням на відповідача 10 000,00 грн витрат на проведення будівельно-технічної та економічної експертизи та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору № 3103-3Р від 10.04.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Каштан" були виконані та передані за Актами ф. КБ-2в, Довідками ф. КБ-3 будівельні роботи, які прийняті та оплачені Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації. Проте, відповідно до Висновку КП Київекспертиза № 070-01/673 від 07.03.2018 встановлено завищення вартості виконаних робіт за договорами та додатковими угодами, у т.ч. укладеним з відповідачем, що, за твердженням позивача, є наслідком внесення відповідачем завищених даних до актів виконаних робіт за період з березня 2014 року по серпень 2017 року, та підставою для повернення коштів позивачу відповідно до ст.1212 ЦК України.

До позовної заяви позивачем було долучено клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Алєєва І.В.) від 09.09.2019 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд визначено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2019.

01.10.2019 відповідач засобами поштового зв`язку подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказав на необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог, оскільки при прийнятті робіт позивач перевірив обсяг, якість та ціну виконаних робіт, жодних зауважень ним зроблено не було, посилання на результати проведення аудиту є безпідставними, оскільки виявлені правопорушення не впливають на умови договірних відносин та не можуть ніяким чином їх змінювати.

У підготовчому засіданні 07.10.2019 представник відповідача заперечив проти поданого позивачем клопотання про призначення експертизи та надав заяву про відшкодування судових витрат. Уповноважені представники Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 07.10.2019 підготовче засідання відкладено на 29.10.2019.

16.10.2019 через канцелярію суду відповідач подав заяву про відшкодування судових витрат, відповідно до якої просить покласти на позивача 7500,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

29.10.2019 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи по справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019, справу № 910/11943/19 було передано на розгляду судді Удаловій О.Г. у зв`язку з перебуванням судді Алєєвої І.В. на лікарняному.

Ухвалою від 25.11.2019 судом у визначеному складі прийнято справу до провадження, призначено підготовче засідання на 12.12.2019.

У судовому засіданні 12.12.2019 за результатом розгляду клопотання позивача про призначення судової експертизи у справі, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні відповідного клопотання у зв`язку з недоведеністю підстав та необґрунтованістю неможливості розгляду справи без залучення спеціальних знань експерта.

12.12.2019, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 16.01.2020.

Представник позивача в судове засідання 16.01.2020 з`явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 16.01.2020 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча представник відповідача Лень Р.В. (адвокат) про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, у судовому засіданні 12.12.2019 під розписку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, беручи до уваги відсутність будь-яких повідомлень представника відповідача про причини його неявки в судове засідання 16.01.2020, суд вирішив розглянути дану справу за відсутності такого учасника справи.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк, не подав до суду відзивів на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.01.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.04.2017 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Каштан" (підрядник, відповідач) було укладено Договір № 3103-3Р, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язався за завданням замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи, а замовник - прийняти і оплатити роботи на умовах, визначених цим договором.

Найменування робіт: роботи з реконструкції дошкільного навчального закладу № 585 (ДК 021:2015:45300000-0-будівельно-монтаджні роботи) (п. 1.2 договору).

Склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, перелік та вартість робіт на об`єкті підряду визначається згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору визначено об`єкт підряду: ДНЗ № 585 (м. Київ, вул. Малиновського, 1-Б),

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що строк виконання робіт підрядником до 31.12.2017 року.

Згідно з п. 3.5 Договору, датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.1 договору, ціна цього договору складає 2 928 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 488 033,33 грн без урахування технічного нагляду.

Сторони у п. 4.2 договору узгодили, що в ціну договору включені прямі витрати, накладні витрати, прибуток, який підрядник планує одержати при виконанні цього договору та усі податки і збори, що сплачуються або мають бути сплачені підрядником стосовно виконання робіт.

Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані роботи на підставі оформлених, затверджених та підписаних сторонами актів форми КБ-2в (п. 4.6 договору).

У розділі 6 сторони визначили порядок здачі-приймання робіт та зокрема узгодили, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в (п. 6.1 договору). Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання актів замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий самий строк направити підряднику мотивовану відмову від їх підписання (п. 6.2 договору).

Пунктом 6.4 договору визначено, що у разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість робіт , ненадання необхідних документів,замовник має право відмовитись від підписання наданих документів.

Відповідно до п. 12.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині оплати - до повного виконання зобов`язань. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 30.03.2017.

Матеріалами справи встановлено та жодною зі сторін не заперечується, що за Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 1 від 25.04.2017 за квітень 2017 на суму 423 110,62 грн, № 2 від 26.04.2017 за квітень 2017 на суму 321 839,57 грн, № 3 від 28.04.2017 за квітень 2017 на суму 96 358,55 грн, № 4 від 28.04.2019 за квітень 2017 на суму 158 691,26 грн, № 5 від 14.06.2017 за червень 2017 на суму 427824,25 грн, № 7 від 29.06.2017 за червень 2017 на суму 86338,00 грн, № 6 від 29.06.2017 за червень 2017 на суму 167 787,86 грн, № 8 від 19.07.2017 за червень 2017 на суму 142874,35 грн, № 9 від 19.07.2017 за липень 2017 на суму 96674,40 грн, № 10 від 13.07.2017 за липень 2017 на суму 397 000,00 грн, № 11 від 07.08.2017 за серпень 2017 на суму 68509,74 грн, № 12 від 09.08.2017 за серпень 2017 на суму 126641,21 грн, № 13 від 01.09.2017 за серпень 2017 на суму на суму 156277,39 грн, № 14/585 від 27.12.2017 за грудень 2017 на суму 125698,61 грн, № 15 від 27.12.2017 за грудень 2017 на суму 132574,09 грн. та Довідками форми КБ-3 до цих Актів відповідач передав виконані підрядні роботи, а позивач прийняв результати робіт, підписавши ці акти без будь-яких зауважень щодо обсягу, ціни чи якості виконаних робіт та здійснив оплату вартості робіт у повному обсязі.

Позивач підставою для звернення з позовом до відповідача про повернення сплачених ним коштів у сумі 768 408,75 грн зазначає результати проведення Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в період з 11.09.2017 по 20.10.2017 та з 21.10.2017 по 02.11.2017 позапланового аудиту відповідності діяльності Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, як замовника, щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з реконструкції ДНЗ № 585, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маршала Малиновського, б. 1-Б за період з березня 2014 по серпень 2017 діяльності управління, за наслідком якого КП Київекспертиза було складено Висновок перевірки вартості виконаних обсягів робіт (скорегований) № 070-01/673 від 07.03.2017 та Аудиторський звіт Департаменту № 070-5-13/25 від 04.04.2018.

Відповідно до вказаних висновку та звіту встановлено завищення вартості виконаних робіт, в тому числі по договору № 3103-3Р від 10.04.2017, на загальну суму 3 073 635,00 грн, що є наслідком внесення відповідачем завищених даних до актів виконаних робіт за період з березня 2014 по серпень 2017 та зайвого використання позивачем коштів міського бюджету.

Посилаючись на вказані обставини завищення вартості виконаних підрядних робіт, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 768 408,75 грн відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначив, що вимоги позивача про повернення коштів є безпідставними та ґрунтуються на неналежних доказах.

Розглядаючи даний спір та оцінюючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Вимогами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору підряду сторонами було досягнуто домовленість про ціну договору та те, що перелік та вартість робіт на об`єкті підряду визначається згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. При цьому, оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані роботи на підставі оформлених, затверджених та підписаних сторонами актів форми КБ-2в.

Умовами договору визначено право замовника на відмову від підписання наданих документів у разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість робіт, ненадання необхідних документів.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного обсягу, вартості робіт, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені договором підряду, суд дійшов висновку, що роботи виконані відповідно до домовленостей сторін.

Крім того, сторонами до актів КБ-2в відповідно до договору підряду було підписано довідки про вартість робіт КБ-3 і роботи оплачені у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір № 3103-3Р від 10.04.2017, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата виконаних за цим договором робіт, такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, і вони не можуть вважатися безпідставно набутим майном.

Надані позивачем Висновок КП Київекспертиза перевірки вартості виконаних обсягів робіт (скорегований) № 070-01/673 від 07.03.2017 та Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 070-5-13/25 від 04.04.2018 не є належними доказами завищення відповідачем вартості робіт та безпідставного включення завищених сум до актів форми КБ-2в, та, як наслідок, отримання відповідачем оплати по цих актах та зайвого витрачання позивачем коштів міського бюджету, оскільки вказані документи не містять конкретного посилання на договір № 3103-3Р від 10.04.2017, укладений між сторонами, первинні документи приймання-передачі робіт у спірних правовідносинах, наявне лише зазначення контрагентів (підрядників) позивача та встановлені суми незаконних витрат, на підставі чого неможливо встановити факт завищення вартості виконаних робіт саме по договору за актами на суми вартості підрядних робіт, що виконані відповідачем та є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, суд зазначає, що акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки. При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Акт ревізії та висновок експертизи по аудиту не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, тому не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Інших доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається в обґрунтування свої вимог, суду не надано.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволені позову Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

Судові витрати, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача в повному обсязі та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Щодо відшкодування вартості витрат на правову допомогу відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження правомірності вимоги про відшкодування витрат на професійну допомогу відповідач долучив до відзиву та заяви про відшкодування витрат:

- довіреність № 142 від 19.06.2019, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Каштан" адвокатам Бобрик В.І., Лень Р.В., Кононенко В.А.;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000947 від 10.04.2018, видане Лень Р.В.;

- договір про надання правової допомоги № 01-10/09-2019 від 10.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Каштан та АО ГЕСТОРС ;

- рахунок-фактуру АО ГЕСТОРС №СФ-0000052 від 03.10.2019 на суму 7500,00 грн юридичних послуг;

- звіт про надані юридичні послуги по договору за вих.№ 137/10 від 16.10.2019;

- платіжне доручення № 209 від 10.10.2019 про сплату 5000,00 грн за юридичні послуги по рахунку-фактурі №СФ-0000052 від 03.10.2019.

Дослідивши надані документи судом встановлено, що вони не підтверджують понесення відповідачем витрат на оплату послуг у заявленому розмірі та у зв`язку із розглядом справи № 910/11943/19.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до умов договору № 01-10/09-2019 від 10.09.2019, предметом договору є надання АО ГЕСТОРС (виконавець) юридичних послуг (правової допомоги) Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Каштан та АО ГЕСТОРС (замовнику), представництво інтересів замовника під час розгляду справи № 910/11921/19 за позовом Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Каштан про стягнення 768 408,75 грн за договором № 0614-1Р від 21.06.2013.

Проте, у даному позовному провадженні судом розглядається справа № 910/11943/19 за позовом Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Каштан про стягнення 768 408,75 грн за договором № 3103-3Г від 10.04.2017.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 910/11943/19, тому суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відшкодування вартості витрат на правову допомогу шляхом покладення на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 31.01.2020.

Суддя О.Г. Удалова