Рішення

від 28.01.2020 по справі 912/3491/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 912/3491/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/3491/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтімпорт", 03083, м.Київ, вул. Пирогівський шлях, буд.34-А

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Завод дозуючих автоматів", 25004, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, пров. Експерементальний, буд.2

про стягнення 78 272,37 грн

Представники сторін:

від позивача - Чередніченко Є.М., посвідчення адвоката №6788/10 від 27.06.2018 року, ордер серія АІ №1016675 від 18.12.2019 року.

від відповідача - Лазіс М.В., довіреність № 58 від 22.11.19

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

1.Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтімпорт" до Товариства з додатковою відповідальністю "Завод дозуючих автоматів" про стягнення суми боргу у розмірі 78 272,37 грн, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем строків розрахунку за товар, отриманий за видатковою накладною № 176741 від 25.06.2019 р.

Відповідачем 23.12.2019 на адресу суду було подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечив з приводу вимог позивача. За твердженням відповідача у видатковій накладній №176741 від 25.06.2019 року про отримання товару на підставі рахунку №176741 від 28.05.2019 року на суму 156 544,74 грн відсутній підпис керівника підприємства-відповідача, а також відсутня довіреність представника підприємства на отримання товару. Тобто товар ТзДВ "Завод дозуючих автоматів" не отримав, а викладені позивачем в своїй позовній заяві обставини не підтверджені доказами. До того ж на ксерокопії Гарантійного листа №880 від 22.08.2019 р., наданому позивачем до матеріалів справи, міститься не підпис керівника ТзДВ "Завод дозуючих автоматів", а невідомої особи.

Позивач у відповіді на відзив надісланої на адресу суду 09.01.2020, спростував наведені обставини відповідача наступним чином. За його твердженнями, на видатковій накладній № 176741 від 25.06.2019 року стоїть підпис представника та відбиток основної печатки відповідача, при цьому відповідач не наводить доказів того, що його основна печатка втрачена, або що вона у вільному використанні необмеженого кола осіб.

Позивач, звертає увагу на положення постанови Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2019р. по справі № 916/2403/18, у відповідності до якої: до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: прохання боржника про зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

Разом з тим, позивач перелічує дії відповідача, які підтверджують факт наявності заборгованості та факт отримання товару, а саме визнання відповідачем наявності боргу у гарантійному листі №880 від 22.08.2019р., який підписаний на офіційному бланку підприємства Генеральним директором та прохання надати відстрочку по оплаті існуючого боргу з визначенням графіку таких оплат; здійснення відповідачем оплати заборгованості в сумі 1 000,00 грн після направлення претензії №1 від 10.10.2019р. та після відкриття провадження по справі в сумі 1 000,00 грн.. (19.12.2019) та 1 000,00 грн.. (23.12.2019); наявність виписаних позивачем податкових накладних №823 від 30.05.2019 на суму 46 963,42 грн та №675 від 25.06.2019 на суму 109 581,32 грн., які не були відхилені відповідачем та залишені ним без зауважень.

Позивач у відповіді на відзив додатково посилається на постанову Верховного суду України від 29 квітня 2015 року у справі № 3-77гс15 де зазначено, що відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Тобто, на його думку таким первинним документом є видаткова накладна № 176741 від 25.06.2019 року, а також податкова накладна № 675 від 25.0б.2019р.

З приводу повноважень представника відповідача, у позивача не виникало сумнівів, коли ним отримувався товар за видатковою накладною № 176741 від 25.06.2019р., оскільки тим же представником отримувався товар і за іншими видатковими накладними згідно довіреності № 401 від 19.06.2019р., строк дії якої спливав 29.06.2019.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Ухвалою від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/3491/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 26.12.2019 о 10:00.

16.12.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв`язку із здійсненням оплати відповідачем за видатковою накладною № 176741 від 25.06.2019 до 77 272,37 грн.

23.12.2019 Товариством з додатковою відповідальністю "Завод дозуючих автоматів" подано до суду відзив на позовну заяву.

За результатами судового засідання 26.12.2019 господарським судом відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.01.2010 до 12:00 год.

09.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю подано до суду відповідь на відзив відповідача по справі №912/3491/19.

Ухвалою від 28.01.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтімпорт" від 11.12.2019 про зменшення розміру позовних вимог та здійснено подальший розгляд справи з урахуванням нової ціни позову - 77 272,37 грн. Закрито провадження у справі в частині стягнення 2 000,00 грн.

У судовому засіданні 28.01.2020 були присутні представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 28.01.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позиції сторін та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справу розглянуто в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).

4. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин які є предметом доказування належать: наявність факту виникнення договірного зобов`язання між позивачем та відповідачем, наявність факту неналежного виконання зобов`язання відповідачем, наявність факту прострочення грошового забов`язання відповідачем, доведеність суми боргу.

5. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Позивачем на підтвердження наявності правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача по суті спору надано: копію Рахунку-фактури №170273 від 21.12.2018 (а.с.39), копію Рахунку-фактури №176741 від 28.05.2019 (а.с.40), копію Рахунку-фактури № 177614 від 18.06.2019 (а.с.41), копію Видаткової накладної №170273 від 05.06.2019 (а.с.42), копію Видаткової накладної №177614 від 19.06.2019 (а.с.43), копію Видаткової накладної №176741 від 25.06.2019 (а.с.44), копію гарантійного листа №880 від 22.08.2019 (а.с.45), копію Претензії №1 на суму 78 272,37 від 10.10.2019р. (а.с.46-47), копію опису вкладення з претензією №1 від 10.10.2019 р. (а.с.48), відстеження Укрпошта (а.с.49), Довідку про надходження коштів №Д1-В63/4965 від 08.11.2019 (а.с.50-51).

6. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

Матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Белтімпорт" була надана Товариству з додатковою відповідальністю "Завод дозуючих автоматів" пропозиція укласти договір щодо поставки товарів.

ТОВ "Белтімпорт" надав ТДВ "Завод дозуючих автоматів" наступні рахунки-фактури із зазначенням інформації щодо найменування товару, його кількості та вартості, а також умов щодо строку поставки та строку оплати.

Згідно Рахунку-фактури ТОВ "Белтімпорт" №170273 від 21.12.2018 р. виставлена оплата за товар - Мотор - редуктор планетарний у кількості - 1 шт., на суму без ПДВ 136 833,33 грн та Мотор - редуктор циліндро - конічний Bonfiglioli (Італія) у кількості 1 шт., на суму без ПДВ 58 107,87 грн., всього з ПДВ 233 929,44 грн., термін сплати 31.12.2018 включно, термін постачання 75 днів (а.с. 39).

Згідно Рахунку-фактури ТОВ "Белтімпорт" №176741 від 28.05.2019 р. ТОВ "Белтімпорт" виставлена оплата за товар - Мотор - редуктор циліндро - конічний Bonfiglioli (Італія) у кількості 3 шт., на суму без ПДВ 119 737,05 грн. та ричаг фіксуючий Bonfiglioli (Італія) у кількості 3 шт., на суму без ПДВ 10 716,90 грн., всього з ПДВ 156 544,74 грн, термін сплати 31.07.2019 включно, термін поставки 35 днів (а.с. 40).

Згідно Рахунку-фактури ТОВ "Белтімпорт" №177614 від 18.06.2019 р. ТОВ "Белтімпорт" виставлена оплата за товар - олія редукторна ShellOmala у кількості 25 л на суму без ПДВ 5 768,50 грн, всього з ПДВ 6 922,20 грн, термін сплати 31.07.2019 включно, термін постачання 0 днів (а.с. 41).

Рахунки-фактури скріплені печаткою ТОВ "Белтімпорт".

З огляду на наявні обставини справи, відповідач прийняв пропозицію щодо укладення договору шляхом здійснення часткових оплат за вищезазначеними рахунками-фактурами, додатково підтверджуючи своє погодження прийняттям замовленого товару відповідно до наступних видаткових накладних, складовою яких є реквізити відповідного рахунку-фактури, на підставі яких відбулось постачання товару, зокрема:

- видаткова накладна №170273 від 05.06.2019 на загальну суму 233 929,44 грн з ПДВ, підстава: рах. 170273 від 21.12.2018 (а.с. 42);

- видаткова накладна №177614 від 19.06.2019 на загальну суму 6 922,20 грн з ПДВ, підстава: рах. 177614 від 18.06.2019 (а.с. 43);

- видаткова накладна №176741 від 25.06.2019 на загальну суму 156 544,74 грн, підстава: рах. 176741 від 28.05.2019 (а.с. 44).

Видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін без застережень.

З вищенаведеного слідує, що наявний факт поставки товару ТОВ "Белтімпорт" та отримання його ТДВ "Завод дозуючих автоматів".

Відповідачем повністю оплачений отриманий товар згідно видаткових накладних №170273 від 21.12.2018 у розмірі 233 929,44 грн та № 177614 від 18.06.2019 у розмірі 6 922,20 грн, що підтверджується довідкою про надходження коштів позивача від 08.11.209 №Д1-В63/4965 (а.с. 50-51).

Крім того, відповідачем 30.05.2019 була здійснена часткова передоплата згідно рахунку №176741 від 28.05.2019 на суму 46 963,42 грн. на яку позивачем була виписана податкова накладна № 823 від 30.05.2019 року та направлена відповідачеві.

В день поставки товару відповідачу за видатковою накладною №176741 від 25.06.2019 позивачем була виписана податкова накладна на суму, що є різницею між загальною сумою поставленого товару та передоплати за вказаною накладною, а саме на суму 109 581,32 грн та направлена відповідачу.

Відповідачем 15.07.2019 відповідно до наданої суду Довідки про надходження коштів №Д1-В63/4965 від 08.11.2019, було внесено додаткову оплату згідно рахунку №176741 від 28.05.2019 на суму 31 308,95 грн.

Отже, відповідачу згідно рахунку №176741 від 28.05.2019 залишилось сплатити 78 272,37 грн.

22.08.2019 відповідачем на адресу позивача було направлено гарантійний лист №880 (а.с. 45), у якому останній вказав на відсутність фінансових коштів та фінансової можливості оплатити борг перед позивачем за відвантажену продукцію, згідно рахунків № 177614 від 18.06.2019 та № 176741 від 28.05.2019 та просив надати відстрочку по оплаті існуючого боргу, згідно наступним графіком оплат: 25 000,00 грн до 10.09.2019, 25 000,00 грн до 20.09.2019, 31733,47 грн до 30.09.2019.

Однак, відповідачем жодних дій вчинено не було, що призвело до надіслання позивачем Претензії №1 на суму 78 272,37 грн, у якій останній просив протягом 7 календарних днів від дати отримання претензії сплатити основну заборгованість за вказаними реквізитами (а.с. 46-48).

Позивач надіслав Претензію №1 від 10.10.2019, яка згідно листа - пошуку поштових відправлень (а.с.49) була отримана відповідачем 21.10.2019.

На момент подання позову, від відповідача жодних дій по оплаті поставленого товару здійснено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача до суду, відповідачем 22.11.2019 було перераховано кошти в рахунок боргу у сумі 1 000,00 грн.

Крім того, після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено заборгованість за видатковою накладною №176741 у розмірі 2 000,00 грн, а саме: 19.12.2019 - 1 000,00 грн та 23.12.2019 - 1 000,00 грн.

Господарський суд враховує, що ухвалою від 28.01.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтімпорт" від 11.12.2019 про зменшення розміру позовних вимог та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням нової ціни позову - 77 272,37 грн та закрито провадження у справі в частині стягнення 2 000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов`язання за договором у розмірі 75 272,37 грн, докази оплати заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 75 272,37 грн боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

7.Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Обов`язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем на підтвердження заявлених у позові вимог надано суду докази, які є належними, допустимими та достовірними, оскільки підтверджують встановлені у справі обставини.

8. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Господарський суд, дослідивши твердження відповідача у відзиві на позовну заяву, шляхом звірки підписів на трьох наданих до матеріалів справи видаткових накладних, дійшов висновку, що на кожному з них відсутній підпис керівника підприємства відповідача, проте наявний підпис відповідної уповноваженої особи. До того ж у кожній видатковій накладній міститься застереження щодо особи, через яку отримувався товар із зазначенням прізвища та ініціалів такої особи, остання є однаковою у всіх трьох накладних, та щодо доручення. Зокрема, у видатковій накладній № 176741 від 25.06.2019р. у рядку "Доручення" зазначено "під печатку" та проставлено печатку підприємства відповідача.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.2.4.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, затвердженого наказом Міністрерства фінансів України від 24.05.1995 року визначено, що залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, з огляду на вище наведені норми законодавства, відсутність підпису керівника підприємства-відповідача, а також відсутність зазначення про довіреність представника підприємства на отримання товару, не свідчать про неотримання товару відповідачем.

Разом з тим, позивач у відповіді на відзив для підтвердження своєї позиції звернувся до положень постанови Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2019р. по справі № 916/2403/18 та постанови Верховного суду України від 29 квітня 2015 року у справі № 3-77гс15, правові висновки у яких спростовують вказане твердження відповідача.

9.Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

З огляду на встановлені обставини та наявні у матеріалах справи засоби доказування, ТДВ "Завод дозуючих автоматів" відповідно до домовленостей із поставки товару з ТОВ "Белтімпорт" порушив строки розрахунку за товар, отриманий за видатковою накладною № 176741 від 25.06.2019 р. та не сплатив вартість поставленого товару, чим порушив вказане зобов`язання.

10. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 202 та 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір між двома особами є двостороннім правочином. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України для правочинів між юридичними особами встановлена письмова форма. Однак, згідно статті 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотнимиумовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України допускає укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи обставини справи та вищенаведені норми законодавства, господарський суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частина 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

З наявних в матеріалах справи рахунків-фактур на оплату вбачається, що останні містять інформацію стосовно істотних умов договору поставки, а саме відомості щодо сторін договору - постачальника і покупця, умови про товар, ціна, строки поставки та строки оплати.

Крім того, позивач у поданому позові повідомляє суд про наявність між сторонами домовленості щодо постачання товару.

Приписи ст. 530 Цивільного кодексу України визначають, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.6 ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як встановлено статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Рахунком фактурою №176741 від 28.05.2019 визначений термін сплати 31.07.2019 включно, однак на момент звернення з позовною заявою 28.11.2019, заборгованість становила 78 272,37 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

11.Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Зазначені обставини у справі відсутні.

12. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої обов`язки виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 75 272,37 грн. (сума боргу з врахуванням ухвали суду від 28.01.2020 про прийняття заяву позивача від 11.12.2019 про зменшення розміру позовних вимог та закритя провадження у справі в частині стягнення 2 000,00 грн.).

Отже, матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов`язання за договором у розмірі 75 272,37 грн,

Оскільки, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів оплати вартості поставленого товару в сумі 75 272,37 грн, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 75 272,37 грн боргу, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково (з врахуванням ухвали суду від 28.01.2020 ).

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Завод дозуючих автоматів" (25004, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, пров. Експерементальний, буд.2, ідентифікаційний код 00226514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтіморт" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд.34-А, ідентифікаційний код 23540590) заборгованість у розмірі 75 272,37 грн, а також 1 921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Белтімпорт" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34-А), Товариству з додатковою відповідальністю "Завод дозуючих автоматів" (25004, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, пров. Експерементальний, буд.2).

Повне рішення складено 31.01.2020.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.