ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"31" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3271/16
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,
розглянувши скаргу на бездіяльність державного виконавця Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" у справі №916/3271/16 (вх.№2-68/20 від 21.01.2020) у справі №916/3271/16
за позовом Публічного акціонерного товариства АГРАРНИЙ ФОНД (вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, 03151, м. Київ, код ЄДРПОУ 38926880)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-УРОЖАЙ" (вул. Жугана, буд.87, Миколаївка, Ширяївський район, Одеська область,66810)
про стягнення заборгованості в сумі 2670648,63 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Деруга Н.О.;
Від відповідача: не з`явився;
Від Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
27.01.2017 господарським судом Одеської області (суддя Оборотова О.Ю.) було ухвалено рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства АГРАРНИЙ ФОНД до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-УРОЖАЙ про стягнення заборгованості в сумі 2670648,63 грн. Рішенням було позов задоволено, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01.03.2017 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-УРОЖАЙ на користь Публічного акціонерного товариства АГРАРНИЙ ФОНД суму основної заборгованості у розмірі 1547000,00 грн, проценти у розмірі 27% річних у сумі 350148,63 грн., штраф у сумі 77300,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 40060,00.
На виконання рішення було видано наказ від 14.02.2017 року.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Оборотова ОСОБА_1 ) від 01.03.2017 року виправлено описку в рішенні господарського суду Одеської області по справі 916/32714/16 від 27.01.2017р. та викладено п. 2 резолютивної частини у наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-УРОЖАЙ» (66810, Одеська область, Ширяївський район, село Миколаївка, вулиця Жугана, будинок 87, код ЄДРПОУ 38477035) на користь Публічного акціонерного товариства «АГРАРНИЙ ФОНД» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 38926880) суму основної заборгованості у розмірі 1547000,00 грн, проценти у розмірі 27% річних у сумі 350148,63 грн., штраф у сумі 773500,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 40060,00 грн."
21.01.2019 Публічним акціонерним товариством АГРАРНИЙ ФОНД до суду подано скаргу на бездіяльність державного виконавця (вх.№2-68/20).
У скарзі заявник просить:
- Визнати протиправною бездіяльність начальника відділу Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павловського С.Ф. у виконавчому провадженні №59319246;
- Зобов`язати начальника відділу Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павловського С.Ф. вжити у виконавчому провадженні №59319246 усіх, передбачених Законом України заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 14.02.2017.
Ухвалою від 22.01.2020 призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні на 31.01.2020, повідомлено Ширяївський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Соборна, буд. 158, смт Ширяєве, 66800) та учасників справи про розгляд скарги, який призначено на 31.01.2020 о 10:00; доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" у судовому засіданні щодо розгляду скарги у справі №916/3271/16, яке призначене господарським судом Одеської області на "31" січня 2020 р. о 10:00.
30.01.2020 у судове засідання з`явився представник позивача, скаргу підтримав, відповідач та орган ДВС у судове засідання не з`явились, явку представників не забезпечили, будь-яких заяв та клопотань не надходило.
Дослідивши подані сторонами матеріали, суд встановив наступне.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що 12.06.2019 Ширяївським РВ ДВС ГТУЮ у Одеській області було відкрито виконавче провадження №59319246.
Державним виконавцем не вчиняються виконавчі дії щодо виявлення, розшуку та арешту майна, станом на день подання скарги заявник жодної постанови від Ширяївського РВДВСГТУЮ у Одеській області не отримувало. Вказує, що жодних перевірок майнового стану боржника не відбулось, докази протилежного відсутні.
Посилається на те, що заявник належить до державного сектору економіки, 100% акцій якого належать державі, Товариством щорічно здійснюється відрахування дивідендів до державного бюджету, такою бездіяльністю державного виконавця фактично завдаються збитки державі в особі ПАТ Аграрний фонд .
Скаржником надано та судом в Автоматизованій системі виконавчого провадження перевірено інформацію про виконавче провадження. Так, в Автоматизованій системі виконавчого провадження містяться відомості про відкриття провадження 12.06.2019, відомості про винесення постанови про арешт майна боржника 24.06.2019 (майно боржника, на яке накладається арешт: все рухоме та нерухоме майно), відомості про винесення постанови про стягнення виконавчого збору 24.06.2019 на суму 154700, відомості про передачу виконавчого провадження 26.12.2019. Зазначено, що в зв`язку з реорганізацією Відділу, відповідно до постанови КМУ від 09.10.2019 №870 Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції України та наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року №3173/5 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України виконавче провадження підлягає передачі до новоутвореного Відділу, а саме - Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Відповідно до відомостей АСВП 28.12.2019 начальником відділу Павловським Сергієм Федоровичем винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження.
Після цього, відповідно до відомостей АСВП жодних дій не було здійснено.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
В силу ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Вказаною статтею також передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 52 Закону виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача; виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Відповідно до ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації; про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Ч.2 ст.36 Закону передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до п. 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань. складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Державною виконавчою службою не спростовано, а матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем вживалися усі передбачені законом та спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, зокрема, щодо розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення запитів до всіх органів влади, які відповідно до законодавства володіють інформацією.
Крім цього, заявник вказує, що згідно з п.п.1,2 розділу 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень Порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону. У разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Проте вказаних дій здійснено не було.
П.п. 1,4 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Відповідно до п. 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5 (далі - Положення), система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів.
Відповідно до п.п. 2-4 Розділу IV Положення виконавцем до системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.
До системи в обов`язковому порядку вносяться відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.
Таким чином, наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені в Інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.
Так, ДВС не надано доказів, які б свідчили про направлення ним запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника у визначені Законом України "Про виконавче провадження" строки, а також про вчинення дій, направлених на виявлення готівкових коштів відповідача, проведення перевірки його майнового стану тощо.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд вважає, що відсутність доказів дотримання ДВС порядку та строків вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" з примусового виконання наказів суду по даній справі, обставини невчинення відповідних дій в силу наведеної вище процесуальної норми вважаються доведеними.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Між тим, державним виконавцем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вчинення ним всіх необхідних передбачених Законом України "Про виконавче провадження" виконавчих дій у період з прийняття до виконання виконавчого провадження 28.12.2019 до дати подання скарги, що в свою чергу надає можливість суду визнати обставину невчинення державним виконавцем таких дій встановленою.
Згідно зі ст. 17 Закону та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії виконання рішення.
З огляду на вказане, суд вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 233, 234, 235, 342-344 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" у справі №916/3271/16 (вх.№2-68/20 від 21.01.2020) на бездіяльність державного виконавця задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність начальника відділу Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павловського С.Ф. у виконавчому провадженні №59319246.
3. Зобов`язати начальника відділу Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павловського С.Ф. вжити у виконавчому провадженні №59319246 усіх, передбачених Законом України заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 14.02.2017.
4. Повідомити начальника відділу Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павловського С.Ф. про те, що відповідно до ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Ухвала набирає чинності 31.01.2020 в момент проголошення вступної та резолютивної частини та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали. Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено 31.01.2020. Повний текст ухвали складено та підписано 31.01.2020.
Суддя Р.В. Волков
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2020 |
Оприлюднено | 03.02.2020 |
Номер документу | 87272695 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні