Рішення

від 24.01.2020 по справі 926/2395/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року Справа № 926/2395/19

За позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка"

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя О.Г. Проскурняк

Секретар судового засідання І.В. Циганчук

Представники сторін:

Від позивача - Васілов В.В.

Від відповідача - Бойко С.М. - керівник.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" (далі - відповідач) та просить суд з урахуванням уточнення позовних вимог: 1) зобов`язати Відповідача надати докладну, належно оформлену інформацію про господарську діяльність товариства: а) перелік нерухомого майна, яке належало товариству на праві власності на момент створення товариства та перелік нерухомого майна, яке належить товариству на праві власності на момент розгляду даної справи в суді; б) докладну інформацію про цільове використання нерухомого майна товариства, яке належить товариству на праві власності; в) докладну інформацію (протоколи/рішення загальних зборів товариства про передачу або відчуження нерухомого майна, акти передачі) та правовстановлюючі документи стосовно нерухомого майна товариства, яке було відчужене або передане в користування третім особам; 2) надати докладну інформацію - перелік учасників товариства із зазначенням розміру долі кожного у майні товариства зі всіма фактичними змінами/ доповненнями на момент надання інформації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на положення статей 87, 116, 143 Цивільного кодексу України, статей 82, 88 Господарського кодексу України, статей 4, 10 Закону України "Про господарські товариства".

За доводами Позивача, керівництво Товариства не звітує перед ним, Позивачу нічого невідомо про фінансово-майновий стан Товариства та прийняті керівними органами рішення. Окрім того, Позивач вказує про прийняте раніше судове рішення по господарській справі № 5027/481/2012, згідно якого відповідача зобов`язано надати інформацію про склад нерухомого майна відповідача i про його цільове використання, річні баланси i звіти товариства про його діяльність, проте вказує, що відповідачем воно не виконане.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач вважає, що вимоги Позивача є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства України. При цьому, керівник ТзОВ ЧОВКФ "Медтехніка" зазначає, що частина запитуваної Позивачем інформації міститься в відкритому доступі у державних реєстрах, проте чинним законодавством не визначено порядок надання такої інформації та направлення відповідних копій документів будь-якій особі за рахунок товариства.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2019 року справу № 926/2395/19 передано судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 листопада 2019 року відкрито провадження у справі № 926/2395/19 та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 27 листопада 2019 року, вирішено клопотання про витребування доказів судом розглянути у підготовчому судовому засіданні за участі представників сторін.

Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року відкладено підготовче засідання на 20 грудня 2019 року та встановлено позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви - 5 днів з моменту отримання ухвали.

17 грудня 2019 року позивач звернувся до суду із письмовими поясненнями позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20 грудня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в розгляді справи до 09 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 09 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2395/19 та призначено справу до розгляду по суті на 24 січня 2020 року.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 24 січня 2020 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд зобов`язати відповідача надати докладну, належно оформлену інформацію про господарську діяльність товариства, оскільки раніше надана йому інформація, на думку позивача, є фрагментальною, неповною та неналежним чином завіреною.

Відповідач в судовому засіданні 24 січня 2020 року заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що позивач звертався до нього із проханням про надання інформації, проте вказує, що вся інформація наявна на підприємстві.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24 січня 2020 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметом даного спору є вимога про зобов`язання відповідача надати документи товариства. Враховуючи суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується дана вимога, даний спір є корпоративним, тобто підвідомчим господарському суду.

Частиною 1 статті 167 ГК України унормовано, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до частини 3 статті 80 ГК України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", установчим документом товариства є статут.

Відповідно до установчого договору від 15 листопада 1994 року та Статуту, затвердженого зборами учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка", позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка".

Згідно статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, усно, письмово, або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію", всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Статтею 200 Цивільного кодекс України унормовано, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно статті 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

За приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Згідно пункту 1.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" закріплено, що учасники є власниками товариства, здійснюють управління, контролюють його діяльність, користуються правами і несуть зобов`язання щодо товариства згідно з установчими документами та чинним законодавством України.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" , Товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Враховуючи наведені норми законодавства, позивач як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка", має право на отримання інформації про господарську діяльність товариства, а відповідач в свою чергу зобов`язаний надати позивачу документи про господарську діяльність товариства, зокрема, річні звіти, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи зборів, тощо.

Оцінюючи всі обставини та докази в сукупності, пояснення, надані представниками сторін, суд приходить до висновку, що керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" не сприяє належній реалізації передбачених Законом прав ОСОБА_1 як учасника Товариства.

Оскільки статутом відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" не передбачено обмеження для учасника по формі отримання ним інформації від товариства, вимоги позивача стосуються передбаченого статутом товариства-відповідача його права на отримання інформації щодо діяльності ТзОВ, бухгалтерського обліку, звітності та протоколів зборів, а відповідач порушує законні права позивача і не задовольняє його вимоги, а тому позов є правомірними та обґрунтованим.

На думку Суду, отримання учасником зазначеної інформації від товариства є необхідним для реалізації ним своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Відтак внаслідок невиконання товариством свого обов`язку з надання учаснику товариства на його вимогу для ознайомлення документів, передбачених положеннями закону та статуту, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, права учасника підлягають захисту шляхом спонукання товариства до виконання його обов`язку - надання відповідної інформації.

Згідно з положеннями статті 200 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про інформацію", інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді.

Положення чинного законодавства та Статуту Товариства не регламентують процедуру, а також форму отримання учасником Товариства інформації щодо діяльності Товариства. Відсутність визначеного способу надання інформації, на думку Суду, не може бути достатньою підставою для відмови Товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України "Про інформацію".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 червня 2018 року по справі № 904/3679/17.

Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, розглянувши подані докази, надавши оцінку аргументам сторін та застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі. Тоді як, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним Судові витрати, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Судові витрати, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 219. 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" (58001, м. Чернівці, вул. Нагірна, 1, код ЄДРПОУ 03568327) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 ) докладну, належно оформлену інформацію про господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка":

а) перелік нерухомого майна, яке належало товариству з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" на праві власності на момент створення товариства та перелік нерухомого майна, яке належить товариству на праві власності на момент розгляду даної справи в суді;

б) докладну інформацію про цільове використання нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка", яке належить товариству на праві власності;

в) докладну інформацію (протоколи/рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" про передачу або відчуження нерухомого майна, акти передачі) та правовстановлюючі документи стосовно нерухомого майна товариства, яке було відчужене або передане в користування третім особам;

г) докладну інформацію - перелік учасників товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" із зазначенням розміру долі кожного у майні товариства зі всіма фактичними змінами/ доповненнями на момент надання інформації.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма "Медтехніка" (58001, м. Чернівці, вул. Нагірна, 1, код ЄДРПОУ 03568327) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 ) 1 921,00 грн. судового збору

Повний текст рішення складено та підписано - 30 січня 2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк