Ухвала

від 31.01.2020 по справі 926/904/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31 січня 2020 року Справа № 926/904/14

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гончарук О. В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» на дії старшого державного виконавця у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» , м. Луцьк

до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 1114107,47 грн

Суддя О.В. Гончарук

Без виклику представників учасників виконавчого провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.08.2014 у даній справі задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості в сумі 1114107,47 грн. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Чернівецькій облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України (58018, м. Чернівці, вул. Головна, 205, ідентифікаційний код 31963989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» (43010. м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код 37821544) заборгованість в сумі 1114107,47 грн та судового збору в сумі 22282,15 грн.

На виконання вказаного рішення, 22.12.2014, видано наказ про примусове виконання рішення.

29 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» звернулося до Господарського суду Чернівецької області зі скаргою (вх. № 206) на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Самокіщука Миколи Юрійовича, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.11.2019, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Самокіщуком Миколою Юрійовичем.

Розглянувши матеріали за скаргою, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За статтею 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

При цьому, необхідно зазначити, що розгляд скарги з порушенням процесуальних строків її подання, можливе лише при поновленні таких строків (ч. 2 ст. 341 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів скарги (вх. № 206), постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, винесено 29.11.2019, а скарга подана стягувачем 23.01.2020, тобто з пропуском встановленого ст. 341 ГПК України десятиденного строку. При цьому, до скарги не додано заяви про його поновлення.

У пункті 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз`яснено, що встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Такі ж саме наслідки вказані в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. по справі № 920/149/18 колегія суддів дійшла висновку про те, що під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватись відповідних положень ГПК України (який набрав чинності з 15.12.2017 р.), вміщених у розділі VІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу.

В частині 2 статті 118 ГПК України зазначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи наведені вище законодавчі положення ГПК України суд дійшов висновку, що скаржником пропущено строк подання скарги, встановлений ст. 341 ГПК України, тому за відсутності клопотання про відновлення такого строку, скаргу (вх. № 206) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Самокіщука Миколи Юрійовича належить залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 118, 234, 341 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» (вх. № 206) на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Самокіщука Миколи Юрійовича у виконавчому провадженні №49300263 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 22.10.2014 у справі №926/904/14, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної вили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 31.01.2020.

Суддя О.В. Гончарук