Рішення

від 29.01.2020 по справі 161/18492/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/18492/19

Провадження № 2/161/1125/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 січня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого-судді Кирилюк В.Ф.

секретаря Самолюк І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНАР-ЗАХІД , Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів про визнання припиненими трудових відносин з 15 квітня 2019 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КзПП України та зобов`язати Департамент Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом вилучення інформації щодо ОСОБА_1 , як директора та підписанта ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД .

Позов мотивує тим, що 19.04.2012 року його було призначено на посаду директора ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД .

14.03.2019 року ОСОБА_1 написав заяву, у якій просив звільнити його з займаної посади за власним бажанням та надіслав її на адресу ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД та на адресу учасників. Однак, станом на день звернення до суду із позовом його заява не була розглянута.

Покликаючись на викладені обставини, просить суд позовні вимоги задовольнити із вказаних підстав.

Представник позивача подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує із підстав вказаних у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечила.

Представник відповідача ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД в судове засідання не з`явився двічі. Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали справи.

Представник відповідача Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Не заперечує проти задовлення позову.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За нормою ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З матеріалів справи судом встановлено, що з 19.04.2012 року Протоколом №1 Зборів Засновників ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД та внесено відомості про нього, як керівника та підписанта в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17-21).

З трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.01.1993 року вбачається запис від 19.04.2012 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду директора ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД (а.с. 22-24).

Судом встановлено, що 14.03.2019 року ОСОБА_1 написав заяву про звільнення з посади директора та надіслав її на адресу Товариства та його учасникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.25-33).

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що на день звернення з позовом існує обліковий запис в Єдиному державному реєстрі про ОСОБА_1 , як директора та підписанта ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД (а.с. 17-19) .

Водночас, ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД не надав суду жодних письмових доказів, які б ставили під сумнів або спростовували твердження позивача про те, що з 15.04.2019 року, засновниками ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД не було прийнято рішення про звільнення останнього з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КзПП України та не було внесено змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД і виключення його прізвища із зазначено реєстру як директора та підписанта ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД .

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За нормою ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності 11.09.1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 р. № 14-рп/2004, від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

В силу п.4 ч.1 ст. 36 КзПП України пiдставами припинення трудового договору є розiрвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39 КзПП України).

Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю - працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У відповідності до ст.ст. 41, 46, 47 Закону України "Про господарські товариства", ч. 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, який може бути колегіальним (дирекція) або одноособовим (директор). Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Згідно ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. До компетенції загальних зборів належить, серед іншого, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

За нормою ст.161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень.

Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24. 10. 2008 р. - При вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

ОСОБА_1 , як директор та один із учасників Товариства ініціював скликання загальних зборів та надіслав на адресу учасників скликання на 10.07.2019 року загальних зборів з включеним до порядку денного питання про його звільнення з посади директора на підставі вказаної заяви. 10.07.2019 року загальні збори учасників не відбулися, у зв`язку із неявкою учасників. Таким чином, заява позивача розглянута не була.

Невнесення відповідачем відповідних змін про звільнення з посади директора ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин з позивачем та продовжує вважати його керівником Товариства.

Таким чином, на думку суду, право ОСОБА_1 на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч.1 ст. 38 КЗпП України та його право щодо вільного вибору праці було порушене ТзОВ ВЕНАР-ЗАХІД .

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

На підставі ст. ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129 Конституції України, ст. ст. 3, 5-1, 22, 36, 38, 221 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про акціонерні товариства", Законом України "Про господарські товариства", ст.ст. 159-161 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10 , 12 , 27 , 77 , 81 , 141 , 259 , 263-265,268 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНАР-ЗАХІД , Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕНАР-ЗАХІД (код ЄДРПОУ: 38181470), - припиненими з 15.04.2019 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Зобов`язати Департамент Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради внести зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом вилучення інформації щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), як директора та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідачами у справі є:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕНАР-ЗАХІД , код ЄДРПОУ 381814770, місце знаходження м. Луцьк, вул. Винниченка, 65.

2) Департамент Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради, код ЄДРПОУ 34745204, місцезнаходження м. Луцьк, вул. Л.Українки, 35

Повне судове рішення складено та підписано 31 січня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк