Постанова

від 30.01.2020 по справі 131/1987/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/1987/16-ц

Провадження № 22-ц/801/140/2020, 22-ц/801/126/2020, 22-ц/801/139/2020,

Категорія: 60

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М.В.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 рокуСправа № 131/1987/16-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (судді-доповідача),

суддів Шемети Т.М., Панасюка О.С.,

за участі секретаря судового засідання Куленко О.В., представника особи, яка не брала участь у справі ОСОБА_1 - адвоката Карнауха А.П., представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Діденко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участь у справі ОСОБА_1 , - адвоката Карнауха Аркадія Петровича на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року, ухвалене в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховського М.В., а також на ухвали цього ж суду від 14 квітня 2017 року про роз`яснення рішення та від 24 травня 2017 року про виправлення описки,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_1 . За час життя покійній бабі, а потім покійному батькові згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) належала земельна частка (пай) розміром 3,11 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки на місцевості. На даний час позивач не може визнати право власності через нотаріуса, тому що в сертифікаті на право на земельну частку (пай) розмір земельної ділянки становить 3,11 га, а згідно з витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку площа зазначеної земельної ділянки становить 2,9543 га. Зазначена обставина (різниця у площі земельної ділянки) змушує ОСОБА_2 звертатися до суду за захистом свого права та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Зважаючи на викладене позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати за ним право власності на земельну частку (пай) розміром 2,9543 га, знаходиться на території Красненьківської сільської ради в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_1 .

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну ділянку площею 2,9543 га. призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Красненьківської сільської ради в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення місцевого суду вмотивоване тим, що позивач є спадкоємцем за законом, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, в зв`язку із чим за позивачем слід визнати право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою цього ж суду від 14 квітня 2017 року роз`яснено резолютивну частину рішення суду наступним чином: право власності на земельну частку (пай) розміром 2,9543 га, кадастровий номер: 0521283900:03:000:0484 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Красненьківської сільської ради в порядку спадкування після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 травня 2017 року виправлено описки, допущені в ухвалі про роз`яснення судового рішення від 24 травня 2017 року, а саме замінено по батькові позивача, яке вказано ОСОБА_4 на правильне ОСОБА_4 .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, особа, яка не брала участь у справі, але вважає, що оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про його права ОСОБА_1 через свого адвоката подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати як незаконне та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 В січні 2019 року він звернувся до суду із позовом до Іллінецької об`єднаної територіальної громади Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. За даним позовом Іллінецьким районним судом Вінницької області 25 січня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі №131/80/19. Вважає, що судом було незаконно прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до розглядуу та постановлено відповідні судові рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність чи відсутність у нотаріальній конторі спадкових справ, відкритих після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а судом не встановлено, чи звертались спадкоємці до нотаріуса із заявами про видачу свідоцтва на спадщину. Так само вважає, що позивачем не надано доказів оформлення померлим ОСОБА_1 права власності на дану земельну ділянку після смерті його матері ОСОБА_3 .

Крім того апелянт, вважає, що суд першої інстанції, своєю ухвалою від 14.04.2017 про роз`яснення рішення незаконно вніс зміни до резолютивної частини судового рішення, а також вважає протиправною ухвалу від 24.05.2017 про виправлення описки, якої припустився суд, зазначаючи по батькові позивача.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Апеляційний суд не може погодитися із цим висновком через порушення норм процесуального права, яке є безумовною підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Із матеріалів справи убачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 29 вересня 1916 року позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вінниця, що підтверджується свідоцтвом про серія НОМЕР_2 , виданого 01 лютого 2011 року.

Водночас, як зазначає позивач, матір`ю ОСОБА_1 та, відповідно, його бабою є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про серія НОМЕР_3 , виданого 11 травня 1999 року.

Як вбачається із сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0214419, виданого 18 грудня 1996 року, ОСОБА_3 , за життя належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у власності КСП Нива розміром 3,11 в умовних кадастрових гектарах на підставі рішення Іллінецької районної державної адміністрації від 25 жовтня 1996 року №369.

ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі в справі) обґрунтовує порушення своїх прав тим, що він є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 і оскільки суд вирішив питання щодо спадкового майна після смерті останньої, фактично усунувши його від спадкування, його права є порушеними.

Сторонами в цивільному процесі є позивач, особа, яка вважає, що її цивільне право порушене, та яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач, і яка, виходячи із заявленої останнім правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких) з метою поновлення прав позивача (ст.ст. 26 ч. 1, 30, 33 ЦПК України у редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення).

За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами та поряд із іншим відповідачем не пред`явив вимогу до ОСОБА_1 , який, за умови доведеності своєї правової позиції, може бути спадкоємцем спірного житлового будинку за своїм батьком.

Судом першої інстанції було допущено низку порушень, що призвело до ухвалення судового рішення із порушенням норм процесуального права.

Зокрема, судом не з`ясовано коло спадкоємців, чи є ще особи, які б могли претендувати на спадщину за померлою ОСОБА_3 .

Місцевим судом не взято до уваги, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Водночас матеріали справи не містять будь-яких підтверджень того, що позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, чи заводилась спадкова і чи є відмова нотаріуса в оформленні його права.

Вочевидь, ОСОБА_1 , як потенційний спадкоємець після смерті своєї померлої матері мав бути залучений до участі в справі як відповідач, однак цього зроблено не було, що, безумовно, потягло за собою порушення його прав та інтересів.

Відтак, із метою всебічного та повного з`ясування обставин справи, законного та справедливого вирішення спору ОСОБА_1 , який вважає себе спадкоємцем спірної земельної ділянки за померлою матір`ю, має бути залучений до участі в справі.

За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскільки суд першої інстанції залишив цю обставину (суб`єктний склад відповідачів) поза увагою, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних можливостей усунути вказане порушення, то оскаржене рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, що водночас не позбавляє зацікавлених осіб звернутися у суд із новим позовом до належних відповідачів.

У зв`язку із наявністю підстав для скасування рішення суду, підлягають скасуванню і ухвала суду від 14 квітня 2017 року про роз`яснення рішення суду та ухвала суду від 24 травня 2017 року про виправлення описки в ухвалі від 14 квітня 2017 року, так як роз`яснення оскаржуваного рішення та виправлення описки стосується визнання за ОСОБА_5 права власності на зазначену земельну ділянку.

При цьому, за наявності вище встановлених порушень норм процесуального права під час прийняття місцевим судом оскаржуваних рішень, доводи апеляційної скарги, з приводу порушення ним норм матеріального права, апеляційним судом не оцінюється.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті останнім судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1968,37 гривень.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участь у справі ОСОБА_1 , - адвоката Карнауха Аркадія Петровича - задовольнити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - залишити без задоволення.

Ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 квітня 2017 року про роз`яснення рішення суду та ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 травня 2017 року про виправлення описки - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1968,37 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31 січня 2020 року.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: Т.М. Шемета

О.С. Панасюк