Рішення

від 31.01.2020 по справі 120/3891/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 січня 2020 р. Справа № 120/3891/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ДАЖБОГ-Г" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Фермерське господарство "ДАЖБОГ-Г" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служи України та Головного управління ДПС у Вінницькій області, за вимогами якого позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1264345/42562367 від 02.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної за № 2 від 05.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, позивач ставить питання про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати відповідну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до норм Податкового кодексу України за результатами здійснення господарських операцій із постачанням товару ТОВ «Рівненський елеватор» , ФГ "ДАЖБОГ-Г" було складено податкову накладну за № 2 від 05.08.2019 року та направлено для реєстрації в ЄРПН. Водночас, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Як вказує позивач, на виконання вказівок контролюючого органу, ним надіслано повідомлення про надання пояснення, а також копії всіх первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з реалізації товару покупцю ТОВ «Рівненський елеватор» . Разом з тим, оспорюваним рішенням за № 1264345/42562367 від 02.09.2019 року в реєстрації вищевказаної податкової накладної було відмовлено. Позивач з таким рішенням не погоджується та зазначає, що ним виконано усі вимоги податкового органу, необхідні для реєстрації податкової накладної та надано всі необхідні документи. Натомість, податковий орган безпідставно не взяв до уваги такі пояснення та первинну документацію фермерського господарства, і прийняв протиправне рішення, яким відмовив в реєстрації податкової накладної. За таких обставин, з метою відновлення своїх порушених прав та інтересів, ФГ "ДАЖБОГ-Г" звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

У відзиві на позовну заяву від 23.12.2019 року Головне управління ДПС у Вінницькій області проти позову заперечує. Зазначає, що в реєстрації податкової накладної за № 2 від 05.08.2019 року було відмовлено з підстав ненадання платником податку письмових пояснень, первинних документів щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товару, банківські виписки з особових рахунків, статистична звітність (форма № 4 СГ). 3 огляду на вищевикладене, а також посилаючись на норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117, просив відмовити в задоволенні заявленого адміністративного позову.

Державна податкова служби України у своєму відзиві (вх. № 58900) також просила відмовити у задоволенні даного позову, вказавши, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних контролюючий орган діяв на підставі та в спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив таке.

Фермерське господарство «ДАЖБОГ-Г» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.10.2018 року (номер запису: 11711020000000426). Видом діяльності господарства є, зокрема, «вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (КВЕД « 01.11» ) та «оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин» (КВЕД « 46.21» ).

Відповідно до витягу за № 1902254500002 з реєстру платників податку на додану вартість, ФГ «ДАЖБОГ-Г» є платником податку на додану вартість з 01.02.2019 року.

Так, судом встановлено, що 05.08.2019 року ФГ «ДАЖБОГ-Г» укладено Договір постачання за № 1901-1 з ТОВ «Рівненський елеватор» , відповідно до умов якого ФГ «ДАЖБОГ-Г» (Постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність, а ТОВ «Рівненський елеватор» (Покупець) прийняти та оплатити пшеницю врожаю 2019 року, іменовану надалі «Товар» на умовах СРТ - доставлено до ТОВ «Рівненський елеватор» (п. 1.1.Договору).

Згідно п. 3.1. ціна Товару на дату укладення Договору за даною угодою становить 3933,33 грн. (три тисячі дев`ятсот тридцять три гривні 33 коп.) за 1 тонну, без урахування 20 % ПДВ за умовою відповідності якості товару п. 2.2. п.2 Договору.

Пунктом 3.3. встановлено, що загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору становить 85510,59 грн. (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот десять грн. 59 коп.), крім того ПДВ 20% 17102,12 грн., разом з ПДВ 102612,71 грн. +/-5 % за умовою відповідності якості товару п. 2.2. п.2 Договору.

Відповідно до п. 4.1. Постачальник поставляє Товар Покупцеві у власність у повному обсязі в термін до 09.08.2019 року включно. У випадку нездійснення поставки (поставки не в повному обсязі) Товару у визначений цим пунктом строк, Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від приймання Товару та вимагати у Постачальника повернення вартості оплаченого та несвоєчасно поставленого Товару та стягнення штрафних санкцій.

На виконання умов Договору постачання від 05.08.2019 року Постачальник - ФГ «ДАЖБОГ-Г» поставив Покупцю - ТОВ «Рівненський елеватор» пшеницю врожаю 2019 року, що підтверджується видатковою накладною за № 1-00000002 від 05.08.2019 року в кількості 21,740 тонн на загальну суму 102612,71 грн. (з ПДВ).

Станом на дату виникнення спірних правовідносин Покупець - ТОВ «Рівненський елеватор» здійснив позивачеві часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 82000 грн. (ПДВ - 13666,67 грн.), що підтверджується платіжним дорученням за № 656270 від 07.08.2019 року.

Таким чином, судом встановлено, що за наслідками взаємовідносин позивача із його контрагентом - ТОВ «Рівненський елеватор» , ФГ «ДАЖБОГ-Г» на виконання п. 201.1 ст. 201 ПК України склало податкову накладну за № 2 від 05.08.2019 року та 28.08.2019 року подало їх на реєстрацію в ЄРПН.

Разом із тим, за результатами обробки отриманої інформації після направлення для реєстрації в ЄРПН податкової накладної за № 2 від 05.08.2019 року податковим органом сформовано квитанцію від 28.08.2019 року про те, що документ прийнято, але реєстрація зупинена. Відповідачем зазначено про те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Також запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На виконання даних вимог 30.08.2019 року позивачем надіслано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних до відповідного контролюючого органу з метою розблокування реєстрації податкової накладної за № 2 від 05.08.2019 року. Проте, Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення за № 1264345/42562367 від 02.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 05.08.2019 року в ЄРПН.

Підставою відмови в реєстрації у рішенні за № 1264345/42562367 від 02.09.2019 року вказано: "ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Додаткова інформація: платником не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній» .

Вважаючи, що вказане рішення прийняте контролюючим органом безпідставно та всупереч діючому законодавству, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.10 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.10 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.10 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок від 21.02.18 № 177), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку від 21.02.18 року № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, реєстрація податкової накладної № 2 від 05.08.2019 року була зупинена через те, що «податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку» . Тобто, в даному випадку податковим органом застосоване формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку від 21.02.18 року № 177 не передбачено. Зокрема, відповідачем застосовано критерії «ризиковості платника податку» до податкової накладної, а не до платника податку позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстави, яка не в повній мірі узгоджується із положеннями Порядку № 117.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 21.02.18 № 177, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

На виконання даної норми Порядку № 177, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111. Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Так, п.п. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року «Критерії ризиковості платника податку» , комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку від 21.02.18 № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В порушенні вказаних норм в квитанції від 28.08.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 05.08.2019 року (реєстраційний номер документа: 9193927967) не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Крім того, у цьому ж документі вказано на пропозицію платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, проте, яких саме документів (їх конкретизації) не зазначено.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17 висловив таку правову позицію: «… можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності» .

На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суд при розгляді цієї справи застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Рисовський проти України» суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі який виник між сторонами суд встановив, що принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини, відповідачем не дотримано. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо встановити які саме документи слід надати платнику (у квитанціях вказано "пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних..."

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, при розгляді даної справи суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18, згідно яких листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у цій справі Верховним Судом надано критичну оцінку листу ДФС від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку» , п.п. 1.6 якого є подібним за своїм змістом п.п. 1.6 листа ДФС № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, та зазначено про те, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів. Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 05.08.2019 року позивачем було подане до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено від 30.08.2019 року за № 7.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як видно із п. 15 Порядку від 21.02.2018 № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку від 21.02.2018 № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як уже наголошувалось судом вище, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Втім, у рішенні № 1264345/42562367 від 02.09.2019 року такою підставою вказано: "ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Додаткова інформація: платником не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній» .

Суд вкотре зазначає, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що позивачем з метою реєстрації податкової накладної у ЄРПН подано повідомлення від 30.08.2019 року за № 7 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Таке повідомлення включало власне пояснення позивача щодо факту реалізації такого товару покупцю ТОВ «Ревненський елеватор» , а також прикріплений пакет документів на підтвердження існування господарської операції (розділ «кількість додатків -10» ), а саме:

- договір постачання від 05.08.2019 року за № 1901-1 (документ довільного формату № 1 від 30.08.2019 року);

- рахунок фактура № 1-00000004 (документ довільного формату № 2 від 30.08.2019 року);

- видаткова накладна № 1- 00000002 від 05.08.2019 року (документ довільного формату № 3 від 30.08.2019 року);

- платіжне доручення від 07.08.2019 року за № 656270 (документ довільного формату № 4 від 30.08.2019 року);

- довіреність, видана ОСОБА_1 від 05.08.2019 року за № 668 (документ довільного формату № 5 від 30.08.2019 року);

- реєстр автомобілів за період 01.06.2019 року по 05.08.2019 року (документ довільного формату № 6 від 30.08.2019 року);

- відомості з ЄДРПОУ від 30.11.2018 року (документ довільного формату № 7 від 30.08.2019 року)

- виписка та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.10.2018 року та від 10.04.2019 року (документ довільного формату № 8 та № 9 від 30.08.2019 року);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів (документ довільного формату № 10 від 30.08.2019 року).

Відповідно до вимог п. 21 Порядку від 21.02.2018 № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку від 21.02.2018 № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку від 21.02.2018 № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Разом із тим, конкретизованою підставою яка зазначена у рішенні за № 1264345/42562367 від 02.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 05.08.2019 року, вказано: "платником не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній".

Такі посилання у спірному рішенні суд вважає безпідставними, адже матеріали справи містять підтвердження надсилання повідомлення про надання пояснень та копій документів довільного формату у кількості 10 шт. щодо податкової накладної до відповідного контролюючого органу з метою розблокування реєстрації податкової накладної за № 2 від 05.08.2019 року. Разом із тим, жодних відомостей про те, стосовно якої саме інформації позивачем не надано письмових пояснень відповідачем не визначено.

Суд, зокрема, враховує і той факт, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, однак чітко не визначено конкретизований перелік, яких саме документів необхідно надати платнику податків для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Водночас аналіз наданих позивачем документів вказує на те, що такі документи повністю відображають зміст господарської операції позивача та є достатніми для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі пояснення та документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у ГУ ДПС у Вінницькій області не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної позивача.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 05.08.2019 року ФГ ДАЖБОГ-Г в ЄРПН.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправним рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації № 1264345/42562367 від 02.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної за № 2 від 05.08.2019 року.

Що ж до доводів представника ГУ ДПС у Вінницькій області, зазначених у відзиві на позовну заяву від 23.12.2019 року про те, що позивачем не надано письмових пояснень, первинних документів щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товару, банківській виписки з особових рахунків, статистична звітність (форма № 4 СГ), то суд враховує, що такі документи не можуть бути вирішальною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції. Водночас, оцінка змісту оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що відповідач, розглядаючи подані позивачем документи, не визначив документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування ФГ «ДАЖБОГ-Г» в ЄРПН, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку від 21.02.18 № 117 (діючого станом на час прийняття цього рішення), окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для проведення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, судом не встановлено.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації податкової накладної за № 2 від 05.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі податкової накладної на реєстрацію - 28.08.2019 року.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1921,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.09.2019 року № 1264345/42562367 про відмову в реєстрації податкової накладної Фермерського господарства "ДАЖБОГ-Г" № 2 від 05.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "ДАЖБОГ-Г" № 2 від 05.08.2019 року, датою її фактичного подання на реєстрацію - 28.08.2019 року.

Стягнути на користь Фермерського господарства "ДАЖБОГ-Г" сплачений судовий збір в сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Стягнути на користь Фермерського господарства "ДАЖБОГ-Г" сплачений судовий збір в сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Фермерське господарство "ДАЖБОГ-Г" (вул. Центральна, 257, с. Рогізка, Чечельницький район, Вінницька область, 24815, код ЄДРПОУ 42562367)

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454)

Відповідач 2: Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

Суддя Слободонюк Михайло Васильович