Рішення

від 29.01.2020 по справі 200/1010/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 р. Справа№200/1010/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Ю.В., Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 16 грудня 2019 року за ВП№60893759, -

встановив:

23 січня 2020 року Публічне акціонерне товариство Енеромашспецсталь , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до старшого виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Ю. В. про:

- визнання протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Ю. В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16 грудня 2019 року за ВП№60893759;

- скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Ю. В. від 16 грудня 2019 року за ВП№60893759.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час провадження виконавчих дій та, зокрема, при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановським Ю.В. були допущені численні порушення норм законодавства, що регламентує порядок проведення виконавчих дій.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

На офіційну електрону адресу відповідача була направлена копія ухвали про відкриття провадження по справі разом з позовною заявою та додатками до неї.

На ім`я відповідача рекомендованим листом була направлена копія ухвали про відкриття провадження по справі разом з позовною заявою та додатками до неї.

Отже, відповідачів повідомлено про розгляд справи з дотриманням положень статті 269 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучено Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України співвідповідачем у справі, призначено судове засідання на 29 січня 2020 року.

29 січня 2020 року позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04 листопада 2015у справі №905/2502/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп", м. Вільногірськ до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 10360 грн 80 коп, у тому числі основний борг в сумі 4914 грн 06 коп, пеня в сумі 1535 грн 15 коп, три проценти річних в сумі 319 грн 41 коп та інфляція в сумі 3592 грн 18 коп, задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306 Донецька область, м. Краматорськ, р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп" (51700 Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Леніна, буд.67, р/р НОМЕР_2 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 35763329) основний борг в сумі 4914 грн 06 коп, пеню в сумі 358 грн 68 коп, три проценти річних в сумі 319 грн 41 коп та інфляцію в сумі 3592 грн 18 коп, всього заборгованість в сумі 9184 грн 33 коп, судовий збір в сумі 1221 грн 45 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області 26 листопада 2015 року видано наказ №905/2502/15, в якому зазначено, що наказ може бути пред`явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом 1 (одного) року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Климентовської Л.С. 16 грудня 2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49676520 з примусового виконання наказу №905/2502/15 від 26 листопада 2015 року, виданого Господарським судом Донецької області.

22 грудня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№49676520, якою вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" виконавчий збір у сумі 1040,58грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06 червня 2019рокузамінено стягувача по справі №905/2502/15 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп", м. Вільногірськ на Приватне підприємство Науково-виробниче підприємство Спецтех Капітал (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 12, ЄДРПОУ 37871443).

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 24 жовтня 2019 року винесено постанову ВП№49676520 про повернення виконавчого документу №905/2502/15 від 26 листопада 2015 року, виданого господарським судом Донецької області, стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП№60893759 з примусового виконання постанови №49676520, виданої 22 грудня 2015 року, про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь держави виконавчого збору в розмірі 1040,58грн.

Також судом встановлено, що 24 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. відкрито виконавче провадження №60936815 з примусового виконання наказу №905/2502/15 від 26 листопада 2015 року, виданого Господарським судом Донецької області.

Постановами приватного виконавця ВП№60936815 від 24 грудня 2019 року з ПАТ Енергомашспецсталь стягнуто основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1040,58 грн. (що відповідає 10% від стягнутої суми) та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 219,40грн.

Відповідно наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №7 від 03січня 2020 року на суму 11665,76грн ПАТ Енергомашспецсталь були сплачені суми боргу, основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.

Вважаючи протиправними дії державного виконавця стосовно винесення постанови від 16 грудня 2019 року, якою відкрито виконавче провадження ВП№60893759 з примусового виконання постанови №49676520, виданої 22 грудня 2015 року, позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогами її скасувати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної у цій справі постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 та 2 статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Аналогічні положення містяться в Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 37 Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п. 22 розд. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , яка визначає наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору є здійснення державним виконавцем дій примусового характеру, направлених на фактичне виконання виконавчого документу.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі №910/1587/13, де Суд також зазначив, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

В постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року в справі №910/1587/13 Суд зазначив, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

З матеріалів виконавчого провадження ВП№49676520 щодо примусового виконання наказу №905/2502/15 від 26 листопада 2015 року, виданого Господарським судом Донецької області, про стягнення коштів вбачається, що державним виконавцем фактично не було вчинено дій для примусового виконання вказаного виконавчого документу.

Так, в межах виконавчого провадження ВП№49676520 після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем 22 грудня 2015 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору, 19 червня 2017 року - про приєднання виконавчого провадження ВП№49676520 до зведеного виконавчого провадження ВП№28973309, 07 вересня 2017 року - про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, 07 вересня 2017 року- про передачу матеріалів виконавчого провадження, 15 вересня 2017 року - про прийняття матеріалів виконавчого провадження, 15 вересня 2017 року - приєднання виконавчого провадження ВП№49676520 до зведеного виконавчого провадження ВП№49554205, 23.07.2018 - про зупинення виконавчих дій, 24 жовтня 2019 року - про поновлення виконавчих дій, про зміну назви сторони виконавчого провадження, про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та про повернення виконавчого документу стягувачу.

Отже, виконавчі дії, за які б державному виконавцю мала би бути виплачена винагорода у виді виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП№49676520 державним виконавцем не вчинялися.

Вказані обставини свідчать про неправомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№60893759 щодо стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 1040,58грн.

Крім того, при винесення такої постанови державним виконавцем не враховано те, що виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , а відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 37 цього Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Як встановлено судом, при повторному пред`явленні виконавчого документа - наказу №905/2502/15 від 26 листопада 2015 року, виданого Господарським судом Донецької області, про стягнення коштів приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП№60936815 вчинено дії щодо примусового виконання судового рішення, наслідком яких стали обставини повної сплати позивачем суми боргу, основної винагороди державного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.

Отже, державним виконавцем не враховано те, що подальше стягнення з позивача виконавчого збору (за оскарженою постановою про відкриття виконавчого провадження) за дії примусовому характеру, які державним виконавцем не вчинялися, призведе до негативних наслідків для позивача і до порушення його прав та законних інтересів, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 квітня 2018 року у справі №761/11524/15-ц, де Суд зазначив, що при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону (Закону України Про виконавче провадження ) без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Суд дійшов висновку, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування постанови відповідача від 16 грудня 2019 року за ВП№60893759 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16 грудня 2019 року за ВП№60893759 суд зазначає, що вказані вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що дії самі по собі не створюють певних правових наслідків, внаслідок чого у цій частині має місце неправильно обраний спосіб судового захисту. Адже, правові наслідки створює постанова про відкриття виконавчого провадження від16 грудня 2019 року за ВП№60893759, яка є правовим актом індивідуальної дії, правомірно заявлена позивачем у складі позовних вимог та визнана судом такою, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до платіжного доручення № 29 від 16 січня 2020 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2102,00 гривень.

Частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови та скасування постанови по суті є однією немайновою вимогою, суд дійшов висновку, що присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позовПублічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (місце реєстрації: м. Краматорськ, Донецька область, 84306; код ЄДРПОУ: 00210602) до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Ю.В. (місце знаходження: вул. Городецького, б. 13, м. Київ, Київська область, 01001, код ЄДРПОУ: 33743494), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: вул. Городецького, б. 13, м. Київ, Київська область, 01001, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73; код ЄДРПОУ: 33743494) про визнання протиправною та скасування постанови від 16 грудня 2019 року за ВП№60893759 - задовольнити частково.

Скасувати постанову, підписану старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Ю. В., від 16 грудня 2019 року за ВП№60893759.

Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: вул. Городецького, б. 13, м. Київ, Київська область, 01001, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73; код ЄДРПОУ: 33743494) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (місце реєстрації: м. Краматорськ, Донецька область, 84306; код ЄДРПОУ: 00210602) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 січня 2020 року.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 272 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.С. Молочна