Рішення

від 30.01.2020 по справі 200/14450/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 р. Справа№200/14450/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька області, код ЄДРПОУ 42169323) про:

- визнання протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 23 грудня 1981 року по 03 березня 2003 року в ТОВ Красногвардійська автобаза в якості водія;

- зобов`язання Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти до розгляду довідку від 15 серпня 2019 року № 63 про заробітну плату, яка враховується при обчисленні пенсії за період 1989 рік по 1994 рік, та довідку від 15 серпня 2019 року № 62 про стаж роботи з 23 грудня 1981 по 03 березня 2003 року в ТОВ Красногвардійська автобаза в якості водія.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23 вересня 2019 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, проте рішенням від 03 грудня 2019 року йому відмовлено в реєстрації та виконанні довідок про заробітну плату від 15 серпня 2019 року №63 та про стаж від 15 серпня 2019 року №62, у зв`язку з чим відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 23 грудня 1981 року по 03 березень 2003 року у ТОВ Красногвардійська автобаза в якості водія.

Вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача, дія розпорядження №1085-р та Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України поширюється лише на державні органи та органи місцевого самоврядування. Вважає, що період його роботи на посаді водія у ТОВ Красногвардійська автобаза підтверджується його трудовою книжкою. Зазначає, що вказане підприємство було зареєстроване у м. Макіївка ще до початку проведення антитерористичної операції.

Вказує, що протиправне рішення відповідача порушує його право на отримання пенсії у встановленому законодавством порядку.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказує на те, що період роботи позивача у ТОВ Красногвардійська автобаза у повному обсязі - 21 рік 2 місяці 11 днів включений до страхового стажу, що підтверджується рішенням від 01 жовтня 2019 року.

Відповідач, керуючись приписами Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та розпорядження Кабінету Міністірв України від 07 листопада 2014 року №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення посилається на недійсність виданих ТОВ Красногвардійська автобаза довідок від 15 серпня 2019 року та неможливість їх прийняття та опрацювання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться 30 січня 2020 року.

Сторони в судове засідання, яке відбулось 30 січня 2020 року, не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В порядку частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, неприбуття у судове засідання належним чином повідомлених представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з довідкою від 19 серпня 2019 року №1427-5000178370 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні соціального захисту населення Покровської міської ради.

Позивач 24 вересня 2019 року звернувся до відповідача із заявою №4377 про призначення пенсії за віком.

На підставі поданої заяви Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 23 вересня 2019 року призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою, в якій просив повідомити причини неприйняття довідок із заробітної плати за період з 1989 року по 1994 рік для призначення пенсії.

Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 03 грудня 2019 року №29824/02/25 за результатом розгляду звернення позивача повідомило останнього про те, що довідка про заробітну плату від 15 серпня 2019 року №63 та про стаж від 15 серпня 2019 року №62, надані ОСОБА_1 не підлягають реєстрації та виконанню, оскільки такі є недійсними і не створюють правових наслідків відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та розпорядження Кабінету Міністірв України від 07 листопада 2014 року №1085-р.

Згідно з довідкою №62 від 15 серпня 2019 року, виданою ТОВ Красногвардійська автобаза ОСОБА_1 дійсно працював на Красногвардійській автобазі Донецького виробничого автоуправління Мінтяжбуду УРСР з 23 грудня 1981 року по 03 березень 2003 року в якості водія автомобіля. Також у вказаній довідці наведена інформація про реорганізацію Красногвардійської автобази Донецького виробничого автоуправління Мінтяжбуду УРСР.

Також 15 серпня 2019 року ТОВ Красногвардійська автобаза видано ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №63 за період з 1989 року по 1994 рік.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Красногвардійська автобаза (ідентифікаційний код 01236012) зареєстровано в якості юридичної особи 13 жовтня 1998 року за адресою: 86114, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Чубаря, б. 12 б .

Судом встановлено, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідачем враховано період його роботи у ТОВ Красногвардійська автобаза до загального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 23 грудня 1981 року по 03 березня 2003 року в ТОВ Красногвардійська автобаза в якості водія є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, з огляду на те, що позивачу з 23 вересня 2019 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з врахуванням періоду його роботи у ТОВ Красногвардійська автобаза до загального стажу, необхідного для призначення пенсії, спірним питанням при розгляді цієї справи є виключно правомірність неприйняття пенсійним органом довідок, наданих позивачем, які видані на тимчасово окупованій території.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом другим частини 4 статті 42 Закону №1058-IV визначено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього перерахунку пенсії.

Відповідно до вимог частини 1 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 р. № 22-1 (далі - Порядок).

Відповідно до вимог Порядку, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Пунктом 2.10 Порядку встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Отже, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є довідка, видана уповноваженою установою на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Згідно із пунктами 3.3 та 4.2 Порядку орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з частинами 1 - 2 статті 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини 1 статті 17 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Як вбачається з наданих позивачем довідок, вони видані ТОВ Красногвардійська автобаза , яке зареєстровано в якості юридичної особи 13 жовтня 1998 року за адресою: 86114, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Чубаря, б. 12 б . Крім того, вказані документи видані у 2019 році, тобто під час проведення операції об`єднаних сил.

Згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. №79-р) м. Макіївка входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що положення статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України розповсюджуються безпосередньо на державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадових та службових осіб на тимчасово окупованій території, тоді як спірні довідки щодо позивача видані юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю Красногвардійська автобаза .

Крім того, матеріали справи не місять доказів, що вказана юридична особа утворена не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Крім того, суд враховує, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів , у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах Лоізіду проти Туреччини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. theRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016) згідно з якими: Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи те, що у справі, що розглядалась, спірним було неврахування пенсійним органом при призначенні пенсії заробітної плати за період, який зараховано до страхового стажу роботи, зазначеної у довідці, виданій органом, який створений на тимчасово окупованій території України, Верховний Суд виснував, що можливо застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №344/16404/16-а.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність законодавчих підстав для неприйняття відповідачем вказаних документів та їх врахування в роботі при призначенні пенсії останньому.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти до розгляду довідку від 15 серпня 2019 року №63 про заробітну плату, яка враховується при обчисленні пенсії за період 1989 рік по 1994 рік, та довідку від 15 серпня 2019 року №62 про стаж роботи з 23 грудня 1981 по 03 березня 2003 року в ТОВ Красногвардійська автобаза в якості водія є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., стягненню на його користь підлягає 384,20 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька області, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти до розгляду довідку від 15 серпня 2019 року №63 про заробітну плату, яка враховується при обчисленні пенсії за період 1989 рік по 1994 рік, та довідку від 15 серпня 2019 року №62 про стаж роботи з 23 грудня 1981 по 03 березня 2003 року в ТОВ Красногвардійська автобаза в якості водія.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька області, код ЄДРПОУ 42169323) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 січня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна