Рішення

від 30.01.2020 по справі 340/2637/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2637/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Беріл - Софт" (25000, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Андріївська, буд. 66 А, код ЄДРПОУ - 40419344) до таГоловного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053; код ЄДРПОУ - 43005393) провизнання протиправними та скасування рішень, а також зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Беріл - Софт" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1255872/40419344 від 19.08.2019 року, №1255870/40419344 від 19.08.2019 року, №1255876/40419344 від 19.08.2019 року, №1255865/40419344 від 19.08.2019 року, №1255869/40419344 від 19.08.2019 року, №1255871/40419344 від 19.08.2019 року, №1255868/40419344 від 19.08.2019 року, №1255873/40419344 від 19.08.2019 року, №1255874/40419344 від 19.08.2019 року, №1255875/40419344 від 19.08.2019 року, №1255867/40419344 від 19.08.2019 року, №1255866/40419344 від 19.08.2019 року;

2) зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, складенні Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріл - Софт" (код ЄДРПОУ - 40419344) податкові накладні від 10.07.2019 року №1, від 11.07.2019 року №2, від 12.07.2019 року №3, від 15.07.2019 року №4, від 16.07.2019 року №5, від 17.07.2019 року №6, від 18.07.2019 року №7, від 19.07.2019 року №8, від 22.07.2019 року №9, від 23.07.2019 року №10, від 24.07.2019 року №11, від 25.07.2019 року №12 днем фактичного їх подання.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку причиною відмови в реєстрації податкових накладних стало "ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, інші". Проте, в оскаржуваному рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрації податкових накладних. На виконання вимог ГУ ДФС у Кіровоградській області ТОВ "Беріл - Софт" було складено та направлено на адресу податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Вказані пояснення та копії визначених в них документах були надані до ГУ ДФС у Кіровоградській області відповідно до вимог пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117, яким визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказує, що позивачем надано копій документів по податкових накладних за господарськими операціями, дійсність яких в повній мірі підтверджується належними та допустимими доказами, первинними документами, а рішення відповідача про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних не містять чіткого визначення підстав для прийняття комісією таких рішень, тому вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відповідач 1) подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого контролюючий орган вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, вказує на те, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до вимог Податкового кодексу України та у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Наполягає на правомірності своїх дій у відповідності до вимог визначених чинним законодавством при винесенні спірних рішень, та просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник Державної податкової служби України (відповідач 2) скористався своїм правом на подання письмового відзиву, в якому викладено свою позицію, про заперечення проти позову у повному обсязі, вважає його не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню та наголошено на правомірності рішень комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області при винесенні спірних рішень.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (т.3, а.с.4).

18.11.2019 року від представника позивача надійшло клопотання з виправленими недоліками (т.3,а.с.11).

Судом встановлено, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (т.2, а.с.1-2).

Представником Головного управління ДПС у Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву 06.12.2019 р. (т.3, а.с.23-25).

Представник Державної податкової служби України також подав до суду відзив на адміністративний позов (т.3, а.с.32-34).

Представником позивача на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України подано відповідь на відзиви (т.3, а.с.37-39).

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

На підставі приписів статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст. 120, ст. 193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Беріл-Софт 12.04.2016 р. зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 40419344, адреса місцезнаходження юридичної особи: вул.Андріївська, буд.66 а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25000; основним видом економічної діяльності є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток (т.1, а.с.14-15,31).

Судом встановлено, що для здійснення своєї статутної діяльності між позивачем та Кіровоградською обласною організацією УТОГ було укладено договір оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: вул.Андріївська, 66 А, м. Кропивницький, 25013 (т.2, а.с.245-248) та з ТОВ Анстарес укладено договір суборенди нежитлового приміщення №01-01/2019 від 08.01.2019 року, а саме частину нежитлового приміщення - склад, площею 100 кв. м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового, 34/В (т.2,а.с.240-244).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано податкову звітність з податку на додану вартість у формі відповідних декларації за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2019 року та податку на прибуток підприємств за податковий звітний 2018 рік (т.1,а.с.37-63).

Судом встановлено, що між ТОВ Скаварс (покупець) та ТОВ Беріл-Софт (постачальник) укладено договір поставки №09-07/2019 від 09.07.2019 року, за змістом якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, на умовах та в порядку визначених цим договором. Загальна вартість товару, що поставляється за цим Договором визначається шляхом підсумовування вартості товару, зазначеної у видаткових накладних. Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються сторонами у видаткових накладних. Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника (т.1,а.с.148-150).

На виконання договірних зобов`язань за договорами поставки ТОВ Беріл-Софт у липні 2019 року виконало обумовлену договором поставку товару (матраців різних марок та розмірів відповідно до наявного асортименту).

Факт постачання товару підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними: від 10.07.2019 р. №БС-0027, від 11.07.2019р. №БС-0028, від 12.07.2019р. №БС-0029, від 15.07.2019р. №БС-0030, від 16.07.2019р. №БС-0031, від 17.07.2019 р. №БС-0032, від 18.07.2019р. №БС-0033, від 19.07.2019р. №БС-0034, від 22.07.2019р. №БС-0035, від 23.07.2019р. №БС-0036, від 24.07.2019р. №БС-0037, (т.1,а.с.151,154,156,158,161,164,166-167,170,173,175,178), відповідними актами прийому-передачі товару (т.1,а.с.152-153,155-156,157,159-160,162-163,165,168-169,171-172,174,176-177,179), податковими накладними від 10.07.2019 р. №1, від 11.07.2019р. №2, від 12.07.2019р. №3, від 15.07.2019р. №4, від 16.07.2019р. №5, від 17.07.2019р. №6, від 18.07.2019р. №7, від 19.07.2019 р. №8, від 22.07.2019р. №9, від 23.07.2019 р. №10, від 24.07.2019р. №11, від 25.07.2019 р. №12 (т.1,а.с.68-69,71-72,74-75,77-78,80-81,83-84,86-87,89-90,92-93,95-96,98-99,101-102) на загальну суму 33 445 107,91 грн. (із них ПДВ - 5 574 184,65 грн.).

В позовній заяві представник позивача пояснює, що у зв`язку із тим, що склад позивача та склад його контрагента (ТОВ Скаварс ) знаходяться за однією адресою, транспортування товару не відбувалося, передача товару відбувалась згідно актів прийому-передачі зі складу постачальника на склад покупця. Для переміщення товару зі складу постачальника на склад покупця було укладено цивільно-правові угоди з фізичними особами на вантажно-розвантажувальні роботи (зокрема, з ТОВ Лермонта ).

В матеріалах справи наявні копії договорів укладених позивачем з фізичними особами на вантажно розвантажувальні роботи (з фізичною особою-громадянином - ОСОБА_1 від 01.07.2019 року №1, з фізичною особою-громадянином ОСОБА_2 від 01.07.2019 р. №2, фізичною особою-громадянином ОСОБА_3 від 01.07.2019 р. №3) (т.1,а.с.180-185).

Судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ Скаварс були реалізацією позивачем придбаного у ТОВ Катеринославську меблеві майстерні товару за договором поставки №05/02 від 01.02.2019 року(т.1,а.с.186-188).

На підтвердження господарських операції між ТОВ Беріл-Софт та ТОВ Катеринославську меблеві майстерні , та встановлення руху товарів, представником позивача надано до суду первинну документацію за вказаними господарськими операціями з придбання товару, зокрема, копії видаткових накладних, копії платіжних доручень (т.1,а.с.190-250;т.2,а.с.1-127).

Для підтвердження факту транспортування товару позивач надав до суду товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.128-239).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було оформлено податкові накладні у зв`язку із реалізацією виробленої продукції у липні 2019 року та направлено для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с.68-63).

Натомість, реєстрація за такими податковими накладними зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, з огляду на наявність запису ТОВ Беріл-Софт як ризикового платника податків відповідно до пп.1.6.п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (т.1, а.с.70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103).

В свою чергу, на таке зупинення реєстрації податкових накладних позивачем було надіслано на адресу податкового органу відповідні повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрація яких зупинена, які отримані податковим органом на регіональному рівні, що підтверджується відповідними квитанціями (т.1, а.с.104-123; т.3, а.с.47-146).

Суд зауважує, що до повідомлення про надання пояснень позивача щодо податкових накладних було долучено документи в якості доказу реальності здійснення господарської операції, що підтверджено відповідним описом поданих документів від 15.08.2019 року (т.3,а.с.47-146).

Так, 19.08.2019 року відбулось засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, на якій було вирішено, серед іншого, за результатами розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій (з урахуванням отриманих документів) підтримати пропозиції щодо відмови у реєстрації податкових накладних згідно наданих повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ТОВ Беріл-Софт , оскільки, на момент розгляду відсутні копії повного пакету документів щодо формування податкового кредиту, складських документів (інвентаризаційні описи), акти приймання-передачі продукції з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки тощо, що відображено у протоколі №136 (т.3,а.с.26-28).

Наслідком вказаного стало винесення комісією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкових накладних, рішень від 19.08.2019 року : №1255872/40419344, №1255870/40419344, №1255876/40419344, №1255865/40419344, №1255869/40419344, №1255871/40419344, №1255868/40419344, №1255873/40419344, №1255874/40419344, №1255875/40419344, №1255867/40419344, №1255866/40419344 про відмову у реєстрації наступних податкових накладних поданих ТОВ Беріл-Софт від 10.07.2019р. №1, від 11.07.2019р. №2, від 12.07.2019р. №3, від 15.07.2019р. №4, від 16.07.2019р. №5, від 17.07.2019р. №6, від 18.07.2019р. №7, від 19.07.2019р. №8, від 22.07.2019р. №9, від 23.07.2019р. №10, від 24.07.2019р. №11, від 25.07.2019 р. №12 (т.1,а.с.124-147).

Незгода із прийнятими відповідачем 1 вказаними рішеннями, обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, суд зауважує, як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов`язково у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону усім суб`єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене вище, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Також вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Разом з тим, згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, платник податку-постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.1 "Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", затвердженого 21.02.2018р. постановою Кабінету Міністрів України №117 (далі - Порядок №117), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку №117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку №117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (п.п.13,14 Порядку 117 зупинення реєстрації).

Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі .

За правилами п.п.18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (п.27 Порядку зупинення реєстрації).

На виконання п.10 Порядку №117, Державна фіскальна служба України Наказом №144 від 21.03.2018 затвердила "Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків" (далі - "Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків").

У вказаному "Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків" зазначено, що:

"Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків , а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії.

Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п. 1.6 Критеріїв".

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Суд зазначає, що на день розгляду адміністративної справи критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС "Податковий блок" інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру, оскільки є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Отже, рішення засідання комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації від 19.08.2019 року №136 не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, вказане рішення безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Разом з тим, суд зауважує, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 14, 15 Порядку №117).

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що копії документів, які надані суду в обґрунтування адміністративного позову на посвідчення реальності здійсненних господарських операцій з ТОВ Скаварс до податкового органу разом із письмовими поясненнями для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі повністю подано не було, а саме: видаткові накладні в повному обсязі не було долучено, акти прийому-передачі товару до договору, що засвідчують факт поставки товару взагалі подано не було (т.3, а.с.45-146).

Відтак, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що позивачем обов`язку покладеного на нього приписами Порядку №117, в частині долучення первинних документів (з урахуванням основного виду статутної економічної діяльності) на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ Скаварс у липні 2019 року виконано не було, що призвело до винесення спірних рішень.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладено в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин .

Виходячи із аналізу вищевказаного законодавчого положення, у взаємозв`язку із встановленими фактичними обставинами справи, судом при винесенні рішення у даній справі не можуть бути враховані подані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з його контрагентом у липні 2019 року, з огляду на приписи статті 77 КАС України.

Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , де Європейський суд визначив , що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Виходячи із вищевикладеного, суд наголошує, що суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

З огляду на встановлення правомірності рішень Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 19.08.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних позивача, під час розгляду даної справи, суд не вбачає порушень з боку відповідача 1, як суб`єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач 1, який є суб`єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права.

На думку суду, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, складенні Товариством з обмеженою відповідальністю "Беріл - Софт" (код ЄДРПОУ - 40419344) податкові накладні від 10.07.2019 року №1, від 11.07.2019 року №2, від 12.07.2019 року №3, від 15.07.2019 року №4, від 16.07.2019 року №5, від 17.07.2019 року №6, від 18.07.2019 року №7, від 19.07.2019 року №8, від 22.07.2019 року №9, від 23.07.2019 року №10, від 24.07.2019 року №11, від 25.07.2019 року №12 днем фактичного їх подання, суд вважає за потрібним вказати наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив , що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункту 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 ).

В силу ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що спростовують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VI. Судові витрати.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 246, 255, 260-263, 292-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Беріл - Софт" (25000, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Андріївська, буд. 66А, код ЄДРПОУ - 40419344) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053; код ЄДРПОУ - 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.08.2019 року: №1255872/40419344, №1255870/40419344, №1255876/40419344, №1255865/40419344, №1255869/40419344, №1255871/40419344, №1255868/40419344, №1255873/40419344, №1255874/40419344, №1255875/40419344, №1255867/40419344, №1255866/40419344, а також зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.01.2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук