Рішення

від 31.01.2020 по справі 420/7499/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7499/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Сидорівського С.А.,

представника позивача: Золотоверх М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Плаза" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними постанову від 29.11.2019р. № 070/19/536вих., протоколу від 15.11.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Плаза" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 06.11.2019 року № 001927;

визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 070/19/53вих. від 29.11.2019 року;

визнати протиправним та скасувати припис Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виданий 15.11.2019 року, який складений заступником начальника інспекційного відділу № 1 Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим Сергієм Олександровичем.

Ухвалою від 16.12.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

13.01.2020 року (вх. № 1150/20) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 13.01.2020 року Одеським окружним адміністративним судом у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

11.01.2020 року (вх. № 1077/20) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

11.01.2020 року (вх. № 1112/20) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем необґрунтовано, в порушення положень Законів України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, протиправно проведено позапланову перевірку. Позивач зазначив, що під час проведення позапланової перевірки Управлінням ДАБК ОМР повинні з`ясовуватися питання, інші ніж ті, необхідність яких стала підставою для здійснення цього заходу. За таких обставин, на думку позивача, позапланова перевірка проведена із порушенням вимог чинного законодавства, а рішення прийняті за результатами її проведення, підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що замовником будівництва ТОВ Консул-Плаза порушено положення п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункту 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю . За таких обставин, відповідач вважає доводи позивача безпідставними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Плаза" Одеському окружному адміністративному суду.

Посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі наказу Управління № 01-13/436ДАБК від 06.11.2019 року, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудівного законодавства (вх. № 01-10/529-ЗГ від 04.11.2019 року) та направлення для проведення позапланового заходу № 001927 від 06.11.2019 року здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Велика Арнаутська, 41.

Так, будівельні роботи на даному об`єкті виконуються на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт за № ОД 083161461840 від 25.05.2016 року, а також повідомлення про зміну даних в вищевказаній декларації, зареєстрованого Управлінням № ОД 102182820906, відповідно до якого змінено замовника будівництва за даною адресою з ФОП ОСОБА_1 на ТОВ Консул-Плаза .

Як зазначено у відзиві на позовну заяву та не заперечується позивачем, в ході виїзду на місце проведення перевірки, представнику ТОВ Консул-Плаза за довіреністю № 11/11-2019 від 11.11.2019 року ОСОБА_2 надано копію направлення на перевірку, наказу Управління на проведення позапланової перевіки та звернення фізичної особи, пред`явлено службове посвідчення, а також вручено лист Управління № 01-10/529-ЗГ від 11.11.2019 року з вимогою надати документи та безперешкодний доступ посадової особи Управління на об`єкт будівництва, необхідні для проведення всебічної, повноцінної та об`єктивної перевірки, однак представником ТОВ Консул-Плаза Золотоверх М.С. надано лист від 13.11.2019 року, відповідно до якого ТОВ Консул-Плаза вимагає припинити проведення позапланового заходу, не допускає до об`єкту будівництва та відмовляється від надання запитуваних документів для проведення перевірки.

За таких обставин, представником Управління ДАБК ОМР 15.11.2019 року були складені: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства галузі для виконання покладених на них функцій від 15.11.2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.11.2019 року.

29.11.2019 року відповідачем винесено постанову № 070/19/53вих. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності внаслідок розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі вищевказаних акту, протоколу та припису, складених відповідачем 15.11.2019 року, звернення фізичної особи від 04.11.2019 року, листа від 13.11.2019 року, пояснень від 25.11.2019 року. Так, постановою № 070/19/53вих. від 29.11.2019 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та на нього накладений штраф у розмірі 60210,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним публічно-правовим відносинам, суд керується такими нормативно-правовими актами.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України в даній справі суд застосовує положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VІ (надалі, також - Закон №3038-VІ), Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР (надалі, також - Закон №208/94-ВР), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (надалі, також - Порядок №553) а також іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами, у відповідних редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Перевіряючи дії відповідача щодо наявності підстав та правомірності проведення перевірки, суд виходить із таких підстав та мотивів.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VІ, а саме статтею 41 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 6 Закону №3038-VІ встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів частини третьої статті 6 Закону №3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".

Відповідно до пунктів 5-6 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 цього ж Порядку встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Абзацом 11 цього ж пункту Порядку №553 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Разом з цим, згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Водночас, згідно з Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженим Рішенням Одеської міської ради № 3043-VII від 21.03.2018 року, основними завданнями Управління є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, абзацом 11 пункту 7 Порядку №553 та частинами 1 та 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено вичерпний перелік документів, що підлягають пред`явленню посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю. До таких документів законодавцем віднесено посвідчення та копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Отримання зазначених документів під час здійснення позапланового заходу позивачем не заперечується.

Наведеними обставинами підтверджується помилковість висновку позивача стосовно проведення оскаржуваної перевірки з порушенням чинного законодавства України та дотримання норм відповідачем містобудівного законодавства під час проведення позапланової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога ТОВ "Консул-Плаза" про визнання протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 06.11.2019 року № 001927 задоволенню не підлягає.

Що стосується правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу та припису, суд зазначає наступне.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (надалі, також - Порядок №244).

Згідно із пунктами 3, 9, 13, 15 Порядку № 244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до пунктів 15, 16 та 22 Порядку № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 17 вказаного Порядку також встановлено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

За результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення винесено постанову № № 070/19/53вих.. за порушення п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності , якою на позивача накладено штраф в розмірі 60210,00 грн. (а.с. 89-92).

Відповідно до п. 22 Порядку 553, перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.

Так, постанова була вручена позивачу під розписку 29.11.2019р., підтвердженням слугує особистий підпис представника позивача в оскаржуваній постанові (а.с. 47).

Крім того, суд не бере до уваги твердження позивача стосовно проведення позапланової перевірки на підставі листа фізичної особи від 04.11.2019 року за вх. № 01-10/529-ЗГ без зазначення ПІБ та місця реєстрації фізичної особи в порушення абз. 2 ст. 10 Закону України Про звернення громадян , оскільки з зазначеного листа, наданого відповідачем, вбачаються усі необхідні реквізити заявника (а.с. 79).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Консул-Плаза" про визнання протиправною та скасування постанови Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 070/19/53вих. від 29.11.2019 року та визнання протиправним та скасування припису Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виданий 15.11.2019 року, який складений заступником начальника інспекційного відділу № 1 Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим Сергієм Олександровичем задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Плаза" (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осипова, 25; код ЄДРПОУ 33663351) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6; код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправними постанову від 29.11.2019р. № 070/19/536вих., протоколу від 15.11.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2020р.

Суддя О.М. Тарасишина

.