Рішення

від 31.01.2020 по справі 520/452/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

31.01.2020р. справа №520/452/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

ГУ ДПС у Харківській області до ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" простягнення коштів за податковим боргом , - встановив:

Матеріали позову одержані судом 06.12.2019 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 14.01.2020 р. після роз`єднання заявлених у межах справи №520/13314/19 позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 09.01.2020 р.

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" 2 356 922,77 грн. коштів за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати податкового повідомлення-рішення. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)"(далі за текстом - платник, ДП), з поданим позовом не погодився, зазначивши, що позивачем не надано доказів належного надсилання податкового спірного податкового повідомлення-рішення, а також податкової вимоги на адресу платника. Також зазначив, що позивачем не подано доказів на підтвердження підстав нарахування та правильності обчислення суми заборгованості.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявлена владним суб`єктом вимога ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Харківській області №00001791307 від 05.02.2019р. про визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2.356.922,77грн. (основний платіж - 1.655. 749,16грн.; штраф - 550.315,81грн.; пеня - 150.857,80грн.).

05.02.2019р., згадане рішення контролюючого органу було вручено представнику платника - виконуючому обов`язки директора особисто, про що свідчить підпис на наявній в матеріалах справи копії рішення.

Відтак, дане рішення слід кваліфікувати у якості врученого платнику.

Доказів оскарження цього рішення контролюючого органу до суду або адміністративного органу вищого рівня учасниками справи не подано.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019р. по справі № 520/6281/19 установлені обставини направлення контролюючим органом на адресу боржника податкової вимоги від 17.07.2017р. № 6364-17

Згідно з листом контролюючого органу від 23.12.2019 р. податковий борг відповідача з указаної дати існував постійно і безперервно.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Визначені рішеннями контролюючого органу зобов`язання підлягають сплаті за строком згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

У такі ж строки відповідно до ст. 113 Податкового кодексу України підлягають оплаті і рішення контролюючого органу про застосування штрафів.

Згаданий строк у спірних правовідносинах збіг - 15.02.2019р., доказів виконання особою податкового обов`язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов`язку з інших підстав судом не виявлено.

Доказів існування підстав для визначення цих строків за правилами абз.2 п.57.3 ст.57 у кореспонденції з приписами п.56.16 ст.56 або 56.18 ст.56 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Продовжуючи розгляд справи, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу нарахування пені унормовані приписами ст. 129 Податкового кодексу України.

Проте, у ході розгляду справи судом з`ясовано, що пеня була нарахована контролюючим органом у спосіб прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відтак, правовою підставою для оплати пені у даному випадку слід вважати не положення ст.129 Податкового кодексу України, а приписи ст.ст.54 і 58 Податкового кодексу України.

З огляду на викладені вище міркування, обов`язок по оплаті пені підлягає виконанню платником, але доказів такого виконання до матеріалів справи сторонами не подано.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов`язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

У зв`язку із цим, за правилами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за податковим повідомленням - рішенням виник податковий борг.

17.07.2017 р. ГУ ДФС у Харківській області (юридичним та фактичним правонаступником якого є позивач по справі) була складені податкова вимога №6364-17, яка згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена відповідачу 18.08.2017 р.

На виконання вимог ст. 9 КАС України у цілях з`ясування об`єктивної істини по справі суд витребував від контролюючого органу відомості з приводу припинення або продовження дії згаданих податкових вимог.

Наданим контролюючим органом листом від 23.12.2019 р. засвідчені обставини постійного і безперервного існування податкового боргу відповідача.

Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

Існування невиконаного податкового обов`язку особи підтверджено наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши заявлену до стягнення суму податкового боргу.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії» , від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії» , від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» , від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" (ідентифікаційний код - 08680945; місцезнаходження - 62351, Харківська область, Дергачівський район, с. Дворічний Кут) на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 2 356 922 (два мільйони триста п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн. 77 коп.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.