Рішення

від 29.01.2020 по справі 640/19356/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Київ № 640/19356/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донзембуд до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Донзембуд (далі - позивач або ТОВ Донзембуд ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 01.10.2019 №1384 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Донзембуд .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним з огляду на відсутність належних підстав для винесення контролюючим органом оскаржуваного наказу, позаяк запит про надання інформації, у якому контролюючим органом вимагалося надати пояснення та їх документальні підтвердження з приводу взаємовідносин з ТОВ Агрофлексгруп 2015 , складено з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що посадові особи контролюючого органу при винесенні оскаржуваного наказу діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а наказ є обґрунтованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/19356/19. З огляду на характер спірних правовідносин і предмет доказування розгляд справи судом вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2019 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01.10.2019 №1384 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Донзембуд до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 640/19356/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 25.11.2019 задоволено заяву представника позивача про розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засідання з викликом сторін, призначено судове засідання по справі та викликано у свідка у судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У судовому засіданні 16.12.2019 судом допитано у якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та поставлено на обговорення питання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. Уповноважені представники сторін проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували та через канцелярію суду заявили письмові клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги подані уповноваженими представниками сторін клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2019 було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Донзембуд (ідентифікаційний код: 38084218, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 63, корпус 2) з 24.02.2012 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-34).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ Донзембуд (код 38084218) даних податкового кредиту у загальній сумі 96 812,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Агрофлексгруп 2015 , що містяться у податковій декларації з ПДВ за липень, серпень 2016 року та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на додану прибуток підприємства за 2016 рік.

У зв`язку з зазначеним обставинами 20.08.2019 відповідач направив на адресу ТОВ Донзембуд запит за вих. № 157916/10/26-15-14-07-03-15 у якому зазначив про необхідність протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) та документа з приводку наведених у запиті фактів (а.с. 12-14).

Однак, вважаючи, що запит не відповідає вимогам п.73.3 ст.73, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, позивач у листі від 11.09.2019 за вих. № 547 повідомив про відсутність підстав для надання запитуваної інформації та для проведення перевірки товариства.

01 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ № 1384, яким вирішено організувати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Донзембуд з 04.10.2019 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ Агрофлексгруп 2015 за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства (а.с.18).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного наказу позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України другою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 20 ПК України визначено права контролюючих органів, відповідно до яких, контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення документальної перевірки регламентує глава 8 ПК України, відповідно до пункту 75.1 статті 75 якої контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема у випадку виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 78.5 статті 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 78.7 статті 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно з пунктом 81.2 статі 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

При цьому, суд звертає увагу на те, що норми статті 81 Податкового кодексу України чітко не визначають момент, коли працівники контролюючих органів вважаються такими, що приступили до проведення документальної виїзної перевірки, та, відповідно, до якого часу платник податків може прийняти рішення про недопущення інспекторів до перевірки, у зв`язку з чим відповідні обставини мають бути встановлені окремо у кожному випадку.

Вказане питання має важливе значення, оскільки платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Отже, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. А відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірок), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Така позиція висловлена, зокрема, Верховним Судом у постановах від 11.04.2019 у справі № 802/853/18-а, від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, де зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що під час встановлення протиправності дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок суб`єктів господарювання, важливим є встановлення факту безпосереднього недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що перевірка контролюючим органом фактично розпочата не була, а позивачем був застосований такий спосіб захисту права від необґрунтованої податкової перевірки як недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Так, у судовому засіданні 16.12.2019 у якості свідка допитаний заступник начальника відділу перевірок за матеріалами правоохоронних органів суб`єктів господарювання сфери торгівлі та послуг управління по взаємодії з правоохоронними органами Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДФС у м. Києві Морошкін О.О., який повідомив про те, що 04.10.2019 прибув до приміщення ТОВ Донзембув для проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі спірного наказу, натомість посадовими особами позивача йому було повідомлено про відсутність керівника на робочому місці.

Свідок ОСОБА_2 зазначив, що копію направлення, наказу про проведення перевірки та службового посвідчення було вручено 07.10.2019 у приміщенні ДПІ представнику позивача Швець О.І., яка мала довіреність від імені товариства.

Свідок повідомив, що 08.10.2019 прибув до приміщення товариства із запитом про надання документів для проведення перевірки, проте представником товариства за довіреністю йому було відмовлено у наданні документі з огляду на те, що у запиті невірно вказаний період, за який необхідно надати документи на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентом.

Свідок повідомив, що прибувши повторно 09.10.2019 на територію ТОВ Донзембуд із новим запитом про надання документів, заступником директора Швець О.І. йому було відмовлено у допуску до проведення перевірки та вручено лист до Головного управління ДПС у м. Києві з обґрунтуванням причин відмови.

Також зазначив, що представником товариства за довіреністю йому було запропоновано скласти акт про недопуск до проведення перевірки, проте він відмовився, оскільки вважає, що допуск відбувся з огляду на те, що ним було вручено уповноваженій особі позивача всі необхідні документи для проведення перевірки.

Як пояснила допитана у судовому засіданні 16.12.2019 в якості свідка заступник директора ТОВ Донзембув , 07.05.2019 нею було отримало у приміщенні ДПІ від ОСОБА_2 наказ, направлення на перевірку та службове посвідчення.

Свідок зазначила, що за декілька днів після того, як отримала вищевказані документи, на територію товариства прибув представник контролюючого органу для проведення перевірки, якому вона повідомила про відмову у допуску до проведення перевірки та запропонувала скласти акт про недопуск. Свідок уточнила, що представник контролюючого органу погодився, проте заявив про необхідність здійснення телефонного дзвінка, після чого вийшов у коридор.

Свідок повідомила, що повернувшись через деякий час ревізор відмовився складати відповідний акт. У зв`язку з цим, вона вручила представнику контролюючого органу лист з обґрунтуванням причин відмови у допуску до проведення перевірки.

Свідок ОСОБА_2 фактично у своїх поясненнях підтвердив ці обставини. Від підписання акту про недопуск він відмовився, хоча йому пропонували його підписати, - заявив свідок в судовому засіданні.

Враховуючи вказані показання свідків, суд дійшов висновку про те, що саме по собі вручення посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві заступнику директора ТОВ Донзембуд наказу та направлень на перевірку, а також запиту про надання необхідних документів не є підставою для висновків про початок перевірки, оскільки будь-які документи бухгалтерського та податкового обліку ні 04.10.2019, ні 07.10.2019 та ні 09.10.2019 працівниками контролюючого органу не досліджувалися та не аналізувалися.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки .

Отже, про початок проведення перевірки свідчить саме надання платником податків працівникам контролюючого органу необхідних документів бухгалтерського та податкового обліку, однак даний факт матеріалами справи не підтверджується.

Більш того, з матеріалів справи та показань свідків вбачається, що платником податків було чітко та однозначно висловлено позицію щодо недопуску ревізора до проведення перевірки, про що заступником директора товариства було запропоновано ревізору скласти відповідний акт.

Отже, посадова особа Головного управління ДПС у м. Києві була поінформована та обізнана про відмову заступника директора ТОВ Донзембуд Швець О.І у допуску до проведення перевірки, що в свою чергу, зумовлює виникнення у ревізора обов`язку, встановленого пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, щодо складання за місцезнаходженням платника податків акта про не допуск до перевірки.

Проте, посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві акта про недопуск до перевірки складено не було.

Суд зазначає, що в пункті 7 Указу Президента України Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23.07.1998 №817/98 було рекомендовано підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов`язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов`язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови суб`єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк контролюючому органу, в якому працює такий представник. Форма та порядок ведення журналу встановлюються Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Журналу реєстрації перевірок, затвердженого наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 р. N 18, Журнал реєстрації перевірок знаходиться за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Пунктами 7-9 цього Порядку передбачено, що представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов`язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис.

Суб`єкт підприємницької діяльності має право перевірити наявність відповідних повноважень особи, що здійснює перевірку, до початку перевірки, в тому числі зателефонувавши до відповідного контролюючого органу.

Відмова особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.

Державна фіскальна служба України в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ЗІР також зазначила про здійснення реєстрації перевірок, які проводяться за місцем здійснення господарської діяльності платника податків, тобто документальної виїзної та фактичної перевірки, у Журналі реєстрації перевірок суб`єктів господарювання працівниками контролюючих органів (категорія 130.01 , режим доступу: http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&selcat=4707).

Натомість, під час розгляду справи судом було встановлено, що працівниками контролюючого органу не було здійснено запис про початок проведення перевірки у Журналі реєстрації перевірок, цей журнал ревізором не запитувався у платника податків, що також додатково свідчить про те, що перевірка не була розпочата.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували здійснення позивачем допуску ревізора до перевірки, у той час як встановлені в сукупності обставини справи свідчать про те, що у даному випадку позивач скористався наданим йому пунктом 81.1 статті 81 ПК України правом та не допустив посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки, що надає можливість оскарження наказу від 01.10.2019 №1384 у судовому порядку. При цьому, складання контролюючим органом акта перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень не впливають та цю можливість, оскільки цей акт та рішення були прийняті за відсутністю позивача та не за місцем здійснення господарської діяльності платника податків.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем спірного наказу, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Отже, в силу вимог статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

У наказі Головного управління ДПС у м. Києві від 01.10.2019 № 1384 вказано про те, що юридичною підставою проведення документальної позапланової перевірки є п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема у випадку виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності двох умов:

1) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

2) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, лише дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки, що, в свою чергу, є предметом дослідження у даній справі.

Як вбачається із запиту про надання інформації від 20.08.2019 № 157916/10/26-15-14-07-03-15 податковим органом виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ Донзембуд даних податкового кредиту у загальній сумі 96 812,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Агрофлексгруп 2015 , що містяться у податковій декларації з ПДВ за липень, серпень 2016 року та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на додану прибуток підприємства за 2016 рік.

З тексту запиту встановлено, що останній містить норми права, на підставі яких такий запит скеровувався, а також посилання на недостовірність визначення даних податкової звітності по взаємовідносинах з ТОВ Агрофлексгруп 2015 . Крім того, вказаний документ містить вказівки на результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст. 72, 73, 74 ПК України.

У запиті зазначено про необхідність надання копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ Агрофлексгруп 2015 за 2016 рік, а також щодо використання у власній господарській діяльності товарів/послуг, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків. У запиті наведено перелік документів, які необхідно надати.

Отже, зазначений запит відповідав встановленим вимогам законодавства, позаяк містив у собі фактичну і правову підстави для направлення запиту, опис інформації, що запитується, а також орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

Водночас, на запит контролюючого органу від 20.08.2019 № 157916/10/26-15-14-07-03-15 позивачем витребуваних документів надано не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав для прийняття наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01.10.2019 №1384 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Донзембуд .

Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 813/1041/18 суд до не приймає до уваги з огляду на те, що фактичні обставини встановлені судом у справі № 813/1041/18 суттєво відрізняються від обставин даної справи, зокрема у справі № 813/1041/18 на запит контролюючого органу товариством було надано запитувані документи, а також зі змісту запиту судом не встановлено конкретних обставини, на підставі яких контролюючий орган встановив порушення позивачем податкового законодавства.

Згідно з абз. 4, 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Ураховуючи, що єдиною підставою вважати оскаржуваний наказ незаконним є посилання позивача на невідповідність закону відповідного запиту 20.08.2019 № 157916/10/26-15-14-07-03-15, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

В силу приписів частин 1, 6 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2019, підлягають скасуванню, однак зберігають свою дію до набрання законної сили даним рішенням.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Донзембуд" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 63, корпус 2, ідентифікаційний код 38084218) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась