Рішення

від 29.01.2020 по справі 640/13031/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Київ № 640/13031/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований

венчурний корпоративний інвестиційний фонд Норіс

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській

області

про визнання протиправними та скасування наказів, приписів, постанов, рішення,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Норіс (далі по тексту - позивач, ПАТ Норіс ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі по тексту - відповідач) з наступними позовними вимогами: визнати протиправними та скасувати наказ від 23 травня 2019 року №147П, припис від 05 червня 2019 року №С-0506/1, постанову від 18 червня 2019 року №З-1806/12/1010-1069/0, наказ від 19 червня 2019 року №180П, припис від 21 червня 2019 року №С-2106/4, постанову від 04 липня 2019 року №З-0407/2/1010-1405/02, рішення від 03 липня 2019 року №171.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки та винесення спірних рішень, з урахуванням чого вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки перевірка проведена у відповідності до вимог діючого законодавства та за її наслідками встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудування, наслідком чого стало винесення спірних приписів, постанов та рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом відповідача від 23 травня 2019 року №147П на підставі звернення ГО Стоп свавіллю від 14 травня 2019 року №612 призначено проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул . Ватутіна, 164 , замовник - ПАТ Норіс , предмет перевірки - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. На підставі зазначеного наказу відповідачем видано направлення від 23 травня 2019 року №32319/01 для проведення позапланового заходу.

05 червня 2019 року посадовою особою відповідача у присутності довірених осіб ТОВ Смайл Констракшн складено акт про те, що ТОВ Смайл Констракшн , ТОВ Смайл Проджект , ПАТ Норіс не допустили посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Ватутіна, 164 та не надано документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю для проведення позапланової перевірки, чим порушено положення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункт пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року №553. Представником ТОВ Смайл Констракшн у графі зауваження щодо складання акту зазначено про відсутність під час перевірки представників ТОВ Смайл Проджект та ПАТ Норіс та складення акту на об`єкті будівництва, тому жодного недопуску з їх сторони до проведення перевірки не було.

Крім того, у відношенні позивача складено протокол від 05 червня 2019 року №1-Л-З-0506/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 18 червня 2019 року. У протоколі міститься відмітка про відмову від отримання примірника протоколу ОСОБА_1 та про направлення поштою 10 червня 2019 року.

Також відповідачем складено припис від 05 червня 2019 року №С-0506/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, що під час проведення позапланової перевірки позивача керівником ОСОБА_1 не допущено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Ватутіна, 164 та не надано документів, необхідних для здійснення заходів з архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності з вимогою допустити посадових осіб Департаменту на об`єкт в термін до 20 червня 2019 року. У приписі міститься відмітка про відмову від отримання примірника протоколу ОСОБА_1 та про направлення поштою 10 червня 2019 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем у відношенні ПАТ Норіс винесено постанову від 18 червня 2019 року №З-1806/12/1010-1069/0, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 57630 грн.

19 червня 2019 року відповідачем видано направлення для проведення позапланового заходу №403.19/01 на підставі наказу від 19 червня 2019 року №120П.

21 червня 2019 року посадовою особою відповідача складено акт №Т-2106/2 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в ході проведення якої встановлено порушення, зокрема, позивачем пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп.3 п.11 Порядку №553 - не виконано вимог припису від 05 червня 2019 року №С-0506/1. Так, перевіркою встановлено, що під час виїзду на місце 21 червня 2019 року з метою проведення перевірки виконання припису від 05 червня 2019 року №С-0506/1, зокрема, позивач не допустив посадових осіб відповідача до перевірки та не надав документів, необхідних для здійснення заходів з архітектурно-будівельного контролю. В акті міститься відмітка про відмову від підписання та про направлення примірника акта поштою 26 червня 2019 року.

Відповідачем складено припис від 21 червня 2019 року №С-2106/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, що під час проведення позапланової перевірки позивача керівником ОСОБА_1 не допущено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Ватутіна, 164 та не надано документів, необхідних для здійснення заходів з архітектурно-будівельного контролю, а отже не виконано вимог припису від 05 червня 2019 року №С-0506/1, що є порушенням пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності з вимогою допустити посадових осіб Департаменту на об`єкт в термін до 08 липня 2019 року. У приписі міститься відмітка про відмову від отримання примірника протоколу ОСОБА_1 та про направлення поштою 26 червня 2019 року.

Крім того, у відношенні позивача складено протокол від 21 червня 2019 року №1-Л-З-2106/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 04 липня 2019 року. У протоколі міститься відмітка про відмову від отримання примірника протоколу ОСОБА_1 та про направлення поштою 10 червня 2019 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем у відношення ПАТ Норіс винесено постанову від 04 липня 2019 року №З-0407/12/1010-1415/2, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 30105 грн.

03 липня 2019 року відповідачем винесено рішення №171, яким на підставі пункту 3 статті 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абзац 10 пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №466, скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з незначними наслідками (СС1) №КС 061183510204 від 17 грудня 2018 року на обєкт будівництва Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів , що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Лісники, вул. Ватутіна, земельна ділянка, 164, кадастровий номер 3222484501:01:001:0004, замовник - ПАТ Норіс .

Наказом відповідача від 03 липня 2019 року №203 на підставі рішення від 03 липня 2019 року №171 скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №КС 061183510204 від 17 грудня 2018 року на об`єкт будівництва Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів , що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Лісники, вул. Ватутіна, земельна ділянка, 164, кадастровий номер 3222484501:01:001:0004, замовник - ПАТ Норіс .

Не погоджуючись з винесеними наказами, приписами, постановами та рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі по тексту - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09 липня 2014 року (далі Положення №294) визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно п. 3 до Положення №294 про Департамент ДАБІ у Київській області затвердженого наказом ДАБІ України №925 від 12 червня 2017 року основними завданнями Департаменту ДАБІ є забезпечення реалізації державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у випадках, визначених Законом №3038-VI на території Київської області, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - об`єкт нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві; здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного - контролю, що передбачено статті 6 Закону №3038-VI.

Згаданий вид державного управління здійснюється, крім іншого, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації, про що зазначено в пункті 6 частини першої статті 7 Закону №3038-VI.

У відповідності до частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У частині другій статті 7 Закону №3038-VI зазначено що, у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Частиною другою пункту 7 Порядку №553 встановлено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки:

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, судом встановлено, що на адресу ДАБІ у Київській області надійшла скарга ГО Стоп Свавіллю від 14 травня 2019 року №612 щодо порушення вимог чинного містобудівного законодавства України, в якій зазначено, що активістами організації по вул. Ватутіна, 164 у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області було виявлено виконання будівельних робіт з ймовірним порушенням містобудівного законодавства, у зв`язку з чим, Департаментом ДАБІ у Київській області було видано наказ про проведення позапланової перевірки від 23 травня 2019 року №147П. На переконання суду, скарга ГО Стоп Свавіллю є достатньою підставою для проведення перевірки об`єкта будівництва за адресою: вул. Ватутіна, 164 у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, оскільки у відповідній скарзі порушуються питання авторського та технічного нагляду, крім того, як доречно зазначено посадою особою відповідача, який здійснював вихід на об`єкт будівництва, що встановлено судом із наданого позивачем відеозапису, перевірці підлягає саме об`єкт будівництва.

Тобто, при винесенні спірного наказу від 23 травня 2019 року №147П у посадових осіб відповідача були наявні достатні правові підстави для проведення перевірки об`єкта будівництва - магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Лісники, вул. Ватутіна, з урахуванням чого позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Абзацом 1 п. 9 Порядку №533 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

В силу приписів пункту 13 Порядку №533, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Водночас, пункт 14 Порядку №553 визначає, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до приписів пунктів 16-17, 19-21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол та видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надано доказів на підтвердження ознайомлення з наказом про проведення перевірки, пред`явленням посвідчення та направлення уповноваженим особам позивача, з урахуванням чого у суду є підстави вважати, що відповідачем не ознайомлено позивача з відповідними документами, які давали б йому право на проведення перевірки. Суд зазначає, що в акті від 05 червня 2019 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, міститься запис про присутність під час складання зазначеного акта довірених осіб ТОВ Смайл Констракшн .

Як свідчать матеріали справи та, зокрема, підтверджується наданим позивачем відеозаписом, інспектором Департаменту з метою переведення перевірки було надано посадовим особам ТОВ Смайл Констракшн направлення на проведення перевірки, ознайомлено з наказом на проведеннях перевірки та пред`явлено своє службове посвідчення, тобто, посадовою особою відповідача було дотримано вимоги щодо порядку проведення перевірки та ознайомлено уповноважених осіб ТОВ Смайл Констракшн з відповідними документами, які дають право на її проведення ТОВ Смайл Констракшн , а не позивача.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення положень пункт 1 частини четвертої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності позивачем, яке, як зазначено в акті від 05 червня 2019 року, полягало у недопущенні посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки, оскільки самим актом підтверджується відсутність уповноважених осіб позивача під час недопуску до перевірки, що, в свою чергу, унеможливлює вчинення ним правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем будь-яких дій, які б спричинили недопущення посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва не вчинено, оскільки в акті про недопуск від 05 червня 2019 року не має жодних даних про те, які саме дії та/або бездіяльність позивача (його уповноважених осіб чи представників) унеможливили допуск на об`єкт перевірки посадових осіб Департаменту, а також даних про те хто саме із уповноважених осіб позивача вчиняв дії щодо недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

Разом з тим, як вказано вище, відповідачем складений, зокрема, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 червня 2019 року.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, посадові особи інспекції державного-будівельного контролю можуть, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Тобто, пункт 3 частини 3 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI містить чіткий перелік підстав для обов`язкового виконання припису, не передбачено вимоги щодо допуску посадових осіб Департаменту на певний об`єкт.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2017 року №К/800/652/17.

Отже, з аналізу вищезазначених правових положень та обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається про отримання спірного припису позивачем 24 червня 2019 року, що унеможливлює його виконання в зазначений термін до 20 червня 2019 року.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження наявності уповноважених осіб позивача під час проведення позапланової перевірки та складання акта від 05 червня 2019 року про недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для складення у відношенні позивача припису від 05 червня 2019 року №С-0506/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою допустити посадових осіб Департаменту на об`єкт в термін до 20 червня 2019 року.

Пунктом 22 Порядку №553 визначено, що Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон) визначається Порядком накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06 квітня 1995 року №244 (у редакції постанови КМУ від 02 жовтня 2013 року №735 (далі по тексту - Порядок №244).

Відповідно до пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 22 Порядку №244 визначено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Тобто, винесенню постанови за наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності передує її розгляд, про час і місце розгляду якої повідомляється суб`єкт містобудування не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що протокол від 05 червня 2019 року отримано позивачем 24 червня 2019 року, у той час як справа про адміністративне порушення розглянута 18 червня 2019 року, що унеможливило надання позивачем пояснень та доказів у спростування виявлених відповідачем порушень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що спірна постанова від 18 червня 2019 року №З-1806/12/1010-1069/0 винесена відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу від 19 червня 2019 року №180П, припису від 21 червня 2019 року №С-2106/4, постанови від 04 липня 2019 року №З-0407/2/1010-1405/02, рішення від 03 липня 2019 року №171, суд зазначає наступне.

Спірним наказом від 19 червня 2019 року №180П призначено проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою Київська обл ., Києво-Святошинський р-н, с. Лісники, вул. Ватутіна , 164 виконання вимог приписів, зокрема, від 05 червня 2019 року №С-0506/1.

Оскільки судом встановлено, що припис від 05 червня 2019 року № С-0506/1 отримано позивачем 24 червня 2019 року, що фактично унеможливило його своєчасне виконання позивачем, враховуючи, що даним рішенням вказаний припис визнано протиправним та скасовано, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного наказу від 19 червня 2019 року №180П, наслідком чого є наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання його протиправним та скасування.

Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Форма акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240.

Недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій є підставою відповідно до пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності для накладення штрафу.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у разі недопущення посадових осіб інспекції для проведення перевірки необхідно скласти акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. В подальшому за умови виявлення порушень можуть виноситися приписи та постанови.

Проте, акт про недопущення до перевірки представником контролюючого органу складено не було.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою відповідача було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, дії посадової особи відповідача щодо складання акта перевірки, яка фактично не проводилася, встановлення в такому акті порушень законодавства є незаконними та, як наслідок, винесені на підставі такого акта рішення: припис від 21 червня 2019 року №С-2106/4, постанови від 04 липня 2019 року №З-0407/2/1010-1405/02, рішення від 03 липня 2019 року №171 є протиправними та підлягають скасуванню.

Додатково суд зазначає, що ні матеріали справи, ні акт від 21 червня 2019 року не містить жодних відомостей про присутність під час проведення перевірки та оформлення зазначеного акта уповноваженої особи позивача, що, в свою чергу, унеможливлює вчинення ним порушень, зазначених в акті перевірки, спірному приписі від 21 червня 2019 року.

Щодо спірної постанови від 04 липня 2019 року, суд додатково зазначає, що її винесено за невиконання позивачем припису від 05 червня 2019 року, який визнано протиправним та скасовано в межах розгляду даної справи; у позивача була відсутня можливість виконати вказаний припис у зв`язку з його несвоєчасним отриманням.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем доведена правомірність винесення лише наказу від 23 травня 2019 року №147П з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ Норіс підлягає частковому задоволенню.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Норіс - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 05 червня 2019 року №С-0506/1.

3. Визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 18 червня 2019 року №З-1806/12/1010-1069/0.

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 19 червня 2019 року №180П.

5. Визнати протиправними та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21 червня 2019 року №С-2106/4.

6. Визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 04 липня 2019 року №З-0407/2/1010-1405/02.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 03 липня 2019 року №171.

8. В решті позовних вимог відмовити.

9. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Норіс (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, кім. 307, код ЄДРПОУ 38901651) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова