Постанова

від 23.01.2020 по справі 440/4201/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 р. Справа № 440/4201/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Старосуда М.І. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 04.11.19 року по справі № 440/4201/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С"

до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка діє у складі Головного управління ДФС у Полтавській області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.05.2018 р. № 679662/41720073, № 679664/41720073; від 05.05.2017 р. №683555/41720073;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Полтавській області зареєструвати податкові накладні, подані ТОВ "Інтер`єр Плюс С", від 07.12.2017 р. № 207, від 12.12.2017 р. № 355, від 13.12.2017 р. № 396 в ЄРПН, днем подання таких податкових накладних.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року у справі № 440/4201/18 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії ДФС у Полтавській області, яка діє у складі Головного управління ДФС у Полтавській області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 04.05.2018 р. №679662/41720073, №679664/41720073, від 05.05.2018 р. №683555/41720073 .

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 07.12.2017 р. №207, від 12.12.2017 р. №355, від 13.12.2017 р. №396 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання даних податкових накладних.

Відповідач, Головне управління ДФС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С", подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ненадання повної оцінки судом першої інстанції всім фактичним обставинам, які мають значення для справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року у справі № 440/4201/18 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, а саме п. 201.16 ст. 201 ПК України, неприйняття до уваги приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 р., з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Вважає правомірним та обґрунтованим рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, зазначає, що позивачем разом з письмовими поясненнями не надано документів, які підтверджують придбання реалізованого товару.

23.01.2020 року до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду відповідачами були подані клопотання про заміну відповідачів на їх правонаступників.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 року клопотання відповідачів про заміну відповідача задоволено, замінено відповідача - Головне управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управлінням ДПС у Полтавській області та замінено відповідача Державну фіскальну службу України на його правонаступника Державну податкову службу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Головного управління ДПС у Полтавській області, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Інтер`єр Плюс С" (продавець) та приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17" (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 1 грудня 2017 року (т.1, а.с. 104). На виконання вказаного договору позивачем складені видаткові накладні №0721 від 07.12.2017 р., № 1313 від 12.12.2017 р., № 1395 від 13.12.2017 р. На підтвердження того, що реалізований товар у позивача був в наявності, ним залученні до матеріалів справи акти внесення товару до статутного фонду ТОВ "Інтер`єр Плюс С" (т.1, а.с. 128-134). Надходження коштів за поставлений ТОВ "Інтер`єр Плюс С" товар підтверджується звітом по дебетних та кредитних операціях по рахунку 26008054629274 (т.1, а.с. 106).

ТОВ "Інтер`єр Плюс С" складені податкові накладні № 207 від 07.12.2017 р. на загальну суму 4780,50 грн; № 355 від 12.12.2017 р. на загальну суму 2256,50 грн; № 396 від 13.12.2017 р. на загальну суму 3450 грн та подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН).

Після направлення для реєстрації податкових накладних автоматизованою системою ДФС України платнику направлено квитанції, в яких зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6804, 8301, 8308, 8540. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК.

На виконання зазначених вимог позивачем на адресу відповідача направлені документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17" щодо постачання товарів, та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК.

Відповідач, зробивши висновок про недостатність наданих документів для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних, та/або про надання копій документів, які складені з порушенням законодавства, прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 04.05.2018 р. №679662/41720073 (податкова накладна № 355 від 12.12.2017 р.), від 04.05.2018 р. №679664/41720073 (податкова накладна № 396 від 13.12.2017 р.), від 11.05.2018 р. №694885/41720073 (податкова накладна № 207 від 07.12.2017 р.).

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

У відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з абзацом другим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом третім п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі Порядок №117) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пп. 201.16 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних), згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена (як зазначено у квитанціях від 29.12.2017 р.) у зв`язку з тим, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступені ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Пропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивачем, на виконання зазначених вимог через автоматизовану систему на адресу Головного управління ДФС у Полтавській області направлено письмові пояснення з документальним підтвердженням реальності господарських операцій з приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17". В поясненнях зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С" є новоствореним підприємством (дата реєстрації 09.11.2017 р.). З метою здійснення діяльності засновником ОСОБА_1 було внесені в уставний фонд 50000 грн грошовими коштами та 890000 грн товаром, що відображено у фінансовому звіті за 2017 рік. Товариство здійснює діяльність згідно з КІЕД 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. Проданий товар був внесений засновником до статутного капіталу.

Відповідачем вказані документи та пояснення до уваги взяті не були, з посиланням у рішеннях на ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. З огляду на викладене, Комісією ГУ ДФС у Полтавській області прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проте в рішеннях вказано, що їх підставою стало ненадання позивачем документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Колегія суддів зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних не містили чіткої вказівки на те, яку первинну документацію позивач повинен подати для здійснення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також неможливо встановити, які саме документи надані не в повному обсязі, і з яких підстав наявність товару у позивача через підтвердження актом внесення товарно-матеріальних цінностей до статутного фонду податковим органом не прийнято до уваги.

Крім того, колегія суддів встановила, що позивачем разом з письмовими поясненнями було надано договір купівлі-продажи №1 від 01.12.2017 р., про що сам податковий орган вказує в апеляційній скарзі. Вимога відповідача надати зовнішньоекономічні контракти та інвойси є безпідставною, оскільки позивач не є учасником зовнішньоекономічної діяльності у відносинах з приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17". Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність реалізованого товару у позивача підтверджена актами внесення товару до статутного фонду, факт оплати підтверджується звітом по дебетних та кредитних операціях по рахунку, та факт передачі придбаного товару свідчать накладні, які були залучені до матеріалів справи та були надані на запит податковому органу.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Колегія суддів вважає, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості спірного рішення як акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постановах від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18, від 29.11.2018 року у справі № П/811/1669/17, від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування рішення Комісії ДФС у Полтавській області, яка діє у складі Головного управління ДФС у Полтавській області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 04.05.2018 р. №679662/41720073, №679664/41720073, від 05.05.2018 р. №683555/41720073 та зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 07.12.2017 р. №207, від 12.12.2017 р. №355, від 13.12.2017 р. №396 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання даних податкових накладних.

В силу ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року у справі № 440/4201/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 440/4201/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис) М.І. Старосуд Я.М. Макаренко Постанова складена в повному обсязі 31.01.20 р.