ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
31 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4331/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №160/4331/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Системи та пристрої автоматизації" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Системи та пристрої автоматизації" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.
Відповідач не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, після отримання 27 серпня 2019 року його копії, 28 грудня 2019 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи те, що попередньоподана апеляційна скарга, яка була подана відповідачем, повернута ухвалою суду, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 27 серпня 2019 року, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 28 грудня 2019 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що відповідачем пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що ухвалу про повернення попередньоподаної апеляційної скраги від 29 жовтня 2019 року згідно з даними Діловодства спеціалізованого суду отримано відповідачем 18 листопада 2019 року в той час як з повторною апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся 28 грудня 2019 року, тобто більш як через місяць, що є невиправдано тривалилим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою.
Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу для поновлення строку звернення до суду на неможливість сплати судового збору, оскільки обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникає з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання повного судового рішення, що оскаржується - 27.08.2019 року був більш ніж достатній для здійснення його сплати.
Слід зауважити, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи зобов`язати діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, проте зазначені ним обставини не є поважними підставами для його поновлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №160/4331/19 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.Є. Чередниченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2020 |
Оприлюднено | 03.02.2020 |
Номер документу | 87295402 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні