Постанова

від 30.01.2020 по справі 460/607/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

Київ

справа №460/607/19

адміністративне провадження №К/9901/22217/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТ-АГРО до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ТОВ ЮТ-АГРО (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу від 11 березня 2019 року №696 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЮТ-АГРО з питань взаємовідносин із ПП Євро Агро Дістріб`юшен за березень 2016 року (далі - наказ №696), тривалістю два робочих дні з 22.03.2019.

Одночасно з позовом Товариством до суду подано заяву про забезпечення позову, в якому позивач просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу №696.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, заяву Товариства про забезпечення позову задоволено, зупинено дію наказу №696 до набрання судовим рішенням у справі №460/607/19 законної сили.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а в задоволенні заяви - відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що існує реальна загроза виникнення суттєвої шкоди правам позивача у разі реалізації відповідачем своїх функцій податкового контролю шляхом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі оскаржуваного наказу №696.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що предметом оскарження у цій справі є наказ №696, яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань взаємовідносин із ПП Євро Агро Дістріб`юшен за березень 2016 року, тривалістю два робочих дні з 22 березня 2019 року.

За правилами частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша статті 150 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За вказаного правового регулювання, забезпечення адміністративного позову є вжиттям адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Зміст положень статей 78, 79 ПК України свідчить про те, що суб`єкт господарювання має право не погодитися з наказом контролюючого органу про призначення перевірки та оскаржити його в суді.

При цьому, в такому випадку, проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року (справа №813/112/18) та від 27 березня 2019 року (справа №0440/5193/18) і колегія суддів бере їх до уваги.

За вказаних обставин, задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу №696 до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не унеможливлює здійснення відповідачем покладених на нього положеннями ПК України функцій та повноважень.

Судом першої інстанції наведено мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що можуть істотно вплинути на можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача та правильно оцінено співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх