Ухвала

від 23.01.2020 по справі 826/13048/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2020 року

м. Київ

справа №826/13048/18

адміністративне провадження №К/9901/35832/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві (ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ''Інженерно-будівельна компанія ''Атмосфера менеджмент'' до Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29.03.2019 позов ТОВ ''Інженерно-будівельна компанія ''Атмосфера менеджмент'' задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, від 11.07.2018 №837322/40103889 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2016 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ ''Інженерно-будівельна компанія ''Атмосфера менеджмент'' від 27.06.2018 №2 датою її фактичного отримання.

ГУ ДФС оскаржило це рішення, подавши 12.07.2019 апеляційну скаргу та одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.07.2019 у відкритті апеляційного провадження відмовив, визнавши підстави у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що неналежне фінансування витрат відповідача на сплату судового збору не звільняє від обов`язку дотримуватися процесуальних строків, встановлених на апеляційне оскарження, та не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою. При цьому суд встановив, що вперше ГУ ДФС звернулося до суду з апеляційною скаргою 06.05.2019, яку Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.06.2019 повернув скаржнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 22.05.2019 про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги, а повторно з апеляційною скаргою відповідач звертається 12.07.2019.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства чітко не визначають строки на повторне звернення, зокрема з апеляційною скаргою у разі її повернення. Вважає, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, посилається на організацію роботи юридичного управління ГУ ДФС, зокрема щодо порядку отримання оригіналу платіжного документа. До касаційної скарги відповідач документ про сплату судового збору не додав, заявив клопотання про звільнення від його сплати, обґрунтоване посиланням на положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою не означає, що таке звернення може бути в будь-який час без належного обґрунтування поважності обставин, які стали причиною цього. Неналежна організація роботи відповідача та/або недостатність/відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для сплати судового збору в контексті завдань адміністративного судочинства не пов`язані з непереборними, об`єктивними перешкодами, які можуть бути розцінені як перешкода в доступі до правосуддя, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами, є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Беручи до уваги, що фактичною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення стало систематичне невиконання відповідачем вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині неподання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору, на що суд апеляційної інстанції звертав увагу, повертаючи первинно подану контролюючим органом апеляційну скаргу, наведені ГУ ДФС причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апеляційний суд обґрунтовано визнав неповажними.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду