Постанова

від 31.07.2007 по справі 7/136-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

31

липня 2007 р.                                                                          Справа

№ 7/136-07

Суддя господарського суду

Мінєєва Н.В.

при секретарі судового засідання

Віннік О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом:

Cуб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Вінниця  

до:

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м.Київ 

про скасування постанови

Представники  сторін не з'явились

      Розглянувши  в приміщенні суду справу за позовом   Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

м. Вінниця  до Головної державної

інспекції на автомобільному транспорті м. Київ, про скасування постанови

Територіального управління Головавтотрансінспекції НОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_1

р." Про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових

санкцій” в сумі 1700 грн., -

ВСТАНОВИВ :

           Подано позов про скасування

постанови Територіального управління інспекції у Вінницькій області

Головавтотрансінспекції за НОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. “Про застосування до

суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

Територіальним управлінням інспекції у Вінницькій області

Головавтотрансінспекції було винесено оскаржувану постанову НОМЕР_2 від

ІНФОРМАЦІЯ_2 про застосування до позивача фінансової санкції в сумі 1700 грн.

за те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в 9:00 перевізник на автомобілі здійснював перевезення

пасажирів в режимі «таксі» (автомобіль обладнано розпізнавальним ліхтарем), у

водія відсутня ліцензійна картка. Позивачем було повідомлено, що для здійснення

підприємницької діяльності у сфері надання послуг пасажирського автомобільного

транспорту з перевезення пасажирів на таксі ним здійснено державну реєстрацію

підприємницької діяльності, отримано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної

особи-підприємця від ІНФОРМАЦІЯ_4, готуються відповідні документи для одержання

ліцензії для надання такого виду послуг. Позивача було попереджено, що у разі

зайняття підприємницькою діяльністю з надання послуг з перевезення пасажирів та

їх багажу на таксі необхідно придбати ліцензію. Особою, яка проводила

перевірку, наголошено на тому, що водія попереджено про необхідність придбання

ліцензійної картки, про що наданий акт для підписання щодо обов'язку з'явитися

для оформлення ліцензії АДРЕСА_1 

ІНФОРМАЦІЯ_5 з 9 до 11 год. Після обладнання автомобіля розпізнавальним

ліхтарем оранжевого кольору, який встановлений на даху автомобіля для надання

послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку

позивачем була здійснена оплата за ліцензію у розмірі 340 грн., на підставі

квитанції НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_6. Позивачу видана ліцензія, зареєстрована за

НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_8 Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у

Вінницькій області. На адресу позивача листом від ІНФОРМАЦІЯ_7 заНОМЕР_5

надіслано витяг з наказу від ІНФОРМАЦІЯ_9 НОМЕР_6 „Про прийняття рішення щодо

видачі та переоформлення ліцензії на нових бланках, визнання недійсними та

анулювання ліцензій", яким перевізнику видано та переоформлена ліцензія на

новому бланку сер.НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_10 Ліцензійна картка сер.НОМЕР_7.

Позивач вказує, що Територіальним управлінням 

Головавтотранспекції його було введено в оману. Через місяць з часу

перевірки позивачем одержано оскаржувану постанову про застосування фінансових

санкцій за порушення, яке ним не було допущено. Серед інших підстав, за яких

позивач вказує на незаконність оскаржуваної постанови, є також такі:  в порушення вимог Закону України “Про

автомобільний транспорт” та Порядку здійснення державного контролю на

автомобільному транспорті загального користування, затвердженого  Постановою КМУ  від 29.01.2003  р. № 143:

-  

перевіряючою особою не було пред'явлено посвідчення державного

інспектора на автомобільному транспорті (про право здійснення державного

контролю);

- 

не пред'явлено розпорядження керівника органу державного контролю для

проведення перевірки із зазначенням дати її проведення і прізвищ посадових

осіб, які будуть її проводити;

-     не повідомлено про тип перевірки, яка

проводиться;

- 

про проведення перевірки автотранспортного засобу посадова особа, що

здійснювала державний контроль, не зробила жодних відміток у документації із

зазначенням дати, часу, місця і стислого змісту результатів перевірки, свого

прізвища, місця роботи і посади, номера посвідчення на право контролю, яку

засвідчує своїм підписом;

- один примірник акта не переданий

суб'єкту підприємницької діяльності, який перевірявся;

- не роз'яснено про право давати

свої пояснення та зауваження щодо змісту акту;

- не   сповіщено  

про   місце   і  

час   розгляду   справи  

про   порушення законодавства про

автомобільний транспорт, справа розглянута без присутності особи, яка

притягається до відповідальності;

- факти     викладені     у    

постанові     про     застосування     до     суб'єкта підприємницької   діяльності   

фінансових   санкцій   не  

відповідають   дійсним обставинам

справи.

Позивач вважає, що, Територіальним

управлінням не був встановлений факт надання послуг з перевезення пасажирів,

такий висновок зроблено на підставі того, що автомобіль обладнано

розпізнавальним ліхтарем. Проте не встановлено ні посадку пасажира, ні його

висадку, ні оплату проїзду. Факту надання послуг при зазначених обставинах не

встановлено. При здійсненні перевірки автомобіль не рухався. Пасажирів у

автомобілі не було. Також вказує, що на час перевірки ним здійснювалася лише

експлуатація автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної

картки, а не надавалися послуги з перевезення пасажирів в режимі „таксі",

як  вказує у постанові відповідач.

Ухвалою суду від ІНФОРМАЦІЯ_11 року

було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено

попереднє засідання на ІНФОРМАЦІЯ_12 року. На вказану дату представники сторін

в судове засідання не з'явились, не виконали вимог ухвали суду від

ІНФОРМАЦІЯ_11 р. З огляду на це, та клопотання відповідача про відкладення

розгляду справи, попереднє засідання було відкладено на ІНФОРМАЦІЯ_13 р.

Суд, вчинивши дії, передбачені ст.

111 Кодексу адміністративного судочинства України, призначив справу до судового

розгляду  на  ІНФОРМАЦІЯ_14 року. В зв”язку з хворобою

судді Н.В. Мінєєвої  судовий розгляд

справи  ІНФОРМАЦІЯ_14 року  не відбувся, тому  справу було призначено до розгляду  на ІНФОРМАЦІЯ_15року.

В судове засідання ІНФОРМАЦІЯ_15 р.

представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду

справи повідомлені належним чином. На адресу обох сторін були надіслані

рекомендованою поштою з повідомленням про вручення судові повістки від

ІНФОРМАЦІЯ_16 р. Це стверджується відбитком штампу канцелярії суду  НОМЕР_9 від ІНФОРМАЦІЯ_17 р.

Відповідачем були надані додаткові

документи, витребувані судом. Відповідач в попередньому судовому засіданні

заперечував проти позову, посилаючись на відповідність оскаржуваної постанови

вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для її скасування.

Розглянувши матеріали справи,

оцінивши надані докази, судом встановлено, 

що ІНФОРМАЦІЯ_1р. Територіальним управлінням інспекції у Вінницькій

області Головавтотрансінспекції  було

винесено постанову  заНОМЕР_1про

застосування до позивача фінансової санкції в сумі 1700 грн. Зазначена

постанова була винесена на підставі акту НОМЕР_10 перевірки дотримання вимог

законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень

пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від ІНФОРМАЦІЯ_18р.

Дану перевірку здійснювали державні

інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 яки діяли на підставі завдання НОМЕР_11 від

ІНФОРМАЦІЯ_18р. на перевірку у м. Вінниці, зуп. Залізничний вокзал. Згідно акту

НОМЕР_10 від ІНФОРМАЦІЯ_18р. під час перевірки виявлено такі порушення : при

перевезенні пасажирів в режимі таксі (автомобіль обладнаний розпізнавальним

ліхтарем) у водія відсутня ліцензійна картка, дорожній лист. Крім того,

згаданий акт містить власноручні пояснення позивача, про те, що він «працював в

режимі таксі, документи віддав на оформлення».

Внаслідок складеного акту НОМЕР_10

від ІНФОРМАЦІЯ_18р. ІНФОРМАЦІЯ_1р. державним інспектором ОСОБА_2 був складений

протокол НОМЕР_12 по виявлене під час перевірки автотранспортного засобу

порушення законодавства про автомобільний транспорт.

На підставі зазначених матеріалів

ІНФОРМАЦІЯ_1р. до позивача було застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн.

за правопорушення, передбачене абз. 2 ст. 60 

Закону України «Про автомобільний транспорт».

В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_19.

позивачем була отримана ліцензія серії НОМЕР_8 на вид господарської діяльності

«надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі»; а також йому

видано ліцензійну картку серії НОМЕР_7 до зазначеної ліцензії.

Таким чином, на момент здійснення

перевірки і складення акту НОМЕР_10 від ІНФОРМАЦІЯ_18р. у позивача не було в

наявності ліцензії та ліцензійної картки.

З урахуванням наведеного суд дійшов

висновку про наявність в діях позивача ознак складу правопорушення,

передбаченого абз. 2 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»,

виходячи із наступного.

Згідно ст. 1  Закону України «Про автомобільний транспорт»

таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого

кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним

ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку

лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у

шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений

для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному

порядку.

Згідно ст. 29 Закону України «Про

автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення

пасажирів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до

законодавства та одержаної ліцензії надає послугу за договором перевезення

пасажира транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах.

Згідно ст. 39 Закону України «Про

автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати

і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному

транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких

виконуються пасажирські перевезення.

Документи для фізичної особи, що

здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника-

ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі -  посвідчення водія відповідної категорії,

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші

документи, передбачені законодавством України.

Пунктом 14 Порядку здійснення

державного контролю на автомобільному транспорті загального користування,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2003р.,

який діяв на момент здійснення перевірки та складання оскаржуваної постанови,

встановлено, що під час здійснення державного контролю перевіряється:

наявність дозвільних документів на

здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним

транспортом;

наявність транспортно-експедиційної

документації та її відповідність вимогам законодавства;

наявність ліцензійної картки на

автотранспортний засіб;

відповідність технічного стану та

спеціального обладнання автотранспортного засобу вимогам законодавства і

міжнародних договорів з питань безпеки руху;

відповідність вагових і габаритних

параметрів автотранспортних засобів вимогам законодавства.

За таких обставин позивач був

зобов”язаний при здійсненні господарської діяльності у вигляді надання послуг

перевезення пасажирів і їх багажу таксі мати і пред”являти перевіряючим

посадовим особам ліцензійну картку. В свою чергу, посадові особи

Територіального управління інспекції у Вінницькій області

Головавтотрансінспекції при здійсненні перевірки та складанні акту та протоколу

діяли в межах і у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Судом не можуть бути сприйняті

твердження позивача про відсутність факту надання послуг з перевезення,

оскільки такі твердження спростовуються його власноручними письмовими

поясненнями, що містяться в акті НОМЕР_10 від ІНФОРМАЦІЯ_18р.

Згідно абз. 2 ст. 60 Закону України

«Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний

транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання

послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік

яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону,- штраф у розмірі ста

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідчаем у справі

правильно визначена суть правопорушення, допущеного позивачем, та застосовано

фінансову санкцію.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86,

94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 

КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

В

позові відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена

протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у

повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному

обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду

апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої

інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   

Мінєєва Н.В.

Повний текст 

постанови  оформлено і

підписано  31. 07. 2007 року.