Постанова

від 26.01.2020 по справі 397/1786/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/62/20

Головуючий у суді І-ї інстанції Мирошниченко Д. В.

Категорія - 172-10 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2020 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., при секретаріРябко А.Ю., за участюпрокурора військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Бурдейного В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2019 року в справі про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення, оформленого 11 грудня 2019 року прокурором військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Колєсніченко А.О. вбачається, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, ст. 1, ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства.

Однак, ОСОБА_1 в період дії особливого періоду, встановленого Указом в.о. обов`язків Президента України №303/2014 від 17.03.2015 року «Про часткову мобілізацію» на території України, діючи протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних та службових обов`язків, відмовився виконувати законні вимоги командира військової частини за наступних обставин.

Так, 05.12.2019 о 17:05 год. після вечірнього шикування при заступниках командира військової частини НОМЕР_1 молодшому лейтенанту ОСОБА_1 командиром військової частини НОМЕР_1 був відданий усний наказ про надання 09.12.2019 на 10:00 год. на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 письмового пояснення щодо причин та підстав відсутності його на ранковому шикуванні 05.12.2019 о 08:00 год. особового складу військової частини НОМЕР_1 .

05.12.2019 о 17:10 год. молодший лейтенант ОСОБА_1 повідомив, що отриманий усний наказ командира військової частини НОМЕР_1 зрозумів, усвідомив та прийняв до виконання, а саме зобов`язався подати рапорт з поясненням щодо причин та підстав відсутності його на ранковому шикуванні 05.12.2019 о 08:00 год. особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Станом на 09.12.2019 на 14:15 год. наказ командира військової частини НОМЕР_1 , молодшим лейтенантом ОСОБА_1 виконаний не був, пояснень про причин невиконання наказу не представлено.

Після службової наради 09.12.2019 в 14:15 год., проведеної у командира військової частини НОМЕР_1 за участю заступників командира військової частини НОМЕР_1 та помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи, в присутності молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , останньому було доведено, що ним не подано у встановлений відданим усним наказом командира військової частини НОМЕР_1 в термін до 10:00 год. 09.12.2019 письмового пояснення щодо причин та підстав відсутності його на ранковому шикуванні 05.12.2019 о 08:00 год. особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Молодшому лейтенанту ОСОБА_1 , командиром військової частини НОМЕР_1 в присутності заступників командира військової частини НОМЕР_1 , помічника командира військової частини з правової роботи військової частини НОМЕР_1 , був відданий повторний усний щодо надання письмового пояснення в термін до 17:00 год. 09.12.2019.

Після цього, молодший лейтенант ОСОБА_1 лише після повторного усного наказу командира військової частини НОМЕР_1 надав 09.12.2019 року о 15.20 год. відповідні письмове пояснення про причини своєї відсутності на ранковому шикуванні.

При таких обставинах військовий прокурор, дійшов висновку, що таке відношення ОСОБА_1 до виконання обов`язків військової служби суттєво вплинуло на стан реалізації військовою частиною НОМЕР_1 своїх функцій та завдань під час організації своєї діяльності, дисципліну та авторитет військової частини НОМЕР_1 , проте не заподіяло істотної шкоди державним інтересам.

Згідно протоколу, справа розподілена між суддями Олександрівського районного суду Кіровоградської області 19 грудня 2019 року ( а.с. 25)

Постановою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста сорока п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2465 грн.00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову судді районного суду, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП.

ОСОБА_1 вважає, що висновки суду про доведеність його винуватості в умисному невиконанні наказу командира військової частини щодо надання письмових пояснень з приводу відсутності його 05 грудня 2019 року на ранковому шикуванні, не ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи, оскільки поняття «ранкове шикування» у розпорядку дня військової частини взагалі відсутнє.

Крімтого, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що він не був своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому позбавлений можливості прийняти участь в судовому засіданні, дати відповідні пояснення, представити суду додаткові докази та спростувати обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Стверджує, що за відсутності належного грошового утримання, суд повинен був перевірити його платоспроможність, ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, у клопотанні від 16 січня 2020 року просив розглянути справу без нього.

Прокурор військовоїпрокуратури БурдейнийВ.В.,під часперегляду справипояснив,що удіях молодшоголейтенанта ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП, оскільки військовослужбовець не виконав законні вимоги командира військової частини, а його вина повністю підтверджується наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до вимог п.6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У даномувипадку,апеляційний судвважає,що прибажанні ОСОБА_1 мав право і міг прийняти участь у розгляді його справи, однак своїм правом не скористався.

З`ясувавши обставини справи, зваживши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення військового прокурора Бурдейного В.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за таких підстав.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із приписами статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цідані встановлюютьсяпротоколом проадміністративне правопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,чи засобівфото -і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього руху,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно диспозиції ч.2 ст. 172-10 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі відмови від виконання законних вимог командира, вчинене в умовах особливого стану.

В даному випадку, фактичні обставини цієї справи та їх об`єктивна оцінка свідчать про те, що 04 грудня 2019 року о 17.00 год. на вечірньому шикуванні, заступником командира військової частини ОСОБА_2 , всьому особовому складу військової частини НОМЕР_1 було доведено про 100% явку всіх на ранковому шикуванні 05 грудня 2019 року о 08.00 год. для проведення інструктажу перед святом Дня Збройних Сил України.

Однак, 05 грудня 2019 року о 08.00 год. молодший лейтенант ОСОБА_1 на загальному інструктажі був відсутній.

У зв`язку з цим, 05 грудня 2019 року о 17.05 год. після вечірнього шикування, командир військової частини ОСОБА_3 , у присутності заступників командира військової частини ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та помічника з правової роботи В. Галата, ОСОБА_1 віддано усний наказ про надання до 10.00 год. 09 грудня 2019 року письмового пояснення про причини та підстави його відсутності 05 грудня 2019 року о 08.00 год. на ранковому шинкуванні, який станом на 14.15 год. 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 не виконаний.

І лише, після повторного усного наказу командира, ОСОБА_1 09 грудня 2019 року о 15.20 год. надав письмові пояснення, в яких зазначив про те, що був відсутній на ранковому шикуванні 05 грудня 2019 року, у зв`язку з відсутністю штатної посади та посадових обов`язків, не нарахування та невиплату у повному обсязі грошового забезпечення, а також необхідністю підтримання належного рівня життєдіяльності ( а.с. 7, 10-16)

З метою припинення та недопущення у подальшому порушень ОСОБА_1 військової дисципліни, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 і звернувся 09 грудня 2019 року до військового прокурора Кіровоградського гарнізону з листом, в якому просив дати юридичну оцінку вказаним діям військовослужбовця.

По даному факту, за результатами проведеної перевірки, прокурором військової прокуратури був складений протокол стосовно ОСОБА_1 за невиконання наказу командиру, в умовах особливого періоду, що тягне за собою адміністративну відповідальність, що передбачена ст. 172-10 КУпАП.

При оформленні, прокурором роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст.ст. 256 та 268 КУпАП, а також повідомлено про місце розгляду справи.

Як вбачається з протоколу, ОСОБА_1 відмовився дати пояснення прокурору, зазначив, що з протоколом та обвинуваченням незгоден ( а.с 4).

На спростування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-10 КУпАП, безпідставність та незаконність притягнення до адміністративної відповідальності, у тому числі накладення адміністративного стягнення без з`ясування матеріального стану та довідки про доходи, апеляційний суд відмічає.

Відповідно до статті 9, розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 11 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлює загальні обов`язки військовослужбовців.

Відповідно до пункту 3 статті 11 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» на військовослужбовців покладається обов`язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати ОСОБА_7 своєї частини.

Згідно статті 16 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 28 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України.

Відповідно до статті 30 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання.

Стаття 35 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлює, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Відповідно до статті 37 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Статтею 26 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 4 статті 15 КУпАП передбачено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу в.о. Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно п.п. 30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999р. № 548-ХІV, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевірити їх виконання.

Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків відання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , шляхом віддання наказу, мав право вимагати у підлеглого йому військовослужбовця, а в даному випадку молодшого лейтенанта ОСОБА_1 письмових пояснень про причини його відсутності на ранковому шинкування для проведення інструктажу.

Небажання молодшого лейтенанта ОСОБА_1 виконувати усний наказ командира військової частини НОМЕР_1 , а саме несвоєчасного надання письмового пояснення щодо причин та підстав відсутності його на ранковому шикуванні 05.12.2019 року о 08.00 год., є формою відмови виконувати законні вимоги командира (начальника), а саме: невиконання дій, які б мали бути виконані згідно з наказом та виконання таких дій з порушенням строків та інших обов`язкових умов їх виконання.

При тому, що особа, яка добровільно вступила на військову службу покладає на себе певні зобов`язання із проходженням служби, що охоплюється як безпосереднім виконанням службових обов`язків (виконання завдань, участь у навчаннях тощо), так і певними обмеженнями поза службою , яких вона має також суворо дотримуватись.

Таким чином, висновки судді районного суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП є правильними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджується наявними у справі письмовими доказами, яким суддя дав належну та об`єктивну оцінку.

Зокрема, суд послався на дані:

- протоколу №31 від 11 грудня 2019 року про вчинення військового адміністративного правопорушення, відповідно до якого молодший лейтенант ОСОБА_1 проходячи військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , 09.12.2019 року, перебуваючи на території військової частини, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , допустив випадок відмови від виконання законних вимог командира військової частини НОМЕР_1 , а саме щодо подання рапорту з поясненнями щодо причин та підстав відсутності його на ранковому шикуванні 05.12.2019 року о 08.00, чим вчинив відмову від виконання законних вимог начальника, тобто військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-10 КУпАП (а.с.1-4)

- рапортів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , з яких вбачається, що 05.12.2019 року о 17 год. 05 хв. після вечірнього шикування молодшому лейтенанту ОСОБА_1 командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_8 був відданий усний наказ про надання 09.12.2019 року на 10 годину пояснень щодо причин та підстав відсутності ОСОБА_1 на ранковому шикуванні 05.12.2019 року о 08.00 год. особового складу військової частини НОМЕР_1 з метою проведення інструктажів перед святом Дня збройних Сил України (а.с.10-15)

- довідки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 № 345 від 09 грудня 2019 року про те, що ОСОБА_1 з 10.06.2016 року по теперішній час перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.9)

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він позбавлений був права дати пояснення в суді та спростувати, обставини, викладені у протоколі, оскільки не був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, то апеляційний суд відмічає.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Особа,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,має право:знайомитися зматеріалами справи,давати пояснення,подавати докази,заявляти клопотання;при розглядісправи користуватисяюридичною допомогоюадвоката,іншого фахівцяу галузіправа,який зазаконом маєправо нанадання правовоїдопомоги особисточи задорученням юридичноїособи,виступати рідноюмовою ікористуватися послугамиперекладача,якщо неволодіє мовою,якою ведетьсяпровадження;оскаржити постановупо справі.Справа проадміністративне правопорушеннярозглядається вприсутності особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності.Під часвідсутності цієїособи справуможе бутирозглянуто лишеу випадках,коли єдані просвоєчасне їїсповіщення промісце ічас розглядусправи іякщо віднеї ненадійшло клопотанняпро відкладеннярозгляду справи(стаття268КУпАП). Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (стаття 277-2).

Із аналізу вказаних норм КУпАП вбачається, що під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд (суддя) зобов`язаний, зокрема, перевірити, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення, чи сповіщено особу про розгляд справи, та виконати інші необхідні дії з тим, щоб під час розгляду справи було забезпечено виконання завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення та дотримано права особи, питання про притягнення до відповідальності якої розглядається.

Разом з тим, Законом України від 16 березня 2017 року 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» внесено такі зміни до КУпАП: главу 13-Б викладено в новій редакції, згідно з якою, зокрема, розширено перелік правопорушень, за вчинення яких передбачено визначену відповідальність (статті 172-10172-20); статтю 251 доповнено частиною другою, згідно з якою обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу; частину другу статті 277 після цифр «162» доповнено цифрами «172-10172-20».

У зв`язку із внесенням вказаних змін частиною другоюстатті 277КУпАП встановлено,що справипро адміністративніправопорушення,передбачені,в томучислі,статтями 172-10-172-20 розглядаються протягом доби.

Водночас до КУпАП не було внесено системних змін, його норми не було узгоджено, оскільки разом із покладенням на суд обов`язку щодо розгляду справи протягом доби, презюмувалось, що справу про адміністративне правопорушення має бути розглянуто за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та що за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

У своїй апеляційний скарзі ОСОБА_1 сам вказує про неузгодженість вищевказаних норм КУпАП, не оспорює, що суддя районного суду, під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, дотримався процесуальних строків, разом з цим вважає, що його права порушені.

При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений права та можливості дати письмові пояснення прокурору з приводу обставин, викладених у протоколі, однак своїм правом не скористався, в судове засідання апеляційного суду не з`явився.

При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що права ОСОБА_1 на доступ до справедливого правосуддя не обмежені, а порушення права на захист, констатується ОСОБА_1 з формальних підстав та надуманих, суб`єктивних мотивів.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя районного суду, відповідно до вимог ст.33КУпАП та у повній мірі врахував характер вчиненого ним правопорушення, який завдає шкоди позитивному авторитету військовослужбовця і в цілому Збройним Силам України, особу ОСОБА_1 , дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції ч.2 ст. 172-10 КупАП, яке відповідає меті стягнення, а також запобіганню вчинення ОСОБА_1 , а також іншими особами, аналогічних правопорушень.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суддею районного суду, під час розгляду цієї справи, не допущено істотних процесуальних порушень, які тягнуть безумовне скасування законного та обгрунтованого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за сч.2 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись, ст. ст. 9, 245, 247, 251, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-10 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2465, 00 грн. без змін.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Д.Л. Іванов