Рішення

від 30.01.2020 по справі 136/525/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/525/19

провадження № 2/136/189/19

РІШЕННЯ

іменем України

"30" січня 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після її смерті відкрилась спадщина. Позивач, будучи особою, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, що було встановлено рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 19.11.2018, отож спадкоємцем четвертої черги спадкування за правилами ЦК України, спадщину прийняла , однак позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному на земельну частку (пай), яка належала спадкодавцеві згідно із сертифікатом серії ВН №0217411, оскільки правовстановлюючий документ було втрачено, а також у ньому допущено помилку в частині зазначення по - батькові спадкодавця, замість правильного ОСОБА_3 вказано помилково ОСОБА_4 , однак внести виправлення у документ не представляється за можливе, а від цього залежать майнові права позивача, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подав, однак сільський голова надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, не заперечував щодо його задоволення, а розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Ухвалою суду від 19.03.2019 за клопотанням позивача було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позивач та її представник у підготовче судове засідання не з`явились, однак в заяві, яку останній направив до суду вказав, що позовні вимоги підтримує у заявленому обсязі, просив суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити за їх відсутності.

Ухвалою суду від 29.11.2019 закрито підготовче провадження у справі, а розгляд призначено по суті.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне ухвалити рішення в даному судовому засіданні, за відсутності сторін, на підставі зібраних у справі доказів, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 19.11.2018, в яке ухвалою суду від 25.02.2019 було внесено виправлення було встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 більше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме з грудня 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із матеріалів спадкової справи встановлено, що інші спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Відповідно до пунктів 4 , 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 р. цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 р. Правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Зважаючи на вказані положення суд застосовує до даних правовідносин норми ЦК України.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини .

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами свідчать про те, що позивач увійшла до четвертої черги спадкування за законом, спадщину прийняла, утім державним нотаріусом Липовецької державної нотаріальної установи позивачеві було відмовлено у реалізації її спадкових прав в нотаріальному порядку (а.с.10), мотивуючи тим, що заявник не увійшов до жодної із черг спадкоємців, які визначені нормами ЦК УРСР, а також не надав правовстановлюючого документа про належність майна спадкодавцеві.

Судом встановлено, що до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_2 увійшло право на земельну частку (пай) згідно із сертифікатом серії ВН №0217411 зареєстрованим за порядковим № 411 від 21.07.1997 на прізвище ОСОБА_2 , вартість земельної частки (паю) 127 556, 22 грн., в підтвердження чому є виписка Відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі від 07.02.2019.

Згідно інформації наявної в матеріалах справи сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 втрачено.

Належність майна спадкодавцеві підтверджено довідками органу місцевого самоврядування, відповідно до яких встановлено, що іншої земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського призначення на території сільської ради на ім`я ОСОБА_2 не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині встановлення належності сертифікату спадкодавцеві є обґрунтованими та доведеними отож підлягають до задоволення.

Вирішуючи вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, що увійшло до складу спадкової маси суд виходить з такого.

Судом було встановлено, що позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на земельну частку (пай), що увійшла до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_2 про що констатовано листом державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори (а.с.10).

У п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 року за №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Із оголошення в засобах масової інформації (а.с.11) встановлено, що сертифікат серії ВН №0217411 зареєстрований за порядковим № 411 від 21.07.1997 на прізвище ОСОБА_2 втрачено.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування")

З огляду на викладене суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Крім цього, відповідач надав суду заяву про визнання позову.

Враховуючи, що визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.392, 1261, 1268, 1270 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце знаходження: вул. Гагаріна 42, с. Стара Прилука, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22511, ЄДРПОУ - 04329174) про визнання права власності по спадщині за законом та встановлення належності правовстановлюючого документа,- задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН № 0217411, зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області 21.07.1997 року за порядковим номером 411 на прізвище ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай) розміром 3,18 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 127 556,22 гривень, згідно із сертифікатом серії ВН № 0217411, що розташована на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко