Рішення

від 08.01.2020 по справі 616/1081/18

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 616/1081/18

Провадження № 2/616/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ЛОГВІНОВОЇ М.В.,

позивача не з`явився,

представника позивача ОСОБА_1 ,

1-го відповідача не з`явилась

2-го відповідача не з`явились,

Справа № 616/1081/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 , Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в якій просить визнати за ним - ОСОБА_4 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 5,4081 га., кадастровий номер 6321484501:03:000:0080, яка належить померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 . Після смерті батька залишилось спадкове майно до складу якого входить земельна ділянка, площею 5,4081 га., кадастровий номер 6321484501:03:000:0080, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року, що розташована на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. За життя спадкодавець 20.12.2001 року склав заповіт, засвідчений секретарем Рубленської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 155, в якому заповів своєму сину ОСОБА_4 сертифікат серії ХР № 0284624, розташований в СВК Рублене Великобурлуцького району Харківської області . У 2003 році замість сертифікату батько отримав державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 5,4081 га., кадастровий номер 6321484501:03:000:0080 серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року.

Відповідно до довідки Рубленської сільської ради від 03.10.2018 року за вих. № 02-14/133, земельна частка (пай) за сертифікатом серії ХР № 0284624 та земельна ділянка № 390 згідно державного акта серії ХР № 148838 від. 15.12.2003 року є однією і тією ж земельною ділянкою, іншої земельної ділянки ОСОБА_6 на території Рубленської сільської ради не отримував.

Позивач зазначив, що у 2018 році він звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину, однак отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з розбіжностями у визначенні майна, яке було предметом заповіту. За таких обставин, ОСОБА_4 позбавлений можливості оформити своє право на земельну ділянку, а тому вимушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Не погодившись із позовною заявою відповідач ОСОБА_5 27 серпня 2019 року подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає. Вона та позивач дійсно є рідними братом та сестрою, померлий ОСОБА_6 був їхнім спільним батьком. Померлий ОСОБА_6 по день смерті проживав разом з відповідачкою та знаходився під її наглядом. Позивач при цьому здоров`ям батька не цікавився та з ними жодних контактів не підтримував.

В травні 2018 року - більше ніж через рік після смерті батька, тобто вже після спливу строку на подання заяви про прийняття спадщини, позивач звернувся до Вовчанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Разом із заявою він подав заповіт, яким їхній батько ОСОБА_6 заповідав йому сертифікат серії ХР в„– 0284624 розташований в СВК Рублене Великобурлуцького району Харківської області. За текстом заповіту батько заповідав позивачу сертифікат серії ХР в„– 0284624 , а не земельну ділянку, право власності на яку посвідчене державним актом серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року. Проте це не може бути предметом даного спору, так як не є підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на земельну ділянку, а причиною відмови нотаріусом у видачі йому свідоцтва про право на спадщину є пропуск ОСОБА_6 визначеного статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 1352/02-31 від 05.05.2018 року, яку позивач додав до позовної заяви (а.с.20-22).

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Оскільки ОСОБА_4 у строк визначений ст.1270 ЦК України заяву про прийняття спадщини не подав, а отже, відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України позивач вважається таким, що не прийняв її, за ним не може бути визнано право власності на спадкове майно. Враховуючи викладене, відповідач ОСОБА_5 просила відмовити позивачу у позові (а.с.87-90).

Позивач ОСОБА_4 на відзив відповідача ОСОБА_5 14.11.2019 року надав до суду відповідь, де зазначив, що дійсно він та відповідач ОСОБА_5 є рідними братом та сестрою по батьку. Стосунки між ним, батьком, зведеною сестрою та іншими родичами не є предметом позову та не підлягають розгляду в суді. При житті батько склав заповіт на його користь. Про існування заповіту він дізнався випадково. Відповідачу ОСОБА_5 , після звернення до нотаріуса, стало відомо про існування заповіту, але вона не повідомила його про існування заповіту, а нотаріуса про його існування. Відповідно до заповіту він повинен успадкувати земельну ділянку за сертифікатом, тоді ж як на час смерті батько на дану земельну ділянку отримав державний акт. При зверненні до нотаріуса предмет заповіту виявився спірним - сертифікат та державний акт, в зв`язку з чим неможливо прийняти спадщину у державній нотаріальній конторі. Посилання відповідача ОСОБА_5 щодо неналежного предмету позову є безпідставними. На підставі викладеного вважає, що відзив ОСОБА_5 повинен бути відхиленим (а.с.122-125).

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, судову повістку про виклик до суду отримав 26 грудня 2019 року (а.с.152).

Представник позивача ОСОБА_7 , яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 15.08.2018 року, посвідчення адвоката України № 3494 від 14.07.2010 року, в судовому засіданні заявлені вимоги позивача підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в підготовчому засіданні 02 жовтня 2019 року позовні вимоги не визнала, підтримала свої заперечення, які виклала у відзиві на позовну заяву від 27.08.2020 р. (а.с.87-90). В подальшому в судові засідання не з`явилась, про розгляд даної справи повідомлялась належним чином, судову повістку отримала особисто 04.01.2020 р. (а.с.159).

Представник відповідача Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в судове засідання не з`явився, проте Рубленський сільський голова Плясецька Н.А. надала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без представника сільської ради (а.с.158). Суд вважає можливим продовжити розгляд даної справи без відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1258 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населений пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У судовому засідання встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19 вересня 1972 року ОСОБА_4 є сином ОСОБА_6 (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23 листопада 2017 року, виданого Вовчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час свого життя ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений 20 грудня 2001 року секретарем Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Колтуновою В.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 155 згідно якого належний йому сертифікат серії ХР № 0284624, розташований в СВК Рублене Великобурлуцького району Харківської області, заповів ОСОБА_4 (а.с.13).

Відповідно до довідки, наданої відділом у Великобурлуцькому районі головного управління держгеокадастру у Харківській області від 31 травня 2018 року, станом на 01.01.2013 року зареєстровано земельну ділянку за ОСОБА_6 на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області кадастровий номер 6321484501:03:000:0080, площею 5,4081 га., державний акт серії ХР № 148838 зареєстровано 15.12.2003 року за № 142 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14).

За архівним витягом від 13.09.2018 року за вих. № 01-63/3187, наданим архівним відділом Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області Ковальова В.Д. включено до списку громадян, які мають право на земельну частку(пай) за № 265 та відповідно до розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 12.03.2003 року № 58 дозволено виготовити державні акти на право приватної власності громадянам з визначенням цільового призначення (а.с.15-17).

Відповідно до довідки від 03.10.2018 року за вих. № 02-14/133, наданої Рубленською сільською радою Великобурлуцького району Харківської області земельна частка (пай) за сертифікатом серії ХР № 0284624 та земельна ділянка за № 390 згідно державного акту серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року є однією і тією ж земельною ділянкою (а.с.18).

З копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 148838, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 5,4081 га. розташованої на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6321484501:03:000:0080 (а.с.19).

Як вбачається з постанови Вовчанської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1352/02-31 від 05.05.2019 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини (а.с.20-22).

Із інформаційної довідки № 47692488 від 12.05.2017 року зі Спадкового реєстру встановлено, що у спадковому реєстрі міститься інформація про відкриття спадкової справи за № 60632634 дата заведення 12.05.2017 року (а.с.23). В судовому засіданні встановлено, що вказана спадкова справа заведена на підставі заяви відповідача ОСОБА_5 , яка протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , при цьому подала усі необхідні документи, в тому числі і державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6321484501:03:000:0080 (а.с.88).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Отже, особа може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який здатен захистити інтереси власника суб`єктивного права та припинити їх порушення на майбутнє або усунути загрозу його порушення.

Згідно до вимог ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірне, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

У відповідності до положень частин першої та другої статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом може прийняти спадщину або не прийняти її. He допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно зі ст.ст.1297, 1298 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.п.4.15 п.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно положень пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно абзаців 1, 15, 16 п.3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, статей 1296 - 1299 ЦК України.

Отже, вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини. У матеріалах справи відсутні докази прийняття позивачем спадщини, при цьому судом встановлено, що документ, який засвідчує право власності на спірну земельну ділянку - державний акт на право власності на земельну ділянку перебуває у відповідача ОСОБА_5 , тобто даний документ не втрачений. Тому звернення позивача, якому відмовлено постановою державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, до суду з позовними вимогами про визнання за ним права власності на спадкове майно, без звернення до суду з вимогами про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, є передчасним.

На думку суду, позивачем обраний не той спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 880 грн 00 к. У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд відповідно до ст.141 ЦПК України відмовляє у стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст.7, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, районний суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Вовчанськ Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Новоолександрівка Вовчанського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Територіальна громада Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області , місце знаходження: мікрорайон, 25, с. Рублене, Великобурлуцький район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04399298.

Судове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 08 січня 2020 року, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 січня 2020 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ