Рішення

від 23.01.2020 по справі 906/744/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/744/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ " Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю" ЛОКО ДІДЖІТАЛ"

про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1 262,32 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" (далі - ТОВ "Локо Діджітал") про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1262,32 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що термін дії укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.09.2014 № 1574 (з урахуванням додаткових договорів до нього) (далі - договір № 1574), закінчився 31.03.2018. Проте відповідач всупереч пунктам 10.9 та 10.10 зазначеного договору, частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" майно позивачеві не повернув, у зв`язку з чим повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування нерухомим майном за час прострочення відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.01.2019 у справі № 906/744/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що після отримання відповідачем листа ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" від 05.12.2017 № ДН-4/01-4/1491 договірні відносини між сторонами не припинилися, відповідач продовжував користуватися орендованим майном, сплачуючи орендні платежі за таке користування, в свою чергу, позивачем орендна плата приймалася, отже у подальшому продовження дії договору на новий тримісячний строк підтверджено.

За результатами аналізу фактичних обставин справи в сукупності з нормативним і договірним регулюванням спірних правовідносин, суд дійшов висновку про невідповідність дій позивача щодо надіслання позивачем листа від 20.03.2018 № НЗР-5/277 як умовам діючого між сторонами договору (оскільки відповідний порядок припинення дії договору останнім не передбачено), так і встановленому законом порядку повідомлення про припинення дії договору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" задоволено частково, постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.01.2019 у справі № 906/744/18 скасовано, справу № 906/744/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

12.08.2019 справа № 906/744/18 повернулась до Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019 справу № 906/744/18 передано судді Маріщенко Л.О., яка Ухвалою суду від 19.08.2019 справу № 906/744/18 прийняла до свого провадження та призначила підготовче засідання.

23.09.2019 від відповідача до суду надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що у відповідності до п. 10.6 договору оренди: чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря; ліквідації орендаря. Згідно п. 10.3 договору оренди, зміни до цього договору або його розірвання допускаються за взаємною згоди сторін; зміни, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Пунктом 10.4 договору оренди визначено, що продовження цього договору здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору. Також відповідач вказує на те, що дія договору неодноразово продовжувалась між сторонами на наступні терміни, без підписання додаткових договорів. Договірні відносини між сторонами не припинялися і після отримання відповідачем листів позивача від 15.12.2017, 20.03.2018, 23.03.2018 про закінчення дії договору оренди № 1574, що також підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт ( надання послуг) щодо нарахування орендної плати. Крім того, відповідач наголошує на тому, що протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору відповідачу заява про припинення терміну дії договору позивачем не направлялася, тому вважає, що припинення дії договору оренди № 1574 не відбулось.

Також, відповідач зазначає, що договір про співробітництво № 210/2011-ЦЮ є діючим. В підтвердження відповідач надає завірені копії договорів користування кабельною каналізацією електрозв`язку та договорів з використання місця в захисній полімерній трубці, які як і договір оренди № 1574 укладались між сторонами з метою забезпечення надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет пасажирам швидкісних потягів Інтерсіті та іншим користувачам на комерційній основі. В поданих поясненнях відповідач вказує на те, що на виконання умов договору про співробітництво ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" за власні кошти збудована найбільша волоконно-опична магістральна мережа, а тому вимога позивача щодо повернення орендованого нерухомого майна за договором оренди № 1574 є неприйнятними, оскільки процедура повернення майна передбачає демонтаж телекомунікаційного обладнання товариства що призведе до припинення роботи телекомунікаційного обладнання ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" що позбавить громадян дев`яти областей України вільного доступу до інформації та паралізує роботу національної телекомунікаційної мережі, в тому числі міжнародних каналів зв`язку і каналу Державного підприємства "Укркосмос".

Ухвалою суду від 24.09.2019 строк підготовчого провадження продовжено до 18.11.2019.

17.10.2019 від відповідача до суду надійшли пояснення, в яких відповідач зазначає, що з листів від 23.03.2018 та 10.07.2018 вбачається, що причиною розірвання договору оренди № 1574 є необхідність використання орендованого майна для потреб залізниці. Проте, згідно з приписами ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" у разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. Однак, як зазначає відповідач на його адресу відповідних листів не надходило.

Крім того, відповідач повідомляє, що листом від 09.08.2019 він звернувся до регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" про намір скористатися своїм правом щодо участі в електронних аукціонах на отримання в оренду нерухомого майна зазначеного в Додатку № 1 вказаного листа, однак відповідної інформації товариство не отримало. Перенести обладнання в інше місце неможливо, оскільки воно технологічно нерозривно пов`язане з виводами оптичних волокон магістрального кабелю в орендованих приміщеннях. Ураховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.11.2019 було відкладено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого провадження, застосувавши ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

17.12.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.(т.4 а.с. 30,31)

08.11.2019 від представника АТ "Укрзалізниця" на адресу суду надійшло клопотання від 07.11.2019 про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами (т.4, а.с.7).

Відповідач про причини неявки повноваженого представника в судове засідання 23.01.2020 суд не повідомив, хоча про дату, час і місце проведення цього засідання повідомлений належним чином, що підтверджено рекомендованим повідомленням поштового відправлення ( т.4 а.с.30)

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки учасників справи в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1574 (далі-договір оренди) (т.1, а.с.15-17).

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно-майданчик площею 3,2кв.м. (реєстровий №04713033.35. БКТЦВК058), що знаходиться на балансі відокремленого підрозділу - "Коростенської дирекції залізничних перевезень" ДТГО "Південно-Західна залізниця", відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться за адресою: Радомишльський район, Іршанська с/р, ст. Ірша, у смузі полоси відводу залізниці, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість за станом на 31.03.2014 і становить 2 200,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2 договору, майно передане в оренду для встановлення металевої щогли на залізобетонній опорі з метою надання послуг з доступу до Інтернету.

30.09.2014 актом приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" прийняло в строкове платне користування нерухоме майно - майданчик площею 3.2кв.м. (реєстровий №04713033.35. БКТЦВК058), що перебуває на балансі відокремленого підрозділу - "Коростенської дирекції залізничних перевезень" ДТГО "Південно-Західна залізниця", відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться за адресою: Радомишльський район, Іршанська с/р, ст. Ірша, у смузі полоси відводу залізниці ( т. 1 а.с. 18).

Договір укладено до 01.04.2015 включно (п.10.1 договору).

01.04.2015 сторони додатковим договором №1 до договору продовжили дію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності до 01.08.2015 включно (т.1, а.с.19).

17.07.2015 сторони додатковим договором №2 до договору продовжили дію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності до 31.12.2015 року включно (т.1, а.с.19, на звороті).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями є, зокрема: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

У зв`язку із утворенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" і згідно статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", сторонами були внесені зміни в договір шляхом укладання додаткового договору від 04.03.2016 відповідно до якого, орендодавцем майна є - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". Найменування балансоутримувача змінено і зазначено як виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (т.1, а.с.20-21). Крім того, внесені зокрема, такі зміни до договору оренди:

- орендна плата за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року - становить 125,98 грн без ПДВ.;

- орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" ПАТ "Укрзалізниця";

- Договір діє з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2016 року включно.

Інші умови договору, не порушені даним додатковим договором, залишені без змін. Передача майна в оренду від позивача до відповідача зафіксована в акті приймання-передачі від 04.03.2016 року ( т. 1 а.с.22).

11 квітня 2016 року між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким пункт 10.1 викладено в наступній редакції "Цей Договір діє до 30 червня 2016 року включно"( т. 1 а.с.23).

27 липня 2016 року між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким пункт 10.1 викладено в наступній редакції "Цей Договір діє з 01 липня 2016 до 31 липня 2016 року включно" (т. 1 а.с.23 зворотній бік).

21 вересня 2016 року між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір №6, яким пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей Договір діє з 01 серпня 2016 року по 31 жовтня 2016 року включно" (т. 1а.с.24).

18 листопада 2016 року між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким було внесено зміни до п.3.1. Договору оренди №1574, а саме в частині розміру орендної плати. Таким чином з 01.10.2016 розмір орендної плати становить 133,00 грн. без ПДВ (т. 1 а.с.26 зворотній бік).

13 грудня 2016 року між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей Договір діє з 01 листопада 2016 року по 31 березня 2017 року включно" (т. 1 а.с.25).

27 квітня 2017 року між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей Договір діє з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року включно" (т. 1 а.с.25 зворотній бік).

Вищевказаний договір, додаткові договори та акти приймання-передання підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Листом від 05.12.2017 за №ДН-4/01-4/1491 Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", посилаючись на закінчення строку дії, у тому числі, договору №1574 від 30.09.2014 та не підписання додаткових угод, вимагало негайно повернути майно згідно договору за участю балансоутримувача - Коростенської дирекції залізничних перевезень (т. 1 а.с.135).

20.03.2018 Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" листом №НЗР-5/277 повідомила відповідача про закінчення 31.03.2018 дії договору оренди №1574 від 30.09.14 на підставі частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та вимагала повернення орендованого майна, відповідно до п.10.9, 10.10 договору оренди. Зазначений лист відповідач отримав 23.03.2018 ( т. 1 а.с. 27-28 та на звороті).

23.03.2018 виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулася до відповідача з листом №ДН-4/01-4/456 про повернення майна на протязі 3-х робочих днів після закінчення договору оренди та про підписання акту прийому - передачі майна. Зазначений лист було відправлено на адресу відповідача із зворотнім повідомленням (поштове повідомлення про відправку від 23.03.2018р.) та отримано ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" 26.03.2018 року (т. 1 а.с.30 та зворотний бік).

10.07.2018 виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулася до відповідача з листом №ДН-4/01-4/1085 про повернення майна. Вказаний лист відповідач отримав 12.07.2018р. (т. 1 а.с. 32 та зворотній бік).

Проте, відповіді на вищевказані листи відповідач не надав, викладені в них вимоги не виконав, майно не повернув.

Позивач, посилаючись на закінчення 31.03.2018 строку дії договору оренди №1574 та те, що відповідачем всупереч умовам п.10.9 та п.10.10 вказаного договору, вимогам ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендоване майно не повернуто орендодавцю, звернувся до суду з позовом зобов`язати відповідача повернути орендоване нерухоме майно та в порядку ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України стягнути неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у сумі 1 262,32 грн.

При новому розгляді справи відповідач в поданих суду письмових пояснень проти позову заперечував з підстав того, що дія договору оренди №1574 від 30.09.2014 була продовжена; відповідач належним чином виконує його умови, а тому, на його думку, підстави для повернення орендованого майна та стягнення неустойки відсутні. Також зазначає, що шляхом укладення ряду додаткових договорів строк дії договору оренди №1574 продовжувався. Доводить, що між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" було укладено договір про співробітництво №210/2011-ЦЮ, метою якого є співробітництво сторін з питань створення та експлуатації телекомунікаційної мережі бездротового доступу з надання сучасних телекомунікаційних послуг доступу до мережі Інтернет пасажирам поїздів, іншим користувачам на комерційній основі. На виконання умов договору про співробітництво, ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" за власні кошти збудована найбільша волоконно-оптична магістральна мережа, яка охоплює Київську, Львівську, Полтавську, Донецьку, Харківську, Черкаську, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку області, а також м.Київ. Зазначає, що вимога позивача щодо повернення орендованого нерухомого майна передбачає демонтаж телекомунікаційного обладнання відповідача, що призведе до припинення роботи телекомунікаційного обладнання у дев`яти областях України. Відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та врахувавши висновки Верховного Суду в даній справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України, Главою 58 Цивільного кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з п. 10.1. договору №1574 сторони домовились, що договір укладено до 01.04.2015 включно.

Судом встановлено, що між сторонами укладались додаткові договори, якими вносились зміни у п.10.1 договору розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору". Зокрема, додатковим договором від 27.04.2017 до Договору оренди нерухомого майна від 30.09.2014 №1574 сторони погодили, що договір діє з 01.04.2017 по 30.06.2017 включно. Тобто сторони погодили термін дії договору оренди на 3 (три ) місяці.

Дія договору №1574 за відсутності заперечень орендодавця на підставі ст. 764 ЦК України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" автоматично пролонговувалась на період з 01.07.2017 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.03.2018.

Отже, договірні відносини між сторонами не припинилися і після отримання відповідачем листа ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" від 05.12.2017 за №ДН-4/01-4/1491, в якому, посилаючись на закінчення строку дії договорів, у тому числі договору №1574 від 30.09.2014 та не підписання додаткових угод, позивач вимагав негайно повернути майно згідно зазначеного договору. Відповідач продовжував користуватися орендованим майном, сплачуючи орендні платежі за таке користування, в свою чергу, позивачем орендна плата приймалася та у подальшому продовження дії договору на новий тримісячний строк підтверджено.

Однак, судом встановлено, що листом від 20.03.2018 за вих. № НЗР-5/277, позивач повідомив відповідача про те, що відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк дії договору закінчується 31.03.2018; позивач вважає договір таким, що припиняє свою дію (є розірваним) з 01.04.2018; відповідно до п.п.10.9, 10.10 договору позивач вимагав повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі. Зазначений лист відповідач отримав 23.03.2018.

Частина 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору, у встановлений строк, про припинення або зміну умов договору.

Норма ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не встановлює форму заяви про припинення договору оренди. Така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вимога обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та її направлення у межах строку, встановленого законом.

Отже, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №906/742/18, від 22.10.2019 у справі № 910/3705/19, від 31.10.2019 у справі № 905/2018/18.

Враховуючи направлення позивачем 20.03.2018 (в межах строку дії договору №1574) відповідачу на підставі частини 2 статті 17 "Про оренду державного та комунального майна" заяви про припинення дії договору оренди, суд дійшов висновку що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1574 від 30.09.2014, припинив свою дію 31.03.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Крім того, суд зазначає, що листи від 20.03.2018 за №НЗР-5/277, від 23.03.2018 за №ДН-4/01-4/456, від 10.07.2018 за №ДН-4-01-4/1085, направлені відповідачу балансоутримувачем орендованого майна про повернення нерухомого майна з оренди також є підтвердженням факту відсутності наміру з боку орендодавця продовжувати договір оренди нерухомого майна № 1574 від 30.09.2014 після закінчення його дії.

У листах від 23.03.2018 за №ДН-4/01-4/456, від 10.07.2018 за №ДН-4-01-4/1085 також вказано, що причиною розірвання договору є необхідність використання орендованого майна для потреб залізниці.

Відповідно до приписів п. 1 ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина 2 статті 291 ГК України.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічна норма узгоджена сторонами у п.10.9 договору №1574, відповідно до якого, у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача.

Майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання при поверненні майна покладається на орендаря.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем балансоутримувачу за актом приймання-передачі орендованого за договором оренди майна в порядку пунктів 10.9, 10.10 договору №1574.

Ураховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про зобов`язання повернення орендованого нерухомого майна, а саме: майданчик площею, 3,2 кв.м, (реєстровий № 04713033.35.БКТЦВК058), розташований за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Іршанська сільська рада, станція Ірша, у смузі полоси відводу залізниці у відповідності до п.10.7-10.10 Договору оренди від 30.09.2014 №1574 обґрунтованими, заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 1 262,32 грн неустойки, судом враховується таке.

У відповідності до приписів ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За приписами частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.3.11 договору оренди №1574 від 30.09.2014 у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар оплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 10.11 договору сторони передбачили, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Ураховуючи наведені норми та те, що сторонами за взаємною згодою визначено саме такі умови договору (п.п. 3.11, 10.11 договору), що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення умов договору, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за невиконання орендарем обов`язку щодо повернення майна, нарахованої у відповідності до положень договору оренди та приписів частини 2 статті 785 ЦК України.

Неустойка, стягнення якої передбачено приписами частини 2 статті 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає у орендодавця у разі несвоєчасного повернення майна орендарем).

В матеріалах справи міститься розрахунок неустойки позивача, відповідно до якого позивачем було нараховано неустойку за користування майном у період з 01.04.2018 по 31.07.2018 в розмірі 1 262,32грн (т.1, а.с.8), тобто після припинення договору оренди.

Оскільки орендар після закінчення строку дії договору не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном, суд доходить до висновку про те, що неповернення об`єкта оренди за договором у період, зокрема, з квітня 2018 року по липень 2018 року включно відбулося виключно з вини самого орендаря, що є умовою для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи, що позивачем нараховано неустойку з моменту закінчення строку дії договору, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1 262,32грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом відхиляються посилання відповідача стосовно договору про співробітництво №210/2011-ЦЮ від 30.09.2011, укладеного 29.09.2011 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ", з огляду на те, що договір оренди №1574 від 30.09.2014, за яким виникли спірні правовідносини та договір про співробітництво №210/2011-ЦЮ від 30.09.2011 є різними взаємно непов`язаними договорами, оскільки їх укладено між різними юридичними особами та з різними предметами, у зв`язку з чим дослідження правовідносин щодо договору про співробітництво №210/2011-ЦЮ від 30.09.2011 виходить за межі заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби (вул. Іоанна Павла II) , буд. 4/6, корпус "В", кімн.807; код ЄДРПОУ 37819980) повернути Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Тверська, буд.5;код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (01601, м.Київ-30, вул. Лисенка, буд.6; код ЄДРПОУ 40081221) орендоване нерухоме майно, а саме майданчик площею, 3,2 кв.м, (реєстровий № 04713033.35.БКТЦВК058), який перебуває на балансі Відокремленого підрозділу - "Коростенської дирекції залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця", належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та розташований за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Іршанська сільська рада, станція Ірша, у смузі полоси відводу залізниці у відповідності до п.10.7-10.10 Договору оренди від 30.09.2014 №1574.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (01042, м. Київ, вул.Патріса Лумумби (вул. Іоанна Павла II), буд. 4/6, корпус "В", кімн.807; код ЄДРПОУ 37819980) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Тверська,буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (01601, м. Київ -30, вул. Лисенка, буд.6; код ЄДРПОУ 40081221):

- 1262,32 грн. неустойки,

- 3524,00гря витрат по сплаті судового збору,

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.02.20

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - позивачу за двома адресами: - (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5)(рек. з повід.),

- (01601, м.Київ-30, вул.Лисенка, буд.6)(рек. з повід.),

4 - відповідачу (рек. з повід.).