Рішення

від 13.01.2020 по справі 907/341/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.2020 м. Ужгород Справа № 907/341/19

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому засіданні суду справу

за позовом приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна , м. Київ

до 1-го державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, м. Ужгород (з урахуванням заміни відповідача)

про стягнення 10791,91 грн.

представники сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

Страхова компанія звернулася до суду з вимогами про стягнення з Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області суми 10791,91 грн., яка сплачена позивачем ТОВ ОТП Лізинг як потерпілій особі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася з вини ОСОБА_1 - найманого працівника відповідача.

У ході підготовчого провадження за клопотанням позивача здійснено заміну первісного відповідача 1-им державним пожежно-рятувальним загоном Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області як належним відповідачем. Позивач надісланими суду письмовими заявами клопотав про розгляд справи без участі його представника, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області у ході судового провадження подано клопотання, за змістом якого також йшлося про необхідність заміни його як первісного відповідача на 1-ий державний пожежно-рятувальний загін Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - окрему юридичну особу, на балансі якої знаходиться транспортний засіб автомобіль - учасник ДТП, а водій якого ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту на посаді водія зазначеного загону.

Відзиву на позов суду не надано ні первісним відповідачем - Управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, ні залученим до участі у справі належним відповідачем - 1-им державним пожежно-рятувальним загоном Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області. Останній не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду (ухвали суду від 30.10.19, 27.11.19, 23.12.19). При цьому, засідання суду 27.11.19, 23.12.19 відкладалися за клопотанням представника відповідача з посиланням на хворобу представника, перебування його у відпустці.

За наведених обставин, оскільки судом було надано достатньо можливостей для забезпечення відповідачеві його процесуальних прав на участь у судовому процесі, якими він не скористався, не надав суду письмового пояснення власної позиції по суті спору, приймаючи до уваги сплив встановлених законом строків розгляду господарських спорів, суд відхиляє клопотання представника позивача про відкладення даного засідання з посиланням на його зайнятість в інших процесах.

Суд приймає до уваги, що за приписами ст. 178 ГПК України подання суду відзиву на позовну заяву є правом відповідача, і в разі ненадання такого відповідачем суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

При цьому суд виходив з того, що матеріалами справи встановлено наступні обставини:

- 6.06.16 у м. Ужгород по вул. Собранецькій автомобілем марки STEYR PUH PINZGAUER д/н НОМЕР_1 під керуванням водія відповідача ОСОБА_1 здійснено ДТП, у результаті якої отримав механічні пошкодження застрахований позивачем автомобіль SKODA PRAKTIK д/н НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_2 ;

- 29.06.16 постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 - водія автомобілем марки STEYR PUH PINZGAUER д/н НОМЕР_1 - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП;

- 10.08.16 страхова компанія - позивач у справі - відповідно до умов договору страхування № 250512765.15 склала страховий акт № 142825, згідно якого встановлено, що до виплати ТОВ ОТП Лізинг належить страхове відшкодування в сумі 10797,91 грн.;

- 17.08.16 платіжним дорученням № 6064 страхова компанія здійснила виплату зазначеної суми на рахунок ТОВ ОТП Лізинг;

- матеріалами справи встановлено, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1, визнаного винним у зазначеній ДТП, належав відповідачеві та не був застрахованим станом на час ДТП.

Наведені обставини справи не спростовані у ході судового розгляду.

Позивач звернувся з даним позовом про відшкодування збитків - виплачених відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) № 252512765.15 від 01.07.15 у загальному розмірі 10979,91 грн. - до 1-го державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, працівник якого - водій ОСОБА_1 визнаний винним у ДТП, здійсненому під час виконання трудових обов`язків на транспортному засобі, який не був застрахований.

Вирішуючи даний спір, суд керується відповідними приписами цивільного законодавства, які належить застосовувати до спірних правовідносин з огляду на їх предмет та суб`єктний склад.

Так, згідно ст. 993 ЦК України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що станом на момент ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою відповідача від 2.07.19 № 01/349.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Матеріалами справи встановлено, що ДТП було скоєно саме за участю автомобіля автомобілем марки STEYR PUH PINZGAUER д/н НОМЕР_1 , належного відповідачеві; вина особи, яка керувала зазначеним автомобілем встановлена у судовому порядку.

За таких обставин, 1-ий державний пожежно-рятувальний загін Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як роботодавець ОСОБА_1 , є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю SKODA PRAKTIK д/н НОМЕР_2 , в результаті пошкодження останнього при ДТП.

До матеріалів справи долучено на підтвердження вартості відновлювального ремонту та виплати суми страхового відшкодування страховику на суму 10797,91 грн. акт огляду транспортного засобу від 6.06.16, страховий акт № 142825, рахунок № ФС54112 від 8.07.16, платіжне доручення про сплату страхового відшкодування № 6064 від 17.08.16.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Стаття 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених вище обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 10797,91 грн. підлягають задоволенню як такі, що ґрунтуються на законі та доведені належними та допустимими доказами у справі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі ст.129 ГПК України належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з 1-го державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38267374) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування на суму 10797,91 грн. та у відшкодування витрат зі сплати судового збору - суму 1921,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 31.01.20

Суддя Ушак І.Г.