Рішення

від 21.01.2020 по справі 908/2672/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/161/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 справа № 908/2672/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 102)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, 6)

про стягнення 88133,03 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, 6)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 102)

про стягнення 37277,41 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача (за первісним позовом): Іванов Д.П., довіреність № 149 від 09.12.2019; Агризкова О.Д., директор, наказ № 04-к від 20.03.2018

від відповідача (за первісним позовом): не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" 88133,03 грн., які складаються з: 73020,40 грн. основного боргу за договором постачання металоконструкцій корпусу фільтра № 02-17-04 від 26.01.2017, 4225,18 грн. 3% річних та 10887,45 грн. інфляційних втрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019 справу № 908/2672/19 передано на розгляд судді Носівець В.В. (після зміни прізвища - Левкут В.В.) .

Ухвалою суду від 28.10.2019, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2672/19, справі присвоєно номер провадження 18/161/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Господарським судом Запорізької області 20.11.2019 отримано зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" 37277,41 грн. неустойки за порушення термінів поставки продукції за договором № 02-17-04 від 26.01.2017.

Ухвалою від 25.11.2019 зустрічний позов прийнято до розгляду, об`єднано первісний позов ТОВ "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" про стягнення з ТОВ Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" 88133 грн., які складаються з: 73020,40 грн. основного боргу за договором постачання металоконструкцій корпусу фільтра № 02-17-04 від 26.2017, 4225,18 грн. 3% річних та 10887,45 грн. інфляційних втрат, разом із зустрічним позовом ТОВ Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" про стягнення з ТОВ "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" 37277,41 грн. неустойки за порушення термінів поставки продукції за договором № 02-17-04 від 26.01.2017, в одне провадження в рамках справи № 908/2672/19.

Ухвалою від 25.11.2019 постановлено розглядати справу 908/2672/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 10.12.2019; у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 21.01.2020.

До початку судового засідання 21.01.2020 від ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" (відповідача за первісним позовом) надійшло письмове клопотання, в якому зазначено про відсутність заперечень проти позову та відмову від зустрічного позову. Також відповідач за первісним позовом вказав на відсутність можливості направити у судове засідання свого представника та просив розглянути справу без участі представника ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ".

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1-3 ст. 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, якщо позивач відмовився від позову і його відмову прийнято господарським судом, господарський суд закриває провадження у справі.

Встановивши, що клопотання, в якому відповідач за первісним позовом відмовився від зустрічного позову, підписано генеральним директором ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" Осипенко В.В., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що відмова від зустрічного позову не суперечить чинному законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси особи, яку він представляє.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе прийняти відмову ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" від зустрічного позову і в цій частині закрити провадження у справі.

З урахуванням викладеного, судом справа розглядається в межах первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" 88133,03 грн., які складаються з: 73020,40 грн. основного боргу за договором постачання металоконструкцій корпусу фільтра № 02-17-04 від 26.2017, 4225,18 грн. 3% річних та 10887,45 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 21.01.2020, зважаючи на визнання позовних вимог відповідачем за первісним позовом та його клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, суд перейшов до розгляду справи по суті та оголосив вступну та резолютивну частини рішення в порядку ч. 3 ст 185 ГПК України.

Представники позивача за первісним позовом у судовому засіданні 21.01.2020 первісні позовні вимоги підтримали. Також, представниками позивача за первісним позовом подано заяву про долучення документів, а саме: копії листів № 284 від 13.11.2017, № 05-106 від 27.03.2017, № 281 від 09.11.2017, № 34 від 07.02.2017, № 38 від 10.02.2017 та копії доказів направлення на адресу відповідача за первісним позовом відзиву на зустрічний позов. Заяву про долучення документів судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом послався на неналежне виконання ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" взятих на себе зобов`язань за договором № 02-17-04 постачання металоконструкцій корпусу фільтра від 26.11.2017, що призвело до утворення у останнього заборгованості за отриману за договором продукцію в розмірі 73020,40 грн. Відзначив, що встановлений умовами договору строк оплати з відстрочкою платежу 60 календарних днів після відвантаження готової продукції та підписання видаткової накладної за поставкою від 19.08.2017 ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" не дотримано, що є підставою для покладення на нього відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на ст.ст. 509, 525, 526, 536, 550, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, позивач за первісним позовом просив позов задовольнити.

Відповідач за первісним позовом відзиву на первісний позов не надав, у наданому 21.01.2020 клопотанні з відмовою від зустрічного позову зазначив, що заперечень проти позову не має.

Відповідно до ст.ст. 46, 191 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача за первісним позовом, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" (постачальником, позивачем за первісним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" (покупцем, відповідачем за первісним позовом) 26.01.2017 укладено договір № 02-17-04 постачання металоконструкцій корпусу фільтра (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцю металоконструкції Корпус фільтру ФРІР 6100 (далі - продукція), в об`ємі 120,0 тон, в терміни та на умовах, передбачених цим договором. Покупець зобов`язується в терміни та на умовах, передбачених цим договором, прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 3.5 Договору датою поставки продукції приймається дата передачі цієї продукції покупцеві відповідно до товарно-транспортної накладної та підписання акта прийому-передачі.

Згідно п. 4.2 Договору орієнтовна сума за цим договором становить 3000000,00 грн. без урахування ПДВ, ПДВ становить 600000,00 грн., загальна сума договору - 3600000,00 з ПДВ. З розрахунку ціни однієї тони виготовленої продукції 25000,00 грн. без ПДВ, ПДВ становить 5000,00 грн., всього 30000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються покупцем у національній валюті України (гривнях) на наступних умовах:

- відстрочка платежу 60 календарних днів після відвантаження готової продукції зі складу постачальника і підписання видаткових накладних та акту прийому-передачі. Продукція є оплаченою з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а також проставлення печаток сторін (при наявності).

Пунктом 11.2 Договору сторони дійшли згоди, що строк дії цього договору встановлюється від дати набрання договором чинності та до 31.12.2017, у частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, у частині сплати штрафних санкцій або відшкодування збитків - до моменту оплати.

Специфікацією № 1 (додаток № 1 до Договору) сторони узгодили найменування, кількість, масу та ціну продукції. Загальна сума Договору складає 3746724,00 грн. з ПДВ. Умови оплати: відстрочка платежу 60 календарних днів після відвантаження готової продукції зі складу постачальника і підписання видаткових накладних та акту прийому-передачі. Термін постачання: до 15 липня 2017 року.

Посилаючись на акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2017 по 25.06.2019, позивач за первісним позовом стверджує, що на виконання умов Договору в період з 05.05.2017 по 19.08.2017 постачальником поставлено, а покупцем прийнято продукцію на суму 3746723,40 грн. Вартість отриманої в цей період продукції сплачено відповідачем частково в сумі 3673703,00 грн. Станом на 23.09.2019 заборгованість відповідача за первісним позовом за отриману продукцію становить 73020,40 грн.

Неналежне виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язання щодо оплати отриманої продукції у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати отриманої продукції визначено у п. 4.3 Договору та Специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) - 60 календарних днів після відвантаження готової продукції зі складу постачальника і підписання видаткових накладних та акту прийому-передачі.

Відповідач за первісним позовом свої зобов`язання щодо оплати повної вартості продукції у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за Договором за отриману продукцію в сумі 73020,40 грн. Зазначені обставини відповідачем за первісним позовом визнані.

Факт порушення відповідачем за первісним позовом умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем за первісним позовом у визначений зобов`язанням термін вартості отриманої продукції є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що вимога первісного позову про стягнення з ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" 73020,40 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

За порушення виконання ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" грошового зобов`язання позивач за первісним просив стягнути 4225,18 грн. 3% річних та 10887,45 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок 3% річних за період з 20.10.2017 по 23.09.2019 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", виходячи з простроченої суми заборгованості, розрахунок визнано правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних задовольняються судом у заявленому розмірі 4225,18 грн.

При перевірці розрахунку позивача за первісним позовом за вимогою про стягнення інфляційних втрат суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, в якому зазначено, що при застосуванні індексу інфляції потрібно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно необхідно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача за первісним позовом за заявлений період з 20.10.2017 по 23.09.2019 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , врахувавши дату початку порушення грошового зобов`язання та суму боргу, що існувала у спірний період на останній день місяця (фактично за період з листопада 2017 року по серпень 2019 року на суму боргу 73020,40 грн.), суд встановив, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 10887,45 грн. є правомірною.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань, вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем правомірно, визнані відповідачем і задовольняються судом у визначеному позивачем за первісним позовом розмірі.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Зважаючи на викладену у клопотанні від 20.01.2020 заяву відповідача за первісним позовом заяву про визнання позову, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.

На підставі викладеного, суд визнав первісні позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: в частині стягнення з ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" 73020,40 грн. основного боргу за договором постачання металоконструкцій корпусу фільтра № 02-17-04 від 26.01.2017, 4225,18 грн. 3% річних та 10887,45 грн. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом також просив стягнути з відповідача за первісним позовом поштові витрати (надсилання позову з додатками, відповіді на відзив, що орієнтовно становить 100,00 грн.).

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з направленням поштової кореспонденції іншій стороні у справі, не віднесені до пунктів 1-3 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, разом з тим, аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у пунктів 4 такої частини, суд дійшов висновку, що диспозиція такого пункту пов`язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії "витрат, пов`язаних з розглядом справи", а відтак і до категорії "судових витрат" - їх пов`язаність з вчиненням інших "процесуальних дій".

З системного аналізу ст.ст. 3, 12, 13, 15, 120, 121, 185, 223, 331, 338 ГПК України будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом - в т.ч. відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на відправку кореспонденції є такими, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на підставі п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем за первісним позовом витрат в розмірі 48,20 грн. за направлення на адресу ТОВ НВП "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" відзиву на зустрічний позов (копії опису вкладення, рекомендованого повідомлення про вручення поштової кореспонденції та накладної від 10.12.2019). На підтвердження направлення позову на адресу відповідача за первісним позовом розрахункового документу позивачем за первісним позовом не надано, що унеможливлює визначення розміру понесених поштових витрат за направлення первісного позову. Поштові витрати за направлення на адресу відповідача за первісним позовом заяви про усунення недоліків позовної заяви відшкодуванню не підлягають, оскільки вказані дії були зумовлені недотриманням вимог ст.ст. 162,164, 172 саме позивачем за первісним позовом.

Відтак, суд визнав обґрунтованими вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом витрат на оплату послуг поштового зв`язку в розмірі 48,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 76-80, 123, 129, п. 3 ст. 185, ст. 191, п. 4. ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, 6, ідентифікаційний код 23881078) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 102, ідентифікаційний код 40552933) 73020,40 грн. (сімдесят три тисячі двадцять грн. 40 коп.) основного боргу, 4225,18 грн. (чотири тисячі двісті двадцять п`ять грн. 18 коп.) 3% річних, 10887,45 грн. (десять тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. 45 коп.) інфляційних втрат, 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору та 48,20 грн. (сорок вісім грн. 20 коп.) поштових витрат. Видати наказ.

3. Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" від зустрічного позову.

4. Провадження у справі № 908/2672/19 за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ" 37277,41 грн. неустойки за порушення термінів поставки продукції за договором № 02-17-04 від 26.01.2017 - закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 31.01.2020.

Суддя В.В. Левкут