Рішення

від 28.01.2020 по справі 909/1108/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1108/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:приватного підприємства "Луги",

с. Луги, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77651

(для листування: вул. Першотравнева, 4 с.Луги, Рожнятівського району)

до відповідача 1: Рожнятівська районна рада

вул. Шкільна, 1, смт. Рожнятів,Івано-Франківська область,77600

до відповідача 2: Рожнятівської центральної районної аптеки № 22,

вул. Шкільна, 16 смт. Рожнятів, Івано-Франківської області

третя особа на стороні відповідача: фізична особа-підприємець Патрійчук Н.М.,

АДРЕСА_1 ,

про: усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та визнання договору оренди недійсним

за участю:

Від позивача: Романів О.П. (свідоцтво серія ІФ №001268 від 23.02.18)-адвокат

Від відповідача Рожнятівська районна рада: Ошуст С.Є. (свідоцтво №345 від 26.05.00)-адвокат

Від Рожнятівської центральної районної аптеки №22 представники не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Луги" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Рожнятівської районної ради до відповідача та Рожнятівської центральної районної аптеки № 22 та третьої особи на стороні відповідача: фізичної особи-підприємеця Патрійчук Н.М. про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та визнання договору оренди недійсним

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2019 позовну заяву Приватне підприємство "Луги" залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.11.19р. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Ухвалами суду неодноразово відкладалося підготовче засідання у зв`язку із не явкою представників відповідача. Ухвалою суду від 24.12.2019. продовжено строк підготовчого провадження до 16.01.2020р. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2020 суд постановив закрити підготовче провадження по справі та призначив розгляд по суті на 28.01.2020.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Відповідач проти позову заперечує, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву ( вх. 22667/19 від 24.12.2019)

Представники третьої особи на стороні відповідача фізична особа-підприємець Патрійчук Н.М. в судове засідання не з`явилися

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

01.06.2014 між Рожнятівською районною радою (орендодавець), Рожнятівською центральною районною аптекою №22 (балансоутримувач) та Приватним підприємством "Луги" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №10-Д .

За умовами п.1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення аптеки № 21 площею 49,45 кв.м. за адресою вул .Сагайдачного, 8, с. Перегінське, що перебуває на балансі Рожнятівської центральної районної аптеки №22.

Вартість об"єкта оренди визначена відповідно до Звіту про оцінку об"єкта оренди і становить без ПДВ 52128 грн.

Об"єкт оренди передається орендарю для розміщення офісу та торговельного закладу (п.1.2).

У відповідності до п.2.3. договору, орендар повертає орендодавцеві об"єкт оренди по акту приймання-передачі у погоджений сторонами термін, але не пізніше як протягом 20-ти календарних днів із дня припинення дії Договору.

Згідно з п.п.3.2.4 договору, орендар взяв на себе зобов"язання утримувати об"єкт оренди у справному стані, за власні кошти і за письмовим погодженням орендодавця та балансоутримувача здійснювати його поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір діє з 01.06.2014 по 30.04.2017.

Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускається за згодою сторін.(п.7.3 договору)

Пунктом 7.4 договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору, поліпшення об"єкта оренди здійснені орендарем за рахунок власних коштів з дозволу орендодавця і які не можна відокремити від об"єкта оренди не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря. Вартість поліпшень об"єкта оренди, здійснених орендарем без згоди орендодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Згідно п.7.6 цей договір припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який його було укладено. Про припинення договору сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього договору.

Договір оренди підлягає продовженню при умові, що орендар належним чином виконував умови цього договору, у тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату , і не пізніше як за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору подав орендодавцеві письмову заяву на продовження терміну його дії (п.7.8 договору).

Листом від 03.03.2015 №01 Рожнятівська центральна районна аптека №22 (балонсоутримувач) звернулася до Рожнятівської районної ради (орендодавця) про те, що орендоване ПП"Луги" приміщення потребує здійснення невід"ємних капітальних покращень, зокрема: заміни вікон і дверей, електропроводки, утеплення стін, влаштування сходів, ремонту даху, ремонту стін, повали, підлоги.

Приватне підприємство Луги звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Рожнятівської районної ради та Рожнятівської центральної районної аптеки №22 про стягнення коштів в сумі 92395, 57 грн. за здійснення невід"ємних покращень орендованого приміщення. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.08.2019р. у справі 909/603/19 у задоволенні позову відмовлено, рішення набрало законної сили 10.09.2019р. Підставою відмови у задоволенні позовних вимог позивача ПП "Луги" про стягнення коштів в сумі 92395,57 грн. за здійснення невід"ємних покращень орендованого приміщення, є встановлені судом обставини, відповідно до яких Договір оренди № 10-Д від 01.06.2014 є чинним та його дія пролонгована до 31.03.2020.

В мотивувальній частині цього рішення встановлено, що позивач здійснив невід`ємні покращення об`єкта оренди шляхом заміни вікон, дверей, електропроводки, утеплення стін, ремонту даху шляхом влаштування прибудови, ремонту стін та підлоги, всього на суму 90 295 грн 57 коп, що підтверджується актом приймання виконаних робіт. Крім того, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.08.2019 року по справі № 909/603/17 встановлено: договір оренди №10-Д від 01.06.2014р. є автоматично поновленим на строк 35 місяців - до 31.03.2020 (на той самий термін, який визначено в договорі) і на тих самих умовах, в силу закону.

Під час орендних відносин з ПП "Луги", Рожнятівською районною радою був оголошений публічний конкурс на оренду вказаного нежитлового приміщення, про що було оголошено в засобах масової інформації, зокрема районній газеті Новини Підгір`я .

За результатами конкурсу та рішенням конкурсної комісії (протокол №15 від 31.01.2019 року) переможцем конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Рожнятівського району - частини аптеки №21 площею 49,45 кв м по вул..Сагайдачного,8 в смт.Перегінське Рожнятівського району визначено ФОП Патрійчук Н.М., яка залучена позивачем до участі в даній справі як третя особа на стороні відповідача, і з нею укладено договір оренди зазначеного майна на строк з 01.04.2019 року по 28.02.2022 року.

Відповідно до умов договору (п.1.1) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частин приміщення площею 48,4м, за адресою смт.Перегінське, вул. Сагайдачного, 8 (об`єкт оренди що перебуває на балансі КЗ Центральна районнаї аптека № 22 ). Вартість об`єкта оренди визначена відповідно до Звіту про оцінку Об`єкта оренди і становить без ПДВ 140398,00 грн.

Згідно п.1.2. Договору об`єкт оренди передається Орендарю для здійснення торгово-посередницької діяльності.

Відповідно до п.2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування Об`єктом оренди з моменту підписанні сторонами Акта приймання-передачі. (п.2.1. Договору)

Згідно умов договору передача майна в оренду не надає орендарю право власності на це майно, майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл та селищ, району; після закінчення дії цього Договору, у тому числі у разі його припинення у зв`язку із відмовок Орендодавця від Договору в порядку статті 782 Цивільного кодексу України, або у випадку іншого розірвання, включаючи розірвання Договору внаслідок істотної зміни обставин (стаття 652 Цивільного кодексу України), набрання законної сили рішення суду про визнання цього Договору недійсним. неукладеним або про застосування наслідків нікчемної угоди, орендар повертає орендодавцеві об`єкт оренди по акту приймання-передачі у погоджений сторонами термін.

01.04.2019 між Рожнятівською районною радою в особі голови районної ради Рибчака Василя Ярославовича, що діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування з однієї сторони, та фізичною особою - підприємцем Патрійчук Наталією Михайлівною (надалі "Орендар"), яка діє на свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії ВОО № 465076 з другої сторони, та комунальний заклад Центральна районна аптеки №22 (надалі "Балансоутримувач") в особі завідуючої аптекою Сухоцької Г.Ф., що діє на підставі Статуту з третьої сторони, склали Акт приймання - передачі нерухомого майна, відповідно до якого Рожнятівська районна рада передала, а ФОП Патрійчук Н.М. прийняла у строкове платне користування частину приміщення площею 48,4м2, за адресою смт.Перегінське, вул.Сагайдачного,8 для здійснення торгово-посередницької діяльності.

29.08.2019 ПП "Луги" звернувся до Рожнятівської районної ради з листом про забезпечення доступу до орендованого приміщення за адресою вул. Сагайдачного, 8 смт. Сагайдачного, 8 смт. Перегінське.

Відповідно до листа від 02.09.2019р. №80/1-11 Про доступ до приміщення Рожнятівська районна рада повідомила, що відповідно до рішення конкурсної комісії, переможцем конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Рожнятівського району (частини приміщення аптеки № 21 площею 49,45 кв.м. за адресою вул.Сагайдачного,8, смт. Перегінське) визначено ФОП Патрійчук Н.М. та укладено договір на строк з 01.04.2019 по28.02.2022р.

Позивач позбавлений права користуватися орендованим приміщенням та власним майном, яке перебуває у цьому приміщенні. Згідно листа Рожнятівської центральної районної аптеки №22 від 14.11.2018 №23 про повернення ключів 14.11.2018 року ПП Луги фактично припинили користуватися орендованим приміщенням та були позбавлені можливості здійснювані підприємницьку діяльність по теперішній час, тобто з 14.11.2018 року по 30.09.2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначає частина перша ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 названого Кодексу.

Згідно частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

01.04.2019 між ФОП Патрійчук Н.М. та Рожнятівською районною радою укладено договір оренди №7 предметом якого є передача в оренду в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме - частину аптеки №21 площею 49,45 кв м по вул..Сагайдачного,8 в смт.Перегінське Рожнятівського району

Приймається до уваги, що чинним законодавством України не передбачено можливості передавати в оренду приміщення, яке в цей же час вже перебуває в оренді за іншими договірними зобов`язаннями та з іншим суб`єктом, оскільки така ситуація суперечить правовій природі відносин оренди.

Предмет оренди чи суборенди може перебувати у одночасному користуванні двох осіб, які у договорі визначаються як сторона-орендар, однак таке неможливо, якщо цими орендарями є різні особи за окремими договорами, що діють в один і той же час.

Стаття 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Дана норма не передбачає права наймодавця передавати майно в оренду двом різним наймачам одночасно і за різними договорами оренди (суборенди), тобто один об`єкт оренди у період дії відповідного договору не може бути об`єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права користування цим об`єктом і не відповідає вимогам гл. 25 ЦК України.

Вказана позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2019р. у справі №734/336/17.

Окрім того, в разі передання наймодавцем (власником) майна в оренду, такий наймодавець (власник) позбавляється титульного права користування переданого в оренду майна на строк дії самої оренди, що в свою чергу виключає можливість подальшої передачі тим же самим наймодавцем в найм майна, право на користування в якого відсутнє.

Оскільки укладений між позивачем та відповідачем договір оренди є чинним, не розірваний, не визнаний недійсним, суд приходить до висновку про наявність правових підстав визнати Договір №7 від 01.04.2019, що укладений між ФОП Патрійчук Н.М. та Рожнятівською районною радою недійсним.

Одночасно приймається до уваги, що згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

У листі Верховного Суду України "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" від 01.04.2014 зазначено, що за змістом ст.ст. 215, 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

При вирішені позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016р. у справі № 920/1771/14, від 06.07.2016р. у справі № 910/1891/14, від 21.09.2016р. у справі № 902/841/15).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм та судової практики, слід дійти висновку, що хоча позивач і не є стороною спірного правочину, однак як встановлено судом у останнього в користуванні перебуває частина приміщення аптеки, яке в подальшому було передане орендодавцем в користування третій особі. - ФОП Патрійчук Н.М. Доводи позивача про те, що ПП "Луги" в даному випадку є саме тією заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином, є слушними та заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги вище викладене законодавство та встановлені факти в сукупності, суд вважає, що позивачем правомірно подано позов про недійсність договору оренди №7 від 01.04.2019 а тому вказаний правочин, підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 ЦК України, як такий що суперечить змісту ст. 203, ст. 317, ст. 761 ЦК України.

Види речових прав на чуже майно визначені статтею 395 ЦК України, у якій також передбачено, що законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

За змістом статті 396 цього ж Кодексу особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Тобто орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Відповідно до частини першої статті 316, частини першої статті 317 та частини першої статті 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першою статті 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Як встановлено судом, що позивач звертався до Рожнявської районної ради з листами з вимогою забезпечити доступ ПП "Луги" до орендованого ним приміщення ( лист № 288 від 29.08.2019). Крім того, позивач повернув відповідачу-1 ключі від орендованого приміщення, що не заперечується представником Рожнятівської районної ради. Отже, позивач не зміг потрапити саме до того об`єкта, стосовно якого позивачем укладено договір оренди, і ці перешкоди носили систематичний, а не разовий характер.

Водночас задоволення цього позову матиме наслідком відновлення порушеного права, про яке позивач заявив цей негаторний позов.

Як встановлено у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 06.08.2019 у справі № 909/603/19 в силу зазначених норм матеріального права, Договір оренди №10-Д від 01.06.2014 є автоматично поновленим на строк 35 місяців - до 31.03.2020 (на той самий термін, який визначено в договорі) і на тих самих умовах, в силу закону.

Згідно з приписами частини 4 статті 75 ГПК України встановлено що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог у частині усунення перешкод позивачу у користуванні ним орендованим майном.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку позовні вимоги задовілольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів в розмірі 3842,00грн.

Крім того, у позовні заяві позивач просить стягнути 12600,00грн. понесених витрат на правову допомогу.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Додаткову угоду від 04.10.2019, укладений з адвокатом Романів О.П., акт приймання-передавання наданих послуг від04.10.2019року квитанція до прибуткового ордеру №04/10 від 04.10.2019, попередній (оріентовний) розрахунок суми судових витрат від 04.10.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001268 від 23.02.2018р.

Як встановлено судом, позивачем долучено до матеріалів справи належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши подані докази, суд вважає обґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12600грн., яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача на підставі ст. 126 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати договір оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл і селищ району №7 від 01.04.2019 укладеним між Рожнятівською районною радою та фізичною особою - підприємцем Патрійчук Н.М. недійсним.

Зобов`язати Рожнятівську районну раду усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, яке перебуває на балансі Рожнятівської центральної районної аптеки № 22, що розміщене за адресою: смт.Перегінське, вул.Сагайдачного, 8, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, загальною площею 49,45кв.м..

Стягнути з Рожнятівської районної ради вул. Шкільна,1, смт. Рожнятів, Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 04054458, МФО 836014 р/р НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Луги с.Луги, Рожнятівський район Івано-Франківська область (банківські реквізити: Івано-Франківське обласне управління Ощадбанку Р/р НОМЕР_2, МФО 336503, Код ЄДРПУО 33851622) - 1921,00грн. судового збору та 6300грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Рожнятівської центральної районної аптеки №22, вул. Шкільна, 16, смт. Рожнятів, Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 01977636, МФО 336533 р/р НОМЕР_3) на користь Приватного підприємства Луги с. Луги, Рожнятівський район Івано-Франківська область (банківські реквізити: Івано-Франківське обласне управління Ощадбанку р/р НОМЕР_2, МФО 336503, Код ЄДРПУО 33851622) - 1921,00грн. судового збору та 6300грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Шкіндер П.А.

Повне рішення складено 31.01.2020