Ухвала

від 27.01.2020 по справі 175/26/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/26/20

Провадження № 2/175/8/20

У Х В А Л А

27 січня 2020 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., розглянувши позовну заяву Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а відповідно до ч. 1ст. 13 цього Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Згідно з ч.4ст.175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до ч.4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу .

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У частині третій статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки зроблені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 687/379/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 911/360/17.

Прокурором в позовній заяві не обґрунтовано підстави для представництва. Враховуючи наявність органу, який має право представляти інтереси держави в даних спорах, а саме - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, прокурор повинен надати докази на підтвердження нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави даним органом. Надати докази та обґрунтувати, у зв`язку з чим звертається до суду саме прокурор, а не сам орган.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду й замінювати собою належного суб`єкта владних повноважень, який може та бажає захищати інтереси держави. Такий висновок зробив ВС в постанові по справі №923/129/17.

Судами повинно досліджуватися питання наявності чи відсутності підстав для представництва прокуратурою позивача у справі та повинні встановлюватися обставини, які перешкоджають захисту прав та інтересів останнього саме належним суб`єктом, в даному випадку - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Даний висновок викладено в вище вказаній постанові ВС від 05.12.2018 року.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічною є Окрема думка Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Крата В. І. від 06 червня 2018 року по справі № 607/1557/17, провадження № 61-17407св18, ЄДРСРУ № 74659804).

Відповідно доч.ч.1, 2 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суддя дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху, при цьому позивачу, на виконання ухвали, потрібно усунути вказані недоліки, а саме надати докази на підтвердження права представляти державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в суді.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених цивільним процесуальним законодавством, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175 , 177 , 185 , 259 , 260 ЦПК України , суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки залишити без руху.

Надати керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Новік